Відзавтра, 10 грудня, починають діяти перші обмеження на безкоштовне використання пластикових пакетів. Тим, хто порушить закон, загрожують значні штрафи. І поки в одних містах на Київщині пишаються впровадженими екозаходами і боротьбою із сміттям, решта лише починає розуміти всю складність ситуації. Як готується Київщина до життя без пластику і як контролюватиме дотримання норм закону – дізнавалася KV.
Як стало відомо KV, з 10 грудня починає діяти перший етап обмежень, передбачених законом України №1489-IX “Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України”.
Зокрема, у магазинах, супермаркетах, аптеках, закладах харчування та сфері надання послуг буде заборонено безоплатне розповсюдження пластикових пакетів. Заборона не торкнеться біорозкладних пакетів, а також надтонких пластикових пакетів, що є первинною упаковкою для свіжої риби, м’яса та продуктів із них, сипких продуктів та льоду.
Порушникам загрожують штрафи від 1700 до 3400 гривень, а за повторне порушення сума штрафу становитиме від 3400 до 8500 гривень. Найвищий штраф за продаж пакетів передбачено для підприємців – від 17 тисяч до 34 тисяч гривень. Перевірятиме дотримання виконання закону Держспоживслужба, яка складатиме протоколи і відправлятиме їх до суду.
При цьому, як повідомив заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець, період адаптації перед набуттям чинності забороною використання пластикових пакетів для торгових мереж триватиме ще три місяці і закінчиться в березні 2022 року.
Він уточнив, що з березня наступного року почнеться реалізація другого етапу закону – з магазинів зникнуть надтонкі та тонкі пакети. Як виняток, їх можна буде використовувати лише для пакування риби, м’яса, сипких продуктів, льоду.
Пакети з більш грубого пластику можна буде тільки продавати, а не роздавати безкоштовно. За пакет без ручок і без бічних складок українцям доведеться заплатити 2 гривні, за пакет без ручок з бічними складками – 2,50 гривень, за пакет з ручками і з бічними складками – 3 гривні. Під заборону не потрапляють щільні пакети, які можна використовувати кілька разів.
Третій етап втілення закону почнеться з 1 січня 2023 року. Під забороною буде використання всіх пакетів до 50 мікрометрів, навіть тих, які зараз будуть використовуватися як первинна тара (для риби, м’яса, сипучих круп).
Як альтернатива передбачається використання біорозкладних пакетів, які виготовляють з крохмалю або целюлози. Заступник міністра навів статистику, згідно з якою кожен українець використовує 500 пластикових пакетів щороку. У більшості випадків кожен пакет використовується лише один раз.
Підготовка на Київщині
Так, у Василькові, зокрема, вже провели інформаційну роботу і нагадали жителям громади про законодавчі нововведення, що вступають в силу та мають допомогти запобігти утворенню пластикових відходів на території.
Тож KV вирішила поспілкуватися із очільниками міських громад та поцікавилася як планують на місцях слідкувати за дотриманням нових норм закону та штрафувати порушників, і чи проводиться роз’яснювальна кампанія серед торговельних мереж. І загалом, наскільки сьогодні гостра для їхніх міст проблема сміття та пластика.
Голова Боярської міської громади Олександр Зарубін:
Поки ми не працювали щодо цього питання. Чесно кажучи, вистачає складних процесів навколо інших питань. Як міський голова, я, звісно, підтримую такий закон. Проблема сміття та пластика у нашому місті така ж, як у всій країні. Звісно, що відходи, які довго утилізуються, потрібно замінювати на ті, що підлягають швидкій переробці. Поки наше суспільство не змінить своє мислення, закон будуть порушувати, на жаль. Регулювати дотримання заборон буде складно.
Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук
Ще до прийняття закону, близько двох років тому, на місцевому рівні нашою молодіжною радою та еко активістами були прийняті рішення щодо рекомендацій не використовувати пластикові пакети. Проводилась відповідна робота із громадою, бізнесом. На подив, ініціативу сприйняли дуже позитивно, молодь закликала старше покоління до використання екоторб, полімерів із екологічних матеріалів. Досі вони просять старших залишити їм чисту планету. Це мене приємно здивувало, молодь активно займається питанням. Звісно, що формування екосвідомості – це тривалий час. Але ця робота не пройшла даремно. У громаді формується відповідальне ставлення до споживчої поведінки. Наразі питання щодо заборони пластикових пакетів було заслухано на апаратній нараді у міського голови, було доручено попрацювати із бізнесом щодо пошуку інших варіантів врегулювання потреб покупців, але без засмічення довкілля.
