Київська ОДА розподілила між 69 тергромадами 70 млн гривень держсубвенції на комплектацію матеріально-технічної бази початкових класів Нової української школи. Певний відсоток співфінансування ляже на плечі громад. На місцях жаліються, що розмірів субвенції для запровадження реформи НУШ недостатньо. Хвилює керівників, чи встигнуть її використати до нового навчального року. Є й ті, кому треба шукати гроші на утримання всієї навчальної мережі.
Як стало відомо KV, у червні Київська ОДА розподілила між місцевими бюджетами Київської області обсяги субвенції з держбюджету на 2021 рік для формування нового освітнього простору у рамках реформи “Нова українська школа”.
“Збільшити доходи загального фонду обласного бюджету Київської області на 2021 рік за кодом доходів 41037200 “Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти “Нова українська школа” на суму 70 628 300,00 гривень”, – йдеться в документі.
Розпорядження також передбачає збільшення видаткової частини бюджету області на 2021 рік на виконання заходів по головних розпорядниках коштів. А саме: департаменту освіти і науки Київської ОДА виділять понад 4,9 млн гривень, у департамента фінансів Київської ОДА видатки споживання складуть понад 13,6 млн гривень, а видатки розвитку – понад 52 млн гривень.
Так, між місцевими бюджетами розподілять суму з видатків розвитку в такому співвідношенні: 25% на закупівлю засобів навчання та обладнання (крім комп’ютерного) для учнів початкових класів, які навчаються за новими методиками, відповідно до концепції НУШ, 35% – на закупівлю сучасних меблів для початкових класів нової української школи, 40% – на закупівлю комп’ютерного обладнання для початкових класів. А ще – на закупівлю комп’ютерного та мультимедійного обладнання, пристосувань для навчальних кабінетів, засобів навчання, в тому числі: навчально-методичної та навчальної літератури, зошитів з друкованою основою і їхніх електронних версій з аудіосупроводом для шкіл, що є учасниками всеукраїнського інноваційного освітнього проєкту.
Також кошти (видатки споживання) розподілять між громадами для проведення супервізії та підвищення кваліфікації вчителів, які забезпечують здобуття учнями 5-11 (12) класів загальної середньої освіти.
Кому і скільки
Департамент фінансів КОДА має врахувати ці зміни і подати їх на розгляд під час підготовки проєкту змін до бюджету області на 2021 рік. А департамент освіти і науки КОДА має сповістити громади про Порядок та умови надання субвенції.
Так, закупівля обладнання для навчальних кабінетів початкової школи (або структурних підрозділів) та їх доставка здійснюватиметься на умовах співфінансування. В громадах з чисельністю населення в понад 40 тис осіб закупівля відбуватиметься у співвідношенні: 70% – субвенція та 30% – кошти місцевих бюджетів. У громадах, де населення менш як 40 тис. осіб, субвенція складе 90% і не менше як 10% вже має надати громада.
З обласного бюджету планують виділити на ці потреби 13,6 млн гривень. Із них – 1,1 млн гривень розподілять громадам на проведення супервізії та понад 12,4 млн гривень – на підвищення кваліфікації вчителів.
Найбільшу суму субвенції на закупівлю необхідної матеріально-технічної бази одержать міські громади: Білоцерківська – понад 3,5 млн гривень та 2,5 млн гривень – Броварська. Далі лише між 16 громадами розподілили субвенцію у розмірі понад мільйон гривень. Серед них: Тетіївська, (1 млн гривень), Бориспільска (1,9 млн гривень), Боярська (1,6 млн гривень), Ірпінська (1,8 млн гривень) тощо.
Не дотягнули до мільйона Баришівська – 939 тис. гривень, Переяславська – 934 тис. гривень, Великодимерська – 866 тис. гривень, Кагарлицька – 845 тис. гривень та Борщагівська – 835 тис. гривень. Понад 700 тис. гривень коштів має надійти до Бородянської, Богуславської, Глевахівської, Вишгородської, Володарської і Згурівської громад.
Так, Пристолична громада одержить 697 тис. гривень, а Білогородська – 691 тис. гривень та Димерська – 658 тис. гривень. Ще 666 тис. гривень відійдуть до Узинської та 644 тис. гривень до Березанської громад.
Найменше зможуть витратити на реалізацію поставлених завдань у рамках реформи НУШ, а це всього понад 100 тис. гривень, Медвинська (148 тис. гривень) та Чабанівська (182 тис. гривень) громади. Трохи більше мають Золочівська (200 тис. гривень), Циблівська (201 тис. гривень), Гатненська (207 тис. гривень), Гірська (214 тис. гривень), Томашівська (218 тис. гривень) та Калинівська (222 тис. гривень Броварський район) громади тощо.
Кошти, у розмірі по 305,2 тис. гривень на закупівлю комп’ютерного та мультимедійного обладнання, пристосувань для навчальних кабінетів, засобів навчання, у тому числі навчально-методичної та навчальної літератури, одержать лише чотири тергромади. Це – Глевахівська, Боярська, Ірпінська та Пристолична.
Говорять громади
Як розповіла KV голова Студениківської сільської громади Марія Лях, розподіленої субвенції недостатньо. Для задоволення потреб громади у рамках реформи НУШ необхідний куди більший обсяг коштів.
