Нацполіція розслідує чергові можливі розкрадання бюджетних коштів при реалізації в Києві проєктів з “діджиталізації”. За попередніми даними слідства, посадовці Департаменту ІКТ КМДА, спільно з керівниками трьох підпорядкованих їм комунальних підприємств (“Інформатика”, “Київтелесервіс” та “ГІОЦ”), організували схему “бюджетних розпилів” при закупівлі обладнання і послуг за завищеними цінами у підконтрольних компаній та подальшого надання “відкатів”. Усього в полі зору правоохоронців цього разу опинилися 37 договорів на загальну суму 918 млн гривень. У першу чергу Нацполіцію зацікавили роботи із впровадження багатостраждальної системи відеоспостереження, якими займалися ТОВ “Українські інфосистеми”, ТОВ “Сек’юріті Хаб” і ТОВ “Техком-Сервіс”. Найближчим часом в рамках цієї справи мають бути проведені судові експертизи для визначення розміру збитків, нанесених міській скарбниці, а також, вочевидь, вручені підозри.
Як стало відомо КВ, наразі Дніпровське управління Нацполіція Києва розслідує факти можливих розкрадань бюджетних коштів, до яких можуть бути причетними посадовці Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міськдержадміністрації (ІКТ КМДА) та підпорядкованих йому комунальних підприємств (КП).
Відповідне слідство здійснюється в рамках кримінального провадження
№42025102040000061. Фігурантам даної справи попередньо інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу (КК) України – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені у великих розмірах або в умовах воєнного стану.
Як попередньо встановили правоохоронці, посадовці Департаменту ІКТ КМДА розробили схему розкрадань бюджетних коштів через підпорядковані їм три комунальні підприємства – “Інформатику”, “Головний інформаційно-обчислювальний центр” (“ГІОЦ”) та спеціалізоване КП (СКП) “Київтелесервіс”. Її механізм є звичним або навіть “традиційним” для столичної влади: керівники цих КП мали закуповувати різні товари і послуги у підконтрольних компаній за завищеними цінами. При цьому, як зазначають у Нацполіції, іноді вказані КП отримували й неякісні товари. Надалі, за версією слідства, усі “зайві” кошти мали б передаватися в якості, цитуємо, “відкатів”. Кому саме, у судових ухвахах по цій справі не уточнюється, але, ймовірно, саме керівникам КП та чиновникам столичної мерії.
У рамках даного провадження правоохоронців зацікавили реалізація 37 договорів на загальну суму 918 млн гривень (або ж 41 договору на 988,7 млн – наразі чітких розрахунків немає). Точну або хоча б приблизну суму збитків у Нацполіції не називають, проте правоохоронці зазначають, що найближчим часом планується проведення низки судових експертиз, які мають розставити всі крапки над “і” у цьому питанні.
Так, у випадку з СКП “Київтелесервіс” правоохоронці, серед іншого, звернули увагу на угоди щодо закупівлі пакетів програмного забезпечення “підсистеми керування процесом пошуку та мінімізації впливу вразливостей на ІТ інфраструктуру”, які були укладені в 2024 році з ТОВ “Ві Єм Джі”. За ці програми, які є складовою кіберзахисту, столичне СКП мало заплатити 26,1 млн. Також у полі зору правоохоронців опинилася співпраця “Київтелесервісу” з ТОВ “Технології для бізнесу” – йдеться про два укладені в 2024-2025 роках договори на загальну суму 138,9 млн гривень, відповідно до яких вказана компанія мала надати послуги з монтажу та пусконалагодження базових станцій зв’язку (мережа оперативного та резервного радіозвʼязку), а також поставити засоби звʼязку.
Крім того, слідчі мають питання і до двох договорів, які СКП “Київтелесервіс” у цей же період уклало з ТОВ “Українські інфосистеми”. Відповідно до них, дана компанія за 152,2 млн гривень повинна була поставити комплекти джерел безперебійного живлення для вузлів міської мережевої інфраструктури, а також змонтувати їх.
Також “Українські інфосистеми” згадуються правоохоронцями і в контексті порушень з боку посадовців “Інформатики”. Справа в тому, що між цими ТОВ і КП було укладено як мінімум 11 договорів на суму 257,7 млн гривень постачання обладнання і засобів комплексної системи відеоспостереження, її супроводу та технічної підтримки. Що цікаво, також слідчі згадують ще 4 договори щодо проведення таких робіт на загальну суму 70,7 млн гривень, які сторони уклали у цей же період. Однак, схоже, деякі з цих угод, а може і всі, також зазначені в переліку вищезгаданих 11 договорів – саме через цей факт наразі неможливо точно встановити загальні кількість та суму договорів, реалізацію яких правоохоронці вивчають у даній справі.