Голова Тетіївської міської громади Богдан Балагура:
Наразі цими питаннями займається й опрацьовує відділ економічного розвитку. Це – дуже актуально. Адже ми хотіли би жити в громаді, де територія не засмічена пакетами. Безумовно, ми за те, щоб використовувалися крафтові пакети. Але, разом з тим, розуміємо, що підприємці закуповувались фасувальними засобами наперед. Тож хочемо, щоб для всіх правила, які є, були прийнятними. Не лише, як прийняті в законі, а щоб їх і дійсно дотримувалися. Бо розуміємо, що одна справа приймати закони, а інша – контролювати їхнє дотримання. Із місцевими підприємцями, ФОПами, магазинами, торговельними точками буде вестися розмова щодо того, як саме вони бачать вихід із цієї ситуації, або початок того часу, коли мають перейти на використання крафтових. Можливо, це буде якийсь перехідний період. Бо великі маркети будуть дотримуватися внутрішньої політики, яку вони приймують і вважатимуть за потрібне. Звісно, що для громади гостро стоїть питання проблеми із сміттям та використання пластику. Нещодавно на Київщині проводилося соціологічні дослідження щодо проблематики із стихійними сміттєзвалищами і ця проблема займає одну із лідируючих позицій.
Голова Української міської громади Олександр Туренко:
Цікава ситуація: держава таки закон прийняла, а механізми реалізації цього закону? Якщо приймається закон, мають бути підзаконні акти, типові положення до програм поводження із цим пластиком тощо. Це – недоопрацьовано. Щоб громада мала можливість здійснювати контроль за виконанням закону і штрафуванням, вона повинна мати повноваження. Адмінкомісія, звісно, існує, але необхідне окреме положення. І ми будемо це робити. Для нашої громади проблема зі сміттям не надто гостра, бо мешканці вже більш-менш звикають до сортування. У громаді був проведений для цього конкурс і за новим законодавством здійснюємо вивіз та поводження із побутовим сміттям. Потрібен час, щоб привчити до цього населення і за рік досягти результату навряд чи вдасться. Тож плануємо проводити інформаційні роз’яснення. На території громади діє обслуговуюча компанія, яка здійснює відповідне спілкування з мешканцями по місту, ОСББ, кооперативами. Споживання пластику – це вже проблема світового рівня, нагальна, і всі це розуміють.
Голова Славутицької міської громади Юрій Фомічев:
Зрозуміло, що норми необхідно виконувати, але на цьому етапі поки що дуже повільно йде впровадження таких інформаційних заходів. На мою думку, це відбуватиметься як із пандемією, до якої ми не були готові, і нині так само на місцях не готові до впровадження таких обмежень. Та впевнений, що адаптація відбудеться швидко. Ці виклики перед суспільством є і їх треба просто приймати та реалізовувати. Великої масштабної інформаційної кампанії, на жаль, на сьогодні я не бачу і на місцях вона теж не проводиться. Думаю, що на це мають швидко відреагувати торговельні мережі, і сподіваюся, що вони спрацюють централізовано та ефективно. У громаді діє програма щодо стимулювання “зеленого” бізнесу. Та сказати, що вдасться швидко відреагувати на заборону – невпевнений. Знову ж таки, не зрозумілі механізми застосування покарання та штрафів. Ключовим у цьому, на мою думку, має стати прийняття закону щодо поводження з відходами. Законопроєкт пройшов перше читання та безліч обговорень, але, як стає зрозумілим, голосів за нього у парламенті поки що не вистачає. Адже вплив різних промислових груп на цей закон є просто шаленим. Це, напевно, один із найважчих законопроєктів цієї каденції. Особисто очікую, що саме цей закон змінить відношення до екології та поводження з відходами, циркулярної економіки, і лише тоді ми будемо мати абсолютно інші умови. На жаль, по-іншому суспільство не працює. Є лише два шляхи впровадження таких ініціатив – це всім відомий метод “батога та пряника”, коли є заохочення та покарання. Доки не будуть працювати ці дві складові – нічого не вийде. І скоро всі зможемо переконатися, як цей закон працюватиме.
Голова Ржищівської міської тергромади Крістіна Чорненька:
У громаді ще два роки назад прийняли на місцевому рівні рекомендації для представників торгівлі, щоб обмежити використання пластикових пакетів. І ми вже проводили бесіди та відповідні роз‘яснення. Не можу сказати, що всі підприємці відмовилися від їхнього використання, адже є торгівля і специфічними видами товарів, та все ж проговорити вдалося. Зараз, коли вже запрацюють обмеження, будемо спостерігати за діяльністю. Адже зрозуміло, що норми закону мають виконувати всі і без виключення. Категоричних реплик щодо норм цього закону не було, більшість мешканців свідомі та за екокультуру, постійно піднімають цю проблему. А проблема із пластиком, думаю, така ж як і в інших містах і вона існує.
Нагадаємо, що влада Київщини не полишає спроби вирішити сміттєву проблему, викорінити яку в регіоні не можуть роками. У найближчі 10 років тут хочуть побудувати 23 переробні комплекси та 35 полігонів. Один із останніх планують збудувати й у Яготинській громаді. Проте самотужки громада не взмозі осилити такий об’єкт. Плануючи рекультивацію, громада сподівавался на субвенції та допомогу із держбюджету.
Читайте: Отходное место: в Яготине снова хотят реконструировать мусорный полигон
Фото: коллаж KV
