Минулоріч до бюджету Києва надійшло податків та зборів на загальну суму 80,1 млрд гривень (на 17,3% більше, ніж в 2022-ому) і було профінансовано 82,9 млрд гривень (на 27,1% більше позаминулорічних показників). Вже традиційно більшість видатків – 23,5 млрд гривень – направили на сферу освіти, друге місце посіли витрати на транспорт і дорожнє господарство – 19,6 млрд гривень (на 11 млрд гривень більше ніж у 2022 році). Зокрема, міська влада примудрилась витратити 3,7 млрд на будівництві Подільсько-Воскресенського мостопереходу і 6,3 млрд гривень на покриття збитків КП “Київпастранс” і КП “Київський метрополітен” через “низькі тарифи”. З явно позитивного те, що минулого року на матеріально-технічне забезпечення підрозділів ЗСУ до держбюджету все ж таки було передано 4,59 млрд гривень. Це майже 6% від усіх бюджетних видатків і це в шість разів більше, ніж в 2022 році. З неприємного – витрати на забезпечення діяльності КМДА, РДА, секретаріата міськради, зарплатню чиновників, депутатські фонди тощо досягли 2,7 млрд гривень (3,5% від усіх видатків), і те, що у КМДА продовжують маніпулювати з показниками виконання цілей Програми соцекономрозвитку (ПЕСР).
Про це КВ стало відомо зі звітів про виконання бюджету Києва та ПЕСР у 2023 році.
Відповідні документи були підготовлені Департаментом фінансів та Департаментом економіки та інвестицій Київської міськдержадміністрації (КМДА). У звітах розписано, яким чином чиновники використовували бюджетні ресурси протягом минулого року, які напрямки життєдіяльності столиці були для міської влади пріоритетними тощо.
Що було з бюджетом
Як зазначено у звіті про виконання бюджету Києва, протягом 2023 року до столичної скарбниці надійшло 80,1 млрд гривень податків, зборів та інших платежів. Це – на 2,1% більше, ніж планувала минулоріч отримати столична влада, і на 17,3% більше, ніж надійшло до столичного бюджету в 2022 році.
Базовим джерелом наповнення бюджету Києва залишився податок на доходи фізичних осіб – 36,4 млрд гривень, що на 1,1% менше, ніж планувало в 2023 році отримати керівництво міста, і на 15,7% більше, ніж надійшло до скарбниці в позаминулому році. Ще 19 млрд гривень (на 2% більше, ніж було заплановано, і на 1,2% більше, ніж було зібрано в 2022-ому) надійшло до бюджету міста у вигляді місцевих податків та зборів – йдеться про єдиний податок, орендну плату за землю, земельний податок, податок на нерухоме майно тощо. Серед іншого, 8,9 млрд гривень столичний бюджет отримав від сплати податку на прибуток, 3,2 млрд гривень – від сплати акцизного податку тощо.
Також минулоріч до міського бюджету надійшло 4 млрд гривень за користування столичною землею – орендна плата за ділянки (1,3 млрд) та земельний податок (2,6 млрд). Це – на 3,1% більше планових показників. Тут і по інших показниках треба розуміти, що столична влада протягом року багато разів коригує бюджет і ПЕСР, щоб “на папері” все виглядало стабільно і красиво. Наприклад, при затвердженні бюджету-2023 керівництво Києва планувало отримати за користування землею міста близько 5,2 млрд гривень. Але у квітні 2023-го Верховна Рада запровадила низку пільг на сплату земельного податку і протягом січня-жовтня столична скарбниця щомісячно недоотримувала близько 15-20% таких надходжень. Як результат, вказані планові показники були змінені у менший бік.
У свою чергу, видаткова частина бюджету в 2023 році склала 82,9 млрд гривень. Це – на 15,8% (16,3 млрд) менше, ніж столична влада планувала витратити минулоріч, і на 27,1% (22,4 млрд) більше, ніж було витрачено у позаминулому році.
Найбільше видатків у звітному періоді було спрямовано на функціонування і розвиток закладів освіти – 23,5 млрд гривень або 28,3% від загального обсягу витрат міської скарбниці. Це – на 2,5 млрд гривень більше, ніж було витрачено по даному напряму в 2022 році. Більшу частину вказаних видатків – 16,6 млрд гривень – столична влада витратила на “забезпечення охоплення загальною середньою освітою 294,7 тис. дітей” та “здобуття дошкільної освіти 82,3 тис. дітей”. Серед іншого, 1,6 млрд було направлено на “організацію гурткової роботи” і на різну “позашкільну роботу” тощо.
