Телефонія та зв’язок стали однією з цілей під час нападу росіян одразу після вторгнення їх на Київщину. Оператори зв’язку області постали перед необхідністю одночасно допомагати військовим та забезпечити державним органам стабільний зв’язок. Після того, як ворог був викинутий зі столичного регіону, оператори постали перед необхідністю переформатування та повної модернізації підходів під вимоги воєнного часу. Про те, як відбувається співпраця з ДСНС та військовими, чому і для чого на Київщині проклали понад 600 кілометрів волоконно-оптичного кабелю, на що розраховувати споживачеві в разі блекауту, КВ розповів керівник Київської міської філії АТ “Укртелеком” Андрій Іванець.

КВ: Як відбувалася реконструкція мережі в місті та області після деокупації весною 2022? З якими складнощами Ви зіштовхнулись? В який спосіб забезпечували безпеку працівників?

Андрій Іванець: Окупанти дійшли майже до Києва, зокрема через Іванків, пройшли Бородянку, дійшли до Ірпеня, Бучі. У кожному районному центрі знаходились наші будівлі. Щодо Іванкова, наші люди були на окупованій частині, але будівля компанії не використовувалась. Колеги перебували у сховищах та надавали нам інформацію про те, що вони живі. Від тих, хто не встиг евакуюватися, ми не вимагали ніяких дій і підтримували з ними зв’язок. Іванків знаходиться біля Чорнобиля, ситуація там була непередбачувана. Тоді ми ще не знали, як поводились окупанти з мирними мешканцями…

Щодо Бородянки – це один з найбільш зруйнованих населених пунктів у Київській області. У нашій будівлі була вогнева точка окупантів. Зокрема, звідти вони обстрілювали центральну вулицю Бородянки. Вони там і жили, і печі топили тощо. Це була найбільш постраждала наша будівля… На сьогоднішній день вона ще не відновлена. Втім, апаратура не постраждала і після деокупації технології було відновлено.

Усім працівникам було надано змогу евакуювати сім’ї та можливість працювати віддалено. Чоловіки після того, як вивезли родини, повернулися на місця.

КВ: Як працювали, коли ворог був під Києвом?

Андрій Іванець: Працювали багато, адже були численні звернення від військових, щоб забезпечити їх телефонією по мідному кабелю. Знадобилася наша колись основна, зараз вже менш сучасна мідна технологія – звичайна телефонія. Ми підключали все, що мали в наявності, робили все необхідне, щоб забезпечити ЗСУ зв’язком. Співпрацювали і досі співпрацюємо з військовими!

КВ: Наскільки від дій росіян постраждали мережі?

Андрій Іванець: Одразу після вторгнення елементи мережі на окупованих територіях було відключено від загальної. Тобто, набрати номер, зателефонувати, зайти в інтернет було неможливо. Це були усвідомлені дії компанії. Безпосередньо, коли ці всі події відбувались, почався великий обсяг земельних робіт по укріпленню та будівництву мережі опору навкруги Києва.

КВ: Як Укртелеком допомогав і допомогає державним службам під час повномасштабного вторгнення?

Андрій Іванець: Ми скоординували наші дії з штабом оборони Київської області, де я особисто перебуваю в постійному складі як представник компанії. Штаб працює і досі. Двічі на день були наради. Від нас була потреба забезпечувати сталий зв’язок, інтернет – адже, незважаючи на все, держава мусила виконувати всі соціальні зобов’язання. Ми є одним з основних провайдерів і державне казначейство є нашим клієнтом. Тож потрібно було забезпечити сталість каналів казначейства на фоні блекаутів, відключень, переключень та всіх земельних робіт. За допомогою функціонування штабу всі дії координувались задля збереження оптичної мережі, щоб казначейство працювало, отримувало послуги інтернету та могло здійснювати відповідні соціальні нарахування.

Великою частиною наших договірних зобов’язань перед державою є забезпечення системи оповіщення. Ми забезпечуємо розміщення старої (ще радянської) системи оповіщення на наших майданчиках по всіх областях України. Завдяки Укртелеком працюють канали зв’язку для отримання сигналів оповіщення від ДСНС. Тобто, коректність роботи сирен, які ми чуємо як по Києву і області, так і по інших регіонах – все це забезпечує наша послуга.

Будівлі Укртелеком знаходяться в центральних частинах населених пунктів. Ми маємо значну кількість сховищ різного типу. Вони є державною власністю, але знаходяться на балансі в компанії, оскільки розташовані в наших будівлях. Тому ми долучалися до забезпечення їхньої доступності. Значна кількість сховищ різного ступеню розташована в Києві. Це також наш вклад в загальну ситуацію.

Щодо забезпечення енергоживлення, у нас організовано все в наступний спосіб: кожний майданчик в районному центрі має дизель-генераторну установку, тому в разі знеструмлення ми здатні самі забезпечувати заживлення. Коли ситуація із живленням не критична, обладнання активно не використовується, адже техніка не може працювати безперервно. Тож її обслуговування має зупинятися. Тоді як в блекаути та під час відключень техніка навпаки потребує більшої уваги, зокрема збільшення запасів палива на кожному майданчику. Щоб робота була ефективною, з’явилася певна система категоризації. У нас є майданчики, які працюють у разі знеструмлення 24 години. Якщо це майданчики умовно меншої важливості, ми забезпечуємо дизель в робочий час, коли працюють офіси – наші основні клієнти. Тобто, ми розрахували, як не витрачати зайвий дизель і залишатися при цьому ефективними та забезпечувати всі наші послуги для клієнтів.

