Майже півроку будівельний ринок України працює за новими правилами. Як на нього вплинули зміни у законодавстві, які зрушення відбуваються у столиці та на Київщині, чи вирішені питання незаконного будівництва та яких змін варто очікувати у 2018 році докладно в інтерв’ю КиевVласть розповів голова Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) Олексій Кудрявцев.
KV: 2017 рік був новаторським і пройшов під знаком дерегуляції будівельного ринку. Чи всі завдання вдалося виконати?
Олексій Кудрявцев: Завдання, які ми ставили на 2017 рік, вважаю, що ДАБІ виконала. У 2016 році було розроблено законопроект, який врахував багато наших ініціатив. У січні поточного року парламент за нього проголосував. А 10 червня 2017 року Закон України №1817-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності” набув чинності.
Зараз вже можна відмітити перші позитивні результати його впровадження. З 10 червня максимально спрощена дозвільна система для будівництва об`єктів малого та середнього бізнесу і приватного сектору. А отже зведені до нуля зловживання при видачі документів. Також тепер неможлива поява нового незаконного будівництва, яке, як правило, з`являлося через надання недостовірних відомостей у деклараціях.
Сьогодні 80% дозвільних документів на початок будівництва подаються у формі повідомлення. Тобто забудовники об`єктів, які належать до категорії СС1, подають повідомлення і вже наступного дня можуть починати будівництво.
KV: Ви кажете, що вже неможливі зловживання при заповнені декларацій. Це означає, що тепер взагалі не буде незаконних будівництв?
О.К.: Раніше по об`єктах, які належать до категорій СС2, гостро стояла проблема незаконних будівництв. Були забудовники, які декларували зведення п’ятиповерхових будинків, а будували хмарочоси. Сьогодні вже не можна заповнити недостовірні відомості в декларації і розпочати будівництво багатоквартирного будинку або торгового центру. Тепер потрібно отримати дозвіл на початок будівельних робіт. А це означає, що до ДАБІ необхідно надати повний пакет документів – на земельну ділянку, містобудівні умови і обмеження, експертний висновок і проект. Тільки за наявності цих документів та після їх перевірки забудовник зможе отримати дозвіл. І це будівництво буде законним.
Теоретично ми допускаємо можливість подачі сфальсифікованих документів. Однак, такі ситуації є малоймовірними, оскільки, по-перше, нами всі документи перевіряються, а по-друге, підробка може бути виявлена і під час проведення перевірок власне об’єкта будівництва.
Читайте: Глава ГАСИ Кудрявцев призвал бизнес подключаться к наработке градостроительных новаций
KV: Чи плануються ще якісь законодавчі зміни у сфері містобудівної діяльностіу 2018 році?
О.К.: Основною метою контролю в будівництві є засвідчення відповідності виконаних будівельних робіт затвердженій проектній документації та державним будівельним нормам. Сьогодні єдиним інструментом, що гарантує якість будівництва об’єкта, є планові перевірки. Однак за весь час будівництва можна провести фактично лише одну планову перевірку. При цьому нам важко прогнозувати, на якому етапі будівництва перебуватиме об’єкт, оскільки такий план затверджується на весь рік. Також існує проблема допуску інспекторів на об’єкт будівництва.Таким чином, існуюча система контролю у вигляді планових перевірок є неефективною, адже не дає можливість забезпечити повноцінний контроль всіх етапів будівництва.
Тому зараз розглядається питання зміни системи контролю в будівництві.
Один із можливих варіантів – це відмова від планових перевірок та запровадження поетапного контролю виконання будівельних робіт щодо об’єктів середнього та значного класу наслідків. Це, по-перше, даcть можливість гарантувати якість робіт протягом всього періоду будівництва. По-друге, буде додатковою гарантією для інвесторів і свідченням того, що вони мають справу з порядним забудовником, який публічний і доступний для державного контролю.
Одночасно, з метою зменшення тиску на суб’єктів містобудування, пропонується переглянути систему застосування штрафних санкцій. Зокрема, накладати штрафні санкції за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за незначні порушення лише у разі невиконання приписів про їх усунення.
