Київську обласну раду нинішнього скликання можна сміливо назвати революційною. Депутати відкрито обговорюють процедуру імпічменту Президента, підтримують єдиного кандидата в губернатори, кпинять адміністрацію, б’ються і співають. Як воно, коли тобі одночасно доводиться бути хвацьким матросом Железняком, що мусить вгамовувати запал емоційних трибунів, і дипломатом, балансуючим між забаганками партнерів по столу, в інтерв’ю КиевВласти розповіла спікер обласного колегіального органу Ганна Старикова.
KV: Аналізуючи 2017-й рік, чим ви незадоволені?
Ганна Старикова: Зараз період певних підсумків, перш за все, фінансових. Звісно, деякі амбітні плани у сфері медицини, освіти та культури, які були на 2017-й рік, не вдалось реалізувати.
Особисто для мене трагічними є показники виконання бюджету минулого року. По виконанню програм у області цей показник становить 45,34%. Якщо розглядати дане виконання за напрямками, то абсолютно безвідповідальною є робота Департаменту охорони здоров’я, середній відсоток виконання програм якого становить 25,22%. Загальний обсяг виконання по Департаменту соціального захисту населення становить 6,2%.
Не було вирішено питання впровадження соціальної картки для жителів області. Фактично це питання встановлення єдиного уніфікованого механізму надання різноманітних пільг та комунікації з мешканцями, але персоніфіковано. Така ініціатива була заблокована і це прикро.
KV: Чому заблокована? Хіба проект не пройшов позитивно голосування, набравши більшість?
Ганна Старикова: Можу припустити, що проблема виникла саме через політизацію питання, адже ініціатива йшла від “Батьківщини”.
Читайте: Разделяй и властвуй. Киевскую ОГА подозревают в манипуляциях с зарплатами медиков
KV: Прибічники блокування програм, а серед зупинених справді багато проектів авторства вашої політсили, кажуть, що “Батьківщина” просувала деякі з них для того, щоб потім бюджетні тендери вигравали дотичні до партійних кіл компанії.
Ганна Старикова: Мені здається, що наше суспільство вже втомилось від слова “корупція” та від бездіяльності тих органів, які мають з нею боротись. Коли політики починають звинувачувати когось у корупції, я вважаю це непрофесійним. Зараз створена окрема незалежна мережа, яка має цим питанням займатись.
Завдячуючи владі, була розроблена програма “Прозоро”. Це – велика перемога, яку декларує нинішня влада стосовно прозорості і неможливості маніпулювання у тендерних закупках. Щороку ми чуємо нові цифри коштів, які вдалось зекономити завдяки “Прозоро”. Тому я взагалі не розумію безпідставні звинувачення політиків стосовно тендерних процедур.
KV: Тоді чому виконання деяких програм було заблоковано Службою безпеки і Державною казначейською службою?
Ганна Старикова: Я вважаю, що це суто політичний тиск і ми робимо все, аби винні у цьому були притягнені до дисциплінарної відповідальності.
KV: Яка наразі ситуація із “замороженими” програмами?
Ганна Старикова: Київська обласна рада позивається до Державної казначейської служби щодо невиконання фінансування програм. Далі чекатимемо судового процесу.
Але проблема не в заморожених програмах. Повторюю, проблема в тому, що прийняті і конче важливі програми виконуються казна-як. Я вже наводила приклад з програмою соціальної картки, але прикладів набагато більше. Є програми, які профінансовані частково. Наприклад, Київська обласна цільова програма протидії захворюванню на туберкульоз на 2017 рік, яка є дуже необхідною, профінансована на 10%, обласна програма протидії ВІЛ-СНІДу – 11%. Програма розвитку онкологічної служби Київщини отримала нуль гривень нуль копійок. Ми аналізували дані з казначейства щодо рівня фінансування проектів капітального будівництва – там також показники виконання жахливі.
Читайте: Київська ОДА блокує програму допомоги бійцям АТО
KV: Винне знову політичне протистояння?
Ганна Старикова: Політична складова є завжди, але в цьому випадку я б не перебільшувала її вагу. На мою думку, проблема, з якою стикнулася Київщина, в кадрах.