КВ: Як відбувається відновлення зараз, після масованих обстрілів на Київщині?

Андрій Іванець: Значних влучань в наші об’єкти мережі не було. Мене попереджають про навчання, роботи ДСНС, тож я приблизно розумію, що і як відбувається. Ми постійно на зв’язку з військовим комендантом Київської області, тож маємо можливість бути залученими до цих речей.

Якщо відбувається знеструмлення – автоматично вмикаються дизель-генератори, які є у всіх наших будівлях, і працює енергетична служба, яка цілодобово контролює ситуацію.

КВ: На який час автономної роботи після відключень світла можуть розраховувати клієнти Укртелеком?

Андрій Іванець: Сучасна технологія працює в наступний спосіб: наш споживач повинен мати джерело безперебійного живлення – павербанк. Він заживлює свій модем, який одночасно є wi-fi роутером 2 в 1. І отримує від нас послугу енергонезалежного інтернету, яка доступна до 96 годин після відключень світла.

КВ: Які ще складнощі є на зараз і як ви їх долаєте? Чи правда, що наразі наслідки від дій крадіїв кабелю та обладнання гірші, ніж від обстрілів?

Андрій Іванець: Враховуючи те, що наша мережа – в більшості кабельні каналізації, вона захищена від наслідків обстрілів, хоча бувають виключення. Зокрема, при значних влучаннях, коли утворюються воронки, наші каналізації були зруйновані.

Наслідки дій крадіїв виглядають більш проблемними. Коли була більш активна фаза воєнних дій, багато хто виїхав, діяла подовжена комендантська година, то крадіжки значно зменшились. Зараз вони повернулися.

Ситуація загострюється тим, що якщо у звичайному житті комунальні підприємства, ОСББ піклуються про свої підвальні приміщення, обмежують до них доступ, то зараз підвали використовуються в якості укриттів. Відповідно, вони відкриті і без замків 24/7, а це полегшує доступ крадіям, які вирізають наші кабелі, в результаті чого цілі будинки залишаються без послуг зв’язку. Ми маємо по Києву достатню кількість таких прикладів. Звісно, відновлюємо пошкодження, працюємо з цим, але поки що вирішення цієї проблеми у нас немає.

КВ: Як наразі відбувається модернізація мереж? Якими є стратегія розвитку та пріоритети Укртелеком? Про які результати можна говорити на сьогодні?

Андрій Іванець: Є план модернізації мереж, вона активно триває. Наша стратегія – відмова від міді та перебудова на оптику. Ми відмовляємося від старих технологій, перебудовуємо мідну мережу на нову і сучасну FTTH/P за технологією GPON. Це – масштабний проєкт, який триває вже не один рік. Операційно це відбувається в наступний спосіб: абонентам пропонується переходити на новітні технології. Хто хоче залишити стаціонарний телефон вдома – пропонується спеціальне технологічне рішення з використанням мобільного зв’язку. Тобто, людина залишається з телефоном, якщо має бажання, і вже з сучасним оптичним інтернетом. Це дуже потужний процес, до якого залучена велика кількість людей.

Протягом першого півріччя 2024 року було прокладено 613 км волоконно-оптичного кабелю.

КВ: Які основні напрями вашої роботи в столичному регіоні? Щось особливе пропонуєте абонентам?

Андрій Іванець: Для певної категорії клієнтів найбільш чутливим фактором є ціна. Зокрема, багато провайдерів через перехід на нову систему оподаткування анонсували підвищення тарифів, тоді як Укртелеком у 2024 році не змінюватиме ціни. Адже наші тарифи завжди відповідали ринковим умовам. Більше 30 % вартості тарифів для споживача складають податки, які Укртелеком сплачує своєчасно й у повному обсязі. Так, у 2023 році компанія сплатила понад 1,35 млрд грн податків, а за перші шість місяців 2024 року — понад 660 млн грн.

Для інших – особливо це стосується бізнесу – важливо отримати повний пакет послуг від одного оператора. Ми найбільше розбудовуємо оптичну мережу, постійно переводимо сервіси на нові технології. Війна показала, що в деяких випадках лишається затребуваною і наша мідна телефонія, наприклад, частина нашої мідної мережі задіяна для оповіщення і роботи сирен, зокрема і по Києву. Дехто, особливо органи влади, залишають ці послуги як сталий зв’язок паралельно з новітніми технологіями. Це той випадок, коли більш застаріле є більш надійним.

Наша спеціалізація, розгорнута мережа, рівномірна географія – те, що цінує не тільки Київщина, особливо це стосується юридичних осіб. Роздрібні мережі, аптеки, банки, заправки, супермаркети тощо, не кажучи про державні установи – це фактично інфраструктурні речі, тому ми як безпосередньо, так і опосередковано впливаємо на сталість критичної інфраструктури країни.

КВ: Які плани на розвиток у Києві, чи буде тут більш стабільний зв’язок?

Андрій Іванець: Ми плануємо закінчити модернізацію та повністю перейти на оптичний сервіс. У Києві дуже велика кабельна каналізація – 66 тис. колодязів. Весь центр міста прокладений нашими кабелями. Поступово, крок за кроком, замінимо мідну мережу на нову сучасну інфраструктуру, фокус буде на на розвитку мережі FTTH/P за технологією GPON. І так, це дозволить забезпечити сталий зв’язок і надати клієнтам якісні телекомунікаційні послуги.