KV: Нещодавно у публічному просторі підняли питання щодо боротьби жителів Іванківського району за закриття місцевої теплоелектростанції. Ніби дозвіл на будівництво цієї “ЕкоТЕС” надала свого часу ДАБІ без виділення земельної ділянки і оформлення дозвільної документації. Чи дійсно має місце проблема з документами?
О.К.: Це будівництво закінчилося ще у 2014 році. Через три місяці після завершення та введення об`єкта в експлуатацію ми вже не маємо можливості його перевіряти. Поки що у нас немає підстав і повноважень втручатися у ситуацію.
Читайте: В Иванковском районе назревает вооруженный бунт из-за ТЭС партнеров Парцхаладзе
KV: Чому виникла проблема з будівництвом теплової станції у Переяслав-Хмельницьку?
О.К.: У 2016 році, коли видавався дозвіл на будівництво цієї ТЕС, були наявні всі документи. Потім міська рада Переяслав-Хмельницька, яка спочатку видала містобудівні умови і обмеження, цей документ відкликала. Отже, вихідні дані для видачі дозволу на будівництво були анульовані, і ми скасували дозвіл. Зараз тривають судові процеси. На жаль, сьогодні суди дивляться на наші рішення по-різному. У кожного судді своє бачення ситуації. В будь-якому випадку, при ухваленні судом рішення, ДАБІ змушена буде його виконувати.
Читайте: Жители Переяслав-Хмельницкого взбунтовались из-за строительства ТЭЦ
KV: Це показовий приклад, коли держорган встав на захист громади. Як бути з ситуаціями, коли назустріч вимогам громадян піти не дозволяє закон. Наприклад, вам твердять, що будівництво є незаконним, а у вас за документами все чисто?
О.К.: ДАБІ не приховує інформацію. Сьогодні вся інформація про документи на будівництво міститься у відкритому доступі. Також можна звернутися до нас, щоб дізнатися, на підставі яких саме документів була видана дозвільна документація. В той же час, є ситуації, коли під тиском активістів будівництво зупиняється. Але по кожному проблемному випадку треба дивитися окремо. Я би рекомендував всім – інвесторам, активістам – детальніше вивчати дозвільну документацію.
KV: Чи є сьогодні проблема псевдо-активістів, наскільки вона гостра?
О.К.: Коли починається велике будівництво, це майже завжди викликає занепокоєння у мешканців прилеглих будинків, які не хочуть, щоб порушували їх спокій. Є “активісти”, які одразу ж долучаються до цих хвилювань та намагаються ще більше дестабілізувати ситуацію навколо об’єкта, і цілі у них далеко не суспільно корисні.
Місяця півтора тому у новинах інформували про затримання на хабарі людей, які називаючи себе представниками громадської організації, нібито боролися з незаконними будівництвами.
Часто під час зустрічей з активістами ми бачимо, що за ними стоять люди, які не завжди на боці інтересів громади. Тому, на жаль, можна констатувати, що проблема псевдо-активістів існує. Як її вирішувати, поки що незрозуміло.
Водночас, хочу щоб люди усвідомлювали, ДАБІ не може бути арбітром між забудовником і мешканцями або іншими представниками громади. Ми не можемо ставати на той чи інший бік, а повинні діяти виключно у законодавчому полі.
ДАБІ не вирішує, де і що саме будувати. Це компетенція органів місцевого самоврядування. Наша сфера відповідальності полягає в тому, щоб будівництво здійснювалось згідно із затвердженим проектом і державними будівельними нормами.
Сьогодні від громадськості не приховується, хто видав земельну ділянку, містобудівні умови і обмеження, хто погодив історико-містобудівне обґрунтування. ДАБІ повинна перевірити ці документи і видати дозвіл на будівництво. Якщо ми цього не зробимо, то це означатиме невиконання наших обов’язків, демонструватиме необ’єктивне, упереджене ставлення до суб’єкта містобудування. Забудовник матиме всі підстави звернутися до суду для оскарження наших дій.
Ми не можемо тиснути на бізнес, гальмувати його розвиток. ДАБІ має, у першу чергу, керуватися нормами закону та разом з іншими органами державної влади працювати над покращенням економічних показників нашої держави, у тому числі через забезпечення нормальних прозорих умов для роботи кожного підприємця, учасника будівельного ринку.
