Мер Тетієва: “В новому Генплані міста біля 100 га землі віддано під технопарки”

Мер Тетієва: “В новому Генплані міста біля 100 га землі віддано під технопарки”

Напередодні місцевих виборів KV починає публікацію циклу матеріалів “5 питань до мера”, в рамках якого нинішні очільники міст Київщини розкажуть про перебіг адмінтерреформи, наповнення бюджетів міст, а також про свою підготовку до виборчих перегонів. Першим героєм нашого циклу матеріалів став мер міста Тетієва Руслан Майструк.

KV: Щодо децентралізації. На вашу думку, чи слід залишати принцип, коли центром громади повинен бути районний центр? Які проблеми і перспективи міста Тетієва зараз у цьому процесі, в яку громаду увійде?

Руслан Майструк: Необов’язково центром громади має бути районний центр. Крім того, міст районного значення на всі громади не вистачить. Але я вважаю, що таким центром має бути місто чи селище в якому є вся належна інфраструктура або більшість об’єктів інфраструктури, яка може забезпечити надання всіх послуг і створення всіх необхідних структур для надання цих послуг. Мова про пенсійний фонд, міліцію, пожежну, податкову і т.д.

Стосовно перспектив міста в об’єднаній громаді, то, звичайно, що місто буде адміністративним центром Тетіївської громади. Я є ініціатором об’єднання 28 населених пунктів з адміністративним центром в Тетієві, і бачу, що ми досягли значних зрушень в напрямі об’єднання громад, оскільки на сьогоднішній день вже 20 населених пунктів на громадських обговореннях та на сесіях сільських рад дали згоду на об’єднання з Тетієвом. Звісно, це надасть і місту, і громадам сіл, що прийняли відповідні рішення, багато різних переваг. Адже насамперед децентралізація – це делегування більшої частини повноважень на місця. Тобто громада фактично отримує статус міста обласного значення. Також децентралізація  дасть можливість збільшити надходження до бюджету за рахунок перерозподілу з центру податків, які не надходили раніше в місцеві бюджети. Це ПДФО, прибуток з підприємств і цілий ряд місцевих податків і зборів.

KV: Стосовно бюджету міста. Як змінилися показники до реформи і після? Який прогноз його наповнення до кінця року, наскільки цей показник буде відрізнятися від торішніх?

Р.М.: Завдяки фінансовій децентралізації вже відбулася низка змін в частині надходжень до бюджету. Так, за перше півріччя ми отримали додатково 2 млн 300 тисяч грн і перевиконали бюджет на 177%. Насамперед це відбулося за рахунок того, що з 1 січня 2015 року в міський бюджет почало надходити 5 % із продажу підакцизних  товарів – паливно-мастильних товарів, алкоголю. Але, в той же час, у міст районного значення, яким є Тетіїв зокрема, забрали податок з доходів фізичних осіб (ПДФО). Єдиний податок, який раніше йшов в бюджет розвитку і за рахунок цих коштів можна було проводити і капітальний ремонт, і будівництво, реконструкції, тепер надходить в загальний фонд бюджету. Звісно, такі зміни є великим мінусом. Та коли ми нарешті завершимо процес об’єднання нашої громади і фактично станемо містом обласного значення, то зможемо отримувати 60 % надходжень від ПДФО, а це вже досить значні кошти.

KV: Розкажіть про інвестиційну привабливість міста. Що пропонується наразі інвесторам під освоєння – які ділянки, де розташовані? Які інвест-проекти вже в роботі, які будуть тільки презентуватися?

Р.М.: Сьогодні міською радою виготовлено новий Генеральний план міста, в якому закладені значні площі під технопарки. Це – земельні ділянки, де в перспективі можна розміщувати різні промислові об’єкти. В місті закладено декілька таких ділянок сумарною кількістю 100 га. Крім того, важливим елементом інвестиційної привабливості міста є те, що ми розташовані на перетині трьох областей – Вінницької, Київської та Черкаської, що економічно вигідно та дає змогу в більшість регіонів України дістатись швидко.

Зараз ми перебуваємо в процесі переговорів з інвесторами стосовно  ряду проектів, орієнтованих на створення робочих місць в громаді. Насамперед, це проект з виробництва пелет. Адже, багато котелень перейшли на пелети, тобто на альтернативні джерела опалення приміщень, що дає значну економію коштів. Але, наразі потрібно доставляти пелети здалеку, везти за багато сотень кілометрів. Тетіїв в такому випадку є одним з небагатьох міст, де економічно вигідно розміщувати таке виробництво. Вже є інвестор, який готовий поставити пелетний завод в Тетієві і над цим ми зараз щільно працюємо. Другим проектом є завод з виробництва крохмалю на 500 робочих місць. Українсько-британська компанія готова почати реалізацію цього проекту, переговори завершились успішно і зараз іде процес оформлення документації для запуску виробництва.

