Столична влада відзвітувалася про виконання у першій половині поточного року бюджету міста-2024 та Програми економічного та соціального розвитку (ПЕСР). Ситуація така, що дохідна і видаткова частина міської скарбниці, порівняно з аналогічним періодом минулого року, значно зросла – склала 48,3 млрд і 30 млрд гривень відповідно. Що цікаво, до бюджету надійшло на 21,1% більше коштів від сплати орендної плати за землю та земельного податку, ніж заплановано, хоча збільшення нормативної вартості столичних земель і було відтерміновано. Також цікавим є і значне зростання видатків на утримання “чиновницького апарату” і депутатів Київради – на це було витрачено 1,6 млрд гривень (5,4% від усіх видатків), що на 404,1 млн гривень більше, ніж в аналогічному періоду 2023-го. Що стосується звіту про виконання стратегічних і оперативних цілей ПЕСР, то тут чиновники себе перевершили. Вони вже давно не діляться з платниками податків інформацією стосовно відсотку реалізації цих цілей, а тепер навіть припинили вказували “виконано” чи “не виконано”.
Про це КВ стало відомо зі звітів про виконання бюджету Києва на 2024 рік та ПЕСР на 2024-2026 роки протягом першого півріччя поточного року.
Відповідні документи були підготовлені Департаментом фінансів та Департаментом економіки та інвестицій Київської міськдержадміністрації (КМДА). У звітах розписано, яким чином чиновники столичної мерії освоювали фінансові ресурси міської скарбниці у січні-червні 2024 року, які напрямки життєдіяльності Києва були для місцевої влади пріоритетними тощо.
Що з бюджетом
Як зазначено у звіті про виконання бюджету Києва, протягом перших шести місяців 2024 року до столичної скарбниці надійшло 48,3 млрд гривень податків, зборів та інших платежів. Це – на 0,2% менше, ніж планувала отримати на цей період міська влада, і 22,1% більше (на 8,7 млрд), ніж надійшло до бюджету протягом аналогічного періоду 2023 року.
Базовим джерелом наповнення міської скарбниці залишився податок на доходи фізичних осіб – 18,3 млрд гривень, що на 136,1 млн гривень менше, ніж планувалось у цьому періоді. Ще 10,7 млрд гривень надійшло до бюджету міста у вигляді місцевих податків та зборів – йдеться про єдиний податок, орендну плату за землю, земельний податок, податок на нерухоме майно тощо. Серед іншого, 10,2 млрд гривень столичний бюджет отримав від сплати підприємствами податку на прибуток, 1,7 млрд гривень – від сплати акцизного податку тощо.
Що цікаво, до столичного бюджету надійшло більше коштів від сплати орендної плати за землю та земельного податку, ніж передбачала міська влада – 2,6 млрд при плані 2,2 млрд гривень (на 21,1% більше). Так, плати за землю надійшло на 2,1% більше, ніж очікувалося, а орендної плати було заплачено на 32,1% більше. При цьому, у звіті зазначається, що відтермінування впровадження нової нормативної грошової оцінки столичних земель (було затверджено рішенням Київради №7522/7563 від 7 грудня 2023 року) все ж матиме негативний вплив у 2024 році на обсяг надходжень до бюджету міста.
Читайте: Київрада дозволила бізнесу сплачувати за землю відповідно до “старої” оцінки
Видаткова частина бюджету в першому півріччі 2024-го склала 30 млрд гривень, що на 3,1 млрд гривень більше, ніж було витрачено протягом аналогічного періоду минулого року. Усього в поточному році керівництво Києва планує освоїти 99,3 млрд гривень. Тому протягом січня-червня рівень виконання планових показників склав близько 41,7%, що на 2,1% більше, ніж було в 2023-ому у відсотковому відношенні.
