Громада Святошинського району столиці продовжує боротьбу проти будівництва ЖК “Chalet” на вул. Львівській, 18-Б. Місцеві мешканці обурені тим, що міська влада так і не спромоглася створити на цій території сквер і що зелена зона, яка облаштована забудовниками, що входять до орбіти одіозного нардепа від нині забороненої “ОПЗЖ” Віталія Борта (на колажі), належним чином не утримується. Занепокоєння викликає і той факт, що чиновники КМДА фактично не реагують на те, що проведення даних робіт загрожує розташованому поруч пам’ятнику культурної спадщини “садиба Віри Гудшон” (ХІХ століття). Кияни також занепокоєні відсутністю результатів відразу двох кримінальних проваджень за фактами ймовірних порушень при цій забудові. І тим, що, незважаючи на усі скандали навколо даного будмайданчика, столична влада влітку 2023 року продовжила термін оренди ділянки під вказаним комплексом ще на п’ять років, хоча раніше не раз ставилось питання щодо вигнання з земельної ділянки її орендаря – ТОВ “Асма-Крим”.
Як стало відомо KВ, громада Святошинського району Києва продовжує боротися проти будівництва житлового комплексу (ЖК) “Chalet” (“Шале”) на вул. Львівській, 18-Б.
Це – проєкт девелоперської компанії “Standard Development”, який будується на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:179:0037 з цільовим призначенням “для експлуатації та обслуговування існуючого адміністративно-офісного будинку та для будівництва готельно-житлового комплексу з об’єктами громадського призначення та підземним паркінгом”. Як повідомляється на офіційному сайті даного ЖК, забудовники планують облаштувати в рамках даного комплексу житлову частину з квартирами та готель. За інформацією порталу “ЛУН”, висота даного комплексу становитиме від 4 до 24 поверхів (перемінна висотність). Місцеві мешканці повідомили КВ, що наразі вже зведено 12 поверхів і ще один поверх станом на сьогодні “в процесі”.
Головною причиною обурення громади Святошинського району стало те, що міська влада віддала під цю забудову зелену зону і не виконала вимоги громадян щодо облаштування на даній території скверу за кошти міського бюджету. Як повідомила КВ місцева мешканка Марина Антощук, натомість сквер було створено забудовниками за рахунок власних фінансових ресурсів, задля чого було знищено третину зелених насаджень. При цьому, громадяни вважають, що роботи з облаштування зеленої зони було виконано неякісно і що забудовники приділяють зовсім не багато уваги її утриманню.
“У забудовників були дозволи на знесення лише 36 дерев, але знесено було 150 дерев. У них було зобов’язання [перед столичною громадою] максимально зберегти зелені насадження, але вони не тільки не зберегли, а й знесли майже в 5 разів більше. Забудовники мали сплатити [до бюджету Києва] близько 1,8 млн гривень за знесення дерев, але натомість вони сплатили лише 500 тис. гривень і начебто сказали, що за власні гроші зробили сквер. А що вони зробили? Проклали доріжки з дешевої плитки, “закатали бетонний круг”, облаштували освітлення і поставили якийсь постамент, на що було витрачено близько 800 тис. гривень. Тепер вони маніпулюють своїм сквером. Але за три роки усе це перетворилося в такий жах, що там соромно ходити”, – розповіла Марина Антощук.
Будівельний майданчик ЖК “Chalet” станом на жовтень 2023 року (фото Марини Антощук)
Крім того, на переконання ініціативних мешканців Святошинського району, це будівництво може зашкодити розташованому поруч об’єкту культурної спадщини “Дачний будинок” 1905-1908 років (також відомий як “садиба Віри Гудшон”). Ще близько трьох років тому Департамент охорони культурної спадщини Київської міськдержадміністрації (КМДА) намагався в судовому порядку стягнути з забудовників грошові кошти за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини, але довести справу до кінця чиновники не змогли. За словами Марини Антощук, вона неодноразово цікавилася у згаданого департаменту про те, що наразі відбувається з цим судовим провадженням, але чиновники лише “відписувалися”, що його розгляд ще не закінчено.