KV: Чи змінилася динаміка скарг, які зараз отримує ДАБІ, і на що частіше скаржаться?
О.К.: Сьогодні ДАБІ змінила формат роботи із забудовниками та громадянами, переорієнтувавши його на відкритий та прозорий діалог. Ми запровадили низку каналів оперативної взаємодії та вирішення питань. Зокрема, щоденно працює Громадська приймальня Держархбудінспекції, яка приймає звернення від запитувачів з усіх куточків України, діє Гаряча лінія ДАБІ 0 800 210 011. Я особисто спілкуюсь з представниками бізнесу, громадянами під час регулярних робочих поїздок у регіони.
Ми змінили як саму філософію, так і інструменти роботи з людьми. Їх звернення та відгуки є індикатором якості нашої роботи.
Хочу констатувати, що ці зміни вже демонструють свої результати – сьогодні практично відсутні скарги громадян щодо повернення документів на доопрацювання по об`єктах категорії СС1. Певний відсоток скарг отримуємо на неправомірні дії інспекторів, які перевіряють об`єкти. З ними працює дисциплінарна комісія.
Нам довелося змінити керівників практично у всіх територіальних органах. Зараз на керівних посадах працюють лише ті, хто розуміє, що сьогодні, у важкий для економіки час, потрібно максимально допомогти будівельникам та інвесторам.
Водночас сьогодні намагаємося зменшити втручання посадової особи у реєстрацію дозвільних документів на об’єкти незначного класу наслідків. Світ швидко змінюється і люди все більше віддають перевагу сучасним технологіям. Держархбудінспекцією спільно з Державним агентством електронного урядування впроваджено низку електронних адміністративних послуг у будівництві. До кінця року плануємо вдосконалити одну з них. Зокрема, реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт здійснюватиметься в повністю автоматичному режимі, тобто буде взагалі виключено з цього процесу участь посадової особи.
Наш реєстр буде інтегровано із земельним кадастром, що дозволить автоматично перевірити внесені у повідомлення відомості про земельну ділянку.
Однак на цьому не зупиняємося, відповідна робота триватиме й далі, адже головна мета зробити дозвільні процедури дійсно європейськими – зручними, оперативними та прозорими.
Якщо говорити про скарги по регіонах, то лідер сьогодні – Київ. Тут сконцентровано понад 20% всього, що будується у країні. Скарги по Києву самі болючі, бо мешканці столиці найбільш соціально активні і кожна навіть незначна проблема може вилитися у якісь заходи, знесення заборів тощо.
KV: Так будівництво на місті колишнього Сінного ринку все ж таки незаконне, активісти праві, їх гучні акції зі знесенням забору були доцільні?
О.К.: Дозвіл на це будівництво був виданий при наявності всіх необхідних документів. Ми неодноразово виходили на перевірки цього об`єкта за зверненнями і народних депутатів, і активістів. В ході перевірок фіксувалися незначні порушення, які сьогодні всі усунуті. Забудовник виконав всі умови припису. Для здійснення цього будівництва наявний пакет документів, зокрема є містобудівні умови і обмеження та історико-містобудівне обґрунтування. Крім того, забудовник у судовому порядку довів правомірність своїх дій.
Читайте: Кличко расписался в полной неспособности повлиять на ситуацию с Сенным рынком
Всім відомо, що мер Києва, щоб зняти соціальну напругу, вийшов з ініціативою і підписав меморандум із забудовником щодо зниження поверховості будови.
Читайте: Застройщик Сенного рынка в Киеве согласился снизить этажность зданий, но не намного
KV: Де залишаються проблемні будівництва столичного регіону?
О.К.: Наявні проблеми у Софіївській Борщагівці (вул. Соборна, 103 – ред). Там у протистояння з забудовником вступили активісти. Було рішення щодо скасування містобудівних умов і обмежень, а, отже, скасована і реєстрація декларації. Зараз стоять недобудови, дозвільної документації немає. Подальші шляхи вирішення ситуації з цим об’єктом поки що не визначені.
Також є проблема у Петропавлівській Борщагівці за адресою вул. Садова, 51, де забудовник занизив категорію складності. Поки йдуть судові процеси, будівництво зупинено.