Найбільше видатків у звітному періоді було спрямовано на функціонування і розвиток закладів освіти – 12,9 млрд гривень або 43,3% від загального обсягу витрат міської скарбниці. Це – на 2,1 млрд гривень більше, ніж було потрачено за даним напрямком в першому півріччі 2023-го. Левову частину вказаного фінансування – трохи більше 6,5 млрд гривень – столична влада витратила на “забезпечення охоплення загальною середньою освітою 288,4 тис. дітей”, ще 2,6 млрд було направлено на “здобуття дошкільної освіти 75,3 тис. дітей”. Серед іншого, 966,2 млн гривень було освоєно на організації гурткової роботи і на різну “позашкільну творчість”.
Другу позицію у структурі бюджетних видатків Києва займають витрати на соціальний захист та соціальне забезпечення – 3,4 млрд гривень (11,4% від загального обсягу видатків). Більшу частину цих коштів – 2,1 млрд гривень – міська влада направила на “підтримку різних категорій соціально вразливих громадян” в рамках міської цільової програми “Турбота. Назустріч киянам”: матеріальна допомога малозабезпеченим громадянам, дітям-сиротам, учасникам війни в Україні тощо.
Третє місце займають витрати на транспорт і дорожнє господарство – 2,7 млрд гривень (9,2% від усіх видатків). Ці кошти були направлені, зокрема, на обслуговування кредитних угод, укладених між столицею, Європейським банком реконструкції та розвитку та Європейським інвестиційним банком (за цими договорами, серед іншого, у місті оновлюється рухомий склад громадського транспорту. – КВ), на забезпечення своєчасної виплати заробітної плати працівникам КП “Київпастранс” та КП “Київський метрополітен”, розрахунків за спожиту електроенергію, придбання паливно-мастильних матеріалів, поточний ремонт рухомого складу тощо.
Зазначимо також, що 1,6 млрд гривень або 5,4% від загальної суми видатків було спрямовано на напрямок “державне управління”, в рамках якого столична влада фінансує свою діяльність. Це – на 404,1 млн гривень більше, ніж було в аналогічному періоду минулого року.
Зокрема, близько 1,3 млрд гривень було витрачено на утримання виконавчих органів (йдеться про КМДА і столичні районні державні адміністрації. – КВ), 196,2 млн – на реалізацію програми вирішення депутатами Київради соціально-економічних проблем, виконання передвиборчих програм та доручень виборців (т.зв. “депутатські фонди”.- КВ), близько 104,5 млн – на функціонування секретаріату Київради, 73 млн – на утримання громадських приймалень депутатів міськради, 29,4 млн – на діяльність КП “Автотранспортне підприємство КМДА” (займається перевезеннями чиновників, у тому числі – автомобілями представницького класу. – КВ), 23,3 млн – на утримання комунальної бюджетної установи “Контактний центр Києва” тощо.
Крім того, із бюджета столиці в січні-червні 2024 року було виділено 2,57 млрд гривень на реалізацію заходів міської цільової програми “Захисник Києва” на 2022-2024 роки. Більшу частину цих коштів – 2,33 млрд – було направлено в якості субвенції державному бюджету – у подальшому їх отримували військові частини ЗСУ та різні військові формування на своє матеріально-технічне забезпечення.
Також у першій половині 2024 року міська влада витратила на сферу охорони здоров’я 2,1 млрд гривень (7,06% від загального обсягу видатків), на житлово-комунальне господарство (ЖКГ) – 1,2 млрд (4,24%), на будівництво і регіональний розвиток – 777,2 млн (2,59%), на культуру і мистецтво – 750,9 млн (2,5%), на фізичну культуру і спорт – 548,1 млн (1,83%), на сферу зв’язку телекомунікації та інформатика – 407,9 млн (1,36%) тощо.
Як виконується ПЕСР
Як зазначено у звіті про виконання Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2024-2026 роки, протягом січня-червня поточного року столична влада профінансувала різні інфраструктурні проєкти на загальну суму 2,4 млрд гривень, з яких 2,03 млрд було освоєно. Таким чином, передбачені на реалізацію програми кошти були освоєні на 12,4% – усього в бюджеті на поточний рік було закладено 16,3 млрд гривень.