“До громади вже дійшла ця субвенція і вона дуже мізерна – 259 тис. гривень. Из них 45 тис. гривень надано на закупівлю меблів, понад 50 тис. гривень – на закупівлю методичних засобів, решта – на обладнання. Зауваживши, що громада має виділити 10% коштів на умовах співфінансування. Ми ж додаємо, як мінімум, 40-50%. Тому що обладнання робочого місця для вчителя (проектор, інтерактивна дошка і ноутбук) коштує не менше 120 тис. гривень. А наша громада потребує таких комплектів для перших класів п’ять. Сума значна, тож, звичайно, ми вдячні і такій допомозі. Є громади у колишньому Переяслав-Хмельницькому районі, які неспроможні виділяти такі суми. І, у кращому випадку, у них нова українська школа буде запроваджуватися із новою дошкою або новим телевізором, до якого підключатимуть напрацювання вчителя. І тут криється головна проблема. Не можна розподілити рівноправно субвенцію, де до першого класу йде 5, а в іншій школі – 25 учнів. Наша громада таких проблем немає: до першого класу йдуть від 12 до 17 учнів. Під оптимізацію потрапила лише одна школа” – розповіла Лях.
На думку ж голови Золочівської сільської громади Олександра Лазаренка, для громад стоїть питання, навіть, не в розмірі самої субвенції, а в тому: чи встигнуть громади її використати до нового навчального року.
“Думаю, для того, щоб повністю задовольнити потреби школи, може і двох мільйонів не вистачити. Тож сьогодні радіємо тому, що хоча би щось виділили. Попередньо, в освітній мережі громади буде сформовано три перших класи. Громада динамічно розвивається, у нас в двох школах понад тисячу дітей. 15 років тому у Гнідинській школі було всього 200 дітей, нині – 500. Парти, дошки – школи потребують завжди. Тут більше питання не в тому, скільки виділили коштів на це, а щоб вони вчасно надійшли. Відсутній точний механізм розподілу, щоб ми мали можливість встигнути до 1 вересня ці кошти використати. Якщо ці 200 тисяч надійдуть у січні-лютому – це вже буде інше питання. Минулого року у громади забрали 2 млн гривень. Держава виділяла кошти на ремонт їдальні. Кошти не встигли використати через те, що ДАБІ надто пізно надало дозвіл на початок відповідних робіт, а саме – у листопаді. Яким чином до 20 грудня, менше чим за місяць, громада мала встигнути їх використати? До нас давно зверталося керівництво школи щодо виділення коштів на потреби НУШ, але ж у громади майже не має бюджету розвитку. Тож, якщо ми зараз виділимо ці кошти, а згодом надійде допомога, школа вже не зможе їх використати. У школі взагалі і не очікували, що будуть виділятися з держави кошти на розвиток НУШ”, – говорить він.
За словами голови Поліської селищної громади Олени Гаращенко, на території немає проблем із впровадженням НУШ в початкових класах, більш турбує питання фінансування та утримання навчальних закладів.
“Так, громада одержала цю субвенцію і її достатньо. Громада буде співфінансувати закупівлю у сумі 10% від виділеної субвенції. На новий навчальний 2021-2022 рік планується, що до шкіл піде 48 першачків. Якщо порівнювати з минулим роком, то кількість дітей зменшилася, було – 59 учнів. І взагалі тенденція йде у бік зменшення. Із впровадженням реформи НУШ проблем не маємо. Турбують більше інші питання. Так як громада є не забезпеченою і територіальні пункти віддалені один від одного, то стоїть питання з утримання всіх цих навчальних закладів. Справа в тому, що більшість навчальних закладів малокомплектні, учнів недостатньо, а заклад необхідно утримувати і не можна закрити. Звісно, що ми здійснили реорганізацію, створили філії, працюємо над питанням створення гімназії. Але це не вирішує питання виплати заробітної плати. І зараз постало питання навіть так, що не має кошторисних призначень, щоб нараховувати виплати працівникам цих закладів. Освітньої субвенції, що стосується педагогічних працівників, її вистачає у повному обсязі. А от щодо виплат з місцевого бюджету – з цим виникла значна проблема. Сьогодні не вистачає 1,4 млн гривень. І це лише на липень”, – зауважила очільниця громади.
Нагадаємо, що Міністерство освіти розробило інформаційну довідку щодо розподілу обсягів освітньої субвенції між громадами, починаючи з 2016 року. У такий спосіб уряд підштовхує місцеве самоврядування до оптимізації неефективної мережі сільських шкіл. Адже чим менша кількість учнів та класів, тим більше громада змушена витрачати коштів на утримання. Те, що оптимізація – крок до якісної освіти, не заперечує і місцева влада. Та думка громадськості у цьому питанні непохитна – сільська школа має жити.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів
Так, у лютому у Студениківській громаді розгорівся скандал довкола освітянської реформи і передачі майна громадам. А саме: реорганізації Соснівської школи. Голоси депутатів розділилися, а жителі виступали категорично проти пониження статусу навчального закладу. У результаті – голова була змушена перенести розгляд цього питання на наступну сесію з метою вивчити проблему ще більш детально.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Аналогічна ситуація виникла і в Фастівському районі, де Калинівська громада вирішила оптимізувати освітню мережу. Місцева влада одноосібно, без згоди на те громади, вирішила скоротити 10-11 класи у восьми школах.
Крім того, Міносвіти України планує в три етапи, упродовж 2021-2027 років, запустити реформу “Нової української школи” і в 5-9 класах. Упродовж квітня-жовтня цього року має працювати робоча група, яка розробить необхідні навчальні та методичні матеріали і здійснить організаційно-підготовчу роботу.
Фото: колаж KV
