Столичні активісти продовжують боротьбу за недопущення будівництва ЖК “H2O” (колишній комплекс “Патріотика на озерах” від банку “Аркада”) і створення на цій території “Екопарку Осокорки”. Нещодавно в судовому порядку вкотре було скасовано один із дозволів на зведення частини будинків цього ЖК, який нині ліквідована ДАБІ видала ще в 2018 році. Головною підставою для цього стало те, що забудовники, які входять до орбіти “Stolitsa Group” одіозної бізнесвумен Влад Молчанової (на колажі), не отримали погодження від органів охорони культурної спадщини, хоча мали б це зробити, бо відповідна ділянка входить до зони охоронюваного ландшафту. Крім того, ці компанії не надали ДАБІ результати оцінки впливу на довкілля та інформацію щодо консультацій з цього питання з мешканцями Києва. На фоні цього у ГО “Екопарк Осокорки”, яка є позивачем у відповідній судовій справі, закликають громадян не купувати квартири у згаданому ЖК і зазначають, що остаточна перемога активістів у цій історії є лише питанням часу. Але, схоже, прогнозувати такий розвиток подій ще зарано, адже ця справа розглядається по другому колу вже майже сім років.
Як стало відомо КВ, нещодавно, 25 квітня 2025 року, Волинський окружний адміністративний суд задовольнив позов громадської організації (ГО) “Екопарк Осокорки” до Державної інспекції з архітектури та містобудування (ДІАМ) у справі №826/9175/18 щодо скасування одного з дозволів на будівництво житлового комплексу (ЖК) “H2O” на вул. Колекторній (Дарницький район).
Йдеться про дозвіл №ІУ113181171313 на виконання будівельних робіт “Комплексна забудова території об’єктами житлового призначення мікрорайонів 1, 2, 2а житлового масиву “Осокорки Центральні”. 2 черга будівництва. Коригування”, який було видано ТОВ “Контактбудсервіс” і ТОВ “Будеволюція” ще 27 квітня 2018 року.
Ця судова справа розглядалася у Луцьку через ліквідацію у 2022 році Окружного адмінсуду Києва (ОАСК), до якого було подано цей позов – після того, як останній припинив існування, усі справи, які ним розглядалися, були “розпорошені” між судами України “шляхом їх автоматизованого розподілу з урахуванням навантаження за принципом випадковості”. При цьому, наразі триває вже “друге коло” розгляду – раніше ГО “Екопарк Осокорки” мала епізодичні успіхи, але остаточного результату не добилася.
29 квітня 2025 року ця громадська організація на своїй сторінці у Facebook зазначила, що захисники майбутнього екопарку вкотре довели, що забудова на цій території є незаконною, і наразі її остаточний захист є лише питанням часу.
“Ось що буває, коли рішення ухвалює незаангажований суддя: перемагає Закон, а не забудовник. Відповідно, будь-які пропозиції щодо купівлі квартир у ЖК Н2О є незаконними та можуть бути кваліфіковані як шахрайство. Закликаємо всіх бути обережними! Інвестування у незаконне будівництво — це свідома співучасть у злочині. Кожен, хто ігнорує очевидні порушення, несе за це відповідальність. Ми дякуємо всім незламним захисникам Екопарку Осокорки, всім, хто стоїть із нами пліч-о-пліч вже багато років, і тим, хто лише приєднався. І особлива подяка нашим воїнам — Збройним Силам України! Тільки завдяки вашій мужності й жертовності ми маємо змогу продовжувати цю боротьбу за природу, за місто, за майбутнє України”, – зазначається у заяві ГО “Екопарк Осокорки”.
Про що судовий спір
В обґрунтування своїх вимог у ГО “Екопарк Осокорки” зазначили, що однією з підстав для скасування будівельного дозволу є те, що ділянка площею 90,63 га (кадастровий номер – 8000000000:96:001:0008), на якій мають відбуватися ці роботи, знаходиться на території зони охоронюваного ландшафту, але вказані компанії не отримали погодження на проведення робіт від органів охорони культурної спадщини, як того вимагає законодавство – ні від нині ліквідованої Держслужби з питань національної культурної спадщини Міністерства культури і туризму України, ні від самого Мінкульту. До слова, охоронний статус ділянкам на південь від вул. Колекторної в Дарницькому районі та безпосередньо навколо озер Небреж, Тягле і Мартишів було надано Київською міськдержадміністрацією (КМДА) ще у 2002 році.
