Гасло “чим гірше народові – тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання планують об’їхати всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв’ю з головою Тетіївської районної ради Наталією Жубер.
KV: Розкажіть про бюджетні показники Тетіївського району за 2016-2017 рік.
Наталiя Жубер: За минулий рік бюджету планувалось 227 млн 416 тис. гривень, з них власних надходжень – 27 млн 590 тис. гривень, спеціальний фонд – 6 млн 578 тис.гривень. Сьогодні не вистачає коштів на бюджет розвитку, що стало великою проблемою. Іноді невеликі суми отримуємо з сільських бюджетів, але цього недостатньо.
На 2017 рік ми плануємо 34 млн гривень бюджету, та це – лише маленька частина від того, що необхідно. Якщо район житиме за власні кошти, то профінансувати ми зможемо лише освіту. Медицина, соціальна сфера та інфраструктура в нас існують за рахунок субвенцій та дотацій.
KV: В Київській області є невиплати по зарплатам. Яка ситуація у Тетіївському районі?
Наталiя Жубер: Справді, під час розрахунку бюджету на цей рік не було передбачено суму мінімальної зарплати у 3 200 гривень. Тоді не було впевненості, що закон приймуть. У січні та лютому цього року у сферах освіти та медицини існувала невелика заборгованість, але сесією районної ради за рахунок вільних залишків було виділено кошти для її погашення. Зараз все виплачується вчасно.
KV: Чи працює в районі система електронних закупівель “Прозорро”?
Наталія Жубер: Найчастіше системою користуються заклади охорони здоров’я, освіти та культури, а також найбільші сільради.
Наприклад, проводили тендер на закупівлю м’ясних виробів, для харчування дітей у шкільних та дошкільних закладах. Двічі подавали на “Прозорро”, перший раз ніхто не зацікавився, на другий – виграв місцевий постачальник, який раніше частково забезпечував дітей харчами.
З ліками в нас ситуація гірша – їх частіше купуємо в борг, тому системою електронних закупівель користуватися не можемо.
KV: Назвіть найбільші проблеми у сферах медицини й освіти області.
Наталiя Жубер: У лікарнях в нас гостро стоїть проблема із кадрами. На сьогоднішній день більшість з них поважного віку, молодих спеціалістів можна на пальцях порахувати. В нас немає багатьох медичних приладів, через що людям доводиться їздити до лікарні у Білу Церкву чи в Київ.
Для спеціалістів медичної сфери нам також хотілося б облаштувати гуртожиток. На території нашої лікарні є гуртожиток, який пустує близько 10 років. Є в нас і певна частка грошей, які потрібні на його відновлення. Там можна зробити 4 двокімнатні квартири і декілька кімнат гуртожитку.
В освіті ситуація інша – кадрів достатньо, доволі молодих, але школи порожні через досить невелике наповнення класів. В районі є навіть два села – Росішки і Дзвеняче, які в перспективі на 2017-2018 рік відділ освіти має виносити на пониження ступеню до l.
KV: Як оцінюєте хід реформи децентралізації у районі?
Наталiя Жубер: Коли зайшла мова про децентралізацію, міський голова Тетієва відразу підхопив цю ідею і почав сприяти її втіленню. З головою адміністрації і ради вони об’їхали кожний населений пункт, пояснювали людям цілі цих змін.
В нас планувалось створити одну Тетіївську об’єднану громаду. Був розроблений перспективний план, але з 23 населених пунктів 7 виступили проти об’єднання: Галайки, Денехівка, Теліжинці, Кашперівка, Кошів, П’ятигори і Росішки. План був переписаний, враховуючи рішення цих сіл. Подали на розгляд в обласну раду. Чекаємо відповіді. Однак, на вибори в цьому році ми точно не підемо.
KV: Чи має Тетіївщина проблеми з підприємствами, які зареєстровані в Києві, а господарську діяльність проводять у районі?
Наталiя Жубер: Є в нас фабрика спецодягу, яка зареєстрована у Києві, на Тетіївщині має філію. За півроку її керівник пообіцяв переоформити документи, щоб податки надходили у район.
Ми нікого не вмовляємо, просто сідаємо за стіл переговорів. Пояснюємо, що працюємо на благо району і коштів нам не вистачає. Обіцяють практично всі, але виконує обіцянки далеко не кожен.
Також з великих підприємств можу назвати ДП “Укрспирт”, але воно перебуває у державній власності. В минулому році підприємство мало не закрили, тому поки говорити про перереєстрацію ми не можемо.Проблемними в цьому питанні є “Укрпошта”, та” Укртелеком”. А взагалі, я вважаю що це – проблема державного значення, тому що податки повинні надходити за місцем проживання працівника.
KV: Чи можна назвати Тетіївщину аграрним районом? Наскільки він інвестиційно привабливий?
