Нацполіція офіційно продовжує слідство за фактами незаконної торгівлі в підземних переходах чотирьох районів Києва та збагачення на цьому високопосадовців різних рівнів. Правоохоронці з’ясували: незважаючи на те, що у 2016 році Верховний суд визнав недійсними більшість інвестиційних угод, у відповідності до яких тимчасові торговельні об’єкти могли функціонувати в переходах, група із близько двох десятків осіб здавала їх в оренду, отримуючи за це кошти. За даними слідства, щомісячний дохід фігурантів кримінального провадження становив від 5 до 7 мільйонів гривень. Але цікавим є те, що після гучних новин від столичної прокуратури щодо цієї справи, розслідування фактично зупинилося: станом на сьогоднішній день жоден із можливих злочинців досі навіть не отримав підозру.
Як стало відомо KВ, Головне слідче управління Нацполіції Києва продовжує розслідувати схеми незаконної торгівлі в столичних підземних переходах та збагачення на ній високопосадовців різних рівнів.
“Крайня” судова ухвала по цій справі датована 22 червня 2022 року – тоді один із можливих фігурантів слідства безуспішно намагався оскаржити арешт на його майно (грошові кошти, документи, ноутбуки та інші предмети, вилучені правоохоронцями під час обшуку), раніше накладений Голосіївським районним судом.
Мова йде про кримінальне провадження №12020100000000278, яке було відкрито Головним слідчим управлінням Нацполіції Києва ще 19 березня 2020 року. В рамках цієї справи слідчі попередньо встановили, що на території Києва діє організована злочинна група осіб, яка займається вимаганням грошових коштів у підприємців, які здійснюють роздрібну торгівлю з торгових точок у підземних переходах станцій метро Шевченківського, Солом’янського, Печерського та Голосіївського районів Києваі. На думку правоохоронців, до організації відповідних незаконних схем може бути причетна й столична влада.
Зважаючи на встановлені в рамках слідства обставини, Нацполіція інкримінує фігурантам провадження скоєння злочинів, передбачених відразу 4 статтями Кримінального кодексу України:
-
ч. 2 ст. 189 (вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому);
-
ч. 3 ст. 209 (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі);
-
ч. 1 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем);
-
ч. 1 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою).
Передісторія
До 2011 року площі в підземних переходах передавалися Київрадою в оренду фізичним та юридичним особам – за це останні повинні були сплачувати кошти до міського бюджету. Надалі столична влада вирішила змінити цей механізм, і у 2011-2012 роках КМДА через інвестиційні конкурси безкоштовно передала підземні переходи станцій метро у користування декількох юридичних осіб на термін 5 років.
Читайте: Столичные власти спихнули подземные переходы на инвесторов
За інформацією Нацполіції, одним із таких інвесторів став депутат Київради, який почав контролювати значну кількість посередницьких структур, що здавали ці торгові площі в суборенду. В судових ухвалах по вказаному кримінальному провадженню не повідомляються його ім’я та прізвище, проте, схоже, мова йде про чинного голову комісії Київради з питань ЖКГ та ТЕК Олександра Бродського – депутата VII-IX скликань Київради (у поточній каденції обраний від “ВО “Батьківщина”, на колажі лвіоруч). Як повідомляла КВ, деякі з компаній, які перемогли в інвестиційних конкурсах, пов’язані з його оточенням, у тому числі – його братом Вячеславом Бродським (депутат столичної міськради VIII скликання від “Єдності”).
Як зазначалося вище, згідно з умовами відповідних інвестиційних конкурсів, ці компанії не мали нічого платити до столичного бюджету. Натомість ці інвестори нібито брали на себе зобов’язання фінансувати ремонти і прибирання переходів, а також боротися зі стихійною торгівлею. При цьому, за даними Нацполіції, компаніям було надано право встановлювати у підземних переходах торгові точки – цитуємо, “безконтрольно і у будь-якій кількості, без обмежень”.