Також ще у вересні 2020 року Святошинське управління Нацполіції після звернення ініціативної групи проти цього будівництва відкрило кримінальне провадження №120020100080003825 за ст. 246 (незаконна порубка лісу) та ст. 298 (незаконне проведення робіт на об’єкті культурної спадщини) Кримінального кодексу України. Але станом на сьогодні слідство по цій справі не принесло жодних результатів. Більше того – у лютому 2022 року слідчий закрив це провадження у зв’язку із закінченням строків давності. Втім, вже минулого місяця розслідування було відновлено відповідною постановою Святошинської прокуратури. Що цікаво, це сталося 14 вересня – саме того дня, коли Марина Антощук направила до прокуратури запит щодо надання інформації про те, на якому етапі знаходиться це слідство.
Крім того, наразі безрезультатним є і слідство, яке було відкрито Нацполіцією за заявою Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради України з питань розслідування фактів корупції в органах державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Йдеться про кримінальне провадження №12020100060003162 (точна дата його початку невідома. – KВ), яке вказаний парламентський орган ініціював після вивчення всіх нюансів будівництва ЖК “Chalet”. За інформацією Марини Антощук, це провадження було приєднано до іншої справи – до кримінального провадження №42020101100000168 від 18 вересня 2020 року, про яке нещодавно повідомляла КВ і в рамках якого правоохоронці вивчають факти численних порушень законодавства при реалізації проєктів із житлової та комерційної забудови на території Києва та декількох інших регіонів України.
Читайте: “Начхати на закон”: Нацполіція знає причини “будівельного хаосу” в Києві
При цьому, громада Святошина нещодавно запропонувала столичній владі певний компроміс у питання цієї забудови – щоб на частині цієї землі було створено певний об’єкт соціальної або спортивної інфраструктури. Такий варіант місцеві мешканці обгрунтовують дефіцитом подібних місць на території їхнього району. Але на відповідні пропозиції в Київраді та Святошинській районній в Києві державній адміністрації (РДА) поки що належним чином не відреагували.
“Ми розуміємо, що навряд чи хтось буде зносити 12 поверхів. Тому ми наполягали, щоб там було створено якийсь соціальний, культурний або спортивний об’єкт – місця там вистачає. Наприклад, зараз є потреба в реабілітаційних центрах для військових. Крім того, варто пам’ятати, що будинки у нас ростуть, як гриби після дощу, мешканців стає все більше, але фактично немає ніяких спортивних об’єктів. Наприклад, нам доводиться ходити по 3 км на стадіон “Темп”, що не дуже зручно, особливо взимку, коли рано темніє. Я про це говорила на засіданнях в Святошинській РДА, там мені “кивали головою”, але нічого не було зроблено”, – підкреслила Марина Антощук.
Читайте: Как ООО “Асма-Крым” строит отель-ЖК на Львовской, 18-Б
Що передувало скандалам
Нагадаємо, що 14 червня 2007 року Київрада рішенням №870/1531 погодила передачу ділянки площею 1,15 га на вул. Львівській, 18-Б передала в оренду ТОВ “Асма-Крим” терміном на 5 років для експлуатації та обслуговування існуючого адміністративно-офісного будинку та для будівництва готельно-житлового комплексу з об’єктами громадського призначення та підземним паркінгом. Договір оренди було укладено 18 жовтня 2007 року.
8 липня 2011 року Головне управління містобудування та архітектури КМДА видало ТОВ “Асма-Крим” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва готельно-житлового комплексу з об’єктами громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Львівській, 18-Б.
Згідно з цим документом, загальна площа будівель, які можна звести на цій ділянці, складає 64,4 тис. кв.м., а їхня висота може дорівнювати 22-25 поверхам. МУО передбачало, що в даному комплексі повинно бути 210 готельних номерів та 161 квартира, а в підземному паркінгу має бути облаштовано 108 машиномісць. Також в “містобудах” зазначалося, що за необхідності забудовники повинні отримати погодження Міністерства оборони України, Укравіатрансу та Украероруху при визначенні максимальної висоти будівель. При цьому, в МУО від КМДА було вказано, що забудовникам не потрібно виконувати вимоги щодо охорони культурної спадщини, адже на ділянці за вказаною адресою відсутні об’єкти історико-культурної та археологічної спадщини.
