Мільярди у воду: У Києві затверджено Схему оптимізації систем водопостачання та водовідведення

Мільярди у воду: У Києві затверджено Схему оптимізації систем водопостачання та водовідведення

Столична міськрада затвердила Схему оптимізації систем водопостачання та водовідведення Києва, чим фактично дозволило ПрАТ “АК “Київводоканал” у найближчі роки освоїти на проведенні різних робіт 56,9 млрд гривень (у тому числі 12,6 млрд гривень з міського бюджету). За ці кошти, зокрема, треба здійснити реконструкцію двох водопровідних станцій, Бортницької станції аерації (БСА), перекласти і замінити в столиці низку трубопроводів, побудувати нові напірні каналізаційні колектори та реверсивну насосну станцію на острові Великий тощо. Виходячи з того, що подібні плани ставляться перед “Київводоканалом” вже давно, а результати такої роботи більш ніж скромні, сподіватися на успішну реалізацію “нової схеми” не доводиться. Звичайно ж, на заваді виступає і не переможена корупція.

Як стало відомо KВ, нещодавно в столиці набуло чинності рішення Київради №5819/5869 від 8 грудня 2022 року “Про затвердження Схеми оптимізації систем водопостачання та водовідведення Києва”.

Підписуйтесь на “КиївВладу”
 

Даний документ було затверджено за ініціативи комісії міськради з питань житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу (ЖКГ і ПЕК), яка 12 жовтня 2022 року зареєструвала відповідний проєкт рішення. Під час пленарного засідання Київради, яке відбулося 8 грудня 2022 року, його без обговорення підтримав 91 депутат.

Метою прийняття цього рішення у згаданій вище комісії назвали необхідність “усунення виявлених недоліків та розвитку систем централізованого водопостачання і водовідведення, підвищення якості питної води, ефективності очищення стічних вод, надійності роботи систем забезпечення раціонального використання матеріальних і енергетичних ресурсів, скорочення обсягів використання газоподібного хлору та заміни його на більш безпечні реагенти” тощо. 

Як повідомляється, в пояснювальній записці до затвердженого проєкту рішення, погодження столичною владою Схеми оптимізації систем водопостачання та водовідведення є вимогою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). При цьому, в пояснювальній записці уточнюється, що реалізація вказаного рішення Київради не потребуватиме додаткового виділення коштів зі столичного бюджету у зв’язку з тим, що передбачені Схемою заходи вже включені до “Комплексної цільової програми підвищення енергоефективності та розвитку житлово-комунальної інфраструктури Києва на 2021-2025 роки” (затверджена рішенням рішенням міськради №1241/1282 від 27 травня 2021 року).

Зазначимо, розробником цієї Схеми виступило державне підприємство (ДП) “Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства” (“НДКТІМГ”).

Згідно з фінансовою схемою оптимізації, столична влада планує витратити на заходи з модернізації систем водопостачання та водовідведення 56,9 млрд гривень, у тому числі 12,6 млрд гривень з міського бюджету Києва, 9 млрд гривень власних коштів ПрАТ “Акціонерна компанія (АК) “Київводоканал”, 34,7 млрд гривень кредитних коштів, а також 598,9 млн гривень з державного бюджету. План виконання цих робіт розписаний керівництвом міста на “безстроковий період”, але більшу частину заходів планується виконати до 2026 року.

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм

Так, столична влада планує здійснити реконструкцію Дніпровської і Деснянської водопровідних станцій (загальний кошторис робіт – 1,7 млрд гривень і 3,3 млрд гривень відповідно), перекласти і замінити в столиці низку трубопроводів (2,5 млрд гривень), провести реконструкцію існуючих  та будівництво нових напірних каналізаційних колекторів (11,5 млрд гривень), побудувати нові водопровідні мережі в декількох локаціях (1,1 млрд гривень), побудувати реверсивну насосну станцію на острові Великий (острів на Дніпрі в районі Вишгорода, 2 млрд гривень) та ін. Також керівництво міста, як і раніше, має намір здійснити реконструкцію БСА (загальний кошторис – 27 млрд гривень) – відреконструювати споруди очистки стічних каналізаційних вод, побудувати технологічну лінію по обробці та утилізації осадів, відреконструювати напірні мулопроводи і дамби мулових полів тощо.

Читайте: Стоимость реконструкции Бортнической станции аэрации неожиданно выросла на 19,4 млрд гривен

Крім того, в рамках реалізації заходів Схеми планується створити багаторівневу систему обліку (встановлення приладів технічного контролю витрат води в ключових точках мережі, встановлення вузлів комерційного обліку у вже побудованих будинках тощо; 1,4 млрд гривень), здійснити автоматизацію та диспетчеризацію системи водовідведення із впровадженням корпоративної підсистеми контролю технологічних параметрів стоків та створенням автоматизованої системи технічного обліку електроенергії на об’єктах водовідведення (136,5 млн гривень), оновити автотранспортний парк, який обслуговує систему водовідведення (115,9 млн гривень), тощо.