Усього між цими інвесторами було розподілено 228 підземних пішохідних переходів:
-
61 підземний пішохідний перехід у Голосіївському і Деснянському районах – ТОВ “Торгова Рада” (розпорядження КМДА №2408 від 19.12.2011);
-
47 підземних пішохідних переходів у Шевченківському і Дніпровському районах – ТОВ “Макс-торг 2011” (розпорядження КМДА №718 від 04.05.2012);
-
38 підземних пішохідних переходів у Оболонському і Подільському районах – ТОВ “Український будівельний холдинг” (розпорядження КМДА №894 від 31.05.2012);
-
45 підземних пішохідних переходів у Дарницькому і Святошинському районах – ТОВ “Сентіс” (розпорядження №1058 від 23.06.2012 КМДА);
-
37 підземних пішохідних переходів у Печерському і Солом’янському районах – ТОВ “Містер Клин” (розпорядження КМДА №905 від 31.05.2012).
Надалі столична влада змінила свою позицію стосовно того, як мають використовуватися площі підземних переходів. У 2014 році Київрада двома своїми рішеннями, №62/62 та №746/746, доручила Департаменту містобудування і архітектури КМДА очистити переходи від незаконних торгових точок і надалі у сфері “лоткової торгівлі” користуватися тільки процедурами, затвердженими міськрадою для тимчасових споруд (ТС, кіоски, МАФи).
Скріншот ухвали в рамках кримінального провадження
У травні 2015 року, КК “Київавтодор” направила офіційне звернення до Департаменту економіки та інвестицій КМДА з вимогою розірвати інвестиційні договори на утримання 228 підземних переходів міста. Як повідомляла KВ, у “Київавтодорі” це пояснювали тим, що жоден з інвесторів не дотримувався своїх зобов’язань: не ремонтував переходи та не покращував їх технічний стан, займаючись там, окрім організації торгівлі, у кращому разі прибиранням сміття. Проте, за даними правоохоронців, КМДА не відреагували на таку вимогу.
Читайте: У депутата Киевсовета Александра Бродского отберут подземные переходы
У 2016 році Верховний суд України визнав недійсними більшість згаданих розпоряджень КМДА та інвестиційних договорів на утримання підземних переходів, які були укладені між столичною міськдержадміністрацією та приватними компаніями. Позивачем у відповідних справах була Генеральна прокуратура України. Тоді суд вказував на те, що ці угоди, були спрямовані на “приховування” договорів по оренді об’єктів комунального майна, якими є підземні пішохідні переходи. При цьому, столична влада надалі не поспішала позбуватися таких торгових точок: наприклад станом на жовтень 2017 року було демонтовано лише 4 торгові точки в пішохідних переходах та 23 торгові точки в підземних переходах метрополітену.
Читайте: Кличко и Бродский “крышуют” незаконную торговлю в подземных переходах Киева та Золотое подземелье. Илья Сагайдак и Александр Бродский не спешат сворачивать незаконную торговлю в столичных подземных переходах
Як діяла схема
Незважаючи на те, що Верховний суд фактично визнав значну частину торгових точок у підземних переходах незаконними, їхня діяльність не зупинилася. За даними столичної прокуратури, у 2016 році сформувалася злочинна група, члени якої почали збирати грошові кошти з суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю у вказаних локаціях. Зазначалось, що до складу цього угруповування увійшло близько двох десятків осіб, у тому числі, колишній народний депутат, а також чинні та колишні депутати Київради. Правоохоронці попередньо підрахували, що їхній щомісячний дохід від оренди таких торгових точок, станом на 2021 рік, становив від 5 до 7 мільйонів гривень.
“Згідно розподілених ролей, учасники злочинної групи систематично, кожного місяця, збирали платню з “орендаторів” та забезпечували їхню діяльність шляхом незаконного підключення до електромереж комунальних підприємств, за що підприємці їм сплачували окремо. Розмір щомісячної платні з однієї торгівельної точки тільки за оренду приміщень становила від 10 до 15 тис. гривень”, – повідомила столична прокуратура у травні 2021 року.
Протягом минулого року правоохоронці здійснили близько двох десятків обшуків у помешканнях та офісах фігурантів цього кримінального провадження. В ході обшуків були знайдені та вилучені грошові кошти (точна сума у відкритих джерелах не повідомляється, проте мова йде про сотні тисяч доларів), “чорна бухгалтерія” та різні документи. При цьому, саме у період активних слідчих дій у підземних переходах станцій метро “Либідська” та “Арсенальна” розпочався масовий демонтаж торгівельних точок.
