Київрада внесла перші зміни до бюджету міста-2025, а також відкоригувала Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР) у розрізі видатків на 2025 рік. Йдеться про розподіл вільних залишків минулорічного бюджету. Таким чином, бюджет із профіцитного перетворився у дефіцитний: його дохідна частина тепер складатиме 88,8 млрд гривень, а видаткова – 100,7 млрд гривень. Найбільше додаткових коштів – близько 5 млрд гривень – столична влада вирішила направити на підтримку армії та військовослужбовців, у т.ч. на реалізацію програми “Захисник Києва” та “військову” субвенцію до державного бюджету. Крім того, ще 1,5 млрд гривень було передбачено на будівництво захисних споруд у київських школах – при цьому, спочатку ця цифра дорівнювала 3 млрд, але в процесі підготовки відповідних проєктів рішення до ухвалення її було зменшено (можливо, заради докапіталізації “Київміськбуду”). Останній факт обурив окремих депутатів Київради, які вважають, що на захисних спорудах під час війни економити не можна.
Як стало відомо КВ, 30 січня 2025 року столична міськрада внесла перші зміни до бюджету Києва на 2025 рік та ПЕСР Києва на 2024-2026 роки (в частині видатків на поточний рік).
Відповідні проєкти рішень №08/231-17/ПР (суб’єкти подання – міський голова Києва Віталій Кличко і Департамент економіки та інвестицій КМДА) і №08/231-15/ПР (суб’єкти подання – Віталій Кличко і Департамент фінансів КМДА) були зареєстровані в Київраді 14 січня 2025-го. У сесійній залі за погодження цих документів проголосували 66 та 71 депутат відповідно.
Згідно з ухваленими змінами, доходи бюджету Києва у 2025 році мають скласти 88,8 млрд гривень. У порівнянні з попередньою редакцією бюджету це показник зменшився на 1,3 млрд гривень. У свою чергу, видаткова частина бюджету тепер має становити 100,7 млрд гривень, що на 11,2 млрд гривень більше, ніж було передбачено “останнім” варіантом головного фінансового документу столиці. Таким чином, формально на сьогодні дефіцит міського бюджету Києва складає близько 11,8 млрд гривень.
Збільшення видаткової частини бюджету столична влада планує у тому числі за рахунок вільних залишків міської скарбниці за 2024 рік – тобто тих коштів, які не були використані минулоріч. Найбільше додаткових фінансових ресурсів – 4,88 млрд гривень – під час коригування бюджету-2025 було направлено на реалізацію програми “Захисник Києва” на 2022-2025 роки. Ці кошти керівництво столиці планує витратити на виконання заходу цієї програми з “матеріально-технічного забезпечення сил оборони столиці”.
Також додаткові 93,1 млн гривень міська влада планує виділити на виплату матеріальної допомоги мобілізованим киянам через Департамент соціальної та ветеранської політики КМДА. Йдеться про одноразові виплати – раніше їх розмір становив 30 тис. гривень, але, нагадаємо, 30 січня, під час розгляду змін до програми “Захисник Києва”, було вирішено збільшити цю суму до 50 тис. гривень. Крім того, додаткові 10 млн гривень з міського бюджету буде направлено в якості субвенції державному бюджету на підтримку армії.
Читайте: Додаткові витрати: Київрада вчергове внесла зміни до столичної “оборонної” програми
Ще 1,5 млрд гривень було вирішено направити на будівництво захисних споруд з протирадіаційним захистом у столичних школах. Освоювати ці кошти буде Департамент освіти і науки КМДА, а також усі десять районних в Києві державних адміністрацій (РДА). Примітно, що у початковій версії проєкту рішення щодо внесення змін до бюджету на цей захід планувалося витратити 3 млрд гривень, але під час розгляду цього документу комісією міськради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності протягом останніх тижнів вказана сума була зменшена. Ініціатором цього став депутат Київради від фракції “УДАР” і заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Владислав Андронов.
Зазначимо, що Андронов у лютому 2024 року очолив наглядову раду ПрАТ “ХК “Київміськбуд”. А вже 31 жовтня 2024 року Київрада погодила докапіталізацію ПрАТ “ХК “Київміськбуд”, яке добудовує ЖК “Укрбуду”, на суму 2,56 млрд гривень за рахунок коштів міського бюджету. Тобто, можна припустити, що 1,5 млрд гривень, які було вирішено не направляти на будівництво захисних споруд з протирадіаційним захистом у столичних школах, необхідні якраз для того, щоб збільшити статутний капітал “Київміськбуду”.
Читайте: Мільярди для “Київміськбуду”: як столичні платники податків розрахуються за помилки влади
Серед іншого, до бюджету було внесено інформацію щодо запланованого отримання комунальним підприємством (КП) “Київтеплоенерго” гранту в розмірі 250 млн гривень. Йдеться про кошти, які мають надійти від США через Європейський банк реконструкції та розвитку на підтримку даного КП.
