Переяславська громада планує навести лад на своїй території, оновивши генеральні плани сіл. Вже розпочато процес щодо сіл Чирського, Гайшина та Греблі. Затвердили створення генплану для села Вовчків. У перспективі центр громади Переяслав не виключає, що розширить межі за рахунок приєднання сіл. Однак, чи вистачить бюджетних коштів хоча б на початок процесу цьогоріч – поки невідомо.
Зміни до генплану
Як стало відомо KV, 22 липня Переяславська міська рада затвердила рішення №17-13-VIII “Про внесення змін до генеральних планів та планів зонування території (у складі генеральних планів) с. Гайшин, с. Чирське та с. Гребля Бориспільського району Київської області”.
“Надати дозвіл на внесення змін до генеральних планів та планів зонування території (у складі генеральних планів) с. Гайшин, с. Чирське та с. Гребля Бориспільського району Київської області. Надати дозвіл на оновлення топографо-геодезичної основи масштабу 1:2000 в цифровій і графічній формі в системі координат УСК-2000 для розроблення містобудівної документації с. Гайшин, с. Чирське та с. Гребля Бориспільського району Київської області. Розробити стратегічну екологічну оцінку документів державного планування “Внесення змін до генеральних планів та планів зонування території (у складі генеральних планів) с. Гайшин, с. Чирське та с. Гребля Бориспільського району Київської області”, – йдеться в документі.
Із повідомлення на сайті Переяславської міської ради стало відомо, що виконавчим комітетом Переяславської міської ради вже розпочато процедуру розроблення містобудівної документації щодо внесення змін до генпланів.
Ще одним рішенням від 22 липня “Про розроблення генерального плану та плану зонування території населеного пункту с. Вовчків Бориспільського району Київської області” було розпочато процес визначення розробника містобудівної документації та замовлення у відповідній проєктній організації розроблення нового генерального плану та плану зонування території села Вовчків “з метою створення повноцінного житлового середовища та сприятливих умов територіального розвитку села”.
Знак нізвідки
Як повідомляє Переяслав.City, один із місцевих жителів помітив поблизу в’їзду до села Гайшин з боку траси Гланишів-Гребля в’їзний знак “Переяслав”. Як пояснив перший заступник голови міської ради Анатолій Фесенко у коментарі, місто давно потребує розширення меж, а завчасно встановили знак, аби вберегти вулиці міста від заїзду транзитних автофур.
“Зі створенням міської громади, до якої увійшли і населені пункти шістьох сільських рад, тепер це зробити легше. Тож на порядку денному входження в межі міста територій трьох сусідніх сіл – Чирського, Гайшина та Греблі. Думаю, уже найближчим часом щодо цього генеральний план Переяслава буде скориговано. А в’їзні знаки працівники ВУКГ перенесли завчасно. Однією з причин цього було й те, щоб уберегти вулиці міста від заїзду транзитних автофур”, – каже він.
Також він додав, що є проблеми в існуючому генплані із реєстрацією жителів у селі Гайшин, що також буде виправлено.
“Є й такий парадокс – мешканці будинків за адресою вул. Ярмаркова, 74 (там кілька житлових споруд) колишнього радгоспу “Переяславський” – ніби і жителі міста, зокрема, брали участь в останніх місцевих виборах на міській дільниці, однак досі за місцем реєстрації, територіально належать до колишньої Гайшинської сільської ради. Цю недоречність ми теж ліквідуємо наступним приєднанням”, – закінчив він.
Як розповів у коментарі KV міський голова Вячеслав Саулко, поки про розширення міста взагалі не йдеться, в першу чергу в громаді необхідно провести інвентаризацію земель.
“Поки про жодне розширення міста мова не може йти. В першу чергу, потрібно вивчити цей процес, дослідити думку громади. Думка щодо зміни меж дійсно має право на існування. Але поки жодного бачення немає. Наразі нам потрібно провести аудит, інвентаризацію усіх земель, зрозуміти, де які проблеми у громаді є. В подальшому можливо займатимемось зміною меж”, – каже він.
Тонкощі процесу
За словами начальника управління містобудування, архітектури та використання земель Переяславської міської ради Петра Пурденка, зміна меж міста за рахунок сіл – це дуже довготривалий та дорогий процес, яким, можливо, громада займеться у перспективі.
“Зміни до генплану сіл – це взагалі не про зміну меж міста. Це виправлення помилок, які є у містобудівній документації, з дозволу Бориспільської РДА. Щодо села Вовчків, то там чинного генплану взагалі немає, тому необхідно його розробляти. Питання в тому, чи вистачить коштів у цьому році. Якщо ні, робитимемо у наступному. Потрібно на внесення змін 511 тис. гривен, на розробку – 435 тис. гривень. Так, у перспективі розширення міста дійсно можливе. І деякі території є вже зараз майже частиною міста, але це потрібно врегулювати за законом. Звісно, якщо жителі громади на громадських слуханнях приймуть позитивне рішення. Тоді в нас буде можливість звернутись до районної ради, після їхнього погодження – до обласної ради, якщо і там підтримають – до Верховної Ради, аби вони прийняли рішення про об’єднання трьох сіл, які можуть стати мікрорайоном міста. Але ця процедура проходить не за один рік. Це надзвичайно складний процес із залученням великої кількості спеціалістів – потрібно прорахувати кількість населення, приріст, потенціальні інвестиції, робочі місця, історико-архітектурний план і таке інше”, – каже він у коментарі KV.
Він також додав, що без Комплексного плану територій зміна меж неможлива, а в громаді немає коштів на його розробку.
“Ще один момент – після змін до закону щодо регулювання містобудівної документації з’явився пункт, що “у разі, якщо територіальна громада не обмежується територією одного населеного пункту, генплани таких громад розробляються у складі Комплексного плану або включаються до Комплексного плану розвитку територій”. Цей Комплексний план просторового розвитку територій прописали в законодавстві, але на практиці як він виглядає – на жаль, навіть у державі поки не знають. Чекаємо роз’яснень з Мінрегіону. Дехто каже, що для Комплексного плану мають бути генплани усіх населених пунктів, а дехто, що це має просто бути частина Комплексного плану. Але тоді він дорожче коштуватиме. Наразі нам порахували його вартість із інтегральним планом розвитку на громаду – це від 16 до 18 млн гривень. Таких коштів у громади немає. Можемо розраховувати лише на підтримку держави”, – завершив він.
Нагадаємо, як раніше писала KV, після успадкування комунального майна громади Київщини взялися масово виставляти об‘єкти на аукціони. Дехто перепрофільовує діяльність підприємств чи здає під оренду. Так, у Ржищеві на місці колишнього БК запрацює торгівельна точка, а в приміщенні бориспільського пождепо відкриють артгалерею. Немішаївська ж громада має намір перепрофілювати стару школу під музей.
Читайте: Город Переяслав передал в областной бюджет средства на соцсферу
