Бюро економічної безпеки (БЕБ) розслідує факти можливих розтрати і заволодіння бюджетними коштами службовими особами КП “Інформатика” та низки компаній, які постачали йому різне обладнання і програмне забезпечення. Наразі йдеться про збитки міського бюджету на суму до 21 млн гривень. Зокрема, детективи вважають, що столична скарбниця могла втратити близько 12,7 млн у результаті співпраці “Інформатики” з ТОВ “Українські інфосистеми”. Так, даний суб’єкт господарювання продав КПшці різну “електроніку” для міської система відеоспостереження на загальну суму близько 27,7 млн гривень, попередньо закупивши частину таких товарів за значно нижчими цінами у різних компаній, у т.ч. й підконтрольних. І у “Інформатиці”, і в “Українських інфосистемах” не дуже задоволені діями БЕБ – зокрема, компанія-постачальник скаржилася суду на упередженість одного з детективів і безуспішно добивалася його відводу. Втім, дії правоохоронців все ж навряд чи можна назвати такими, які дійсно направлені на притягнення винних до відповідальності – за більш ніж два роки слідства жоден з фігурантів навіть не отримав підозру.
Як стало відомо КВ, Головний підрозділ детективів БЕБ продовжує розслідувати факти можливих порушень законодавства з боку посадовців КП “Інформатика” та його постачальників при закупівлі різного обладнання і програмного забезпечення.
Відповідне слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №72023000220000008, яке було відкрито 15 лютого 2023 року. Процесуальне керівництво у даній справі здійснює Офіс Генерального прокурора України. Фігурантам цього розслідування попередньо інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу України – розтрата і заволодіння коштами в особливо великих розмірах.
Що розслідують детективи
В рамках цього слідства правоохоронці встановили, що у період 2021-2022 років між КП “Інформатика” і ТОВ “Українські інфосистеми” було укладено низку договорів на постачання різного цифрового обладнання. Як вважають у БЕБ, під час здійснення даних постачань було завищено ціну цієї “електроніки”.
Так, 6 грудня 2022 року сторони уклали угоду щодо постачання засобів відеофіксації для комплексної системи відеоспостереження Києва на загальну суму 19,7 млн гривень. На виконання вимог цього договору ТОВ “Українські інфосистеми” продало КП “Інформатика” низку найменувань товарів, серед яких програмна продукція “Incoresoft VezhaALPR” і модуль розпізнавання номерних знаків “License Plate Recognition” на загальну суму 13,1 млн гривень, а також сервери “Hikvision DS-A72024R-CVS 300” , “Dell EMC R740XD” і “Xeon Gold 6234 2P” на загальну суму 6,5 млн гривень.
Під час слідства правоохоронці з’ясували, що до цього ТОВ “Українські інфосистеми” закупило деякі найменування вищезгаданого обладнання у неназваної в судових ухвалах по даній справі компанії за суттєво нижчою вартістю. Так, сервери “Hikvision DS-A72024R-CVS 300” були закуплені постачальником за 3,5 млн гривень (7 штук по 509 тис. гривень), а програмна продукція “Incoresoft VEZHA ALPR” і модуль розпізнавання номерних знаків “License Plate Recognition”- за 5,5 млн гривень (230 штук по 24,2 тис. гривень).
Разом з тим, ще раніше дане обладнання було закуплено у інших “компаній-інкогніто”. Так, “Incoresoft VEZHA ALPR” і модуль розпізнавання номерних знаків “License Plate Recognition” були придбані за 5,09 млн гривень за 460 штук (тобто, вартість однієї одиниці складала трохи більше 11 тис. гривень), а ще раніше така продукція була закуплена за 4,4 млн гривень (460 штук по 9,7 тис. гривень). У свою чергу, сервери “Hikvision DS-A72024R-CVS 300” були придбані за 2,9 млн гривень (7 штук по 426,7 тис. гривень) у компанії, яка цю програмну продукцію офіційно ніде не закуповувала і не імпортувала.