KV: Кадри не хочуть якісно фінансувати програми?
Ганна Старикова: Ні, кадри готові, але не одразу. Поясню. Коли людину призначають керівником департаменту, наприклад, охорони здоров’я у незнайомій області, вона має перш за все вивчити адміністративно-територіальний устрій регіону, визначити мережу закладів, які перебувають у її підпорядкуванні та ті, що є дотичними. На це потрібно близько місяця. Після того, як новий керманич побачив цю мережу на папері, йому потрібно познайомитись із керівниками обласних, районних, міських і місцевих медичних закладів, які вже давно у цій сфері. Таких керівників налічується близько тисячі. Спочатку збирають великі наради. Але для того, щоб вибудовувати свою комунікацію із кожним з керівників на місцях, зрозуміти його реальні проблеми і потреби, вивчити нюанси, ще необхідно десь півроку. А окрім цього, у нового керівника є реформа, яку він отримав “у спадок”. Приблизно рік він у всьому цьому розбирається. А потім пригадує – а тут же ще були десь програми.
А ще в області призначені нові заступники голови КОДА, які зараз так само сидять і розуміють – в області є 25 районів, 12 міст обласного значення, в кожного з них є мер…
З 2014-го року в КОДА змінилось тільки п’ять перших заступників голови. Тож, беручись за нові ініціативі чи кадрові призначення, потрібно розуміти, що вони тягнуть за собою певні наслідки, які мають ще й часовий термін. Люди розбираються, втягуються у процес, а тим часом цілі галузі простоюють через те, що новопризначений керівник просто не розуміє доцільності.
KV: Коли Олександр Горган звітувався за перших 100 днів роботи, він зазначив, що за три місяці ніхто з його підлеглих, та й сам він “не напортачив”. За вашою логікою, програми не фінансуються через те, що нові кадри справді побоюються “напортачити”?
Ганна Старикова: Я думаю, що коли людина приходить до медичного закладу і не отримує ті безкоштовні ліки, які декларуються програмою реімбурсації, вона ставиться до цього питання трохи інакше.
Фраза “кадри вирішують все” добре відома. Саме кадрова політика і відповідальність за прийняття рішень щодо призначень тих чи інших осіб – це і є ті “нулі” з виконання програм. Я тільки за те, щоб діючим керівникам дали змогу розібратися, а не призначили нових, з якими ми будемо знову вивчати мапу Київської області.
KV: Яким є рівень невикористання коштів за 2017-й рік?
Ганна Старикова: Перехідні залишки сіл, селищ, районів та області загалом становлять 5,8 мільярдів гривень. Ми розуміємо, що ці кошти мають бути спрямовані на розвиток області, тому у цьому році обласна рада буде підтримувати будь-які програми та ініціативи, запропоновані обласною адміністрацією. Правда, у минулому році програми ми прийняли тільки у травні, а в червні були внесені корективи. Тож, сподіваюсь, що у 2018-му році процес йтиме швидше. Держава має розвиватись, а не боятися “напортачити”.
KV: КОДА наполягає на тому, що регіон мусить переглянути основні підходи до розподілу коштів і уважніше дослуховуватися до запитів громад.
Ганна Старикова: Якщо говорити про зміну логіки бюджетних надходжень, то частково ми зможемо підтримувати субвенції на місцях, але, відверто кажучи, цей механізм має бути настільки продуманий, уніфікований, оптимальний і недискримінаційний, щоб перш за все він відображав баланс між реальними можливостями територій і їхніми потребами.
Подивившись показники деяких населених пунктів, ми бачимо такі цифри: в місті Фастів залишок 71 млн гривень, у Славутичі – 13,99 млн, в селі Іванків Бориспільського району – 15 млн гривень. Якщо говорити про Бориспільський район, то це 71 млн. А у Щасливській сільській раді ще більше, ніж у всьому районі – 120 млн. Білоцерківський район – 19 млн, Богуславський – 19 млн. Серед лідерів цього “руху” – місто Бориспіль, яке має аж 344 млн перехідних залишків, Софіївська Борщагівка – 232 млн, Бровари – 165 млн, Українка, яка зараз дуже планує піти на перевибори, – 92 млн.