Читайте: На збільшення фінансової стійкості “Київтеплоенерго” спрямують 55 млн євро від ЄБРР
Що стосується ПЕСР, то у ній було зафіксовано зміни на вищезгадану суму 1,5 млрд гривень, які мають бути витрачені на будівництво захисних споруд у школах. Відповідно, загальний кошторис реалізації різних інфраструктурних проєктів у столиці зріс з 14 млрд до 15,5 млрд гривень, із яких 10 млрд має бути освоєно на капітальних ремонтах, 5,5 млрд – на капітальних вкладеннях (саме в рамках цих заходів буде здійснюватися вищезгадане будівництво. – КВ).
Зазначимо, деякі з вищезазначених цифр є орієнтовними, і встановити повний перелік змін у видатковій та дохідній частинах бюджету та пунктах ПЕСР буде можливо лише після публікації кінцевих варіантів ухвалених Київрадою рішень. Це пов’язано якраз з тим, що відповідні проєкти рішень зазнають істотних змін під час розгляду бюджетної комісії Київради – на фоні того, що численні правки до них подають депутати міськради і структурні підрозділи КМДА.
У сесійній залі обговорення вказаних документів пройшло у відносно спокійній обстановці. Але деякі депутати Київради все ж мали претензії до даних проєктів рішень.
Зокрема, голова вищезгаданої бюджетної комісії та очільник фракції “Слуга народу” Андрій Вітренко підкреслив, що на засіданнях його комісії він не підтримував рішення щодо зменшення видатків на будівництво укриттів у закладах освіти. Народний обранець підкреслив, що усі заплановані до будівництва споруди мають бути зведені. У свою чергу його колега по фракції Лілія Пашинна озвучила пропозицію внести до бюджету і ПЕСР додаткові витрати в сумі 239 млн на ремонтні роботи на 15 аварійних ділянках теплових мереж столиці – така ініціатива була висунута на фоні недавнього прориву труби біля залізничного вокзалу. Але після консультацій між депутатами Київради і чиновниками КМДА було вирішено “відтермінувати” внесення таких видатків до березня – коли міськрада вчергове розподілятиме “минулорічні” кошти бюджету.
Крім того, депутат Ігор Кириленко (позафракційний) поцікавився у директора Департамента фінансів КМДА Володимира Репіка, чи “нормально встановлювати додаткові коефіцієнти посадових окладів” працівників КМДА, починаючи з 1 січня 2025 року (ймовірно, “заднім числом”. – КВ). Йдеться про підвищення таких окладів, яке розраховується відповідно до постанови Кабінету міністрів №1409 від 29 грудня 2023 року.
Скільки додаткових коштів у міському бюджеті потрібно буде передбачити у зв’язку зі зростанням зарплат чиновників, у проєкті рішення не уточнюється – цілком ймовірно, що такі видатки професійно в цьому документі “приховані”. Не розкрив карти і Володимир Репік, який у відповідь на виступ Кириленка лише підкреслив, що таке збільшення є “загальноприйнятою практикою”, і “ніякої норми, яка б порушила норми законодавства про працю, в даному випадку немає”.
Як повідомляла КВ, бюджет Києва на поточний 2025 рік було затверджено рішенням міськради №426/10234 від 5 грудня 2024 року. Згідно з ним, дохідна частина міської скарбниці мала скласти 90,2 млрд гривень, а видаткова – 89,5 млрд гривень. Найбільше коштів 32,3 млрд гривень або понад 36% усього бюджету – міська влада вирішила направити на галузь освіти. Далі йдуть сфери транспорту (18,6 млрд), соціального захисту (9,9 млрд) та житлово-комунального господарства (7 млрд). При цьому, на підтримку сил оборони і безпеки у початковій версії бюджету було передбачено лише 574 млн гривень, що деякі депутати міськради назвали ганьбою.
Того ж дня Київрада внесла зміни до ПЕСР (вона була затверджена рішенням Київради №7530/7571 від 14 грудня 2023 року), встановивши обсяги її фінансування на поточний рік. Тоді було вирішено витратити на реалізацію інфраструктурних проєктів 14 млрд гривень, із яких 4 млрд мають – на капітальні вкладення (реконструкція та будівництво різних об’єктів) і 10 млрд – на капітальні ремонти.
Найбільше фінансових ресурсів було вирішено спрямувати на галузь транспорту – 4,9 млрд гривень. Із них 3,1 млрд мають піти на будівництво, капітальні ремонти і реконструкцію шляхової мережі та об’єктів дорожньо-транспортної інфраструктури (у т.ч. 400 млн на будівництво Подільсько-Воскресенського мостопереходу), 1,3 млрд – на будівництво, реконструкцію та ремонти об’єктів метрополітену (у т.ч. понад 757 млн на будівництво метро на Виноградар) тощо. Друге місце за прогнозованими видатками посіла сфера ЖК (близько 4,8 млрд), далі йдуть освіта (близько 2,6 млрд) і охорона здоров’я (935 млн).
Читайте: Бюджет Києва-2025: на що чиновники планують витратити 90 млрд гривень
Нагадаємо, Володимир Репік керує Департаментом фінансів КМДА з 2012 року. Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Діяльність цих структурних підрозділів контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
КиївВлада