Читайте: ГАСИ приказала снести ЖК “Пражский квартал-2”
Загалом по Київській області “гарячих точок” не багато. Ті забудовники, які починали будувати з незначними порушеннями, вживають заходи щодо їх усунення та приведення проектної документації у відповідність до вимог законодавства.
Якщо казати про Київ, то в цьому році було декілька проблемних ситуацій, крім Сінного. Наприклад, будівництво житлового комплексу на вул. Січових Стрільців, 59. За результатами перевірки були виявлені численні порушення, у зв’язку з чим у січні цього року було анульовано дозвіл на виконання будівельних робіт. При цьому правомірність прийнятого рішення ДАБІ підтверджено рішенням суду.
Будівництво на вулиці Генерала Потехіна, де проти забудовника виступила досить велика група людей – біля 600. Хоча там і були всі необхідні документи, зараз будівництво зупинено.
Також всім відома ситуація на Ревуцького, 8 навколо будівництва АЗС. Тут також все зупинено. Більш того місто виграло суд щодо повернення земельної ділянки у власність громади.
Досить резонансним є рішення Київського апеляційного адміністративного суду щодо знесення двох секцій багатоповерхового житлового будинку за адресою: вул. Новоукраїнська, 24а (Українська, 6) за позовом ДАБІ. Це перше рішення щодо знесення такого великого об’єкта.
Читайте: Кличко не желает каяться за кровавое побоище на Ревуцкого
KV: На засіданні з Європейською Бізнес Асоціацією Ви говорили, що тримайте на особистому контролі роботу з інвесторами. Якщо брати столичний регіон, які інвестиційні проекти незабаром будуть реалізовані, і як конкретно ДАБІ допомагає інвесторам?
О.К.: Зараз ми повністю змінили формат і робимо все, щоб забудовники побачили зміни. Всі інвестори отримують від ДАБІ максимальну допомогу. Це роз’яснення, консультативна допомога при оформленні документів та оперативна видача всіх дозвільних документів.
Зараз в Україні будують інвестори з усіх країн. Зокрема, на Київщині є об`єкти з інвестиціями з Німеччини, Великобританії, Франції. До кінця року, наприклад, буде зданий в експлуатацію великий об`єкт міжнародної групи FM Logistic (Франція) – складський комплекс в с.Дударків Бориспільського району.
Вибір регіону для реалізації інвестиційного проекту визначається особливостями регіону та цільовим призначенням об’єкта.
Читайте: Глава ГАСИ Кудрявцев: “Строительный рынок становится все более открытым для иностранных инвестиций”
KV: У цьому році предметом жвавого обговорення були пайові внески від забудовників. Багато хто вважає їх корупційним рудиментом. Яка позиція ДАБІ з цього питання?
О.К.: Це питання є досить актуальним і наскільки мені відомо у Верховній Раді зареєстровано законопроекти, які відміняють пайовий внесок. Питання дійсно дискусійне. На мій погляд, воно більше стосується представників міського самоврядування, бо це одне з джерел наповнення бюджету.
У Європі немає пайового внеску. І нам теж треба відходити від такого додаткового тягаря для забудовника. Адже є технічні умови, вихідні дані і містобудівні умови, які забудовник виконує, підключаючи свої забудови до теплотрас, газо- і водопостачання. Крім того, якщо пайовий внесок буде відмінено, то наша країна зможе суттєво піднятися у рейтингу Світового Банку “Doing Business”.
KV: ДАБІ перетворюється на досить ліберальну структуру. Не боїтеся втратити вагу і значимість в очах ринку?
О.К.: Дійсно, ми працюємо над тим, щоб ДАБІ перетворилася на адміністративно-консультативний орган. Це потрібно, щоб будівництва у нашій країні було більше. Адже це нові виробництва, робочі місця, сучасна інфраструктура та стабільні надходження до бюджетів різних рівнів.
При цьому ДАБІ не втратить контроль та авторитет державного органу, бо сьогодні забудовники знають, що якщо вони будують чесно, то можуть розраховувати на підтримку та допомогу з боку Держархбудінспекції. Однак, якщо вони порушують закон, то ДАБІ має достатньо інструментів, щоб вплинути на них та завадити зловживанням.
Фото: KV