В столиці розгорається скандал з приводу рішення Ради оборони Києва про демонтаж фактично 80% легальних тимчасових споруд (ТС, кіоски, МАФи), які підприємцям наказано перенести на околиці міста, в промзони. Це може лишити джерел доходу біля 20 тисяч підприємців та їх працівників, серед яких чимало людей з інвалідністю, діючих військовослужбовців та волонтерів. Такі дії влади протирічать постанові Кабміну №314 від 18 березня 2022 року, згідно якої всі документи дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану. Підприємці здаватися не збираються – направили керівництву міста ряд вимог.
Про те, як саме представники малого бізнесу та громадські активісти бачать вихід із цієї ситуації, щоб не вдаватись до масових акцій протесту, в інтерв’ю Київвладі розповів голова Громадської Ради при КМДА Геннадій Кривошея.
КВ: Під час пресконференції в інформагентстві “Укрінформ”, яка відбулася 13 квітня 2023 року, група столичних підприємців та громадських організацій звернулася до міської влади Києва з проханням на час війни утриматися від примусового перенесення торгових ТС. Воно було оформлено у тексті спеціальної резолюції, яка була направлена співголовам Ради оборони Києва, очільникам Київської міськдержадміністрації (КМДА) та Київської міської військової адміністрації (КМВА) – Віталію Кличку та Сергію Попку. Що за пункти в цій резолюції?
Геннадій Кривошея: Представники малого та середнього бізнесу спільно з активістами клопотали перед керівництвом міста зокрема про наступне:
-
терміново скликати засідання Ради оборони Києва щодо перегляду правил переміщення та демонтажу ТС;
-
включити до складу комісії при КМДА з питань розміщення ТС представника громадської ради при КМДА та представника “Асоціації підтримки бізнесу”;
-
надати можливість всім власникам ТС, по яким вже прийняті рішення щодо необхідності перенесення, у термін до 25 квітня 2023 року запропонувати та погодити з районними в місті Києві державними адміністраціями (РДА) нові місця для перенесення ТС;
-
створити робочу групу щодо напрацювання нового проекту рішення Київради про розміщення і функціонування ТС, до якої мають увійти в тому числі підприємці та громадські активісти;
-
звернутися до Київради з пропозицією прийняти рішення щодо подовження документів на розміщення ТС (зокрема – паспортів прив’язок) і т.д.
Ця резолюція була підготовлена за результатами круглого столу на тему “Роль малого бізнесу у військовий період: потреба чи знищення”, який відбувся 12 квітня в стінах КМДА. Під час цього заходу власники кіосків, громадські активісти і чиновники обговорили виконання скандального рішення Ради оборони Києва від 30 березня 2023 року, що оформлене протоколом №3.
Згідно з ним підприємців було зобов’язано перенести або демонтувати усі ТС, які знаходяться біля наземних входів станцій метро, на зупинках громадського транспорту, біля захисних споруд, в охоронних зонах інженерних мереж та межах “червоних ліній” вулиць та доріг тощо. У якості території для “передислокації” столична влада запропонувала підприємцям по одній локації в кожному районі міста, крім Печерського. По суті це рішення стало продовженням схожого рішення Ради оборони Києва від 6 травня 2022 року, яким тоді було рекомендовано прибрати ТС, що стоять біля станцій метро.
Читайте: Громадська рада при КМДА просить Миколу Жирнова захистити підприємців Києва
КВ: Скандали навколо цього рішення Ради оборони Києва не вщухають ні на секунду. Позиція підприємців є зрозумілою – вони не хочуть, втратити свої заробітки внаслідок демонтажу кіосків. Але яким є обґрунтування їхніх вимог? Тобто, чому не має бути так, як хоче міська влада?
Геннадій Кривошея: Відповідно до постанови Кабінету Міністрів №314 від 18 березня 2022 року, строки дії чинних ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану. Паспорти прив’язки, договори пайової участі, інформаційні талони – усе це відноситься до дозвільних документів. Про це чітко говорить наказ Мінрегіону, якому вже більше десяти років. А тому вказана постанова фактично забороняє вчиняти будь-які дії з демонтажу ТС і знищувати бізнес.
Ми розуміємо, що є споруди, які розміщені на інженерних мережах, які несуть загрозу киянам під час ракетних обстрілів та які заважають деяким державним органам під час війни виконувати свої функції. Але ми наполягаємо на тому, що потрібні чіткі правила, на підставі яких такі споруди – нагадую, захищені постановою Кабміну – потрібно демонтувати або переносити. Тобто, органи, що відповідальні за нашу з вами безпеку, на кшталт ДСНС чи Міноборони, повинні готувати висновки або заключення, в яких буде прямо вказано, що якась споруда не може стояти в конкретному місці. Це важливо ще й тому, що згадані мною держоргани не залежать від міського голови чи начальника КМВА, а тому є неупередженими.