Ділянка на карті
Також у ГО підкреслили, що Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ – нині ліквідований “предок” ДІАМ) при видачі дозволу не врахувала, що його проєктна документація суперечить чинному Генеральному плану Києва до 2020 року. Так, у головному містобудівному документі столиці зазначалося, що земля між озерами Небреж, Тягле і Мартишів є територією великої паркової зони загального користування. При цьому, у позові зазначається, що видача цього дозволу не дозволяє вказаній громадській організації створити на цій території ландшафтний природний парк “Екопарк Осокорки”, що прописано в її статуті і за що дана ГО бореться вже не перший рік. Крім того, у ГО “Екопарк Осокорки” наголосили, що до заяви на отримання дозволу на будівництво повинні були бути “прикріплені” результати оцінки впливу на довкілля, чого не було зроблено.
Ще 7 листопада 2018 року ОАСК відмовив організації в задоволенні її позовних вимог. Тоді суддя Костянтин Пащенко, зокрема, зазначив, що так як “Екопарк Осокорки” ще не створено, то ні про які порушення з боку ДАБІ мова йти не може. Надалі, 11 червня 2019 року Шостий апеляційний адмінсуд задовольнив апеляційну скаргу громадської організації на програшне для себе рішення столичного окружного адмінсуду. Зокрема, колегія суддів апеляційного суду зазначила, що “рішення у даній справі впливає на захист суспільного інтересу щодо відновлення законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання щодо планування забудови та розвитку території району Осокорки”.
При цьому, 26 лютого 2020 року Касаційний адмінсуд за скаргами ТОВ “Контактбудсервіс” і ДАБІ повернув цю справу на розгляд суду першої інстанції. Однією з причин цього було названо той факт, що, відповідно до Детального плану території (ДПТ) Осокорків (затверджений рішенням Київради №695/2764 від 27 листопада 2009 року), вказана ділянка належить не лише до озеленених територій загального користування, а й до території житлової і громадської забудови.
У свою чергу, у Волинському окружному адмінсуді, задовольняючи позов ГО “Екопарк Осокорки”, серед іншого, зазначили, що ТОВ «Контактбудсервіс» та ТОВ «Будеволюція» не поінформували громадськість про проведення оцінки впливу на довкілля майбутньої забудови та не зібрали відповідні пропозиції та зауваження місцевих мешканців та активістів, що є порушенням вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».
Скріншот рішення суду по цій справі від 25 квітня 2025-го
Передісторія
Свого часу забудовувати вказану і сусідні ділянки збирався банк “Аркада”. Так, 14 липня 2005 року Київрада рішенням №774/3349 погодила передачу пов’язаному з ним ТОВ “Контактбудсервіс” 5 земельних ділянок у 1, 2, 3, 4, 5, 6 мікрорайонах Осокорків загальною площею 176 га в оренду на 15 років – у т.ч. ділянки площею 90,63 га. Через кілька років стала відома назва майбутнього ЖК на цій території – “Патріотика на озерах”.
Надалі, 27 листопада 2009 року Київрада затвердила вищезгаданий ДПТ Осокорків. Замовником його розробки офіційно виступило ТОВ “Контактбудсервіс”. Головною причиною для затвердження цього ДПТ стала необхідність легалізації майбутнього будівництва ЖК “Патріотика на озерах”. Справа в тому, що “Аркада” мала намір забудувати заливні луки на орендованій землі площею 176 га, задля чого необхідно було здійснити намив грунту. Тому в ДПТ, серед іншого, було передбачено можливість здійснювати такі заходи. Фактично цей документ був по-своєму “епохальним” – саме навколо нього та його “постулатів” будуть тривати майбутні дискусії щодо законності “Патріотики на озерах” зокрема та подальшої долі жилмасиву Осокорки взагалі.
Протягом чотирьох років, з 2014-го по 2018-й, компанії “Аркади” збирали документацію, необхідну для будівництва – Містобудівні умови та обмеження (МУО) від Департаменту містобудування та архітектури КМДА, дозволи на проведення будівельних робіт від ДАБІ тощо. Разом з “Контактбудсервісом” замовником видачі відповідних документів також виступало і вищезгадане ТОВ “Будеволюція”, якому орендар землі передав частину функцій забудовника (є певні дані, що цій компанії було передано землю в суборенду. – КВ). Тоді офіційно стало відомо, що у складі ЖК “Патріотика на озерах” планується будівництво аж 43 будинків з максимальною поверховістю 27 поверхів.
У свою чергу, місцеві мешканці зверталися до міської влади з вимогами щодо створення на землі, орендованій “Контактбудсервісом”, ландшафтного природного парку, або як його називають “Екопарку “Осокорки” (усього до його складу повинна була увійти територія площею майже шість сотень гектарів – і зазначені 176 га і сусідні ділянки). У міськраді тоді попередньо підтримали відповідну петицію громадських активістів – депутати створили робочу групу, яка мала опрацювати це питання.