В фінансовій схемі уточнюється, що за кошти ПрАТ “АК “Київводоканал” планується здійснювати погашення основної суми запозичень за субкредитним договором від 4 грудня 2014 року. Мова йде про позику в рамках “Другого проєкту розвитку міської інфраструктури” (сума позики – 11,4 млн доларів. – KВ). Згідно з цим договором, за кредитні кошти водоканал здійснює реконструкцію першого підйому Дніпровської водопровідної станції, третього підйому Деснянської водопровідної станції, модернізацію підвищувальних станцій з установкою енергоефективного обладнання тощо. При цьому, в документі уточнюється, що “в 2022-2026 роках в структурі тарифу планується передбачити кошти на погашення тіла кредиту в розмірі 4,2 млн доларів”, а погашення всього обсягу запозичень “Київводоканал” планує здійснити до 2031 року.

У документі зазначається, що більша частина насосного обладнання на водопровідних насосних станціях експлуатується ще з 40-70-х років минулого століття, є сильно застарілим і не відповідає вимогам енергоефективності. Останній факт є однією з причин значних витрат на електроенергію: у документі зазначається, що у 2018 році частка витрат на електроенергію складала 22% від загальної собівартості виробництва. Крім того, використання такого обладнання збільшує вірогідність виникнення аварій на насосних станціях, що може спричинити необхідність одночасного відключення великої кількості абонентів.

Також розробники Схеми вказують на те, що строк експлуатації 27,35% труб водопостачання та 33,01% труб водовідведення складає понад 50 років. При цьому, більше половини водопровідних труб розподільної системи водопостачання (50,5%) та водовідведення (53,7%) – зношені більш ніж на 90%. Через високий рівень зношеності та аварійності трубопроводів в системі водопостачання зріс показник втрат води в розподільчій мережі міста (у 2020 році він встановив 22,46%), що в свою чергу призводить до підвищення собівартості послуг. У документі повідомляється, що резервуари чистої води на насосних розподільчих станціях “Жовтнева” і “Кіровський” експлуатуються більше 115 років та мають пошкодження днища і стін.

Окрему увагу розробники Схеми приділили БСА – комплексу інженерних споруд, обладнання та комунікацій у Дарницькому районі Києва, призначеного для повного біологічного очищення стічних вод столиці. Зокрема, у ДП “НДКТІМГ” вказали на те, що існуючі очисні споруди цієї станції конструктивно і технологічно непристосовані до нового складу стічних вод та підвищення в них концентрації забруднень. Зокрема, мова йде про відсутність завершальної стадії обробки осаду, що утворюється в процесі очищення стічних вод і накопичився впродовж десятиріч на мулових полях. У зв’язку з цим БСА потребує реконструкції, зокрема – впровадження методів глибокого видалення сполук азоту та фосфору.

Як неодноразово повідомляла КВ, профільна діяльність ПрАТ “АК “Київводоканал” супроводжується регулярними скандалами. Втім, їхньою головною причиною найчастіше є не застарілі інфраструктура і обладнання, а можливі фінансові зловживання з боку посадових осіб компанії.

Наприклад, ще у січні 2014 року Генеральна прокуратура України (ГПУ) зацікавилася публічними закупівлями ПрАТ “АК “Київводоканал”. У рамках кримінального провадження правоохоронці припустили, що керівництво компанії порушує чинне законодавство: для прикладу, “Київводоканал” закупив хімічні реагенти у ТОВ “ТД ”Кодіс-Сервіс” на загальну суму понад 90 млн гривень за завищеними цінами та необґрунтовано заплатив понад 30 млн гривень за юридичні послуги за наявності у штаті підприємства юридичного департаменту.

Читайте: Генпрокуратура обвиняет руководство “Киевводоканала” в “отмыве” более 100 миллионов гривен

Крім того, робота природного монополіста неодноразово викликала питання і в депутатському корпусі Київради. Зокрема, у 2018 році претензії щодо закупівель цієї компанії мала комісія міськради з питань дотримання законності, правопорядку та протидії корупції. Тоді депутатам стало відомо, що “Київводоканал” примудрився менш ніж за два роки передати підрядникам без проведення конкурсів 404 млн гривень (четверта частина від “допорогових” закупівель усіх столичних КП). При цьому, найчастіше підряди без конкурсу від “Київводоканалу” отримували лише 10 “обраних” компаній.

