Останнім часом Україну стрясають скандали щодо випадків тиску правоохоронних і контролюючих органів на бізнес. Перевірки, слідчі дії, арешти майна і активів, схоже, “вбивають” підприємства, позбавляючи громадян робочих місць, а державу податків. Такі “санкції” наразі застосовуються і до розташованих в Україні міжнародних компаній, у складній структурі власності яких серед різноманітних іноземців можна знайти російських бенефіціарів. Засновник і Генеральний директор Приватного акціонерного товариства “Діелектричні кабельні системи України” (ПрАТ “ДКС України”, компанія потрапила саме в таку “пастку”) Олександр Горбачев в інтерв’ю КиївВладі розповів про те, що майже завжди мова йде про підприємства, якими керують і на яких працюють українські громадяни. Він впевнений, що таке знищення “російського сліду” послаблює обороноздатність нашої країни і негативно впливає на перспективи повоєнної відбудови України через порушення міжнародного законодавства.
KВ: Ви співвласник і керівник підприємства, яке після початку масштабного вторгнення військ рф в Україну опинилось під суттєвим тиском правоохоронних органів через те, що у Вашого головного співзасновника з Італії (“Adventus International s.r.l”) є російска частка (засновники з росії – Дмітрій та Свєтлана Колпашнікови). KВ минулого року без коментарів з Вашого боку опублікувала декілька матеріалів на цю тему. Але їх тексти після рішення Подільського районного суду м. Києва №758/3605/23 від 28.12.2023 року і виправлення однієї нашої статті, ми все ж вирішили приховати до моменту винесення судами рішень по двом кримінальним провадженням, які розслідують СБУ і Нацполіція. У що ця історія вилилась для Вас, пов’язаних з Вами людей і самого підприємства?
Олександр Горбачев: Вилилась у те, чого нікому не побажаю. Мені і моїм рідним довелося пережити кілька обшуків вдома, а мені особисто – ходити на допити “як на роботу” та витрачати шалені кошти на юристів, адвокатів та лікарів. На усі виробничі потужності ПрАТ “ДКС України”, усі основні активи підприємства відразу рішеннями кількох судів було накладено арешти, що шокувало наших співробітників, партнерську мережу та співвласників із Італії, уся наша фінансова і робоча документація в рамках слідчих дій за багато років була ретельно декілько разів перевірена. Була також проведена судова експертиза, яка, до речі, остаточно довела, що наша продукція – монтажні пластикові і металеві системи для прокладання різних кабелів – ніяким чином не може нести загрозу охороноспроможності України, як це заявляв дехто з наших “доброзичливців”. Більше розказати про перебіг слідства, яке триває і в принципі може ще тривати роками, я не маю права.
З позитивного те, що за допомогою наших адвокатів та італійських партнерів ми вибудували нову структуру роботи згідно законодавства та поновили виробничу діяльність підприємства, при продовженні дії всіх арештів на його основні засоби і акції. Тобто, незважаючи на шалений тиск, ми спромоглися забезпечити усіх наших робітників доходами, а державу Україна – податками. Більше того, наше підприємство продовжує сплачувати заробітну плату 38-ми нашим працівникам, які знаходяться в лавах ЗСУ і ТРО, хоча це не є обов’язком для роботодавця з вересня 2022-го. Це я вважаю моральним обов’язком перед нашими захисниками, які дають нам можливість жити і працювати.
Зауважу що, майже з початку діяльності за італійські інвестиції ми закуповували сучасне обладнання, побудували свій виробничо-складський комплекс площею 12 тис. кв.м. в межах села Іванків Бориспільського району Київської області. В цьому дуже допомогли італійські інвестиції, мова йде про десятки мільйонів євро. На підприємстві завжди працювали такі самі українці, як і я. При цьому, наша компанія завжди працювала на 100% “в білу” – без виплати зарплати в конвертах та “оптимізації” податків.
Треба враховувати, що, наприклад, у 2021 році ПрАТ “ДКС України” забезпечувало роботою біля 250 робітників, та заплатила податків в сумі майже на 60 млн гривень. Станом на сьогодні чисельність працівників компанії становить 194 особи, враховуючи тих, хто служить в лавах ЗСУ і ТРО. При цьому, за час військового стану було сплачено більше 160 млн. грн. податків.
В цілому ситуація дуже складна, чим все закінчиться сказати важко. Єдине в чому я впевнений, це те, що нашій державі не вигідні “самосанкції”, які зупиняють діяльність легального бізнесу і руйнують вітчизняну економіку.
KВ: Звучить логічно, але ж є і інша сторона питання. Теза про те, що жахлива агресія росії дає державі Україна право забрати та привласнити усі активи громадян росії, щоб вони працювали не на російський бюджет, а виключно на вітчизняний – теж виглядає логічною і привабливою.
Олександр Горбачев: Повністю згоден, теза правильна. Ми кожен день бачимо ті жахи, які рф робить на нашій землі, природньо, що ми прагнимо справедливості і хочемо по максимуму позбавити країну-агресора в тому числі фінансових ресурсів. Тільки, мабуть, потрібно шукати якусь іншу процедуру застосування цього права держави Україна. Думаю, не можна підходити до цього питання суто за формальними ознаками.