“Срібло” за обсягами видатків у 2023 році “отримали” витрати на транспорт і дорожнє господарство – 19,6 млрд гривень (23,7% від усіх видатків). Цей же напрям продемонстрував найбільше зростання у “грошовому еквіваленті” – для порівняння, у 2022 році на такі видатки було спрямовано на 11 млрд гривень менше.
Майже третину витрат у даній сфері – 6,3 млрд гривень – було направлено на регулювання цін на послуги громадського транспорту. Йдеться про покриття тих збитків, які отримують КП “Київпастранс” і КП “Київський метрополітен” через “низькі тарифи на перевезення”. Серед іншого, ще 2,8 млрд гривень столична влада освоїла на виконанні робіт з поточного утримання об’єктів дорожнього господарства (поточні ремонти доріг, утримання мережі зовнішнього освітлення тощо).
Третє місце у структурі витрат міського бюджету-2023 посіли видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення – 7,3 млрд гривень (8,88% від загального обсягу видаткової частини скарбниці). Найбільше коштів за цим напрямом – 3,3 млрд гривень – минулоріч було використано в межах міської цільової програми «Турбота. Назустріч киянам» на здійснення різних заходів щодо підтримки низки категорій соціально
вразливих громадян. Серед іншого, ще 1,52 млрд гривень було витрачено на надання соціальних послуг через мережу бюджетних установ соціального захисту.
Крім того, як з’ясувалося, із бюджета столиці в 2023 році було реально витрачено 4,72 млрд гривень на реалізацію заходів міської цільової програми “Захисник Києва” на 2022-2024 роки.
Згідно звіту, більше 97% цих коштів – 4,59 млрд – було направлено в якості субвенції державному бюджету – у подальшому їх мали отримати військові частини ЗСУ та різні військові формування на своє матеріально-технічне забезпечення. Мабуть, саме за такі зміни у програму “Захисник Києва” депутати Київради проголосували під кінець року у закритому режимі (без відеотрансляції). Крім цього, 76,6 млн гривень міська влада направила на виплати бійцям територіальної оборони і мобілізованим киянам, 9,9 млн – на підготовку операторів безпілотних літальних апаратів, 7 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці тощо. Як у січні 2024-го повідомляла КВ, показники виконання програми “Захисник Києва” за перші 9 місяців 2023 року були катастрофічно низькі – на потреби оборони тоді реально було витрачено лише 600 млн гривень.
Читайте: Захистити столицю: У Київраді шоковані обсягами фінансування на 2024 рік та шукають гроші на оборону
Для порівняння, у 2022 році на реалізацію програми “Захисник Києва” із міського бюджету було витрачено трохи більше 768 млн гривень. Більшість цих видатків – 666,6 млн – також були направлені державі у вигляді субвенції зі столичної скарбниці.
Зазначимо також, що 2,7 млрд гривень або 3,5% від загальної суми бюджетних видатків було у минулому році витрачено на напрямок “державне управління”, в рамках якого столична влада фінансує сама себе. Це – на 182,8 млн гривень більше, ніж було в 2022 році.
Зокрема, близько 2,3 млрд гривень було витрачено на утримання виконавчих органів (йдеться про КМДА і столичні районні державні адміністрації. – КВ), 569 млн – на реалізацію програми вирішення депутатами Київради соціально-економічних проблем, виконання передвиборчих програм та доручень виборців (т.зв. “депутатські фонди”.- КВ), близько 187 млн – на функціонування секретаріату Київради, 90,8 млн – на утримання громадських приймалень депутатів міськради, 78,6 млн – на утримання комунальної бюджетної установи “Контактний центр Києва”, 76,9 млн – на діяльність КП “Автотранспортне підприємство КМДА” (займається перевезеннями чиновників, у тому числі – автомобілями представницького класу. – КВ) тощо.
Також міська влада у 2023 році витратила на сферу охорони здоров’я 6,9 млрд гривень (8,38% від загального обсягу видатків), на житлово-комунальне господарство (ЖКГ) – 6,6 млрд (8,02%%), на будівництво і регіональний розвиток – 2,3 млрд (2,89%), на культуру і мистецтво – 1,5 млрд (1,85%), на фізичну культуру і спорт – 1,2 млрд (1,49%) тощо.
Як виконували ПЕСР
Як зазначено у звіті про виконання Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2021-2023 роки, минулоріч столична влада профінансувала різні інфраструктурні проєкти на загальну суму 19,9 млрд гривень. Таким чином, програма була виконана на 86,5% – усього в бюджеті на це було закладено 22,9 млрд гривень. Зокрема, у 2023 році 10 млрд гривень було освоєно на капітальних ремонтах, ще 9,8 млрд – на капітальних вкладеннях.