При цьому, БЕБ встановило, що дві таких компанії, які були “проміжними”, постачальники пов’язані з ТОВ “Українські інфосистеми” – їхніми засновниками є одні й ті самі двоє громадян і ці суб’єкти господарювання зареєстровані за однією адресою. Усього, за версією слідства, внаслідок здійснення таких закупівель міському бюджету Києва було нанесено збитки на суму 8,7 млн гривень.
Крім того, 15 грудня 2022 року між КП “Інформатика” і ТОВ “Українські інфосистеми” було укладено ще один договір на постачання засобів відеофіксації для комплексної системи відеоспостереження на загальну суму 7,9 млн гривень. За цією угодою компанія мала продати “Інформатиці” мережеві камери – “NBE-6502-AL” (20 штук), “NBE-5503-AL” (70 штук), “WV-S15500-V3LN” (57 штук) і “WV-S1536LTN” (20 штук).
Разом з тим, правоохоронцям стало відомо, що усі камери, які “Українські інфосистеми” поставили комунальному підприємству, були закуплені вказаною компанією у ТОВ «Уніфіковані технології” і ТОВ «Панасонік Україна ЛТД» за 3,9 млн гривень. Тобто, як вважають у БЕБ, при здійсненні цього постачання “Інформатиці” посадовці ТОВ “Українські інфосистеми” безпідставно завищили вартість обладнання та заволоділи бюджетними коштами в особливо великих розмірах (вочевидь, йдеться про суму близько 4 млн гривень, а разом по двом договорам – понад 12,7 млн. – КВ).
Що цікаво, 17 квітня 2025 року ТОВ “Українські інфосистеми” направило до Шевченківського районного суду Києва заяву про відвід старшого детектива БЕБ, який здійснює слідство по цій справі. У компанії зазначили, що цим правоохоронцем “свідомо вживаються всі заходи задля тиску на господарську діяльність ТОВ «Українські інфосистеми», про що свідчить упередженість та необ’єктивність проведення досудового розслідування, а також небажання дослідити всі обставини зазначеного кримінального провадження”. Втім, 25 квітня суд відмовив компанії в задоволенні такої заяви – мовляв, її доводи “ґрунтуються виключно на незгоді із процесуальними діями та рішеннями детектива під час здійснення досудового розслідування”.
Такі скарги для даної ТОВки вже стали традиційними. Так, у листопаді 2024 року “Українські інфосистеми” намагалися через суд повернути вилучені під час обшуків у компанії жорсткі та накопичувальні диски (обшук по даній справі відбувся у травні минулого року), а в кінці 2024-го – на початку 2025-го у компанії скаржилися на прокурора по даній справі через нерозгляд її клопотання.
Зазначимо, правоохоронці також вивчають факти можливого завищення вартості при здійсненні закупівель комунальним підприємством “Інформатика” програмної продукції Octopus City Wise Corporate, програмно-апаратного комплексу та товарно-матеріальних цінностей у низки компаній. У цьому контексті, окрім вищезгаданого ТОВ «Українські інфосистеми», детективи повідомляють про ще 6 компаній, які постачали таку “електроніку”: ТОВ «Телеком Проект Буд», ТОВ «Кварц Телесистеми», ТОВ «Айкю Секюріті», ТОВ «Айкю Дистрибуція», ТОВ «Ес.Ві.Ес», ТОВ «Світ камер». Втім, наразі подробиці та обставини таких можливих “розпилів” у судових ухвалах по даному провадженню не уточнюються.
При цьому, ще у 2023 році у БЕБ повідомляли різні суми можливих збитків, які були нанесені бюджету Києва в результаті співпраці КП “Інформатика” з цими компаніями – від 8,7 млн до 21 млн гривень. Також примітним є і той факт, що “Інформатика” у той період намагалася скасувати арешт на 4 камери, які закуповувалися у вищезгаданих субєктів господарської діяльності та на які були накладені арешт у цій справі. Тоді в комунальному підприємстві зазначали, що арешт призвів “до зупинення процесу дооснащення комплексної системи відеоспостереження міста Києва” і що він “негативно впливає на роботу силових структур, правоохоронних органів та інших установ та підприємств, які обслуговують інфраструктуру міста Києва, в тому числі й критичну інфраструктуру”. Втім, суд відмовив КП у задоволенні такої скарги.
