Столична міськрада все ж погодила передачу земельної ділянки на вул. Олеся Гончара, 71 (на ній розташована садиба Осипа Родіна 1882 року будівництва) в оренду ТОВ “Арікс”. Депутатський корпус попри вимоги громадськості фактично заплющив очі на те, що власник цієї будівлі – вказане ТОВ – не має охоронного договору на неї і збирається знести цю споруду заради зведення житлового комплексу (ЖК) “Franklin Concept House”. У цьому, до слова, зацікавлені компанії із орбіти відомих бізнесменів та політиків Андрія Вавриша та Дмитра Ісаєнка (на колажі праворуч та ліворуч відповідно). Що цікаво, в минулому році забудовники остаточно програли суди щодо цієї будівлі – служителі Феміди підтвердили, що столична влада в 2020 році законно визнала її об’єктом культурної спадщини.
Як стало відомо KВ, 8 лютого 2024 року Київрада погодила передачу земельної ділянки на вул. Олеся Гончара, 71 в Шевченківському районі в оренду ТОВ “Арікс”.
Відповідний проєкт рішення №08/231-1663/ПР від 20 липня 2020 року під час пленарного засідання міськради було прийнято лише з третьої спроби: двічі він не набирав необхідної кількості голосів депутатського корпусу (56 і 60 “за”), після чого все ж був затверджений 63 голосами. Суб’єктами подання цього документу виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Валентин Мондриївський і Департамент земельних ресурсів КМДА.
Йдеться про ділянку площею 0,05 га з кадастровим номером 8000000000:88:196:0004, яку ТОВ “Арікс” отримає в оренду на 10 років для експлуатації та обслуговування багатофункціонального комплексу (БФК). Згідно з прийнятим рішенням, код Класифікації видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) даної ділянки – “для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов’язаної з отриманням прибутку)”. За функціональним призначенням вказана ділянка відноситься до території середньо- та малоповерхової житлової забудови.
Як зазначено в пояснювальній записці до затвердженого проєкту рішення, вищезгаданий БФК – це нежитлова будівля площею 494,1 кв.м., яка належить все тому ж ТОВ “Арікс”. Йдеться про садибу Осипа Родіна, яка є об’єктом культурної спадщини столиці. При цьому, в проєкті рішення інформація про це не зазначена, адже документ було підготовлено ще до того, коли будівля офіційно отримала охоронний статус.
Проти затвердження даного документу під час пленарного засідання Київради виступала, зокрема, депутатка Ксенія Семенова (фракція “Слуга народу”). Її головним аргументом було те, що власник будівлі не уклав охоронний договір на неї з Департаментом охорони культурної спадщини КМДА, що в подальшому дозволить зруйнувати цей об’єкт.
“У публічній комунікації забудовник декларує, що цю садибу буде знесено в результаті нового будівництва. Це ж нескладно – укласти охоронний договір? Нехай власник будівлі це зробить. Інакше давайте не казати, що ми охороняємо культурну спадщину та історію під час війни”, – підкреслила Ксенія Семенова.
Садиба Родіна станом на 2023 рік (фото ГО “Мапа реновації”)
Втім, не дивлячись на те, що голосування по цьому питанню було двічі провалено, в результаті таких доводів депутатки все ж не вистачило, і народні обранці погодили даний землевідвід.
Передісторія
Нагадаємо, садиба на вул. Олеся Гончара, 71 була збудована у 1882 році на замовлення заможного селянина Осипа Родіна. Розробником проєкту цієї будівлі був відомий архітектор Володимир Ніколаєв. За первісним задумом це була двоповерхова будівля, проте згодом було добудовано третій поверх. Після смерті Родіна садиба неодноразово змінювала власників. Спочатку нею володіли його доньки, потім – сім’я дворянина Казимира-Альбіна Жубра. Вже за радянських часів та першого десятиріччя Незалежності України там розміщувався один із житлових кооперативів та Театр історичного портрету, яким завідував відомий драматург і режисер Ігор Шведов.
У кінці 00-х років столична влада, якій належала садиба Родіна після розпаду радянського союзу, її продала. Приватизація відбулася поступово – об’єкт було поділено на декілька груп приміщень, власниками яких стали різні юридичні особи. Проте, у подальшому ці приміщення знову були об’єднані “під одним крилом” – всі вони стали власністю ТОВ “Арікс”.
Ще у серпні 2010 році ця компанія отримала від Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Києві дозвіл на будівництво адміністративно-готельного комплексу “по сусідству” з садибою Родіна – на ділянці площею 0,12 га на вул. Олеся Гончара, 69. Цей комплекс планувалося здати в експлуатацію до початку чемпіонату Європи з футболу 2012 року, який проходив на теренах України та Польщі. Проте, реалізувати ці плани забудовнику з різних причин не вдалося.