Майже половину з цих коштів – 9,6 млрд гривень – керівництво міста освоїло за напрямом “транспорт, транспортна інфраструктура, дорожнє господарство”. Більше третини цих коштів – 3,7 млрд – було витрачено на будівництво Подільсько-Воскресенського мостового переходу.
Читайте: В 2025 році Подільський міст не буде повністю готовий
Серед іншого, 789,4 млн гривень було освоєно на будівництві Великої Кільцевої дороги на ділянці від вул. Богатирської до просп. Оболонського, 551 млн – на реконструкції транспортної розв’язки на перетині вул. Богатирської та вул. Полярної, 359,8 млн – на реконструкції Дегтярівського шляхопроводу, 28,8 млн – на будівництві “метро на Виноградар”, 22,8 млн – на будівництві та реконструкції світлофорних об’єктів тощо.
Другим за обсягами освоєних бюджетних ресурсів став “багатостраждальний” напрямок ЖКГ – на нього в 2023 році було витрачено 6,4 млрд гривень. Зокрема столична влада витратила 1,3 млрд гривень на придбання житла для учасників бойових дій та членів їх сімей (цей захід проходить саме за напрямком ЖКГ. – КВ), 510,8 млн – на реконструкцію та модернізацію ліфтового господарства, 396,4 млн – на рекультивацію ділянки №1 полігону твердих побутових відходів в с. Підгірці, 123,3 млн – на реконструкцію і технічне переоснащення цього полігону, 275,8 млн – на реконструкцію дамб мулових полів Бортницької станції аерації, 106,1 млн – на технічне переоснащення СП “Завод “Енергія” КП “Київтеплоенерго” в частині системи очищення димових газів тощо.
Третю позицію за видатками у ПЕСР посів напрям “Охорона здоров’я” – 1,72 млрд гривень. Більшу частину цих коштів – 1,45 млрд – було витрачено на капітальні ремонти в лікарнях та інших закладах. Також серед лідерів – напрями “Освіта” (1,5 млрд, з яких 1,3 млрд було витрачено на капремонти в школах і дитсадках), “Соціальний захист і соціальне забезпечення” (245,7 млн), “Культура і мистецтво” (93,1 млн гривень) тощо.
Як обліковуються виконані задачі
У звіті про виконання ПЕСР розписана інформація щодо стану виконання стратегічних і оперативних цілей Програми – тобто, певних комплексів дій, направлених на розвиток столиці. При цьому, Департамент економіки та інвестицій КМДА вже традиційно для себе не вказав інформацію стосовно відсотку реалізації таких цілей. Водночас, судячи з даних у звіті, дані цілі чомусь вважаються виконаними у тих випадках, якщо міська влада “зробила хоча б щось”, тоді як невиконані – це ті, в рамках яких не проводилися жодні заходи.
Зокрема, столична влада в 2023 році не виконала завдання щодо впровадження віртуального бізнес-центру – інформаційної онлайн-служби для підприємців, яка б надала їм можливість отримувати перелік всіх необхідних дозволів та ліцензій для відкриття різних видів бізнесу. Провал по цьому напрямку в КМДА пояснили відсутністю бюджетних асигнувань в умовах воєнного стану. З цієї ж причини, серед іншого, не було створено геоінформаційну систему інженерних мереж як складової інформаційного ресурсу єдиної цифрової топографічної основи Києва, а також не було здійснено оптимізацію маршрутної мережі громадського транспорту “шляхом імплементації рекомендацій звіту “Дослідження сталого розвитку міського транспорту” (дослідження проводилося КМДА і Світовим банком. – КВ).
Також через відсутність “зайвих грошей” у столичній скарбниці в умовах війни міська влада минулоріч не займалася “створенням єдиного диспетчерського центру для обробки звернень громадян з питань користування громадським транспортом”, “створенням сучасних багатофункціональних навчально-тренувальних, спортивних та оздоровчих комплексів”, “створенням потужностей з переробки та утилізації ТПВ і рослинних відходів”, “розробкою та встановленням інформаційних вивісок на столичних пам’ятках з QR-кодами” тощо.
При цьому, причинами для невиконання деяких заходів був не тільки брак бюджетного фінансування. Наприклад, не було виконано наповнення та модернізація програмного модуля “Інформаційна база пам’яток культурної спадщини” інформаційно-аналітичної системи “Управління майновим комплексом територіальної громади Києва” та інтерактивної карти об’єктів культурної спадщини. У даному випадку це пояснюється тим, що на час воєнного стану в Україні встановлена заборона на запис даних на міські сервери. Також, серед іншого, міська влада минулоріч не виконала завдання щодо “приведення паперових та растрових матеріалів містобудівної документації у вигляд геопросторових даних” – мовляв, через зміни в законодавстві реалізація зазначеного заходу втратила актуальність.