Найбільше фінансових ресурсів було освоєно у сфері житлово-комунального господарства (ЖКГ) – 793,8 млн гривень. Зокрема, 173,2 млн гривень було витрачено на реконструкцію і технічне переоснащення полігону твердих побутових відходів в селі Підгірці Обухівського району, 81,3 млн – обладнання опорних пунктів у адміністративних межах Києва (роботи виконуються для підвищення обороноздатності столиці в рамках міської програми “Захисник Києва”. – КВ), 61,5 млн – на реконструкцію житлового будинку на бульв. Кольцова, 24-А (вочевидь, в рамках реалізації проєкту КП “Житлоінвестбуд-УКБ” щодо будівництва житлового комплексу за вказаною адресою. – КВ), 17,9 млн – на технічне переоснащення СП “Завод “Енергія” КП “Київтеплоенерго” в частині системи очищення димових газів тощо.
Майже чверть передбачених програмою соцекономрозвитку коштів – 589 млн гривень – керівництво міста освоїло за напрямом “транспорт, транспортна інфраструктура, дорожнє господарство”. Найбільше коштів – 222,8 млн гривень – вже традиційно було освоєно на будівництві одного з найскандальніших столичних “довгобудів” – Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Серед іншого, 41,3 млн гривень було освоєно на реконструкції Дегтярівського шляхопроводу, 36,2 млн – на реконструкції транспортної розв’язки на перетині вул. Богатирської та вул. Полярної тощо.
Третю позицію за видатками у ПЕСР посів напрям “Охорона здоров’я” – 348,4 млн гривень. Більшу частину цих коштів – 339,7 млн – було витрачено на капітальні ремонти в лікарнях та інших закладах. Серед іншого, 8,1 млн гривень було освоєно на реконструкції відділення “Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф” на просп. Свободи, 22-А. Також серед лідерів – напрями “Освіта” (278,5 млн, з яких 231,3 млн було витрачено на капремонти в школах і дитсадках), “Соціальний захист і соціальне забезпечення” (11,6 млн), “фізична культура і спорт” (11,1 млн), “Культура і мистецтво” (2,1 млн) тощо.
“Своєрідна” звітність
Зазначимо,у звіті про виконання ПЕСР повинна детально розписуватись інформація щодо стану виконання стратегічних і оперативних цілей Програми та різних завдань – тобто, певних комплексів дій, направлених на розвиток столиці. Принаймні так робилось ще 3 – 4 роки тому. При цьому, Департамент економіки та інвестицій КМДА останні роки навіть не вказує інформацію стосовно відсотку реалізації таких цілей.
Більше того, порівнюючи зі звітом по виконанню “попередньої” ПЕСР у 2023 році, чиновники пішли ще далі – у цьому звіті взагалі відсутній “стовпчик”, у якому раніше чиновники вказували хоча б “виконано” чи “не виконано”. Вочевидь, працівники КМДА вирішили ще більше спростити собі життя, не завантажуючи себе такими безглуздими процесами як звітність перед платниками податків. Таким чином звіт фактично перетворився лише у документ, в якому чиновники перераховують все, чим вони займаються у робочий час – окрім перекурів та денних прийомів кави.
Так, наприклад, згідно з документом, на виконання завдання “Розвиток “єдиного вікна” для роботи з інвесторами на базі КП “Київське інвестиційне агентство” вказане підприємство опрацювало 5 анкет ініціаторів інвестиційних ініціатив, а наразі “триває робота з підготовки пропозицій щодо можливості їх реалізації”. Чи можна вважати це завдання виконаним, як і стратегічну ціль, на реалізацію якої воно передбачено – залишається питанням.