Читайте: Чергові “розпили”: БЕБ зацікавилося закупівлями столичного КП “Інформатика”
Що відомо про фігурантів
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Українські інфосистеми” було зареєстроване у травні 2014 року. Керівником компанії є Андрій Пятов, засновником та кінцевим бенефіціаром – мешканець Києва Ярослав Холодов.
Зазначимо, Холодов, серед іншого, є власником ще однієї компанії, яка фігурувала у вказаному кримінальному провадженні. Йдеться про ТОВ “Телеком Проект Буд”, яка зареєстрована з ТОВ “Українські системи” в одній будівлі на вул. Олени Теліги, 4 в Києві. При цьому, керівницею та співвласницею “Телеком Проект Буд” є Оксана Холодова – очевидно, родичка вищезазначеної особи. За цією ж адресою прописане і згадане детективами ТОВ “Кварц Телесистеми”, власником якого є Володимир Холодов – ймовірно, батько Ярослава Холодова.
За інформацією аналітичної платформи Clarity-Project, усього ТОВ “Українські інфосистеми” уклало з КП “Інформатика” 18 договорів на загальну суму 327,7 млн гривень. Найбільше коштів – 78,9 млн гривень – вказана ТОВка отримала можливість освоїти в рамках угоди на розробку програмного забезпечення та постачання техніки для створення “ситуаційного центру протидії загрозам у Києві”. Ця платформа доволі цікава: як заявлялося раніше, вона повинна забезпечити у столиці повний контроль над зледенінням доріг, наповненням зливової каналізації, сміттєвих баків та ін.
Читайте: На оснащение ситуационного центра противодействия угрозам в Киеве потратят очередные 80 млн гривен
Крім того, ще 21 угоду на загальну суму 318,8 млн гривень було укладено вказаною компанією з іншим столичним підприємством, яке підпорядковане Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міськдержадміністрації (ІКТ КМДА).
Що стосується інших шести компаній, то ніяких угод з КП “Інформатика” вони не мають і їхня роль у привласненні бюджетних ресурсів правоохоронцями не описана. Втім, можна припустити, що як мінімум деякі з цих ТОВок були або субпідрядниками “найнятих” “Інформатикою” компаній, або постачальниками того чи іншого обладнання для підрядників. При цьому, окремі фігуранти є явно “нечужими” для столичної влади, адже працювали зі все тим же “Київтелесервісом”.
Наприклад, на рахунку ТОВ “Телеком Проект Буд” 5 договорів зі вказаним підприємством на загальну суму 12,9 млн гривень, а ТОВ “Кварц Телесистеми” – одна угода на суму 47,3 тис. гривень. Також з СКП “Київтелесервіс” більш ніж активно працювало і вищезгадане ТОВ “Українські інфосистеми” – вони уклали 18 договорів на суму 179,5 млн гривень.
Як неодноразово повідомляла КВ, діяльність КП “Інформатика” і його підрядників та постачальників регулярно викликає питання у правоохоронних органів – у контексті освоєння бюджетних коштів, які виділяються з бюджету Києва на реалізацію різних проєктів з “цифровізації” та “діджиталізації” столиці.
Так, ще в 2018 році слідчі Державної фіскальної служби (ДФС) відкрили кримінальне провадження за фактом можливого ухилення від сплати податків посадовими особами “Інформатика”. За попередньою інформацією слідства, у 2016-2018 роках дане КП могло недоплатити близько 5,6 млн гривень податків, у чому йому “допомагали” чотири компанії-підрядники (у тому числі ТОВ “Інтелекшуал Констракшн” та ТОВ “Каргон”), які завищували вартість робіт та співпрацювали з фіктивними фірмами.
Читайте: “Фискалы” уличили КП “Информатика” в уклонении от уплаты налогов
А в 2019 році Національне антикорупційне бюро (НАБУ) розпочало слідство через ймовірні розтрати бюджетних коштів керівництвом КП “Інформатика” – відповідне кримінальне провадження було відкрито за результатами аудиту, який здійснювали фахівці профільного структурного підрозділу столичної мерії. Як встановили “ревізори” та правоохоронці, у 2016-2017 роках міський бюджет міг втратити близько 30 млн гривень в результаті закупівлі “Інформатикою” систем відеоспостереження у ТОВ “Каргон” та ТОВ “Інтелекшуал Констракшн”.
