Депутати Боярської міської громади визначилися, хто представлятиме інтереси жителів десяти сіл у виконавчому органі. На території тергромади були створені старостинські округи, на яких заправлятимуть віднині сім старост. Їхні повноваження виконуватимуть як сільські голови, так і секретарі виконкомів, громадські та соціальні діячі.
Як стало відомо KV, 4 грудня відбулося друге пленарне засідання позачергової другої сесії Боярської міської громади VІІІ скликання Фастівського району.
У ході засідання депутати затвердили регламент міської ради та Положення про постійні депутатські комісії. Узгодили структуру апарату ради, її виконавчих органів та затвердили положення про роботу цих структурних підрозділів. З-поміж низки важливих питань розглянуто і реорганізацію сільських рад, шляхом їхнього приєднання до Боярської міської громади.
Також депутати схвалили кандидатури на посаду старост в 10 селах громади. Тож було створено сім старостинських округів в яких керуватимуть: в селі Забір’я Олеся Бондаренко, в Жорнівці – Олена Гришутіна, у Новосілках – Вікторія Савчин, в Дзвінковому та Перевозі – Любов Пазюра, в Тарасівці та Новому – Вікторія Бесарабець, а також Олексій Третяков в селі Княжичі та Тетяна Якимчук – в Малютянці та Іванкові.
Вікторія Савчин – соціальний працівник Новосілківської сільради. Народилася вона 13 червня 1981 року на Хмельниччині. Закінчила Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського за спеціальностостями “Соціолог” та “Соціальний працівник”.
У 2003-2012 роках працювала заступником начальника відділу профорієнтаційної роботи в Святошинському районному центрі зайнятості (Київ). Після чого до 2014 року була соціальним працівником у Макарівському районному Центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Ще три роки очолювала будинок культури в селі Новосілки, а також за сумісництвом працювала головним бухгалтером СОК “Аква-Сервіс” з 2014 по 2019 рік. З 2018 року – соцпрацівник Новосілківської сільради.
На посаді старости обіцяє продовжувати дбати про соціальний захист малозабезпечених сімей та людей похилого віку, поетапно вирішувати питання капітального ремонту водомережі, освітлення вулиць, встановлення дитячого майданчика та дбати про благоустрій території. Серед вагомих питань виокремлю ще і транспортне сполучення села з центром громади, ремонт доріг і домогтися проведення капітального ремонту школи, дитячого садка та адмінприміщення.
Як посадова особа вона вже подала декларацію за 2019 рік, в якій вказала, що має три ділянки загальною площею 0,26 кв.м і будинок на 135 кв.м у селі Новосілки, а її чоловік ділянку на 0,10 кв.м. Із транспортних засобів вона має Chevrolet Aveo 2018 року випуску. Її дохід склав понад 68 тис. гривень.
Вікторія Бесарабець – депутат та секретар Тарасівської сільської ради VII скликання (обрана як самовисуванка). Народилася вона 18 червня 1985 року в селі Тарасівка. Вищу освіту здобула в Міжрегіональній Академії управління персоналом, одержавши кваліфікацію магістра з обліку та аудиту, та в Національному університеті біоресурсів та природокористування України, де здобула ступінь магістра за спеціальністю “Публічне управління та адміністрування”. Також пройшла у 2016 році навчальний курс в Міжнародному інституті менеджменту за програмою “Школа Мерів”. Після чого в рамках цієї програми переймала досвід в муніципалітетах Польщі, Румунії та Угорщини. До обрання депутатом працювала бухгалеторов в приватній фінансово-будівельній компанії “РА-Груп”.
У 2019 році сума її доходів склала понад 301 тис. гривень, родини – понад 95 тис. гривень. Вона задекларувала будинок чоловіка на 397 кв.м та ділянку на 400 кв.м у Вишневому.
Тетяна Якимчук – контролер відділу контролю ЗАТ “Оболонь”. Народилася вона 20 липня 1972 року у селі Малютянка. Закінчила Національний університеті харчових технологій. З 1994 по 2000 роки обіймала посаду інженера по устаткуванню Київського державного заводу дитячого харчування. З 2003 року працює контролером у ЗАТ “Оболонь”.
Якимчук має намір зробити життя у селах Малютянка та Іванків більш комфортним. Для цього вона вбачає вирішення таких
актуальних питань, як відсутність дитячого садочка, якісного електропостачання, медичного обслуговування та лікарів амбулаторії. Потребує вирішення і питання водозабезпечення, вивіз побутового сміття.