Мова йшла не про будівництво “з нуля”, а про“добудову”. Ще з 90-х років на цій ділянці був розташований “недобуд”, який на початку 00-х років викупила компанія під назвою ТОВ “Пан-Юкрейн” задля того, щоб реконструювати під адміністративно-готельний комплекс висотою до 17 поверхів. Проте, втілити свій задум ця фірма не змогла, і в 2010 році продала землю під цим об’єктом згаданому вище ТОВ “Арікс” разом з правом на проєкт реконструкції та правом забудови.
У червні 2014 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ “Арікс” Містобудівні умови та обмеження (МУО) на коригування проєкту реконструкції незавершеного будівництва адміністративно-готельного комплексу на вул. Олеся Гончара, 69 (перша черга будівництва) та будівництво ще одного об’єкта – багатофункціонального комплексу з вбудованим паркінгом (друга черга будівництва). Згідно з документом, максимальна висота цих об’єктів має скласти 22 поверхи, загальна площа забудови – 1,5 тис. кв.м. Будівництво планувалося на двох ділянках загальною площею 0,18 га, одна з яких – згадана вище ділянка на вул. Олеся Гончара, 71, хоча ця адреса і не вказана в назві МУО.
У 2016 році ТОВ “Арікс” підготувало проєкт цього будівництва – компанія запланувала будівництво двох обєктів – 16-поверхового адміністративно-готельного комплексу (ймовірно, мається на увазі реконструкція згаданого недобуду. – КВ) та 7-поверхового багатофункціонального комплексу. Будівництво другого об’єкта було заплановане саме на місці існуючої садиби Родіна на вул. Олеся Гончара, 71. Історичну будівлю ТОВ “Арікс”, схоже, запланувало знести.
У квітні 2019 року ТОВ “Арікс” уклало з ТОВ “Концепт-Плаза” договір про спільну реалізацію вказаного проєкту, згідно з яким останній компанії було делеговано частину функцій замовника будівництва. У червні того ж року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) зареєструвала повідомлення про внесення змін до дозволу на будівництво від серпня 2010 року.
ДАБІ погодила, зокрема, зміну замовника цих робіт (ним стало ТОВ “Концепт-Плаза”). Крім того, було частково змінено вихідні дані запланованого будівництва – наприклад, замість 7-поверхової будівлі ТОВ “Концепт-Плаза” вирішило будувати 4-поверхову. Таким чином ДАБІ легалізувала будівництво на ділянках на на вул. Олеся Гончара, 69 і 71, а також на ділянці на вул. Олеся Гончара, 73 площею 0,08 га, власникої якої є все те ж ТОВ “Арікс”.
Читайте: Депутаты проверят правомерность строительства нового ЖК на ул. Олеся Гончара, 69
На початку вересня 2020 року ГО “Мапа реновації”, на основі аналізу архівів та консультацій з істориками, заявила про історичну цінність садиби Родіна і закликала столичну владу зберегти цей об’єкт. Наголошувалось на тому, що впритул до нього будується ЖК “Franklin Concept House” (девелопери – “Saga Development” і “Perfect Group”), і актуальний проєкт забудови, судячи з її рендерів, передбачає знесення садиби.
Місцезнаходження об’єкта
У відповідь на таку заяву 22 вересня 2020 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА своїм наказом №46 вніс садибу Родіна до переліку об’єктів культурної спадщини Києва. Згідно з цим документом, чиновники мали проінформувати ТОВ “Арікс” про необхідність укладення охоронного договору на цю будівлю, а комунальній установі “Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій” було доручено впродовж трьох років скласти облікову документацію на цю пам’ятку.
Читайте: Киевсовет имитировал заботу об исторических объектах
У ТОВ “Арікс” не були згодні з таким рішенням столичної влади – компанія подала позов до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) про визнання протиправним та скасування згаданого наказу. Відповідачем у цьому судовому спорі виступив Департамент охорони культурної спадщини КМДА.
28 січня 2021 року ОАСК повністю задовільнив позов ТОВ “Аікс”. Після цього Департамент охорони культурної спадщини КМДА, Офіс генпрокурора та дві громадські організації (“Рух “Справедлива Україна” та “Мапа реновації”) подали свої скарги до апеляційного суду. Апелянти звертали увагу на факт проєктування цього будинку відомим архітектором Володимиром Ніколаєвим. Мовляв, цього достатньо для внесення будинку у перелік об’єктів культурної спадщини Києва. Крім того, вони зазначали, що будівля зберегла свою автентичність і конструкцію, а також є одним з двох збережених зразків традиційної забудови кінця ХІХ століття у кварталі вул. Олеся Гончара.