КВ: Які ризики несуть такі демонтажі? І чи дійсно вони допомагають, наприклад, вирішити проблему проходу до метро під час повітряних тривог?
Геннадій Кривошея: Я наведу один приклад. Півроку тому були демонтовані близько 60 ТС біля станції метро “Героїв Дніпра”. Вони знаходилися на відстані від 25 до 100 метрів від входу-виходу метрополітену, а тому підпадали під рекомендацію Ради оборони щодо демонтажу. У переважній більшості власники таких ТС мали всі документи, і такі споруди, відповідно, були розміщені на законних підставах. Тоді я особисто спілкувався з керівництвом міста, і мені було сказано, що ці кіоски під час повітряної тривоги заважають людям спускатися до метрополітену.
Спільно з підприємцями ми не дали “Київблагоустрою” демонтувати усі ТС. Але найцікавіше почалося потім. Після демонтажу, через три місяці, на зупинці біля станції “Героїв Дніпра” з’явився новий кіоск. Формально він був розміщений за принципово іншою процедурою – за інвестиційним договором про облаштування зупинкового комплексу. При цьому, в мене є питання стосовно того, чи відповідає цей комплекс інвестиційній угоді. Справа в тому, що такі договори передбачають низку вимог до власників цих ТС, серед яких, наприклад, облаштування прилеглої території бруківкою та встановлення електронного цифрового табло, чого в даному випадку зроблено не було.
Читайте: Монополия и преференции: как власти Киева отдают инвесторам остановки общественного транспорта
Тобто, влада демонтувала кіоски, підприємці залишилися без бізнесу, але тут з’являється нова ТС. Виходить, що раніше ТС на даній локації створювали конкуренцію, а зараз там стоїть один кіоск, який працює без конкурентів. Я – за те, щоб він працював. Але ця ситуація демонструє вибірковість з боку влади. І підприємці вважають, що це несправедливо. І тут варто згадати, що один з власників демонтованих кіосків на “Героїв Дніпра” наклав на себе руки, тому що банально не мав за що далі жити.
КВ: Наскільки масштабною є ця проблема, якщо говорити мовою цифр? Якої кількості людей стосується рішення про демонтаж кіосків?
Геннадій Кривошея: За весь рік, поки діють рекомендації Ради оборони, у Києві було демонтовано близько 500 ТС. Це – мої приблизні оцінки, точних даних я не маю. Якщо ще й буде виконано рішення Ради оборони Києва від 30 березня 2023 року, у столиці можуть бути демонтовані 80% усіх кіосків. Таке рішення ставить під загрозу залишитися без джерела доходу в період війни 20 тис. людей. Саме стільки киян зайняті в цій сфері – як власники ТС і як наймані працівники. Так, міська влада погоджує перенесення деяких кіосків. Але, наприклад, під час демонтажу ТС біля станції “Героїв Дніпра” близько 80% кіосків були знищені, а тому їх вже нікуди не перенесеш.
До всього цього додається ще одна проблема. Справа в тому, що у Києві під демонтаж потрапляють дуже багато “соціальних” споруд. Мова йде про кіоски, власниками яких є люди з інвалідністю, діючі військовослужбовці та інші категорії громадян. Крім того, багато представників цієї сфери постійно допомагають нашим захисникам у якості волонтерів. Я вважаю, що демонтувати такі кіоски під час війни – це гріх. Також вистачає киян, для яких їхні кіоски є єдиним джерелом доходу протягом останніх 10-15 років. Це гучні слова, але це правда.
Ідея щодо облаштування конкретних місць для розміщення “перенесених” кіосків також не витримує ніякої критики. Це будуть звичайні відстійники, у яких не буде ніякого нагляду і контролю за ТС. По суті, це будуть звичайні ринки. До того ж, ці локації знаходяться недалеко від місць, які в першу чергу піддаються ракетним обстрілам – наприклад, ТЕЦ. Хіба не цю проблему збиралася вирішити міська влада?
КВ: Чи не здається вам, що рішення про видворення “кіоскерів” на околиці міста було прийнято для того, щоб провести давно задуману реформу – продати місця під ТС через аукціони в системі “Prozorro”? І чи погоджуєтеся ви з твердженнями більшості власників кіосків, що така процедура розміщення буде вигідною лише для великого бізнесу, в тому числі – “мережевиків”?
