Столична міськрада вчора збільшила кошторис реалізації програми “Захисник Києва” на 2024 рік більш ніж удвічі – з 2 млрд до 4,9 млрд гривень. Додаткові кошти керівництво Києва планує (обіцяє) направити будівництво та реконструкцію укриттів у навчальних закладах, придбання БПЛА, підготовку операторів дронів та матеріально-технічне забезпечення сил оборони. Разом з тим, це не означає, що Департамент муніципальної безпеки КМДА та інші розпорядники бюджетних коштів точно отримають це фінансування, адже в бюджеті міста 29 лютого 2024 року на це заклали лише близько 1 млрд гривень. До того ж, передбачити гроші в бюджеті і реально їх в повному обсязі ефективно використати на поставлені завдання – зовсім різні речі. Претензії до того, як столична мерія та РДА витрачають бюджетні кошти в умовах війни – в першу чергу це стосується якраз облаштування захисних споруд – залишаються.
Як стало відомо KВ, під час пленарного засідання Київради, яке відбулося 29 лютого 2024 року, депутатський корпус погодив виділення додаткових фінансових ресурсів з міського бюджету столиці на підтримку обороноздатності столиці та України.
Йдеться про затвердження двох відповідних проєктів рішень:
-
“Про внесення змін до міської цільової програми з організації військової служби, виконання військового обов’язку, мобілізаційної підготовки і територіальної оборони у Києві “Захисник Києва” на 2022‒2024 роки” (№08/231-274/ПР від 23 лютого 20024 року, суб’єкт подання – секретар Київради Володимир Бондаренко);
-
“Про внесення змін до бюджету Києва на 2024 рік” (№08/231-279/ПР від 26 лютого 2024 року, суб’єкти подання – міський голова Віталій Кличко та Департамент фінансів Київської міськдержадміністрації (КМДА)).
Так, згідно з першим рішенням, столична міськрада збільшила кошторис реалізації програми “Захисник Києва” у поточному році з 2 млрд до 4,9 млрд гривень. Ці грошові кошти міська влада планує виділити з бюджету Києва. Відповідно, загальні обсяги виконання цієї програми на три роки зросли з 8,1 млрд до 11 млрд гривень. Хоча, як не раз повідомляла KВ, реально на виконання заходів цієї програми у 2022 -2023 роках 6 млрд гривень КМДА, звісно ж, не витратила.
Додаткове фінансування столична влада обіцяє направити як на реалізацію поточних заходів програми, так і на виконання нових проєктів.
Так, зокрема, “на папері” було удвічі збільшено витрати на придбання, виготовлення і ремонт безпілотних літальних апаратів (БПЛА) та засобів захисту військової техніки від ураження – з 200 млн до 400 млн гривень. Також Київрада передбачила кошти на матеріально-технічне забезпечення підготовки операторів БПЛА – раніше в програмі на поточний рік не були “прописані” кошти на реалізацію даного заходу, тепер на це планується витратити 68,8 млн гривень. Серед іншого, керівництво Києва заклало в програму більше фінансування на матеріально-технічне забезпечення розміщення, підготовки виконання завдань підрозділів сил оборони та безпеки – кошторис цього заходу на 2024-ий зріс з 1 млрд до 1,8 млрд гривень. Найбільше “додаткових” коштів – 1,5 млрд гривень – планується направити на новий захід цієї програми – будівництво та реконструкцію споруд цивільного захисту.
У свою чергу, змінами до бюджету Києва-2024 передбачено виділення додаткових коштів на реалізацію програми “Захисник Києва”. Усього на це в міській скарбниці тепер закладено “додаткові” 997 млн гривень. З тими 13 млн гривень, яки були передбачені в цьому документі при його затвердженні в минулому році, тепер там фігурує цифра – 1 млрд гривень. Це фінансування, зокрема, передбачене на матеріально-технічне забезпечення сил територіальної оборони Києва, матеріально-технічне забезпечення підготовки операторів БПЛА тощо.
Дані кошти були виділені за рахунок вільних залишків міської скарбниці станом на початок 2024 року, а також шляхом перерозподілу частини коштів – 50 млн гривень – з міської цільової програми “Підтримка киян – Захисників та Захисниць України”. Відповідно, тепер видаткова частина бюджету збільшена з 86,2 млрд до 87,2 млрд гривень, дохідна залишилася незмінною – 71,7 млрд гривень.
Варто зазначити, що усі вищезгадані суми є орієнтовними, адже обидва документи затверджувалися депутатами в закритому режимі. Справа в тому, що ці питання стосуються обороноздатності, а тому Київрада “вимикала” онлайн-трансляцію пленарного засідання – відповідно, достеменно встановити, скільки коштів і на які саме напрямки буде виділено, буде можливо лише після публікації цих документів. Разом з тим, частина обговорення по програмі “Захисник Києва” відбувалася у сесійній залі публічно, а тому деякі зауваження депутатів до цього документу все ж були зафіксовані.