Втім, надалі міська влада зробила все, аби процес створення цього природоохоронного об’єкта було нівельовано: дане питання десятки разів обговорювалося в стінах Київради та КМДА, чиновники міськдержадміністрації публічно погоджувалися з тим, що цей екопарк потрібен, але вказували на те, що вони нічого не можуть зробити, адже забудовники, мовляв, мають всі необхідні документи для реалізації своїх планів.
Читайте: В КГГА приняли от активистов концепцию по созданию парка на Осокорках, но ничего не гарантируют
Однак, будівництво “Патріотики на озерах” так і не розпочалося, а у 2018-2019 роках “Аркада” почала “вмирати з середини” – тоді ЗМІ повідомляли, що посадові особи банку виводили кошти інвесторів із фондів фінансування будівництва. Щоб “заспокоїти” громадськість, незадоволену усім цими проблемами, столична влада здійснила крок, який мав стабілізувати конфлікт. Проте насправді він суттєво не вплинув на дану ситуацію.
Так, 31 січня 2019 року Київрада рішенням №3/6659 розірвала укладені з “Контактбудсервісом” договори оренди земельних ділянок на Осокорках. Відповідну ініціативу запропонував міський голова Києва Віталій Кличко, який в пояснювальній записці до проєкту рішення зазначив, що компанія має борги перед міським бюджетом з оплати орендної плати у розмірі більше 73 млн гривень, і до того ж – не забудувала вказану землю у певний термін (в документі не зазначалося, у який, але “стандартним” є термін 3 роки, – КВ).
Читайте: Киевсовет изгнал ООО “Контактбудсервис” и банк “Аркада” с Осокорков
У липні 2020 року банк “Аркада” руками ТОВ “Контактбудсервіс” подав до суду п’ять позовів про поновлення договорів оренди земельних ділянок на Осокорках (176 га) і в деяких справах вже виграв мінімум дві інстанції. Разом з тим, у цей же час інвесторські кошти виводилися з фондів будівництва, що, схоже, призвело до створення фінансової піраміди на зразок афери з “будинками Войцеховського”. 24 вересня 2020 року НБУ відкликав ліцензію цього банку, а Фонд гарантування вкладів розпочав його ліквідацію. У результаті близько 13 тисяч інвесторів втратили надію отримати квартири та досі сплачують кредити.
Зміна забудовників
У квітні 2021 року за добудову ЖК “Патріотика на озерах”, а також ЖК “Еврика” і ЖК “Патріотика” (ще два комплекси “Аркади”) взявся забудовник “Stolitsa Group” – після підписання спеціального меморандуму з владою та інвесторами. Документ передбачав завершення будівництва та передачу квартир інвесторам фактично взамін на можливість освоєння новим забудовником вищезгаданих 176 га землі. У меморандумі зазначалося, що ЖК “Патріотика на озерах” може бути перейменовано на ЖК “H20” (це врешті-решт надалі й сталося), а кількість будинків у ньому, згідно з документом, планувалося збільшити з 43 до 48. У свою чергу в КМДА зобов’язалася фінансувати будівництво об’єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури під цей ЖК та розглянути зниження орендної плати на час будівництва. Також у меморандумів було зазначено, що столична влада має розглянути питання створення екопарку на прилеглих територіях за кошти міського бюджету.
Ситуація навколо вказаного меморандуму в Києві викликала переважно негативний ефект – в першу чергу серед екоактивістів. Так, в ГО “Екопарк “Осокорки” після підписання цього документу продовжили протестувати проти будівництва жилих багатоповерхівок на Осокорках – у тому числі через те, що заради них доведеться частково засипати озеро Небреж. При цьому, активісти прямо звинувачували міську владу в тому, що вона віддала під забудову настільки масштабну територію через бажання отримувати “відкати”.
Стан будівництва одного з будинків ЖК “H2O” у квітні 2025-го (фото – “ЛУН”)
Крім того, претензії до “нових” забудовників мали й інвестори “колишнього” ЖК “Патріотика на озерах”. Так, восени 2023 року покупці майнових прав у цьому компексі заявляли про те, що вони незадоволені вимогою “Stolitsa Group” додатково оплачувати квадратні метри за вже придбані квартири. За їх словами, з цим вони зіткнулися після того, коли було змінено проєкт даного ЖК та коли цей комплекс отримав нову назву – “Н2О”. Про яку саме зміну проєкта йдеться, у зверненні не уточнювалося. Крім того, інвестори були незадоволені темпами будівництва даного ЖК – йшлося про те, що за два з половиною роки після підписання вищезгаданого меморандуму в експлуатацію не було введено жодного будинку. У зв’язку з цим покупці “майбутніх” квартир, серед іншого, зверталися до правоохоронних органів.