Геннадій Кривошея: Система “Prozorro” має свої переваги. Але в даному випадку є складова, про яку ви сказали – я маю на увазі соціальну справедливість. Боюся, що у випадку з впровадженням системи Prozorro буде саме так, як було з інвестиційними конкурсами на розміщення зупинкових комплексів – коли більшість місць під встановлення споруд отримали великі бізнесмени. Зараз, можливо, не на часі експериментувати з “Prozorro” і дозволяти умовним “олігархам” викупляти купу локацій. Потрібно зробити так, щоб фізична особа-підприємець, яка самостійно хоче організовувати свою торгову діяльність, мала можливість “виграти собі одну-дві споруди” та спокійно працювати.
КВ: Круглий стіл 11 квітня відвідали високопосадовці зі структур столичної влади, що є досить незвично, зважаючи на те, як чиновники не люблять такі заходи. Чи вдалося вам почути від них хоча б щось, що може заспокоїти підприємців?
Геннадій Кривошея: Так, наш круглий стіл відвідали перший заступник голови Київської міської військової адміністрації (КМВА), генерал-майор Володимир Кидонь, заступник голови КМДА Петро Пантелеєв, перший заступник директора Департамента міського благоустрою КМДА Михайло Буділов, керівництво Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА, а також четверо депутатів Київради. Ми також запрошували керівництво Департаменту містобудування та архітектури КМДА, але вони не з’явилися. Хоча це – саме їхня зона відповідальності, адже даний структурний підрозділ видає підприємцям паспорти прив’язки на встановлення ТС.
Пантелеєв та Кидонь підтримали нашу ідею, що потрібні нові правила розміщення кіосків. При цьому, вони повідомили, що рішення Ради оборони не стосується всіх підприємців, адже має рекомендаційний характер. Але судячи з того, що наразі відбувається, я можу зробити висновок, що така рекомендація для чиновників все ж є обов’язковою.
КВ: Якщо у Києві виникають якісь скандали стосовно організації вуличної торгівлі, то нерідко їх пов’язують з Дмитром Білоцерковцем – депутатом Київради від партії “УДАР”, ексдиректором Департамента міського благоустрою КМДА і близьким соратником міського голови Києва Віталія Кличка. У даному випадку окремі підприємці звинувачували саме Білоцерковця в тому, що він “продавив” рішення Ради оборони стосовно демонтажу кіосків, так як має значні інтереси в даній сфері. Чи маєте ви підтвердження такої інформації?
Геннадій Кривошея: У червні минулого року я зустрічався з міським головою Віталієм Кличком та Дмитром Білоцерковцем, і розповідав їм про ситуацію з підприємцями. Тоді я почув їхню позицію – прибрати старі споруди, які встановлені з порушеннями та несуть загрозу киянам.
Якщо говорити про зацікавленість Дмитра Білоцерковця… Наскільки мені відомо, свого бізнесу, пов’язаного з ТС, у нього немає. Тому наговорювати на нього не буду. Але як мінімум він володіє цим питанням та розбирається у процесах, що стосуються вуличної торгівлі. І до речі, я запрошував Дмитра Білоцерковця на круглий стіл, він обіцяв прийти, але врешті-решт не прийшов.
КВ: Критикуючи рішення Ради оборони Києва, підприємці вже неодноразово обіцяли міській владі організувати під стінами КМДА мітинги проти таких дій – у випадку, якщо можновладці не дослухаються до позиції малого та середнього бізнесу. Чи існує, на вашу думку, ймовірність саме такого сценарію розвитку подій і якою є наразі позиція “кіоскерів?
Геннадій Кривошея: І під час круглого столу, і під час пресконференції підприємці прямо казали, що вони готові виходити на вулиці. Я вважаю, що це – найстрашніше, що може бути в період воєнного стану. Якщо підприємці, серед яких будуть військові та люди з інвалідністю, це зроблять, то міській владі повинно бути соромно. Я маю на увазі керівництво Київради, КМДА і КМВА. Такого допустити не можна – тим паче, що підприємці та громадські активісти йдуть на діалог та пропонують конкретні шляхи вирішення проблеми. Але я думаю, що міській владі все ж вистачить розуму дослухатися до малого бізнесу і громади та прийняти рішення, які в тій чи іншій мірі зможуть всіх задовольнити.
Фото надане Геннадієм Кривошеєю
Спілкувався Іван Кулик