Так, зокрема, голова комісії міськради з питань освіти і науки, молоді та спорту Вадим Васильчук (фракція “Голос”) зазначив, що запропоновані до затвердження зміни стосуються у тому числі й освітньої галузі, а тому, на переконання народного обранця, відповідний проєкт рішення повинен був бути розглянутий його комісією. Йшлося про те, що Київрада планує направити кошти на облаштування укриттів в навчальних закладах і на підготовку операторів БПЛА на базі комунального некомерційного підприємства “Освітня агенція Києва”, яке підпорядковане Департаменту освіти та науки КМДА. Але претензія Васильчука не була задоволена.
У свою чергу, голова комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності Андрій Вітренко (фракція “Слуга народу”) поставив під сумнів достовірність суми, передбаченої на будівництво укриттів у школах і дитячих садках. Він зазначив, що, за інформацією заступника голови КМДА Валентина Мондриївського, лише 12 столичних шкіл не облаштовані укриттями, а тому, мовляв, 1,5 млрд гривень, закладених у проєкті рішення, може бути забагато. У зв’язку з цим Вітренко висунув вимогу щодо надання адресного переліку “майбутніх” укриттів та проєктно-кошторисної документації на їхнє створення. У відповідь на це Валентин Мондриївський повідомив, що за вищезгадані кошти в сумі 1,5 млрд гривень в тому числі планується збільшення місткості існуючих укриттів у навчальних закладах, але не уточнив їхню кількість та локації.
Свої претензії до того, як окремі розпорядники бюджетних коштів витрачають їх на облаштування укриттів, висловив і депутат Леонід Ємець (фракція “Європейська солідарність”). Він зазначив, що державна влада повинна відзвітуватися перед столичною по цьому питанню.
“Розпорядниками бюджетних коштів є державні адміністрації (йдеться про районні в Києві державні адміністрації, керівники яких призначаються президентом та урядом, – KВ). Тобто, їхні представники відповідають за якість укриттів і за те, куди будуть витрачені кошти, які виділить міськрада. Якість укриттів кияни можуть оцінити не зі звітів міністерств, а кожного разу, коли вони спускаються під час повітряних тривог в укриття і бачать їхній недостатній стан облаштування. Тому, шановні колеги, хотілось би отримати відповідь від відповідних міністерств, чи понесли відповідальність ті, хто “тирили” на овочерізках, на барабанах, на всіх цих мільйонних тендерах”, – підкреслив Леонід Ємець.
Читайте: Нацполіція Києва розслідує низку справ щодо бюджетних розпилів при облаштуванні укриттів
Як повідомляла КВ, програма “Захисник Києва на 2022-2024 роки” була затверджена рішенням столичної міськради №4175/4216 від 20 січня 2022 року. Тоді депутати вирішили, що кошторис її виконання на 3 роки повинен становити 110,1 млн гривень.
Читайте: Київрада затвердила програму “Захисник Києва” на 2022-2024 роки
Втім, вже в жовтні обсяги фінансування її заходів у 2022 році було збільшено на 700 млн гривень. В цілому Київрада 15 разів вносила зміни до цієї програми, поступово збільшивши обсяги її фінансування у 69 разів – до 8,1 млрд гривень.
Разом з тим, при затвердженні бюджету Києва-2024 міська влада заклала на виконання цієї програми лише 13 млн гривень. На думку низки депутатів Київради, це просто смішно – на відповідні заходи в цьому році треба витратити не менше 5 млрд гривень і нарешті почати постачати для ЗСУ хоча б давно обіцяні FPV-дрони. Втім, як з’ясовується, в минулому році влада Києва теж успішно займалася оборонними питаннями лише на словах – за 9 місяців 2023 року на виконання заходів програми “Захисник Києва” було виділено з міської скарбниці тільки 1,5 млрд гривень (при річному плані у 5,1 млрд гривень), з яких по факту було освоєно лише близько 600 млн гривень.
Читайте: Захистити столицю: У Київраді шоковані обсягами фінансування на 2024 рік та шукають гроші на оборону
При цьому, під час того ж пленарного засідання від 29 лютого Київрада доручила КМДА зняти не менше 1 млрд гривень з проєкту Міської цільової програми розвитку транспортної інфраструктури міста Києва і направити ці кошти на реалізацію програми “Захисник Києва”. Таке рішення було прийнято столичним муніципалітетом за ініціативи фракції “Євросолідарність”. Така ідея викликала певний спротив у сесійній залі – представники фракції “Слуга народу” назвали дане рішення популістичним і таким, яке майже точно не буде виконано. За їх словами, під час затвердження бюджету Києва-2024 не потрібно було заявляти, що “міста повинні жити своїм життям”, як це зробив один із лідерів “Євросолідарності” Володимир Прокопів.
Читайте: Київрада доручила КМДА направити на підтримку ЗСУ не менше 1 млрд грн з “транспортної програми”
Розробником та відповідальним виконавцем програми “захисник Києва” є Департамент муніципальної безпеки Київської міськдержадміністрації (КМДА), який з 12 грудня 2018 року очолює Роман Ткачук. Цей посадовець нині знаходиться під підозрою як мінімум у трьох кримінальних провадженнях щодо неналежного функціонування укриттів у столиці та за фактами можливих розтрат бюджетних коштів при здійсненні різних закупівель.
Діяльність цього департаменту з листопада 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Андрій Крищенко, який наразі проходить військову службу в Національній гвардії України.
Департаментом фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Репік. Діяльність цієї структури вже не перший рік контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.
Фото: колаж KВ