Читайте: Закупками “Киевводоканала” заинтересовались в антикоррупционной комиссии Киевсовета

За даними аналітичної системи Youcontrol, ПрАТ “АК “Київводоканал” (до травня 2017 року – ПАТ “АК “Київводоканал”) було зареєстровано 2 червня 1992 року, хоча де-факто компанії веде свою історію з радянських часів. Статутний капітал “Київводоканалу” складає 175,48 млн. гривень. На сьогоднішній день 25,46% акцій цього ПрАТ перебуває у комунальній власності Києва (в особі Департаменту комунальної власності КМДА. – KV), а 67% акцій “Київводоканалу” належить ПрАТ “Компанія Київенергохолдинг” (майже 61% акцій цієї компанії також належать столичній громаді, ще 39% акцій – офшору з Кіпру “Densec Limited” та британській фірмі “A Artio Global Investors”). Інші пакети акцій ПрАТ “АК “Київводоканал” становлять менше 10%.

Раніше у ЗМІ повідомлялося, що реальний контроль над цим столичним монополістом (через ПрАТ “Компанія Київенергохолдинг”) можуть здійснювати люди, пов’язані з братами Супруненками – нардепом VI і VIII скликань Верховної Ради Олександром Супруненком та В’ячеславом Супруненком (депутата Київради та колишнього зятя ексмера Києва Леоніда Черновецького). Також серед тих, хто очевидно мав чи досі має відношення до ПрАТ “Київенергохолдинг”, журналісти називали оточення Сергія Льовочкіна – голови Адміністрації президента Віктора Януковича, народного депутата України діючого IX скликання парламенту, одного із лідерів нині забороненої в нашій державі проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя”. Останній також де-факто контролює іншого комунального монополіста столиці – АТ “Київгаз”.

Читайте: Час негайно вигнати Льовочкіних з “Київгазу” та повернути підприємство столичній громаді

Крім того, діяльність “Київводоканалу” протягом останніх років пов’язували з Дмитром Андрієвським – депутатом Київради VI скликання (обирався від “Блоку Віталія Кличка”), нардепом VII та VIII скликань Верховної Ради (обирався від “Блоку Петра Порошенка”) та ексчленом наглядової ради цієї компанії (до березня 2009 року). Як повідомляла КВ, саме він, схоже, був неофіційним куратором одіозного екскерівника “Київводоканалу” Дмитра Новицького (очолював “цього монополіста з квітня 2016 року по квітень 2021 року), з персоною якого пов’язана більшість скандалів навколо діяльності водоканала у минулі роки.

Читайте: Сицилийский след: как Дмитрий Новицкий планирует обеззараживать воду для киевлян

Із 12 квітня 2021 року головою правління – генеральним директором ПрАТ “АК “Київводоканал” є Сергій Крушановський (на колажі праворуч). На цій посаді він змінив згаданого вище Дмитро Новицького. У КМДА роботу ПрАТ “АК “Київводоканал” координує заступник мера Петро Пантелеєв (на колажі ліворуч).

Комісію Київради з питань ЖКГ та ПЕК із початку діючого IX скликання міськради з 8 грудня 2020 року очолює депутат Олександр Бродський (фракція “ВО “Батьківщина”). До складу цього органу входять 7 депутатів. У минулій каденції Київради (2015-2020 роки) Бродський, будучи членом фракції “Єдність”, очолював комісію з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики.

Фото: колаж КВ

КиївВлада

Автор:
Іван Кулик
Рекомендуємо до перегляду
“Київтеплоенерго” закупило 15 австрійських міні-ТЕЦ на рекордні 1,12 млрд гривень
“Київтеплоенерго” закупило 15 австрійських міні-ТЕЦ на рекордні 1,12 млрд гривень
09:00 КП “Київтеплоенерго” на 1,12 млрд гривень замовило півтора десятки когенераційних установок для виробництва тепла та електрики. Для такого обладнання ця вартість закупівлі є…
НАБУ в курсі: Вишневе заплатить 290 млн гривень фірмі соратника Кличка
НАБУ в курсі: Вишневе заплатить 290 млн гривень фірмі соратника Кличка
16:00 У Вишневому не на жарт вирішили зайнятися безпекою школярів – за 291 млн гривень замовлено будівництво укриттів у міській школі №1 та ліцеї…
Без покарання: суд закрив “прострочену” справу щодо мільйонних збитків при реконструкції київського зоопарку
Без покарання: суд закрив “прострочену” справу щодо мільйонних збитків при реконструкції київського зоопарку
12:00 Нещодавно суд закрив одну зі справ щодо “бюджетних розпилів” при здійсненні реконструкції київського зоопарку у зв’язку із закінченням строків давності та звільнив обвинувачену…
Banner
QlU7mDx4