Надалі, 13 листопада 2013 року, столична міськрада рішенням №640/10128 погодила поновлення договору оренди ділянки на вул. Львівській, 18-Б ще на 5 років. Втім, менше ніж через два роки, 21 травня 2015-го, Київрада рішенням №558/1422 скасувала вищезгадане рішення та доручила Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА у місячний термін підготувати проект рішення про надання цій земельній ділянці статусу скверу.
У “Асма-Крим” з такою ініціативою столичної міськради не погодилися, у зв’язку з чим компанія подала позов щодо скасування рішення від 2015 року. Судовий спір тривав близько року, 14 червня 2016-го Вищий господарський суд України повністю задовольнив вимоги вказаної ТОВки. Надалі, 9 листопада 2016 року договір оренди було поновлено на термін до 9 листопада 2021 року.
23 листопада 2016 року депутатка Київради Олеся Пинзеник (тоді входила до фракції “Самопоміч”, наразі є депутаткою міськради IX скликання від “УДАРу”) зареєструвала проєкт рішення щодо надання ділянці на вул. Львівській, 16-Б статусу скверу. Таку ініціативу народна обраниця пояснювала вимогами громадськості Святошинського району, яка виступала за збереження зеленої зони на вказаній території та за недопущення її забудови. Проте, цей документ так і не було затверджено. Однією з причин стали побоювання народних обранців стосовно того, що ТОВ “Асма-Крим” не дозволить створити сквер на тій частині ділянки, де знаходиться вищезгадана адміністративно-офісна будівля площею 254 кв.м., яка належить цій компанії.
21 вересня 2017 року, Київрада рішенням №50/3057 доручила Департаменту земельних ресурсів КМДА звернутися до ТОВ “Асма-Крим” із пропозицією щодо поділу ділянки на вул. Львівській, 18-Б на дві частини з різним цільовим призначенням. Одну з них передбачалося залишити компанії в оренді з цільовим призначенням “для експлуатації та обслуговування адміністративно-офісної будівлі”. Що стосується другої частини ділянки, то Київрада задекларувала плани щодо надання їй статусу скверу. Площа майбутніх ділянок не уточнювалася.
Чиновники КМДА дійсно направляли ТОВ “Асма-Крим” відповідні звернення. Але чіткої відповіді компанія їм не надала, пославшись на те, що “пропозицію щодо поділу ділянки з метою організації скверу можливо реалізувати по факту введення в експлуатацію об’єкта будівництва”. Тобто, йшлося про те, що спочатку має бути збудований ЖК, а вже потім, мовляв, “можна буде обговорювати створення зеленої зони”. У зв’язку з відсутністю конкретики 7 червня 2021 року заступник голови КМДА Петро Оленич та Департамент земельних ресурсів КМДА зареєстрували в Київраді проєкт рішення, яким планувалося надати доручення вищевказаному департаменту щодо розроблення технічної документації стосовно поділу даної землі. Але цей документ столична міськрада також не погодила.
Незадовго до цього, протягом 2020 року, в Київраді було зареєстровано відразу два проєкти рішення щодо розірвання договору оренди ділянки на вул. Львівській, 18-Б.
Так, у документі авторства заступника голови КМДА Вячеслава Непопа та Департаменту земельних ресурсів КМДА підставою для цього називалася систематична несплата компанією ТОВ “Асма-Крим” орендної плати до бюджету Києва за користування цією землею (заборгованість станом на лютий 2020 року становила 3 млн гривень). У свою чергу в проєкті рішення, який підготував депутат минулого VIII скликання Київради Володимир Назаренко (фракція “ВО “Свобода”), вказувалося, що орендар досі не забудував ділянку та використовує її в якості звалища побутових відходів, що підтверджує факти використання ділянки тими способами, які суперечать екологічним вимогам та не за цільовим призначенням. Втім, і в даному випадку обидва документи так і не були затверджені та по факту “пішли до довгої шухляди”.