У своїй декларації вона вказала, що має землю на 1195 кв.м та користується будинком на 58,7 кв.м у Малютянці, а її чоловік квартиру в столиці на 54 кв.м, ділянку на 1200 кв.м в Києво-Святошинському районі. чоловік їздить на Hyundai Tucson 2007 року випуску, а вона – на Kia Rio 2012 року випуску. Дохід її чоловіка у 2019 році склав 287 256 тис. гривень і зберігає готівкою він ще 15 тис. доларів, 100 тис. гривень, та позичив третім особам – 15 тис. гривень.
Олексій Третяков – громадський діяч сіл Княжичі та Жорнівка. У 2010-2015 роки – депутат-самовисуванець Княжицької сільської ради. Народився він 9 березня 1971 року в Княжичах, має ІІ групу інвалідності. Закінчив Харківський обліково-економічний технікум, де здобув кваліфікацію бухгалтера-економіста. Працював у 90-х
диспетчером автогаража в радгоспі “Княжичі”, у 2002-2007роки – різноробочим у ТОВ “Плеяда”.
У 2007-2010 року був завідуючим складу в СФГ “Плай” та займався виготовленням залізобетонних виробів. У 2015-2018 роках працював оператор АЗС. З 2014 р. займається організацією та доставкою гуманітарної допомоги воїнам АТО.
“Моє бачення розвитку села передбачає вирішення найбільших проблем. Зокрема, ремонт аварійних об’єктів (дахи, водопровід); облаштування ділянок для роздільного збору побутового сміття, налагодження вивозу сміття на постійній основі; благоустрій кладовища з кронуванням аварійних дерев”, – процитовано Третякова у його біографічній довідці на офіційному сайті Боярки.
З-поміж цього він впевнений, що необхідно працювати над збільшенням кількості місць у дитсадку, ремонтом навчальних закладів, запровадженням спортивних секцій та гуртків, облаштуванням вуличного освітлення. А також необхідний ремонт амбулаторії в Жорнівці, налагодження роботи аптеки тощо.
У його декларації старости вказано, що він має квартиру на 42,3 кв.м та дві ділянки на 1 660 кв.м у Княжичах. Його дружина володіє ділянкою на 1540 кв.м у Новосілках. Також він задекларував у спільній власності (30%) квартиру на 43,28 кв.м у Житомирі. У 2019 році він одержав пенсію 36 880 тис. гривень, така ж сума пенсії і у його дружини та зарплата у розмірі 3169 тис. гривень.
Олена Гришутіна – очолювала Громадську раду при Княжицькій сільраді. Їй – 46 років, проживає в селі Жорнівка, закінчила Український республіканський технікум Мінсільгосппроду України, за фахом – агроном. У 1990-1998 роки вона працювала секретарем-машиністкою в “Укртурзабезпечення”. З 1998 року і донині працює в сімейному приватному господарстві. Вона є активною волонтеркою і у 2019 році брала участь у проєкті Інституту громадянського суспільства “Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської ОТГ”.
На її думку, майбутній розвиток її старостинського Жорнівського округу пов’язаний із вирішенням багаторічної проблеми щодо покращення стану об’єктів соціальної інфраструктури. Серед проблем і вуличне освітлення, поводження із побутовими відходами тощо.
У декларації вже як посадової особи, старости, вона вказала, що її чоловік має квартиру в столиці на 56 кв.м, будинок на 287.4 кв.м та дві ділянки загальною площею на 4 524 кв.м у Жорнівці. А також дві легкові автівки Peugeot 208 2019 року випуску за 360 тис. гривень та Шкоду Фаворит 1993 року випуску, сільгосптехніку та вантажний причіп. Від підприємницької діяльності у 2019 році вона заробила 25 038 тис. гривень, а її чоловік одержав 18 366 тис. пенсії. Крім того, чоловік зберігає і готівкові кошти у розмірі 300 тис. гривень.
Любов Пазюра – секретар Дзвінківської сільської ради Васильківського району VII скликання. Народилась вона 14 листопада 1980 року в селищі Бородянка. Закінчила Національний університет біоресурсів і природокористування України за спеціальністю “Право”. У 2004-2011 роки працювала в ДП “Києво-Святошинське УЕГГ ВАТ “Київоблгаз”. З 2011 року – секретар Дзвінківської сільради, у 2015 пройшла до ради як самовисуванка.
У 2019 році сума її доходів склала понад 326 тис. гривень, а її родини – 307 тис. гривень. Вона задекларувала ділянку на 2 тис. кв.м та будинок на 198,2 кв.м, та недобудований об’єктна 37,2 кв.м у селі Дзвінкове, три ділянки чоловіка загальною площею понад 11 тис. кв.м і будинок на 89 кв.м також у Дзвінкове. Також вона користується квартирою у Боярці на 46,2 кв.м, а її чоловік гаражем. У її безоплатному користуванні перебуває автівка Citroen Berlingo 2012 року випуску. Її чоловік їздить на легкових автівках Landwind X6 2008 року випуску та BAЗ 2121 1992 року випуску, а ще має ватажівку, напівпричіп лісовоз та легковий причіп.