Якщо ми отримаємо від адміністрації нормальну логічну формулу розподілу для направлення коштів, то однозначно її підтримаємо.
KV: Ви вже сіли з КОДА за стіл переговорів стосовно цього питання?
Ганна Старикова: Моя позиція стосовно логіки використання обласних коштів кардинально відрізняється від пропонованого механізму адміністрації. Але я наголошую, що ми готові його розглядати і підтримувати, якщо отримаємо відповіді на всі питання, на яких я зараз загострила увагу.
Наразі обласна рада є представником власника комунальної мережі, яка налічує колосальну кількість закладів охорони здоров’я, освіти, культури і спорту.
Давайте на прикладі, скажімо, спорту. Наші спортивні заклади є зразковими навіть для Києва. Київщина є передовою областю з виховання спортсменів-олімпійців. Із 65 спортсменів, які вибороли ліцензії на представництво з легкої атлетики на останній олімпіаді в Ріо де Жанейро (Бразилія), 12 є вихованцями обласних комунальних закладів. Але, приїхавши в Броварську школу вищої спортивної майстерності і побачивши, в яких умовах тренуються атлети, у мене виникла одна думка: вони перемагають не завдяки, а всупереч. Я не розумію, як взагалі люди залишаються цілими в таких умовах тренувань – там немає навіть рівної підлоги.
Тому ми, як представники області, маємо направляти невикористані кошти на розвиток нашої обласної мережі, а не забаганок, нехай і виправданих, міських чи сільських голів.
Спроможність наших місцевих рад постійно зростає. Тому я вважаю, що на місцевому рівні ми маємо фінансувати тільки великі інфраструктурні об’єкти, які вони не спроможні профінансувати самостійно.
KV: Чому тоді обласна рада голосує за такі проекти які можуть спокійно потягнути місцеві ради?
Ганна Старикова: Ми всі знаємо, що політика – мистецтво компромісів. Якщо ви хочете приймати рішення, які повністю відображають вашу точку зору – виграйте вибори. Сформуйте склад ради в 50% + 1 голос і далі реалізовуйте всі необхідні проекти та амбіції. Ми вчились домовлятися і шукати паритет між бажаннями і можливостями.
Я думаю, що останній бюджетний рік і був цим компромісом. Кожна політична сила мала можливість реалізації своїх проектів. “Батьківщина” вважала необхідним впровадження соціального проекту і створення єдиної картки, яка б спростила життя мешканців області. “Радикальна партія” хотіла метеостанції, “Солідарність” – острівці безпеки.
Кожна політична сила розуміє ризики для себе в хибному напрямку роботи. Якщо, маючи можливість реалізувати якусь ініціативу і донести це до жителів Київщини, ти підеш не тим шляхом, то на періоді звіту, який відбувається на виборах, одразу отримаєш відповідну зворотню реакцію. Кожен це вже пройшов. Тому думки стосовно того, як потім реалізовані проекти можна втілити у преференції на будь-яких виборах, спрямовані абсолютно лояльно.
KV: Коли криза в стосунках між КОР та КОДА може бути подолана?
Ганна Старикова: Я б все ж не називала це кризою. Оскільки Київська обласна рада і Київська обласна держадміністрація – це органи місцевого самоврядування, які сформовані із представників абсолютно різних політичних сил, можна говорити про наявність політичної конкуренції. І це цілком нормально. Кожен хоче довести свою політичну позицію і реалізувати ті ідеї та програми, які є актуальними в баченні розвитку роботи своєї політичної сили.
Обласна рада багатогранна – в нас представлено 8 політичних сил. Ми навчились домовлятись і працювати для розвитку регіону.
KV: Як можете прокоментувати те, що КОДА оскаржує звернення облради щодо процедури імпічменту президента?
Ганна Старикова: Коли адміністрація починає оскаржувати будь-які рішення ради, особливо публічні заяви, це показник, нажаль, певної недалекоглядності. Це висловлювання нашої позиції і в даному випадку оскарження можна назвати згортанням демократії. Не можна заборонити людині говорити те, що вона думає.