Читайте: Как детективы НАБУ “сливают” дело о бюджетных растратах КП “Информатика”
Крім того, з 2023 року Нацполіція розслідує чергові факти розтрати коштів посадовцями КП “Інформатика” при здійсненні закупівель обладнання для систем відеоспостереження та керування зовнішнім освітленням. Слідчі переконані, що такі закупівлі не мають критичних потреб у військовий час а тому загрожують національній безпеці держави. Крім того, за їх даними, мінімум 1,29 млн бюджетних гривень могли бути привласнені при реалізації лише одного з багатьох відповідних договорів – з 12 квітня 2024 року зловживання службовим становищем офіційно інкримінується ексочільниці тендерного відділу “Інформатики”. Таким чином “колекція” справ щодо “розпилів” при впровадженні вищезгаданих систем, які за останні роки “з’їли” більше 1 млрд бюджетних гривень і які, до того ж, функціонують з сумнівною ефективністю, продовжує поповнюватися.
Втім, станом на сьогодні жоден з ймовірних фігурантів згаданих справ навіть досі не отримав підозру.
Крім того, наразі на розгляді Шевченківського районного суду Києва знаходиться обвинувальний акт відносно ексгендиректорки та діючої заступниці керівника КП “Інформатика” Вероніки Малкової (на колажі, саме за часів її “правління” було укладено договори з “Українськими інфосистемами”, які зацікавили БЕБ. – КВ). Наразі вона офіційно є обвинуваченою у розповсюдженні даних зі все тих же вуличних камер відеонагляду. За цей злочин посадовиці загрожує до 5 років позбавлення волі, але яким буде кінцевий вердикт Шевченківського райсуду, покаже час.
Так, слідчі встановили, що Малкова спільно ще з двома особами, один із яких є її підлеглим, допомагали громадянам, зокрема, встановлювати маршрути переміщення транспортних засобів по місту. Такий процес вони називали “розшуком”, а тодішня очільниця “Інформатики” навіть мала “позивний” – “Тьотя”. При цьому, в КМДА і Київраді, схоже, не поспішають робити хоч якісь кроки щодо покарання винних. Малкова повернулася до роботи після відсторонення у березні 2023-го, а ініціатива депутатського корпусу щодо створення спеціальної комісії, яка розслідує такі інциденти, так і не була офіційно запроваджена.
Читайте: Позивний “Тьотя”: за що судитимуть ексгендиректорку столичного КП “Інформатика” Вероніку Малкову
Обов’язки гендиректора КП “Інформатика” з 8 лютого 2024 року виконує Микола Жандоров. Його попередниками на цій посаді були Олена Грубляк (з 27 березня 2023 року), вищезгадана Вероніка Малкова (з 6 вересня 2021 року по 27 березня 2023 року) і Микола Пихтін (з жовтня 2017 року по вересень 2021 року).
Вказане підприємство знаходиться в підпорядкуванні Департаменту ІКТ КМДА, який з 25 серпня 2023 року очолює Вікторія Іцкович. На цій посаді вона змінила Олега Половинка, який керував даною структурою з 27 серпня 2021 року. Раніше, з 3 березня 2017 року по 29 квітня 2020 року, даний департамент очолював Юрій Назаров, який був “обличчям цифровізації в Києві” та з персоною якого теж пов’язують численні порушення в даній сфері. Після його звільнення та до призначення Половинка Департаментом ІКТ КМДА на правах “т. в.о. директора” керувала Ганна Лисик.
Читайте: Фінансові порушення у сфері ІКТ не підштовхнули керівництво Києва до звільнень та покарань
Діяльність Департамента ІКТ КМДА з квітня 2021 року по березень 2025 року контролював заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич. Останній, нагадаємо, у березні 2025-го був звільнений після отримання підозри у справі щодо можливих махінацій зі столичними комунальними ділянками. Наразі сферу “цифровізації” контролює інший заступник Віталія Кличка – Валентин Мондриївський.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