Олеся Бондаренко – голова Забірської сільради VIІ скликання (обрана як самовисуванка). Народилася вона 24 травня 1983 року в селі Забір’я. Випускниця Київського медколеджу ім. П.І. Гаврося, де здобула кваліфікацію “Фельдшер”. Закінчила Національний університет державної податкової служби України та здобула кваліфікацію магістра з фінансів.
У 2005-2006 роках працювала акушеркою в Забірській медамбулаторії. У 2006 році обрана депутатом Забірської сільради, а згодом і секретарем ради V скликання. У 2010 році була переобрана депутатом та секретарем ради шляхом самовисування.
На посаді старости планує працювати над розвитком старостинського округу села Забір’я. А саме – обіцяє взаємодіяти із мешканцями села щодо вирішення їх соціально-побутових питань, сприяти розвитку освіти, культури та спорту, а також наданню якісних медпослуг, а ще вдосконалити інфраструктуру та благоустрій території.
У 2019 році її дохід, як сільського голови, склав понад 351 тис. гривень, а родини – понад 27 тис. гривень. Вона має три ділянки загальною площею 3 516 кв.м у Забір’ї, а її мати дві на 3 473 кв.м. У спільній власності вона задекларувала будинок у цьому ж населеному пункті на 95,5 кв.м
Як раніше повідомляла KV у 2017 році Забірська сільрада підтримала пропозицію Боярської міської ради про створення Боярської ОТГ, що викликало неабияку хвилю обурення та протестів з боку місцевої громадськості. Упродовж трьох років жителі намагалися оскаржити рішення сільського голови щодо протиправного об’єднання із Бояркою і довести, що не надавали згоди на подібне злиття в громаду. Жителі, як запевняла активна частина забірчан, бачили своє село в складі не міської, а саме сільської ОТГ – Княжицької. Активісти стверджували, що протокол громадських слухань підробили.
Активісти провели мітинг, на якому затвердили ініціативну групу, що займалася питанням про притягнення до кримінальної відповідальності членів сільради за підробку документів і незаконне голосування.
Читайте: “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Вони направили позов про скасування рішення сільради про об’єднання з Бояркою. А після судового засідання в Київському окружному суді щодо оскарження рішення Заборскої сільради провели пікет під Центрвиборчкомом і Київською ОДА. Пікетувальники вимагали від влади не призначати дату виборів.
Читайте: Жители села Заборье провели пикет под ЦИК и КОГА
В результаті Феміді знадобилося п’ять місяців на розгляд справи. 25 травня 2018 Київський окружний адміністративний суд вирішив задовольнити позов, вважаючи рішення незаконним. А 12 вересня Київський апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення Київського окружного адміністративного суду щодо визнання протиправним рішення Забірської сільради “Про добровільне об’єднання територіальних громад”.
Читайте: Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
У свою чергу, сільрада цю справу також не залишила і подала відповідну касаційну скаргу.
Читайте: “Дело об объединении Боярки и Заборья рассматривает кассационный суд”, – мэр Зарубин
Забір’я виграло суди перших двох інстанцій. Та згодом Верховний суд повернув справу на довивчення в першу інстанцію. Як запевняли тоді активісти, сільрада підробила документи громадських слухань, адже жителі виступали “проти” Боярської громади.
Також жителі подали позов до суду на КОДА, вимагаючи скасувати розпорядження адміністрації, яка погодила об’єднання Боярки, надавши ОТГ позитивний висновок. Однак, Київський окружний адмінсуд призупинив справу № 826/2137/18 до винесення рішення за вищевказаною адміністративною справою.
Читайте: Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
У жовтні 2019 року потенційній Боярській громаді не вдалося одержати підтримки в КОДА. Вибори, яких громада чекала, не відбулися через постійні судові процеси. Крім того, влада столичного регіону визначила більш вигідну для цієї території конфігурацію.
Читайте: Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Так, за новим Перспективним планом до складу Боярської ОТГ зараховують Дзвінківську (Васильківський район), Княжицьку, Малютянську, Тарасівську, Новосілківську (Макарівський район), а також Забірську сільські ради.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
У липні цього року жителі Забір’я вчергове програли в суді, а за Перспективним планом їх таки віднесли до громади міста.
Варто зауважити, що Боярська міська тергромада утворилася 25 жовтня цього року шляхом приєднання до неї 10 сіл у складі Дзвінківськівської, Забірської, Княжицької, Малютянської, Тарасівської та Новосілківської сільрад Києво-Святошинського району. Боярська ОТГ включена до Фастівського району і займає територію площею 208 кв. км з 52 539 тис. населенням.
Читайте: У Ржищеві обрали старост доєднаних до громади сіл
Фото: колаж KV