Шостий апеляційний адмінсуд такі аргументи не визнав переконливими і 4 серпня 2021 року відмовив апелянтам у задоволенні їхніх скарг. Втім, на цьому історія не завершилася. Офіс генпрокурора, спільно з вищезгаданами ГОшками та столичним адвокатом Олександром Дядюком добилися від Касаційного адмінсуду перегляду цієї справи у суді апеляційної інстанції. Врешті-решт, 5 жовтня 2022 року їхні вимоги були задоволені – все той же Шостий апеляційний адмінсуд скасував вищезгадане рішення ОАСК від 28 січня 2021 року, фактично підтвердивши необгрунтованість вимог ТОВ “Арікс”. Оскаржити такий вердикт намагалося ТОВ “Концепт-Плаза”, але 8 травня 2023 року Касаційний адмінсуд відмовив компанії в задоволенні її касаційної скарги.
Скріншот постанови апеляційного суду від 5 жовтня 2022 року
Хто руйнує і забудовує
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Арікс” було зареєстроване у квітні 2004 року. Його керівником є Надія Федорова, засновниками – киянка Оксана Павлишин, ТОВ “КП-Інвест” і ТОВ “КУА “Система капітального інвестування”, кінцевими бенефіціарами – мешканці столиці України Яків Басс і Артем Лазня.
Система Youcontrol відносить ТОВ “Арікс” до т.зв. “групи родини Басс”, яка об’єднує більше трьох десятків компаній зайнятих у сферах будівництва та нерухомості. Деякі з цих фірм, за інформацією Youcontrol, працюють в рф. Ключовою особою даної групи є Яків Басс – батько Дениса Басса, який відомий як банкір (на початку 00-х років працював на керівних посадах у “Правексбанку”) і заступник голови КМДА Леоніда Черновецького (2006-2010 роки). До слова, інший співвласник ТОВ “Арікс” Артем Лазня також пов’язаний з фінансовим сектором – він працював на різних посадах у банку “Хрещатик” та “Індустріалбанку”.
ТОВ “Концепт-Плаза” було зареєстроване у Києві в грудні 2018 року. Його керівником є Михайло Спасьонов, засновниками – вищезгадане ТОВ “КП-Інвест”, а також ТОВ “Спецбудінвест-17” і ПАТ “ЗНВКІФ “Еверест”. Кінцевими бенефіціарами “Концепт-Плази” є вищезгаданий Артем Лазня і мешканка смт Люблинець Волинської області Ольга Клецко.
Остання, за даними ЗМІ, є номінальною власницею та засновницею ряду фірм, пов’язаних з Андрієм Вавришем – ексзаступником директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА та засновником девелоперської компанії “Saga Development”. На очевидний зв’язок “Концепт-Плази” з цим колишнім посадовцем та бізнесменом також вказує той факт, що керівником однієї з компаній-засновників цього ТОВ – ПАТ “ЗНКІФ “Еверест” – є Дмитро Овсій, якого журналісти називають юристом Вавриша і його партнером.
Крім того, до діяльності ТОВ “Концепт-Плаза” явно має відношення і Дмитро Ісаєнко – ексзаступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (2007-2015 роки), народний депутат діючого IX скликання Верховної Ради (обирався від партії “Опозиційна платформа – За життя”) та фактичний власник девелоперської компанії “Perfect Group”. Про це, наприклад, свідчить той факт, що власниками ТОВ “Спецбудінвест-17” (один із засновників “Концепт-Плази”) є Василь Шомонка та Олег Тимошенко, яких ЗМІ раніше фіксували у якості номінальних бенефіціарів компаній із оточення Дмитра Ісаєнка.
Читайте: Сумнівні інвестиції та судові спори: чому НАБУ і САП зацікавилися забудовою Дмитра Ісаєнка
Нагадаємо, у столичних судах наразі продовжується розгляд справ, від яких залежить доля вже розпочатого будівництва ЖК “Новий Поділ” на вул. Набережно-Хрещатицькій – проєкту відомих бізнесменів Михайла Бродського і Андрія Вавриша, а також нардепа Дмитра Ісаєнка. Фактично нове житло, завдяки позиції КМДА і ДІАМ, на незрозумілих підствах почали зводити в історичному ареалі Києва, в межах прибережно-захисної смуги Дніпра, без належного оформлення землевідводів і отримання усіх необхідних узгоджень і з ризиком для добудови Подільсько-Воскресенського мосту і однойменної лінії метро.
Читайте: “Боги київського будівництва”: доля ЖК “Новий Поділ” вирішується в судах
Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих. З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.
Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року керує Марина Соловйова. На цій посаді Соловйова змінила Ірину Черненко, яка виконувала обов’язки директора департаменту з 10 червня 2023 року. Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (секретар столичної міськради минулого VIII скликання, депутат діючого IX скликання Київради від “Європейської солідарності”).
Фото: колаж КВ