Наразі ТОВ “Контактбудсервіс” намагається в судовому порядку оскаржити рішення Київради від 2019 року про створення заказника “Осокорківські луки” (площа – близько 148 га), який знаходиться поруч з орендованими цією компанією ділянками площею 176 га. Підставою для цього називається, зокрема, той факт, що природоохоронний статус вказаної території не дозволяє “протягнути” через неї дорогу до ЖК “H2O”.
Проти задоволення такого позову активно виступають столичні екозахисники. Вони, зокрема, зазначають, що цей заказник потрібен для збереження сотень видів червонокнижних тварин і рослин. Крім того, громадські активісти вказують на недоцільність витрат сотен мільйонів гривень з міського бюджету на вказану дорогу, адже вона фактично є “тупиком” або “апендиксом”. Крім того, окремі фахівці вважають, що забудовники, цілком можливо, “поклали око” на незабудовані ділянки заказника, деякі з яких нещодавно ледве не були втрачені громадою Києва.
Читайте: Суд за “Осокорківські луки”: чи зможе забудовник перемогти екологів?
Чиї інтереси
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Контактбудсервіс” було зареєстроване у червні 2004 року. Його керівником є Едуард Кириленко, засновником – ТОВ “Інвест Сістем Груп”, кінцевим бенефіціаром – киянка Юлія Харченко. Як повідомляла КВ, остання входить до оточення вищезгаданої Владислави Молчанової – співвласниці “Stolitsa Group” і мережі магазинів Novus.
До орбіти впливу цієї бізнесвумен входить і ТОВ “Будеволюція” (співзамовник будівництва ЖК “H2O”). Так, цю компанію система Youcontrol відносить до групи “БТ Інвест”, ключовими особами якої є бізнес-партнери Владислави Молчановї – литовські бізнесмени Раймондас Туменас, Агне Рузгіене і Марина Познякова. Нагадаємо також, раніше Молчанову називали ключовим фінансовим донором столичного офісу партії ВО “Батьківщина”.
Як неодноразово повідомляла КВ, “Stolitsa Group” є одним із найбільших активних забудовників Києва. Компанії із орбіти цієї групи мають у своєму розпорядженні сотні гектарів землі, і реалізація ними будівельних проєктів нерідко супроводжується скандалами. Значна частина об’єктів “Stolitsa Group” будувалися та будуються на столичному Виноградарі – на підставі інвестдоговорів, укладених з ДП “НД ВА “Пуща-Водиця”. Зокрема, таким чином у цій місцевості зводяться житлові комплекси “Варшавський”, “Варшавський-2”, “Варшавський-3” і “Варшавський плюс”.
Правоохоронці, різні державні структури та столична громадськість мають чимало претензій до вказаних проєктів. Наприклад, у Нацполіції повідомляли про можливе незаконне відчуження вказаних ділянок, а також на те, що земля, яку отримали під забудову компанії групи “Stolitsa Group”, коштує значно дорожче, ніж та кількість квартир, які ці суб’єкти господарювання “пообіцяли” агрокомбінату в якості оплати за інвестугодами. У результаті цього держпідприємству могли бути нанесені збитки – попередньо йшлося про спробу його доведення до банкрутства. Наразі тривають численні судові спори щодо оскарження таких договорів, адже вони, серед іншого, ймовірно, були підписані з порушеннями законодавства – наприклад, без погодження з Кабміном.
Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих. З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич. Він же з квітня 2021-го по березень 2025-го контролював роботу цього структурного підрозділу столичної мерії в якості заступника голови КМДА. Нагадаємо, Оленича було звільнено з цієї посади через підозру в земельних махінаціях, про яку йому в лютому 2025 року було повідомлено Національним антикорупційним бюро (НАБУ) в рамках резонансної кримінальної справи, відомої під назвою “Операція “Чисте місто”. Наразі сферу земельних відносин столиці контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов.
На зміну ДАБІ фактично “прийшла” Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ), яку з 7 березня 2023 року очолює Олександр Новицький (до 9 червня керував інспекцією як “в.о.” голови). Раніше, з 20 травня 2021 року по 6 березня 2023 року, цією інспекцією керував Семен Кривонос, який наразі очолює Національне антикорупційне бюро. ДІАМ фактично перейняла на себе функції ДАБІ, яка остаточно припинила свою діяльність у вересні 2021 року та останнім керівником якої був Сергій Галіцин (з лютого 2021-го). На момент видачі дозволу “Контактбудсервісу” Держархбудінспекцією керував Олексій Кудрявцев (очолював її з червня 2015-го по грудень 2018-го).
Читайте: “Начхати на закон”: Нацполіція знає причини “будівельного хаосу” в Києві
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
КиївВлада