Крім того, керівництво міста минулоріч не створило централізовану закупівельну організацію, про яку на Хрещатику, 36 “мріють” вже не перший рік. Така установа, на переконання чиновників, дозволила б “оптимізувати процедуру публічних закупівель”.“Родзинка” цієї ситуації в тому, що на рівні держави досі не були затверджені нормативно-правові акти, які встановлюють оклади для працівників таких організацій, про що і зазначається у звіті.
У свою чергу, в якості виконаного у звіті по ПЕСР зазначено завдання “Реконструкція теплогенеруючих потужностей, впровадження когенераційних установок, ліквідація малоефективних котелень, переключення споживачів на більш ефективні та потужні котельні”. При цьому, на підтвердження цього чиновники повідомили, що скоригували кошторисну документацію та отримали зауваження від експертної організації по об’єкту “Реконструкція котельні на вул. Котельникова, 7/13”. Тобто, мова йде лише про один об’єкт і безпосередньо роботи з його реконструкції минулоріч не проводилися.
Схожа ситуація і з завданням “Будівництво свердловин малої потужності для відновлення роботи бюветних комплексів” – в рамках його виконання було лише розроблено проєктно-кошторисну документацію щодо будівництво артезіанської свердловини малої продуктивності на просп. Любомира Гузара в Солом’янському районі”.
Крім того, деякі завдання фактично були виконані… завдяки війні. Наприклад, столична влада звітує, що добилася реалізації “Якісного оновлення рухомого складу громадського транспорту” у більшій мірі завдяки тому, що низка європейських міст передали Києву свої автобуси (Братислава, Гамбург, Рига тощо) і вагони метро (Варшава). При цьому, керівництво міста змогло самостійно закупити лише 9 трамваїв, але і в даному випадку не обійшлося без іноземної допомоги – цей рухомий склад було придбано за кошти Європейського інвестиційного банку.
Також в рамках ПЕСР було “на папері” виконано завдання щодо “розробки плану заходів щодо стимулювання зменшення скидів забруднюючих речовин у природні водні об’єкти та посилення контролю за скидами”. При цьому, міській владі вдалося неможливе – їй взагалі не довелося нічого для цього робити. Справа в тому, що такі плани були затверджені Кабінетом Міністрів України відповідними розпорядженнями ще у квітні і жовтні 2021 року.
Що буде цьогоріч
Як повідомляла КВ, бюджет Києва на поточний 2024 рік було затверджено рішенням міськради №7531/7572 від 14 грудня 2023 року. Згідно з ним, дохідна частина міської скарбниці має скласти 72,6 млрд гривень, а видаткова – 85,3 млн гривень. Столична влада вирішила, що більш ніж третину затверджених обсягів фінансування цьогоріч має бути направлено на сферу освіти – 27,2 млрд гривень. Трохи більше чверті видатків керівництво Києва запланувало виділити на транспорт, дорожнє господарство та зв’язок – понад 23,8 млрд гривень. На житлово-комунальне господарство тоді запланували витратити 8,2 млрд гривень, соціальний захист – 7,8 млрд гривень, охорону здоров’я – близько 6 млрд гривень, культуру і мистецтво – 1,7 млрд гривень, фізичну культуру і спорт – 1,5 млрд гривень.
Читайте: “За законами мирного часу”: Київрада ухвалила бюджет-2024 та нову Програму соцекономрозвитку
Надалі, протягом січня-квітня 2024 року, Київрада тричі вносила зміни до бюджету міста на 2024 рік, збільшивши його дохідну частину до 75,2 млрд гривень, а видаткову – до 92,5 млрд гривень. Зокрема, керівництво столиці збільшило обсяги фінансування програми “Захисник Києва”, на яку в початковому варіанті бюджету було передбачено лише 13 млн гривень, передбачило додаткові кошти на різні виплати військовослужбовцям, виділило більше фінансових ресурсів на ремонти доріг та реконструкцію ліфтового господарства тощо.
У день затвердження бюджету, 14 грудня 2023-го, міськрада також затвердила нову Програму економічного та соціального розвитку, яка розрахована на період на 2024-2026 роки (рішення Київради №7530/7571). У її початковому варіанті було передбачено 13,3 млрд гривень на виконання різних інфраструктурних проєктів. Так, 6,7 млрд гривень керівництво Києва вирішило направити на здійснення капітальних ремонтів, а 6,6 млрд гривень – на будівництво та реконструкцію. Міська влада поки що лише одного разу коригувала ПЕСР – у квітні 2024-го до неї були внесені правки щодо виділення додаткових коштів за рахунок вільних залишків минулорічного бюджету.
Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Департаментом фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Рєпік. Діяльність цих структурних підрозділів контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник (на колажі ліворуч)
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