KV: Назвіть найяскравіші інфраструктурні проекти, які будуть реалізовані до кінця року.

Р.М.: Вперше ми можемо виконувати ремонт доріг самостійно. Це відбулося за рахунок того, що в бюджет надходить акциз з паливно-мастильних матеріалів. Також ми можемо самостійно визначати організацію, яка буде виконувати дані ремонтні роботи, це важливо. Адже раніше обласна адміністрація проводила тендер та визначала виконавця і присилала його нам на місця. Також суми, що виділялись на виконання таких робіт, були невеликими – від 70 до 200 тисяч гривень. Оскільки ми не визначали виконавця робіт, то і контролювати якість їх виконання не могли, чим і користувались недобросовісні організації і більше проводили імітації ремонту, ніж ремонт. З 2015 року ми вже провели ремонтні роботи низки доріг і будемо їх продовжувати. Також ми продовжуємо проекти з енергозбереження і вже втілили в життя проект “Світло майбутнього”, що дало змогу оснастити більше 30 вулиць сучасними натрієвими світильниками і зекономити значні кошти. За ті ж кошти, що ми витрачали раніше, тепер можемо освітити значно більшу кількість вулиць. Якщо раніше використовувалась для освітлення дросельна лампочка на 250 ВАТ, то зараз натрієві на 55-75 ВАТ максимально. Крім того, сьогодні ми  проводимо утеплення приміщень дитячих садочків. Це і утеплення фасадів, і заміна вікон та дверей. Роботи з утеплення плануємо завершити до кінця року в усіх садочках  міста.  

KV: Розкажіть про свої плани на вибори. Чи братимете участь, підете самостійно чи за підтримки партії?

Р.М.: Звісно, що я буду балотуватися на другий термін, оскільки є багато різних напрацювань та проектів, які я не встиг втілити в життя, але які є дуже важливими для життєдіяльності нашого міста. Причина цього полягає в тому, що фактично 2,5 роки Держказначейством блокувалися наші платежі. На сьогодні платежі вже проводяться і також досягнуті домовленості з такими фінансовими інституціями, як NEFKO, GIZ, USAID, REC та Світовий банк стосовно фінансування проектів, необхідних для міста. Все це дає впевненість в можливості реалізовувати наші проекти в набагато більшому масштабі, ніж це було раніше.

Довідка KV. Руслан Володимирович Майструк народився 7.10.1980 року в місті Тетієві Київської області. Закінчив Білоцерківський державний аграрний університет за фахом “Агрономія” і отримав кваліфікацію вченого агронома. Стажувався в США по програмі Open World, яка фінансувалася американським Конгресом. Під час стажування вивчав систему управління США, починаючи із Капітолію та Білого Дому і закінчуючи штатним устроєм та міським. Закінчив “Українську школа політичних студій”, що фінансується Радою Європи, від якої представляв Україну на Всесвітньому форумі демократії у Страсбурзі. В 2013 став випускником Академії лідерства, яка також фінансувалася Радою Європи. У період з 2003 по 2005 роки працював в Тетієвській РДА на посаді провідного фахівця відділу ринкових відносин, маркетингу продукції рослинництва управління сільського господарства і продовольства. З березня 2005 року по листопад 2010 працював виконавчим директором ТОВ “Так-агро”.

На посаду мера міста обирався як позапартійний у 2010 році, у депутати міськради на виборах 2006-го пройшов під прапором ВО “Батьківщина”.

Одружений, виховує двох доньок.

Читайте также: Админтерреформу приняли 20 областей, Киевщина еще “думает”

Розмовляла Оксана Мельник

Поділитися
Поділитися
Поділитися
Рекомендуємо до перегляду
Справи насущні: скільки та на що у листопаді 2024-го витрачала Баришівка
Справи насущні: скільки та на що у листопаді 2024-го витрачала Баришівка
09:00 В листопаді бюджетні замовники селища Баришівка на Броварщині уклали договорів на кругленьку суму – понад 26 млн гривень. Найбільше грошей спрямували на облаштування…
Бюджет Києва-2025: на що чиновники планують витратити 90 млрд гривень
Бюджет Києва-2025: на що чиновники планують витратити 90 млрд гривень
09:00 Столична влада ухвалила бюджет Києва на 2025 рік та внесла зміни до Програми економічного та соціального розвитку (ПЕСР) в частині видатків на наступний…
Що отримали кияни за понад тридцять років будівництва Подільського мостового переходу
Що отримали кияни за понад тридцять років будівництва Подільського мостового переходу
09:00 Перший день зими в столиці ознаменувався запуском руху легкових авто одним з найвідоміших довгобудів столиці – Подільським мостовим переходом, який зʼєднав Поділ та…
Banner
QlU7mDx4