Незважаючи на військовий стан, столична влада у 2022 році забезпечила наповнення бюджету за рахунок приватизації на суму 116,5 млн гривень (не найгірший результат за останні роки). Втім, спершу план був 300 млн гривень, тільки наприкінці року його зменшили до 100 млн гривень (столична влада майже завжди так робить, щоб замаскувати реальну ефективність своєї роботи). При цьому, від оренди комунальних об’єктів в міський бюджет минулого року потрапило лише 23,38 млн гривень (при попередньому плані в 150 млн гривень, який в кінці року було знижено до 20 млн гривень). Дуже скромний результат по оренді явно зумовлений пільгами, які Київрада надала орендарям через повномасштабне вторгнення військ росії.
Про те, скільки коштів у 2022 році надійшло до столичного бюджету від оренди та малої приватизації комунального майна, КВ стало відомо з відповіді Департаменту комунальної власності Київській міськдержадміністрації (КМДА) на запит редакції. Під відповіддю підписався директор вказаного департаменту Андрій Гудзь (на колажі).
Як пройшла приватизація
Бюджетом Києва на 2022 рік (був затверджений рішенням столичної міськради №3704/3745 від 9 грудня 2021 року) спочатку було передбачено, що приватизація комунального майна має принести міській скарбниці 300 млн гривень. Втім, 8 грудня 2022 року Київрада внесла зміни до бюджету, серед іншого зменшивши плановий показник – до 100 млн гривень.
Варто зазначити, подібний “фінт” міська влада виконує регулярно – коли бачить, що досягнути раніше заявленого плану не може.
У результаті, чиновниками розпродали комунального майна на суму 116,5 млн гривень, формально перевиконавши план на 16,5%. Такі надходження фактично дорівнюють позаминулорічним: у 2021 році при плані в 100 млн гривень до бюджету Києва від приватизації надійшло 116,6 млн гривень.
Станом на середину березня 2023 року ще 5,1 млн гривень було перераховано до міського бюджету за результатами укладених в 2022 році договорів купівлі-продажу. Об’єкти були приватизовані в минулому році, але власники “розрахувалися за них лише в поточному. В профільному департаменті уточнили, що “більше таких перерахувань не передбачається”.
Таким чином, міська влада продемонструвала певну “стабільність”, хоча були роки й набагато кращі: наприклад, 2015-й та 2020-й. У 2015 році приватизація комунального майна поповнила столичну скарбницю на 272,3 млн гривень, у 2016 році – на 92,9 млн гривень, у 2017 році – на 111,9 млн гривень, у 2018 році – на 149,1 млн гривень, у 2019 році – на 68,46 млн гривень, а в 2020 році – на 155,9 млн гривень.
Зазначимо, що в 2022 році столична влада приватизувала 41 комунальний об’єкт загальною площею понад 6,2 тис. кв.м. Найбільшим проданим в минулому році об’єктом стали приміщення на вул. Булгакова, 13 площею 581 кв.м. – їхнім власником стало ТОВ “Старгруп”. Найменші приміщення – площею 11 кв.м. на вул. Академіка Заболотного, 46 – приватизувало ТОВ “Ем Ай Ай Ті”. Усі продані в минулому році об’єкти входили до приватизаційних списків, затверджених Київрадою у 2011, 2020 та 2021 роках – нагадаємо, формувати такий перелік в 2022 році столична влада не стала.
Для порівняння, у 2021 році було приватизовано чи то 25 будівель та приміщень, чи то 27 об’єктів (у відповіді на минулорічний запит KВ такі дані відрізнялися) загальною площею понад 3,9 тис. кв.м.
Більшість приватизованих у 2022 році будівель та приміщень – 34 об’єкти – було продано чиновниками через електронний аукціон у системі Prozorro.Продажі. Ще 7 об’єктів були приватизовані шляхом викупу – діючі орендарі цих об’єктів вклали в їхній ремонт певну кількість грошових коштів (т.зв. “невід’ємні поліпшення”), завдяки чому отримали можливість придбати їх в обхід прозорої процедури електронних торгів.
Бюджетом Києва на 2023 рік (затверджений рішенням міськради №5828/5869 08 грудня 2022 року) планові надходження коштів від відчуження комунального майна встановлені у розмірі 80 млн гривень.
Читайте: В 2021 году Киев показал наихудший результат по аренде коммунальной собственности за семь лет
Орендні надходження
Затверджуючи бюджет столиці, Київрада та КМДА запланували заробити на оренді комунального майна у 2022 році 150 млн гривень. Цей плановий показник був “рекордним” як мінімум за останні чотири роки: у 2019, 2020 і 2021 роках столична влада збиралася “заробити” на цьому лише по 89,9 млн гривень в рік. Втім, 8 грудня 2022 року міськрада “відкоригувала” свій “прогноз” – плановий показник було зменшено до 20 млн гривень.
В результаті, протягом 2022 року сума сплачених до бюджету Києва коштів орендної плати склала 23,38 млн гривень. Тобто, формально план було перевиконано на 16,9%.