Цікавим є і те, як чиновники розписали, наприклад, ступінь реалізації завдання “Проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед громадян та роботодавців щодо негативних соціально-економічних наслідків нелегальних трудових відносин та виплати заробітної плати в “конвертах”. Серед іншого, у звіті повідомляється про проведення перевірок виконання трудового законодавства фахівцями Державної служби з питань праці, до яких КМДА та підзвітні їй структури взагалі не мають ніякого відношення.
Разом з тим, Департамент економіки та інвестицій КМДА хоча б перерахував те, чим не чиновники не займались зовсім. Так, стало відомо, що у першому півріччі 2024-го не виконувалися заходи на виконання завдань “Розробка галузевих схем розвитку міста”, “Здійснення інвентаризації застарілого житлового фонду кварталів, які підлягають комплексній реконструкції”, “Встановлення туристичних інформаційних терміналів (info point) у місцях максимальної локалізації потенційних туристів”, “Розробка та затвердження “Плану сталої міської мобільності”, “Оптимізація маршрутної мережі громадського транспорту”, “Створення системи керування розкладом руху громадського транспорту” тощо.
Про плани на рік
Як повідомляла КВ, фактично “мирний” бюджет Києва на поточний 2024 рік було затверджено рішенням міськради №7531/7572 від 14 грудня 2023 року. Згідно з ним, дохідна частина міської скарбниці мала скласти 72,6 млрд гривень, а видаткова – 85,3 млн гривень. Столична влада вирішила, що більш ніж третину затверджених обсягів фінансування цьогоріч має бути направлено на сферу освіти – 27,2 млрд гривень. Трохи більше чверті видатків керівництво Києва планувало виділити на транспорт, дорожнє господарство та зв’язок – понад 23,8 млрд гривень. На житлово-комунальне господарство планувалося витратити 8,2 млрд гривень, соціальний захист – 7,8 млрд гривень, охорону здоров’я – близько 6 млрд гривень, культуру і мистецтво – 1,7 млрд гривень, фізичну культуру і спорт – 1,5 млрд гривень.
Читайте: “За законами мирного часу”: Київрада ухвалила бюджет-2024 та нову Програму соцекономрозвитку
Надалі, протягом січня-червня 2024 року, Київрада чотири рази вносила зміни до бюджету міста на 2024 рік, збільшивши його дохідну частину до 80,2 млрд гривень, а видаткову – до 99,2 млрд гривень. Зокрема, керівництво столиці збільшувало обсяги фінансування програми “Захисник Києва”, на яку в початковому варіанті бюджету було передбачено лише 13 млн гривень, передбачило додаткові кошти на різні виплати військовослужбовцям, виділило більше фінансових ресурсів на ремонти доріг та реконструкцію ліфтового господарства тощо.
Крім того, у день затвердження бюджету, 14 грудня 2023-го, міськрада також погодила нову Програму економічного та соціального розвитку, яка прийшла на зміну “старій” (2021-2023 роки) і яка розрахована на період на 2024-2026 роки (рішенням Київради №7530/7571). У її початковому варіанті було передбачено 13,3 млрд гривень на виконання різних інфраструктурних проєктів. Так, 6,7 млрд гривень керівництво Києва хотіло направити на здійснення капітальних ремонтів, а 6,6 млрд гривень – на будівництво та реконструкцію.
Міська влада поки що лише двічі коригувала ПЕСР – у квітні та червні 2024-го до неї, зокрема, були внесені правки щодо виділення додаткових коштів за рахунок вільних залишків минулорічного бюджету та перерозподілу фінансових ресурсів між різними напрямами. Завдяки цьому її кошторис на поточний рік зріс до 16,3 млрд гривень, з яких 8,5 млрд наразі передбачено на капітальні ремонти, а 7,8 млрд – на будівництво та реконструкцію.
Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Департаментом фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Рєпік. Діяльність цих структурних підрозділів контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник (на колажі ліворуч).
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
КиївВлада
