Торгівля та ресторанний бізнес в столиці поступово повертаються до довоєнних показників. На рівні з новими закладами громадського харчування, відкрилося багато релокованих ресторанів. Як і чим влада підтримує бізнес і торговців, яке місце в житті столиці займають ярмарки, з якими викликами довелося зіткнутися підприємцям, напередодні Дня працівників торгівлі KВ розповів директор департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА Володимир Костіков.
KВ: Відомо, що торгівля займає важливе місце не тільки в економіці держави, а й в економіці Києва. Якщо ми візьмемо в цілому економіку міста, який процент тут ній посідає торгівля?
Володимир Костіков: В усі часи і народи, торгівля була тим осередком, який витягував суспільство у часи епідемії, війни та інших катаклізмів, і давав змогу людям повертатися до нормального цивільного життя. Тому торгівля є фундаментальною для відновлення нашої країни. Думаю, зайве говорити про те, в якому стані зараз знаходиться наша країна, і яких зусиль і коштів необхідно докласти для відновлення економіки. Тому ще раз хочу наголосити що торгівля є локомотивом для відновлення української економіки. Більшість промислових підприємств суттєво постраждало внаслідок війни, зменшили обсяги виробництва, або мають проблеми з сировиною, але, тим не менш, біля 70% економіки це виробництво і торгівля.
KВ: Скільки у місті Київ задіяно людей у сфері торгівлі?
Володимир Костіков: У сфері торгівлі міста працює понад 120 000 людей, функціонує понад 7000 об’єктів торгівлі, 4800 закладів громадського харчування, 71 ринкове підприємство. Багато тих, хто релокував свій бізнес. Серед закладів харчування це, наприклад, кав’ярня “Незалежність”, яку відкрили херсонці, що 2 місяці прожили в окупації; бар ThePuzoPub, культовий паб із Сєвєродонецька; Харківська їжа “ХА”; кав’ярня “КІТ” власники якої втратили бізнес в Ірпені, під час окупації міста й на сьогодні працюють в Києві; “Центр шаурми”, що відкрили переселенці з Маріуполя; бар “Характерники”, відкрили переселенці з тимчасово окупованого Бердянська; веганська кав’ярня “Середа” – організували переселенці з Маріуполя.
KВ: Яка частка міського бюджету наповнюється за рахунок закладів громадського харчування?
Володимир Костіков: Станом на 1 січня це 541 мільйон гривень податків до бюджету зі столичного ресторанного бізнесу. І ще десь 120 мільйонів гривень єдиного податку. Зростання попиту громадського харчування свідчить про поступове відновлення активності населення, про активність споживачів та послуг попри усі безпекові загрози зі сторони Росії. До того, це свідчить й про поступове відновлення туристичної сфери столиці. Нам, звісно, ще дуже далеко до реалій довоєнних часів, але місто продовжує розвиватися.
KВ: Які проблеми Ви бачите у сфері ресторанного бізнесу?
Володимир Костіков: Загалом, можу сказати, що якщо б не війна – Київ би став гастрономічною столицею Європи. За останні роки ми зробили нереальний прорив у сервісі, цифровізації, доставки. Але є проблема з сезонними і літніми майданчиками, які деякі заклади будують на пів вулиці, що обмежує пересування пішоходів. Під час дії військового стану коштують такі майданчики для ресторанів по одній гривні. Ось так вони вирішують питання з пропускною спроможністю самих закладів, але постає питання пропускних спроможностей вулиць. З іншого боку, у літній період обслуговування відвідувачів на літніх майданчиках біля закладів громадського харчування створює можливість додаткового працевлаштування людей та сприяє збільшенню надходжень до бюджету.
KВ: Чи можемо ми говорити про пожвавлення попиту серед малого та середнього бізнесу, чи стрімке відновлення відбувається тільки у великого?
Володимир Костіков: Крупні мережі продовжили своє існування і зараз наближаються до обертів довоєнних часів, а малі та середні зростають, як гриби, і відновлюються теж дуже швидко. В основному, в столиці торгують їжею, і це логічно – це щоденна потреба.
KВ: Чи можете Ви оцінити якість покриття і надання послуг продуктових магазинів в Києві?
Володимир Костіков: На мій погляд, це було проблемною сферою в 90-х роках, коли почали масово відкриватися тимчасові споруди, де реалізовували продукти харчування, але зараз ринок структуризуватися, є здорова конкуренція. Існує така тенденція: нові житлові масиви будуються, а туди вже відразу заходять продуктові магазини. Ще люди не заселилися, а мережі викупають перші поверхи будівель, і відкриваються.
KВ: Як війна вплинула на заклади торгівлі?