Резонанс нашої заяви, з точки зору певних вібрацій в політичних колах країни, був колосальним. І наш меседж був донесений. Суть його одна: під час формування і розбудови демократичної країни не може бути жодної посади, яка б не мала нормальної процедури звільнення. Хочу наголосити – мова не йшла про імпічмент президента Петра Порошенка, мова йшла про легалізацію процесу зняття голови країни. Це є у кожній нормальній країні, де існує посада президента.
Читайте: Администрация и совет Киевщины поссорились из-за импичмента Порошенко
KV: Чи правда, що саме після цього голосування стосунки із КОДА стали напруженими?
Ганна Старикова: Правда в тім, що після даного голосування з боку правоохоронних органів почався тиск на керівників різних політичних фракції та окремих депутатів, які підтримали ініціативу. Ми з цього питання зверталися до міжнародної спільноти, в мене був ряд зустрічей в Брюсселі. У Києві зустрічалась із представниками провідних країн, які входять до “Великої сімки”. І ми доносили до них цю інформацію.
KV: Ходять чутки, що у вас особисто вкрай непрості стосунки із губернатором Горганом.
Ганна Старикова: Це маячня. У нас нормальні робочі стосунки із головою. Крім цього, ми приязно ставимось один до одного як люди: вітаємо на дні народження, Новий рік та інші свята. Не вірте у чутки.
KV: Які правові наслідки отримала бійка між депутатами Карлюком (“Солідарність) та Хахуліним (“Батьківщина”)?
Ганна Старикова: Кримінальне провадження за даним фактом триває, є рішення профільного комітету парламенту стосовно того, щоб направити звернення до правоохоронних органів з приводу особливої уваги слідства до цієї справи.
KV: Ви мали розмову із Віталієм Карлюком після бійки?
Ганна Старикова: Ні, і, наскільки мені відомо, навіть розмови між Карлюком і Хахуліним після цього не було. Взагалі, моя особиста думка, що до моменту розгляду цієї справи по суті, депутат, який спричинив бійку, не має з’являтись у сесійному залі, хоча б для того, щоб не бути засудженим публічно своїми колегами. Зрозуміло, що про рівень моралі, етики та відповідальності за свою поведінку в сесійній залі зараз взагалі не йдеться. Але, якби ми були дійсно цивілізованою країною і фракція БПП хотіла б хоч на міліметр наблизитись до цього, вона б своїм рішенням призупинила участь даного депутата у всіх представницьких органах.
KV: До речі, заступника голови Бородянської районної ради, який є очільником місцевої “Батьківщини”, підозрюють у хабарництві. Партія вжила якихось заходів щодо нього?
Ганна Старикова: Ближчим часом на засіданні партійного бюро буде розглядатися питання щодо його відсторонення від посади на час розслідування.
Читайте: “Солидарность” Кивоблсовета извинилась за драку | КиевВласть
KV: Ходять чутки, що вам неодноразово пропонували залишити посаду і навіть вже є кандидати, які б не проти стати головою облради?
Ганна Старикова: Була одна розмова, під час якої людина сказала “ну ти ж заяву сама не напишеш”, і я впевнена, що під тиском політичних опонентів я цю заяву не напишу. Якби була можливість зняти мене 43 голосами при обранні у 52, це питання було б вже реалізовано. Тому всі прогнози щодо можливих кандидатів на мою посаду – це не більш, ніж плітки. Політичні реалії зараз зовсім інші.
KV: Більшість в облраді є сталою чи ситуативною?
Ганна Старикова: Однозначно вона є сталою.
KV: Який статус в облраді у голови обласної “Батьківщини” Костянтина Бондарєва?
Ганна Старикова: Офіційно Костянтин Бондарєв мій радник і я дослухаюсь до його порад та ідей. Ця людина займається професійно політичною діяльністю більш, ніж 15 років, свій регіон знає достеменно. До того ж, він має чудові комунікації із представниками політичних сил в області та загалом у країні, тому я вважаю, що не використовувати цей досвід абсолютно безглуздо і неправильно.
KV: У Київській обласній раді проходять “платні” голосування?