Наталiя Жубер: Однозначно аграрна сфера в нас дуже розвинена, але інвестори на наші землі не дуже поглядають. Можливо, причина в тому, що ми розташовані далеко від столиці. А також важливим чинником є нестабільність в нашій державі.
Є охочі зайти на територію, але вони себе не афішують. В районі існують випадки діяльності аферистів, що відбирають землю. В середньому за оренду паю дають 6-7 тис. гривень, ці люди приходять до селян і пропонують суму у 13-15 тис. гривень, договори укладають так, що в результаті вони виявляються недійсними. Ми закликаємо людей не приставати на такі пропозиції. На щастя, в нашому районі такі договори поки підписані не були.
KV: Чи проводяться в районі земельні аукціони? Скільки гектарів землі простоює?
Наталія Жубер: Земельні аукціони в нас не проводяться. Вся земля перебуває в оренді, вона оброблена і доглянута.
KV: В районі дуже багато ставків. Рибний бізнес процвітає?
Наталя Жубер: Ставки – одна з найголовніших проблем району. В районі їх 192. Ми розглядали на останній сесії районної ради питання про те, щоб взяти на облік і прийняти на баланс існуючі гідроспоруди . В районі на сьогодні немає жодного водного об’єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи.
Поясню чому. Раніше дозвіл на оренду надавала сільська рада або голова райдержадміністрації строком на 10-20 років. До 2020 року такі договори є чинними. Але район суттєво недоотримує від цих платників податків.
Крім того, деякі дозвільні документи орендарі не можуть отримати від КОДА. Один з наших депутатів, який орендує два ставки площею 109 га, навіть подав позов до суду щодо бездіяльності обласної адміністрації.
KV: Чи є проблеми зі сміттям в районі?
Наталія Жубер: В нас зараз розглядається проект, згідно якого місцеве сміттєзвалище буде розширено на 7,2 га. Поки невистачає фінансування, але це – об’єкт місцевого значення і над цим плідно працює міський голова, проте це не вирішить районної потреби.
Велись переговори зі Ставищенським головою районної ради з приводу будівництва на території їх району сміттєпереробного заводу. Розглядається питання про те, щоб наше сміття вивозили на цей завод.
KV: Чи є в районі проблеми, які обласна влада не помічає?
Наталія Жубер: Рік ми боролися за те, щоб лісополоси на полях передали на наш баланс. Вони розташовані на землях державної власності і регулярно вирізаються. Ніхто не має права виступити позивачем до суду, бо вони не мають власника.
Був випадок, коли наші громадські діячі викликали поліцію і прокуратуру, але матеріали справи зникли і все закрили. На базі райради ми створили комунальне підприємство ”Тетіївліс”. Обрали директора, який неодноразово їздив з документами в область, однак отримував тільки відписки. Нам довелось закрити підприємство, бо фінансування на нього не виділялось. Зараз воно на стадії ліквідації.
KV: Є взаєморозуміння між райрадою та райдержадміністрацією Тетіївщини? У чому труднощі?
Наталія Жубер: Намагаємось підтримувати дружні стосунки, але лише у суперечці народжується істина. Єдине, в чому бувають непорозуміння – в нас різне бачення розподілу бюджетних коштів. Райрада вважає, що частину можна було б зекономити на енергоносіях, перевезеннях та витратити на розвиток. Нас у цьому не підтримують. Але ми не створюємо через це конфліктних ситуацій.
KV: Чи є у вас якийсь план-мінімум і план-максимум самореалізації на керівній посаді?
Наталія Жубер: Мій план-мінімум – зберегти ті соціальні об’єкти, які працюють на сьогоднішній день.
Максимум – сподіваюсь, що прийдуть до нас хороші інвестори, і ми зможемо реалізувати багато проектів, залишити по собі добрий слід.
Читайте: Досье: Жубер Наталья Викторовна
KV: Чи бачите Ви в подальшому свою політичну кар’єру? З якою метою Ви прийшли на посаду голови райради?
Наталія Жубер: Коли я прийшла на посаду, все було новим і довелось багато вчитись. Та я й досі вчуся, бо всього знати не можна. Я не прийшла на посаду просто посидіти, хочеться якихось змін. Однак, більшість людей, очікуючи змін в країні, не готові змінюватися самі. В них немає розуміння того, що не можна смітити будь де, потрібно прибрати біля домівки тощо…
Не можу сказати, що я не амбітна людина. Робота не легка, але цікава, до того ж, я маю здібності до керівництва, та відчуваю в собі сили щось змінити на краще. Наснаги додає підтримка депутатського корпусу. Звичайно, якщо буде можливість, я піду далі політичними сходами.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар’єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки”
Бесіду провели Вікторія Білоус, Ігор Дармостук