Читайте: В Киевсовете изменилась ситуация вокруг стройки отеля-ЖК на Львовской, 18-Б
Поки у столичній міськраді обговорювалося питання щодо можливого вигнання ТОВ “Асма-Крим” з орендованої землі, а муо на проєктування ніхто не скасовував, компанія отримала від Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) дозвіл на будівництво готельно-житлового комплексу на вул. Львівській, 18-Б з об’єктами громадського призначення. Відповідний документ під №ІУ013200723752 був датований 23 липня 2020 року. Генеральним підрядником цих робіт було вказано ТОВ “Трест КМБ-3”. При цьому, на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) наразі не вказані вихідні параметри будівель, які ДАБІ дозволила будувати на цій території (їхня кількість, поверховість, кількість квартир тощо).
ЖК “Chalet” на карті
28 жовтня 2020 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА виніс ТОВ “Асма-Крим” припис на зупинення будівельних робіт, а 16 грудня цей же структурний підрозділ столичної мерії наклав на цю компанію штраф у розмірі 86,7 тис. гривень. Підставою для цього стало те, вказана ТОВка не надала чиновникам проєктну документацію, яка б доводила, що нове будівництво не зашкодить розташованому поруч пам’ятнику культурної спадщини. Йдеться про вищезгадану садибу Віри Гудшон, що знаходиться в 2 метрах від будівельного паркану. Цей об’єкт за адресою вул. Львівська, 18-А було внесено до переліку нещодавно виявлених пам’яток культурної спадщини у 1998 році, і у 2019 році стан його оцінювався як “задовільний”.
Проте, ТОВ “Асма-Крим” не виконало припис департаменту та штраф не заплатило (як зазначалося вище, МУО від КМДА не вимагало від забудовника погоджувати проєкт з органами охорони культурної спадщини.- KВ). Після цього чиновники спочатку в грудні 2020 року звернулися із заявою до Нацполіції з вимогою зупинити будівництво, а в січні 2021 року – до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) із позовом щодо стягнення вищезгаданого штрафу. Втім, схоже, ніяких результатів це департаменту не принесло. Так, наразі відсутня інформація щодо відкриття відповідного кримінального провадження за вказаною заявою, а судова справа так і не була розглянута по суті, про що повідомлялося вище. При цьому, в рамках того ж судового провадження ТОВ “Асма-Крим” подало зустрічний позов з вимогою скасувати припис щодо зупинення робіт. І зважаючи на те, що справа “зависла”, цей припис був дійсним як мінімум певний час – якщо, звісно, забудовники не вирішили проблеми, через які було накладено заборону на будівництво.
Також, як зазначалося вище, у 2020-2021 роках факти можливих порушень при будівництві цього ЖК вивчала ТСК Верховної Ради України з питань розслідування фактів корупції в органах державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Парламентарі, зокрема, встановили, що ні про яку житлову забудову за цією адресою мова йти не може: згідно з Генеральним планом Києва, функціональне призначення даної території – громадські будівлі та споруди, а категорія – землі суспільної забудови. Серед іншого, Державіаслужба і Украерорух повідомили ТСК, що до них не надходили заявки щодо місця розташування та висоти цього об’єкта, а тому, відповідно, вказані держоргани не надавали висновки з цього приводу.
5 грудня 2022 року все ті ж Петро Оленич та Департамент земельних ресурсів КМДА зареєстрували в Київраді проєкт рішення щодо поновлення ТОВ “Асма-Крим” договору оренди ділянки на вул. Львівській, 18-Б на 5 років. У документі зазначалося, що на частині цієї землі площею 0,72 га здійснюються будівельні роботи по спорудженню житлового комплексу з паркінгом (станом на кінець 2022 року було збудовано 12 поверхів), а на іншій частині площею 0,43 га було облаштовано сквер та проведено благоустрій території. 13 липня 2023 року столична міськрада рішенням №6974/7015 погодила поновлення орендної угоди на вказаний термін.
Хто стоїть за будівництвом на Львівській, 18-Б
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Асма-Крим” було зареєстроване у лютому 2002 року. Керівницею компанії вказано Юлію Царенко, засновником – АТ “ЗНВКІФ “Ю.Ді.Джи”.