Ганна Старикова: Особисто мені такі факти невідомі. Тим більш, я впевнена, що фінансовий аргумент вже давно втратив вагу. Кожен депутат розуміє потреби свого регіону пріоритети своєї території. Це важливіше.
KV: А що з депутатськими фондами?
Ганна Старикова: Все абсолютно уніфіковано і прозоро – жоден депутат не обділений.
В грудні ми проголосували про збільшення депутатського фонду до 500 тисяч гривень на рік. Стосовно маніпуляцій та спекуляцій на цю тему хочу сказати, що порядок виділення цих коштів доволі жорсткий. Кошти депутат може витратити лише на поліпшення соціально-побутових умов виборця або на матеріальні допомоги тим, хто має потребу.
KV: Ви підтримуєте тезу про те, що 2018 рік має стати роком об’єднаних громад?
Ганна Старикова: З початку дії закону про децентралізацію я підтримую кожен рік, як рік громад. Але ще я підтримую хоча б один рік здорового глузду і логіки. Якщо ми кажемо про децентралізацію і про те, що в рамках цієї реформи змінюємо адміністративно-територіальний устрій, перше, що потрібно зробити, це легалізувати ОТГ в Конституції України. Друге – створити нормальний алгоритм і принципи формування цих нових територій, як за логікою, так і у новому виборчому законодавстві.
У 2014 році ми провели реформу МВC – створили декілька округів у області. Після цього провели реформу прокуратури – рознесли їхні центри, незважаючи на округи МВС. Потім в іншому просторі розмістили податкову службу. Це дотичні структури, які, до речі, мають між собою комунікувати.
Щодо освіти: ми визначили створення опорних шкіл до завершення реформи децентралізації. Потім ми розрізали госпітальні округи і зараз визначаємось, де потрібно зробити ФАПи і амбулаторії. Всі ці реформи є паралельними. І людина з села сьогодні не розуміє, як вона має звернутись до міліції з якоюсь заявою, проїхавши 50 кілометрів, відвезти дитину у школу, проїхавши ще 20 кілометрів в інший бік, а потім в неї ще зуб заболить і їй доведеться їхати 18 кілометрів до амбулаторії. Ось що для мене зараз реалії децентралізації.
KV: Чому тоді процес децентралізації на Київщині останнім часом пішов жвавіше?
Ганна Старикова: Тут відповідь проста – реальна бюджетна децентралізація. Сільські голови побачили кошти, про які всі казали і зрозуміли, що стануть самостійнішими до розподілу тих коштів. Їм простіше втрьох домовитись і стати незалежними від району. Саме це стало мотиваційним фактором.
Останні вибори, які відбулись у грудні, дуже добре показали нехтування діючої влади будь-якими механізмами і принципами стосовно того, як ми досягаємо результату. Зараз є єдиний принцип погодження для того, щоб та чи інша громада пішла на вибори. Це гарантії діючого сільського, селищного чи міського голови, що він піде від БПП. Так само відбувалось за часів Партії регіонів – у присутності прокурора області, представників служби безпеки. І у людини вибору мало, бо схема добре відпрацьована. Окрім цього, процес виборів так само проходить із цукром та гречкою.
Вибори громад зараз для вертикалі влади – це полігон для фальсифікації результатів на президентських виборах у 2019 році. Тому вибори на Київщині будуть проводитись масово, а цей процес лобіюватиме обласна адміністрація.
KV: “Батьківщина” вже визначилась із кандидатом на вибори в Українці?
Ганна Старикова: “Батьківщина” завжди має що запропонувати суспільству і виборцю, тому за наявності відповідної постанови парламенту ми будемо брати участь у цих виборах.
KV: Виборче законодавство до місцевих рад вас влаштовує?
Ганна Старикова: Ні, звичайно воно є недосконалим. На сьогоднішній день в області близько 40% територій не мають свого представництва в облраді. З Білої Церкви у нас 15 депутатів, а з Борисполя – жодного. Дисбаланс колосальний. Проте, це не означає, що через недосконалість виборчого законодавства ми не прийматимемо участі у перегонах – не дочекаються.
Фото: пресс-служба облради