При цьому, роботи із впровадження системи відеоспостереження, вочевидь, могли “з’їсти” більше коштів міського бюджету. Так, правоохоронці у даному провадженні розслідують реалізацію проєктів у цьому напрямку, якою займалися ТОВ “Сек’юріті Хаб” і ТОВ “Техком-Сервіс” – йдеться про 12 договорів та 3 договори відповідно на загальну суму 152,8 млн гривень, які були укладені між вказаними компаніями і КП “Інформатика” у 2024-2025 роках.
Що стосується КП “ГІОЦ”, то у цій справі Нацполіція поки вивчає один його договір – щодо поставки комплектів обладнання для оплати проїзду та реєстрації електронного квитка, фіксації проходу пасажирів через автоматичні контрольні пункти моделі LOTTol. Він був укладений між цими підприємством і ТОВ “Центральний маршрутизатор” у 2025 році, загальна сума цієї угоди склала 3,5 млн гривень.
Зазначимо, що в судових ухвалах по даній справі назви всіх згаданих КП та їхніх підрядників “засекречено” – їх називають просто “ІНФОРМАЦІЯ_(і певна цифра. – КВ)”. Вочевидь, це робиться через “презумпцію невинуватості”, однак зазвичай у таких документах прямо зазначаються назви юридичних осіб, бо це не те саме, що фізична особа, ім’я та прізвище якої правоохоронці та суд не мають права називати до винесення вироку. З цієї причини КВ не вдалося ідентифікувати дані щодо “загадкових” 3-х договорів на постачання засобів зв`язку для забезпечення безпровідних підключень на загальну суму 186,8 млн. Тобто, достеменно не можна сказати, хто був замовником та постачальником – можна лише припустити, що замовником був “Київтелесервіс”, проте відповідні тендери у системі “Prozorro” не “пробиваються”.
У рамках цієї справи правоохоронці лише розпочинають свою активність. Зокрема, протягом вересня 2025 року вони отримали від Дніпровського районного суду Києва дозволи на проведення обшуків у КП “Інформатика” та обшуків у офісах окремих компаній-підрядників – з метою вилучення необхідних для слідства документів щодо співпраці між вищезгаданими приватними суб’єктами господарювання і столичними КП. Усього відповідних судових ухвал наразі нараховується 11.
За інформацією аналітичної системи Clarity-Project, усі вказані компанії активно співпрацюють з комунальними підприємствами, підпорядкованими Департаменту ІКТ КМДА – усього на їхньому рахунку договорів на загальну суму понад 1,54 млрд гривень. Найбільшим підрядником є ТОВ “Українські інфосистеми” – компанія уклала 22 договори з КП “Інформатика” на загальну суму 430,8 млн гривень і 23 договори з СКП “Київтелесервіс” на загальну суму 423 млн гривень. У свою чергу, ТОВ “Ві Єм Джі” має на своєму рахунку 16 угод з “Київтелесервісом” на 155,2 млн та 4 угоди з “Інформатикою” на 8,4 млн; ТОВ “Сек’юріті Хаб” – 37 угод з “Інформатикою” на 170,6 млн; ТОВ “Технології для бізнесу” – 2 договори з “Київтелесервісом” на 137,1 млн та 1 договір з “ГІОЦ” на 6,8 млн; ТОВ “Техком-Сервіс” – 40 договорів з “Інформатикою” на 150 млн і 1 договір з “Київтелесервісом” на 939,9 тис.; ТОВ “Центральний маршрутизатор” – 13 договорів з “ГІОЦ” на 60,1 млн.
Як неодноразово повідомляла КВ, СКП “Київтелесервіс” та КП “Інформатика” протягом останніх років регулярно фігурують у різних розслідуваннях правоохоронних органів щодо можливих розкрадань фінансових ресурсів міського бюджету.
Так, з 2023 року Нацполіція розслідує факти розтрати коштів посадовцями КП “Інформатика” при здійсненні закупівель обладнання для систем відеоспостереження та керування зовнішнім освітленням. Слідчі переконані, що такі закупівлі не мають критичних потреб у військовий час а тому загрожують національній безпеці держави. Крім того, за їх данними, мінімум 1,29 млн бюджетних гривень могли бути привласнені при реалізації лише одного з багатьох відповідних договорів – з 12 квітня 2024 року зловживання службовим становищем офіційно інкримінується ексочільниці тендерного відділу “Інформатики”. Таким чином “колекція” справ щодо “розпилів” при впровадженні вищезгаданих систем, які за останні роки “з’їли” більше 1 млрд бюджетних гривень і які, до того ж, функціонують з сумнівною ефективністю, продовжує поповнюватися.
Проте, станом на сьогодні жоден з ймовірних фігурантів згаданих справ досі не отримав підозру.
Крім того, наразі на розгляді Шевченківського районного суду Києва знаходиться обвинувальний акт відносно ексгендиректорки та діючої заступниці керівника КП “Інформатика” Вероніки Малкової (саме за часів її “правління” було укладено договори з “Українськими інфосистемами”, які зацікавили БЕБ. – КВ). Наразі вона офіційно є обвинуваченою у розповсюдженні даних зі все тих же вуличних камер відеонагляду. За цей злочин посадовиці загрожує до 5 років позбавлення волі, але яким буде кінцевий вердикт Шевченківського райсуду, покаже час.
