Депутатський корпус Київради погодив виділення у 2023 році додаткових 2,5 млрд гривень на декілька напрямків життєдіяльності столиці. Трохи більше половини цієї суми було вирішено направити на реалізацію заходів програми “Захисник Києва на 2022-2024 роки”. Ще 1,23 млрд гривень (КМДА не пояснила депутатам, як виникла саме така сума) отримають комунальні перевізники, щоб у столиці не підвищився тариф на проїзд. Решту коштів (близько 72 млн гривень) міська влада вирішила витратити на придбання земельної ділянки біля села Бабинці Київської області для облаштування там нового кладовища. Причина – відсутність місць для поховань на столичних цвинтарях.
Як стало відомо KВ, під час сьогоднішнього пленарного засідання столичної міськради депутатський корпус погодив внесення змін до бюджету Києва на 2023 рік.
Суб’єктами подання відповідного проєкту рішення №08/231-1221/ПР від 1 жовтня 2023 року виступили міський голова Києва Віталій Кличко і Департамент фінансів Київської міськдержадміністрації (КМДА). У сесійній залі цей документ підтримали 80 депутатів.
Згідно з прийнятим рішенням, столична влада направила додаткове фінансування в розмірі 2,5 млрд гривень на низку заходів. Ці фінансові ресурси керівництво Києва планує освоїти за рахунок збільшення на аналогічну суму очікуваних доходів бюджету Києва від податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку тощо. Відповідно, дохідна частина бюджету збільшилася з 71,9 млрд до 74,4 млрд гривень, а видаткова – з 84,3 млрд до 86,8 млрд гривень.
Так, сьогодні міськрада погодила виділення 1,23 млрд гривень на регулювання цін на послуги наземного електротранспорту і метрополітену. Ці кошти КП “Київпастранс” і КП “Київський метрополітен” фактично отримають задля того, щоб у столиці не підвищувалася вартість проїзду в комунальному транспорті. Ще 1,26 млрд гривень було направлено Департаменту муніципальної безпеки КМДА на виконання заходів міської цільової програми з організації військової служби, виконання військового обов’язку, мобілізаційної підготовки і територіальної оборони “Захисник Києва” на 2022‒2024 роки”.
Крім того, уже під час пленарного засідання секретар Київради Володимир Бондаренко з голосу вніс правку Департаменту фінансів КМДА щодо включення до видаткової частини бюджету міста на поточний рік витрат на придбання ділянки площею 20,5 га, яка розташована на території Бабинецького старостинського округу Бучанської міськради Київської області. На це планується витратити близько 72 млн гривень. Вказану землю столична громада планує викупити для облаштування кладовища. На необхідності такої закупівлі наполягала Ритуальна служба СКП “Спецкомбінат ПКПО” (опікується міськими кладовищами), за інформацією якої на існуючих цвинтарях Києва вже немає місць для поховань.
Читайте: Взятки, обыски и подозрения: Нацполиция расследует аферы столичной “похоронной мафии”
У ході обговорення вказаного проєкту рішення в сесійній залі голова комісії Київради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності Андрій Вітренко (фракція “Слуга народу”) вчергове підняв питання щодо обгрунтованості витрат на компенсацію тарифів на проїзд у комунальному громадському транспорті. За його словами, Департамент транспортної інфраструктури КМДА досі не відповів на його звернення стосовно того, яким чином розраховуються вказані видатки. Крім того, депутат так і не отримав відповідь на те, скільки киян користуються пільгами на проїзд, хоча зокрема саме через ці витрати і формується різниця тарифу. У відповідь на це мер Києва Віталій Кличко надав протокольне доручення чиновникам столичної міськдержадміністрації у тижневий термін відповісти на вказані питання народного обранця.
Зазначимо, сьогоднішнє засідання Київради де-юре було продовженням “пленарки”, яка розпочалася 23 лютого 2022 року. Такі засідання проходять за спеціальною процедурою, адже на них розглядаються у тому числі питання оборонної сфери – відповідно, міськрада не публікує анонси щодо проведення таких заходів та переліки запропонованих до розгляду питань. При цьому, раніше столичне керівництво навіть “не вмикало” онлайн-трансляції таких засідань, але цього разу чомусь зробило виняток.
Нагадаємо, що бюджет Києва на 2023 рік було затверджено рішенням столичної міськради №5828/5869 від 8 грудня 2022 року. Тоді міська влада вирішила, що доходи скарбниці в поточному році мають скласти 66,3 млрд гривень, а видатки – 65,6 млрд. Тоді мер Києва Віталій Кличко назвав головний фінансовий документ “бюджетом виживання”.
Читайте: “Бюджет виживання”: як і на що столична влада буде витрачати кошти киян у 2023 році
Надалі, протягом лютого-серпня 2023 року міськрада п’ять разів вносила зміни до бюджету Києва на поточний рік, зокрема – збільшивши його видаткову та дохідну частину до 84,3 млрд та 71, 9 млрд гривень відповідно. В рамках цих коригувань влада міста також перерозподіляла видатки між різними напрямками життєдіяльності столиці.
Наприклад, у серпні 2023 року під час коригувань бюджету і Програми економічного та соціального розвитку Києва (ПЕСР, документ, відповідно до якого в столиці реалізуються найбільш “дороговартісні” інфраструктурні проєкти. – КВ) міськрада погодила збільшення “оборонних” видатків. Зокрема, депутатський корпус передбачив додаткові 800 млн гривень на виконання заходів програма “Захисник Києва на 2020-2024 роки”, у тому числі – 100 млн на обладнання в межах Києва опорних пунктів. Також міська влада вирішила передати Міністерству оборони на різні закупівлі субвенцію в розмірі 300 млн гривень.
Читайте: Нові видатки на оборону: Київрада вчергове відкоригувала бюджет-2023 і Програму соцекономрозвитку
Нагадаємо також, що нещодавно столична влада відзвітувалася про виконання ПЕСР і бюджету міста на поточний рік. Відповідно до цих звітів, порівнюючи з аналогічним періодом 2022 року, ситуація з доходами та видатками міської скарбниці Києва покращилася. Так, у січні-червні 2023 року до бюджету надійшло 39,6 млрд гривень податків та зборів, що на 17% більше минулорічного показника, було витрачено 26,1 млрд гривень (на 1,7 млрд більше, ніж протягом аналогічного періоду 2022-го).
Більшість видатків традиційно було спрямовано на сферу освіти, серед іншого, майже 800 млн гривень було витрачено на організацію гурткової роботи і позашкільну творчість. На другому місці видатки транспорт і дорожнє господарство – 4,7 млрд гривень, з яких аж 2,4 млрд гривень пішли на покриття збитків “Київпастрансу” та “Київському метрополітену”. Жахливо мало було витрачено на ЖКХ – лише 1,1 млрд гривень. При цьому, на “державне управління” (утримання та інші потреби чиновників і депутатів) КМДА витратила 1,2 млрд гривень (4,7% від всіх видатків, на 218 млн більше, ніж у 2022-му). Що стосується масштабних інфраструктурних проєктів, то тут похвалитися власне нема чим, лідером за видатками залишається відомий “довгобуд” – Подільсько-Воскресенський міст.
Читайте: Гроші є: як команда Кличка поводилась з бюджетними коштами в першому півріччі 2023 року
Департаментом фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Рєпік. Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.
Фото: колаж КВ