Фактично вказаний вище плановий показник, як і у випадку з показником щодо приватизації, було зменшено в кінці року, коли чиновники і депутати вже мали попередні дані стосовно того, скільки коштів “не дійдуть” до столичної скарбниці.
Зазначимо, ще 108 млн гривень надійшло на рахунку комунальних підприємств, які є балансоутримувачами цього майна. Це – кошти, які дані КП можуть витрачати на свою профільну діяльність.
Вищевказані результати наповнення бюджету Києва від оренди комунального майна є найгіршими за останні вісім років. Так, у 2015 році до міської скарбниці надійшло з цього джерела 113,3 млн гривень (тут і далі – без урахування коштів, що залишаються на рахунках підприємств-балансоутримувачів. – KВ), у 2016 році – 109,2 млн гривень, У 2017 році – 85,9 млн гривень, у 2018 році – 87,7 млн гривень, у 2019 році – 101,9 млн гривень, в 2020 році – 88,6 млн гривень, а в 2021 році – 52,28 млн гривень.
У Департаменті комунальної власності КМДА невтішні минулорічні результати, звісно, пояснюють фактом повномасштабного вторгнення росії до України. Річ у тім, що орендарі комунального майна отримали від Київради пільги відповідно до її рішення №4551/4592 від 3 березня 2022 року “Про деякі питання комплексної підтримки суб’єктів господарювання Києва під час дії воєнного стану”. Згідно з цим рішенням, на період дії воєнного стану та один місяць з дати його припинення деякі категорії користувачів комунального майна були звільнені від сплати орендної плати, а для деяких були встановлені знижки у розмірі 50%.
Нагадаємо, в 2021 році чиновники пояснювали провальні результати все тими ж “знижками” на оренду, але тоді ці пільги були затверджені міськрадою через коронавірусний карантин, який “паралізував” столичний бізнес.
Бюджетом Києва на 2023 рік передбачено планові показники щодо його наповнення за рахунок оренди комунального майна в сумі 68,2 млн гривень. Крім того, у профільному департаменті КМДА прогнозують, що на рахунки КП, які є балансоутримувачами такого майна, протягом поточного року має надійти близько 120,6 млн гривень.
Як чиновники розпоряджаються майном киян
Як неодноразово повідомляла KВ, чиновники столичної міськдержадміністрації мають своє, досить “цікаве” уявлення стосовно того, як потрібно розпоряджатися майном територіальної громади Києва. При цьому, відповідні дії чиновників нерідко оскаржуються в суді та звертають на себе увагу правоохоронних органів.
Так, у 2019 році підлеглі Віталія Кличка дуже пишалися продажем будівлі на вул. Михайла Грушевського, 3. За стартової ціни аукціону 672,8 тис. гривень чиновники продали об’єкт за 33 млн гривень. Однак, надалі з’ясувалося, що покупець – ТОВ “Фід Бек Груп” – не міг використати цей об’єкт, оскільки на момент продажу юридично він взагалі не перебував у комунальній власності. У результаті компанія в судовому порядку добилася розірвання угоди.
Читайте: “Лучшая приватизация 2019 года” обернулась для киевлян пшиком
При цьому, за даними Департаменту комунальної власності КМДА та районних у місті Києві державних адміністрацій (РДА), станом на червень 2020 року у столиці налічувалося понад сотню комунальних приміщень та будівель, які були зайняті чи захоплені “лівими” людьми. Загальна площа такого майна перевищувала 21 тис. кв. У прокуратурі Києва вже тоді били на сполох: столична міськрада неефективно контролює використання комунальної власності, через що питання про повернення “втрачених” об’єктів необхідно вирішувати в рамках кримінальних справ (їх налічується понад п’ять десятків) та судових позовів.
Читайте: Рейдерский бардак: как Андрей Гудзь “бережет” коммунальное имущество столицы
У 2021 році правоохоронці зацікавилися діяльністю посадовців Департамента комунальної власності КМДА у сфері оренди майна територіальної громад. За попередніми даними, чиновники незаконно сприяли звільненню декількох орендарів комунального майна від сплати орендної плати – для цього спеціальні комісії перевіряли стан таких об’єктів та складали акти про неможливість його використання з різних причин. Такі “пільги”, серед іншого, отримали орендарі нежитлових приміщень на вулиці Іоанна Павла ІІ, ринку “Рибалка” та кінотеатру “Київ”. Внаслідок цього міський бюджет недоотримав мільйони гривень. За результатами слідчих дій підозри в службовій недбалості отримали директор Департамента комунальної власності КМДА Андрій Гудзь та його перший заступник Олег Шмуляр.
Читайте: Преступная щедрость: расследование дела об аренде кинотеатра “Киев” почти завершено
Нагадаємо, Андрій Гудзь очолює Департамент комунальної власності КМДА з 5 листопада 2014 року. Діяльність цієї структури з 3 вересня 2020 року по 28 лютого 2022 року контролював тепер вже ексзаступник голови КМДА Олександр Харченко.
На кого були покладені відповідні обов’язки після його звільнення в кінці зими минулого року, наразі у відкритих джерелах не уточнюється. У зв’язку з цим КВ вже направила запит до КМДА щодо уточнення цієї інформації.
Фото: колаж КВ