Один із обшуків, здійснених правоохоронцями навесні 2021 року (фото столичної прокуратури)
Проте, надалі “азарт” правоохоронців суттєво “охолонув”: в 2022 році вони не надали жодних нових даних щодо розслідування вказаного провадження. Можна припустити, що протягом поточного року активні слідчі по цій справі не проводилися. Крім того, більш ніж ймовірно, що жоден можливий фігурант слідства – ні підприємці, ні депутати чи ексдепутати Київради, ні чиновники КМДА, які відповідальні за торговий та транспортний сектори (підземні переходи – об’єкти транспортної інфраструктури. –KВ) та можуть мати відношення до функціонування цієї схеми – навіть не отримав від правоохоронців підозру.
Що відбувається з вуличною торгівлею
Як раніше повідомляла КВ, столична влада активно практикує передачу місць під вуличну торгівлю через інвестиційні конкурси. Один із таких механізмів – облаштування зупинкових комплексів, які складаються безпосередньо із самих зупинок і торгових точок. Лише в 2016-2019 роках міська влада дозволила встановити 994 таких об’єкти на термін 10 років. Столичні громадські активісти та підприємці неодноразово виступали проти функціонування такої схеми. Зокрема, вони звертали увагу на те, що встановлення зупинкових комплексів суперечить чинним правилам розміщення торгових ТС. Проте ця боротьба, у тому числі через судові позови, ні до чого не призвела, а КМДА наприкінці 2021 – початку 2022 року погодила облаштування ще 45 таких комплексів.
Читайте: Монополия и преференции: как власти Киева отдают инвесторам остановки общественного транспорта
При цьому, протягом останніх п’яти років у столиці загострюється протистояння між місцевою владою та підприємцями, які провадять свою діяльність у “класичних” ТС – кіосках, МАФах тощо.
Так, столична міськрада і КМДА вже двічі, у 2018 та 2021 роках, пропонувала продавати місця під встановлення таких споруд через систему Prozorro. Необхідність цієї реформи київські можновладці пояснювали тим, що вона дозволить більш ефективно наповнювати бюджет та посилить конкуренцію між підприємцями. У свою чергу, представники малого бізнесу заявляли про те, що вони принципово не проти нововведень, але, на їхню думку, столичній владі попередньо потрібно вирішити проблему корупції серед чиновників та комунальників, які відповідальні за розміщення ТС.
Наприклад, за словами підприємців, київські можновладці, руками комунальних служб, нерідко демонтують легальні споруди з усіма дозвільними документами та лобіюють встановлення ТС наближеними до влади особами – на місці тих кіосків, які раніше було знесено без жодних офіційних погоджень з КМДА. Один із останніх інцидентів – ініціатива щодо демонтажу ТС, що розташовані у півкілометровій зоні біля станцій метрополітену, яку столична влада пояснювала необхідністю убезпечити мешканців Києва від ракетних обстрілів.
Читайте: У Києві вирішили реформувати вуличну торгівлю під час воєнного стану
Нагадаємо, транспортну сферу столиці з 2016 року контролювали заступники голови КМДА Ілля Сагайдак (2016-2017, звільнений 20 липня 2017 року), Микола Поворозник (2017-2018, 2019-2020, діючий перший заступник Віталія Кличка), Дмитро Давтян (2018-2019, звільнений 20 листопада 2019 року), Олександр Густелєв (2020-2021, звільнений 19 листопада 2021 року) та безпосередньо сам Віталій Кличко (після звільнення Густелєва офіційно взяв цю сферу під особистий контроль).
Сферу торгівлі, підприємництва та промисловості протягом останніх шести років контролювали згаданий вище ексзаступник голови КМДА Ілля Сагайдак (2016-2017), ексзаступник голови КМДА Геннадій Пліс (2017-2018, звільнений 18 грудня 2017 року), Дмитро Давтян (2018-2019), Микола Поворозник (2019-2020), Олександр Харченко (2020 рік, звільнений у березні 2022 року), Олексій Кулеба (2021-2022, звільнений у лютому 2022 року) та Валентин Мондриївський (контролює цю сферу після звільнення Кулеби).
Фото: колаж КВ