ТОВ “Трест КМБ-3” (генеральний підрядник будівництва) було зареєстроване у жовтні 2015 року. Наразі ця компанія “прописана” в селі Білогородка Бучанського району Київської області. Її керівником є Павло Гавриляк, засновником та кінцевим бенефіціаром – мешканець села Бобриця того ж району Київщини Роман Іваненко.
Зазначимо, АТ “ЗНВКІФ “Ю.Ді.Джи” – це корпоративний інвестиційний фонд, через який в Україні здійснює свою діяльність австрійська компанія Urban Development Group, що входить до складу вищезгаданої девелоперської групи Standard Development. Під її брендом на території Києва було реалізовано два проєкти – клубний будинок “Нагірний” (вул. Нагірна, 15, Шевченківський район) та ЖК “Campus” (вул. Нижньоключова,14, Солом’янський район), законність якого також викликала питання у окремих представників столичної влади.
Читайте: Депутаты Киевсовета проверят законность строительства ЖК “Campus” на территории КПИ
Керівник компанії-підрядника ТОВ “Трест КМБ-3” Роман Іваненко є депутатом Білогородської сільради Київської області від партії “Європейська Солідарність”. Ще раніше, у 2019-2020 роках, він був депутатом Київської облради, до якої “зайшов” замість членкині фракції “Самопоміч” Ольги Бабій, яка склала свої повноваження. Іваненко також є засновником та співвласником ТОВ “Стандарт Девелопмент” – однієї з компаній групи Standard Development.
Разом з тим система Youcontrol відносить ТОВ “Асма-Крим”, ТОВ “Трест КМБ-3”, АТ “ЗНВКІФ “Ю.Ді.Джи” і ТОВ “Стандарт Девелопмент” до т.зв. “групи родини Борт”, яка об’єднує близько двох десятків суб’єктів господарювання, що займаються нерухомістю та нафтогазовидобуванням. До складу цієї групи входить, зокрема, ТОВ “Українська бурова компанія”, яке веде розвідку і видобування природного газу, нафти та газового конденсату на Сарській ділянці Харківцівського нафтогазоконденсатного родовища. Ключовим особами даної групи є народний депутат України V-VII та поточного IX скликань Віталій Борт (у перших трьох каденціях представляв “Партію регіонів”, до поточного скликання парламенту був обраний від нині забороненої “ОПЗЖ”) та його дружина Ольга Борт.
Віталій Борт відомий, зокрема, тим, що 16 січня 2014 року в стінах Верховної Ради голосував за так звані диктаторські закони, направлені проти учасників Революції Гідності. Крім того, у відкритих джерелах є інформація, що 14 квітня 2014 року на позачерговій сесії Макіївської міськради він підтримав проведення референдуму про самовизначення Донецької області. Також, за даними ЗМІ, з 2014 року Віталій Борт чотири рази їздив до окупованого Криму через росію. При цьому, під час одного зі зворотних рейсів, з Сімферополя до Москви у червні 2015-го, нардепа супроводжувала його матір, яка надалі, в 2019-ому, стала громадянкою рф.
Що цікаво, на момент обрання до парламенту в 2019 році Борт обіймав посаду заступника директора ТОВ “ДС Пром Груп” – компанії, яка фігурувала в кримінальному провадженні за фактом можливого привласнення бюджетних коштів, якими розпоряджалася КК “Київавтодор”. Так, у 2019 році Нацполіція попередньо встановила, що посадовці вказаної комунальної корпорації та ТОВки, спільно ще з декількома приватними суб’єктами, могли “розпилити” кошти при проведенні ремонтних робіт на столичних дорогах. Але жодного результату це слідство не принесло.
Читайте: Прокуратура подозревает “Киевавтодор” в отмывании бюджетных миллионов через “рискованные” фирмы
Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих. З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року цим департаментом керував вищезгаданий Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.
Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року керує Марина Соловйова. На цій посаді вона змінила Ірину Черненко, яка виконувала обов’язки директора департаменту з 10 червня 2023 року. Діяльність даного структурного підрозділу столичної мерії з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (екссекретар столичної міськради, депутат діючого IX скликання Київради від “Євросолідарності”).
Фото: колаж КВ