Так, слідчі встановили, що Малкова спільно ще з двома особами, один із яких є її підлеглим, допомагали громадянам, зокрема, встановлювати маршрути переміщення транспортних засобів по місту. Такий процес вони називали “розшуком”, а тодішня очільниця “Інформатики” начебто мала “позивний” – “Тьотя”. При цьому, в КМДА і Київраді, “на сполох не б’ють” – Малкова повернулася до роботи після відсторонення у березні 2023-го, а ініціатива депутатського корпусу щодо створення спеціальної комісії, яка розслідує такі інциденти, так і не була офіційно запроваджена.
Читайте: Позивний “Тьотя”: за що судитимуть ексгендиректорку столичного КП “Інформатика” Вероніку Малкову
Також скандали у сфері діджиталізації столиці мали місце влітку 2025-го. Так, у липні правоохоронці повідомили про підозру в службовій недбалості посадовиці СКП “Київтелесервіс”, через яку міська скарбниця могла втратити майже 51 млн гривень. Йдеться про кошти, які були “переплачені” за постачання та обслуговування мережевого обладнання (комутатори, блоки живлення) – воно обійшлося громаді столиці у 2,5 рази дорожче ринкової ціни. У свою чергу, суд, через закінчення строків давності, звільнив від відповідальності заступника директора КП “Інформатика” Ігоря Буряка, якому інкримінувався злочин за тією ж статею. Цьому посадовцю інкримінувалася “втрата” низки одиниць різного обладнання (у т.ч. комп’ютерної техніки), яке у 2018 році обійшлося підприємству в 466,6 тис. гривень, а надалі просто “розчинилося в повітрі”, що було зафіксовано при інвентаризації. При цьому, досі достеменно невідомо, де саме поділася уся ця “електроніка” – жодних публічних пояснень з цього приводу так і не було надано.
Читайте: “Діджиталізація по-київськи”: мільйонні переплати та зникле обладнання
А у 2022 році порушення у роботі Департамента інформаційно-комунікаційних технологій ІКТ КМДА і трьох підпорядкованих йому комунальних підприємств (“Інформатики”, “ГІОЦ” і “Київтелесервіс”) зафіксували й аудитори КМДА. Тоді було виявлено, що у 2018-2020 роках ці структури допустили фінансових порушень на суму 274,86 млн гривень, що призвело до втрати близько 61,33 млн бюджетних гривень. Зокрема, вказані підприємства закуповували обладнання, яке потім ніяк не використовувалось, виплачували своїм контрагентам “зайву” винагороду за надані послуги, проводили тендери за завищеними цінами, бездіяли у питанні впровадження більш ніж двох десятків цифрових сервісів (наприклад, оплата харчування в дитсадках через “Особистий кабінет киянина”) тощо.
Читайте: Фінансові порушення у сфері ІКТ не підштовхнули керівництво Києва до звільнень та покарань
Обов’язки директор СКП “Київтелесервіс” з 5 вересня 2024 року виконує заступник керівника цього підприємства з питань кібербезпеки Олександр Волощук. До нього, з березня 2024 року, даним СКП на таких же правах керував Олександр Биструшкін. Останній на цій посаді змінив іншого в.о. керівника – Павла Чернікова, який “тимчасово” очолював “Київтелесервіс” з лютого 2021 року.
Обов’язки гендиректора КП “Інформатика” з 8 лютого 2024 року виконує Микола Жандоров. Його попередниками на цій посаді були Олена Грубляк (з 27 березня 2023 року), вищезгадана Вероніка Малкова (з 6 вересня 2021 року по 27 березня 2023 року) і Микола Пихтін (з жовтня 2017 року по вересень 2021 року).
Обидва підприємства знаходяться в підпорядкуванні Департаменту ІКТ КМДА, який з 25 серпня 2023 року очолює Вікторія Іцкович (на колажі). На цій посаді вона змінила Олега Половинка, який керував даною структурою з 27 серпня 2021 року. Раніше, з 3 березня 2017 року по 29 квітня 2020 року, даний департамент очолював Юрій Назаров, який був “обличчям цифровізації в Києві” та з персоною якого теж пов’язують численні порушення в даній сфері. Після його звільнення та до призначення Половинка Департаментом ІКТ КМДА на правах “т. в.о. директора” керувала Ганна Лисик.
Читайте: Фінансові порушення у сфері ІКТ не підштовхнули керівництво Києва до звільнень та покарань
Діяльність Департамента ІКТ КМДА наразі контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. До нього, з квітня 2021 року по березень 2025 року, сферу цифровізації столиці контролював інший заступник Віталія Кличка – Петро Оленич. Останній, нагадаємо, у березні 2025-го був звільнений після отримання підозри у справі щодо можливих махінацій зі столичними комунальними ділянками.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
КиївВлада