Володимир Костіков: Коли почалася агресія з боку РФ, перше, що я пам’ятаю, це паніка – все скупалося, в магазинах полички були порожні. Але дуже швидко вони стали відновлюватись, коли доєднатися логісти і крупні торговельні мережі для забезпечення харчування киян, і в тому числі безкоштовно. Ми доклали зусиль щоб відновити ярмарки в місті, які ми призупинили ще до війни. У січні-лютому 2022 року відбулась часткова відміна ярмарків у зв’язку з ускладненням погодних умов, а також обмеженням у зв’язку з розповсюдженням коронавірусної інфекції “Covid-19” та зростанням захворюваності.
У березні 2022 року почалось поступово відновлення ярмаркових заходів. Найперші ярмарки почали проводитись у Голосіївському і Дарницькому районах, кількість учасників складала 1-3 особи, на безоплатній основі. Розумієте, більшість торговців приїжджали з Київської області, а у часи окупації цим людям було не до торгівлі. Важко було пересуватись містом, не те, що між населеними пунктами. Хоча деякі приїжджали на попутках, ми в свою чергу також шукали машини для людей. Ми звертали увагу на цінову політику і регулювали її шляхом приватних бесід. Бо коли в одному маркеті картопля по 15, а в іншому по 60 – це не нормально, особливо у часи війни. Також, ми вели моніторинг – які мережі працюють, які склади розбомбили, ці дані дали нам змогу допомагати з логістикою.
KВ: Чи можемо ми говорити, що кількість торговельних мереж відновилася і повернулася до довоєнного рівня?
Володимир Костіков: Ще зарано говорити про це, але якісь окремі мережі, наприклад такі як “АТБ” відновилися майже на 90%. Вони дуже потужно працюють, продовжують розвиватися навіть в умовах війни. Тут ще треба відмітити, що міська влада ще навесні 2022 року прийняла рішення “Про деякі питання комплексної підтримки суб’єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану”, яким наприклад, було встановлено плату за оренду майна територіальної громади міста Києва у розмірі однієї гривні. Але щодо орендної плати ми зробили виняток для Бессарабського, Володимирського та Житнього ринків, ми повернули їм 50% орендної ставки. Ці ринки потребують дуже великих коштів на їхнє утримання, і не секрет, що, наприклад, 60-70% прибутку Бессарабського ринку – це утримання приміщень і магазинів, які в ньому розташовані. Тому тільки зараз вони почали виходити в якийсь прибуток.
KВ: Як вплинуло перекриття Бессарабського проїзду на сам ринок?
Володимир Костіков: Я не можу коментувати це рішення, бо я не бачу кінцевої мети закриття цього короткого проїзду. Кількість клієнтів на Бессарабському ринку дуже впала, навіть керівництво ринку мені кожен раз про це каже. Були активісти, які прагнули зробити центр столиці 100% пішохідною зоною, перекриття Бессарабського проїзду мало стати першим кроком до цього. Але ж має бути і другий. А так, я не бачу в цьому сенсу.
KВ: Як регулюється робота засобів пересувної торгівлі?
Володимир Костіков: На сьогодні проводиться процедура торгів на об’єкти сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі та засоби пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі на майданчику “PROZORRO”, що мінімізує корупційні ризики. За січень-червень 2023 року оголошено 1562 аукціони на право розміщення об’єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, за результатами яких укладено 29 договорів, 5 аукціонів на право розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі.
KВ: Чи вітав Департамент підприємців із професійним святом і чого їм бажає?
Володимир Костіков: З нагоди професійного свята, Дня працівників торгівлі, Департамент промисловості та розвитку підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) організував нагородження 28 липня 2023 року заохочувальними відзнаками – Подякою Київського міського голови та Почесною грамотою Київського міського голови, кращих працівників галузі за особистий вагомий внесок у розвиток сфери торгівлі, сприяння забезпеченню населення міста Києва продовольчими та непродовольчими товарами у період дії воєнного стану. Щиро вітаємо всіх працівників сфери торгівлі з професійним святом! Бажаємо бути завжди налаштованими на успіх, отримувати задоволення від своєї роботи, розвиватися і прагнути до більшого! Нехай все виходить так, як заплановано. Разом до перемоги!
Як раніше писала KВ, столична влада розширила перелік можливостей для представників малого та середнього бізнесу: підприємці можуть скористатись програмою фінансово-кредитної підтримки для викупу комунальної землі, яку він вже орендує чи планує це робити, а місто компенсуватиме відсотки по цьому кредиту. На думку ініціаторів програми, це дозволить місту швидко наповнити бюджет, а підприємцям суттєво зекономити на оренді. Навіщо підприємцям викуповувати землю, кому це вигідно і які умови кредитування матимуть представники бізнесу KВ розповів директор департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА Володимир Костіков.
Фото: Євген Лоюк