24 лютого 2022 року нас усіх застало зненацька. Ніхто не мав досвіду ні в Україні, ні в Європі, ні у світі, як реагувати на подібну агресію та обставини. І тому дії, які прийняло керівництво держави, уряд, реакція Європи та світу – вони теж були миттєві та нестандартні. Все демократичне суспільство розуміє, що зі злом треба боротися, треба його перемагати. Питання – яким шляхом та якими діями.
За 100 років, на жаль, сумісної історії з північними сусідами у форматі Радянського Союзу та СНД всі відносини (родинні, економічні, фінансові стосунки) були переплетені, ми отримали спадок перемішаних стосунків. Як приклад цього, може хтось не звертав увагу, подивиться в паспорт громадянина України на другу сторінку, там є записи мовою держави-агресора. Чи це означає, що всі громадяни України є зрадниками та їх треба заарештувати та ізолювати від суспільства? Авжеж ні. Зрадництво, колаборація визначається іншими діями, а не записами в документах.
Схожа ситуація склалася і в бізнесі. Частина українського бізнесу в останні часи почала входити в групи міжнародних компаній та інтернаціональні холдинги, чим запровадила залучення інвестицій в країну, локалізацію сучасних західних технологій, розвиток національного виробництва. Зазвичай, у міжнародних компаніях достатня складна структура власності, де знаходиться багато різних засновників, і може так трапитись, що якісь російські бенефіціари, які не впливають на діяльність українського підприємства, все ж такі можуть знаходитися в записах.
Як приклад з паспортом, зрадництво, пособництво агресії, фінансування тероризму потрібно відрізняти за конкретними діями, а не за записами в документах. Я і італійські акціонери вже більше ніж півтора року намагаємось в законний спосіб виконати нові умови щодо кінцевих бенефіціарів компанії, щоб громадян рф серед співвласників не було. Маю на увазі угоду про продаж акцій ПрАТ “ДКС України” від ТОВ “Адвентус Інтернейшнл С.Р.Л.” компанії ТОВ “Флоріс”. В Італії ці зміни вже зареєстровані. А в Україні, враховуючи заблокований реєстр цінних паперів і свавілля депозитарної установи, ми зареєструвати ці зміни не взмозі.
В результаті цієї сумної колізії, законно реагувати на нові законодавчі зміни ми не можемо. І виходить, що нам і іншим компаніям, які опинились у подібній ситуації, залишається поступово “вмирати” і врешті решт закінчити своє існування.
KВ: При цьому, якщо ваш співзасновник – італійська компанія – могла б завершити угоду, щоб офіційно позбутись акціонерів – громадян росії, то в Україні у ПрАТ “ДКС України” зникли б усі юридичні проблеми? І бюджет росії б гарантовано ніяких грошей з цього бізнесу не отримував і український бюджет продовжив би наповнюватись?
Олександр Горбачев: Бюджет росії і так ніяких грошей від діяльності нашого підприємства не отримує, бо з 3 березня 2022 року діє Постанова Кабінету Міністрів України № 187 від, яка не дозволяє ніяким компаніям виплачувати дивіденди і виводити капітали за межі України. І так, реєстрація рішення італійського акціонера про продаж акцій ПрАТ “ДКС України” від однієї італійської компанії іншій італійській компанії повністю унормувало б для нас ситуацію. Зауважу, акції продаються компанії, яка веде бізнес у Європі більше 30 років, мова не йде про якусь фірму, створену саме для цієї угоди. Я вважаю, що саме для таких випадків і було прийняте рішення НКЦПФР № 1053 від 04.08.2022 року, в якому прописана норма про те, що Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) наразі має повноваження в кожному окремому випадку надавати українським компаніям дозвіл на певні операції з цінними паперами.
Але ж в нашій ситуації цей процес загальмувала не НКЦПФР, а ТОВ “НВП “Магістр” – депозитарна установа, яка довгі роки обліковувала наші акції і поки що з офіційно незрозумілих причин не виконала розпорядження нацрегулятора. А конкретно мова йде про одну посадову особу депозитарія – людину, яка лише нещодавно офіційно перестала бути власником цього ТОВ. Саме вона ініціювала і розкрутила відносно ПрАТ “ДКС України” маховик репресій – усі ці слідчі дії, перевірки, судові розгляди.
KВ: Зауважимо, впевнений, що ця людина щиро вірить у те, що для перемоги України усі російські активи будь-де в світі обов’язково повинні бути конфісковані та передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). Каже, що, на жаль, серйозно в Україні цим питанням ніхто займатись не хоче, хоча тільки в Києві є біля шести сотень міжнародних компаній, в яких так чи інакше присутні бенефіціари з рф.
Олександр Горбачев: Я знаю, що нещодавно ця людина вже з нової посади намагається продовжувати свою “боротьбу”. І об’єктивно щось стверджувати про істинні мотиви цих дій я, звісно, не можу, хоча підозри у мене дуже погані. Нехай з цим розбираються уповноважені компетентні органи.
Треба розуміти, що зазвичай, в складні і катастрофічні часи активізують свої дії різні шахрайські, злочинні особи і угрупування. Зараз є дуже багато фактів, коли шахрайські дії прикривають дуже болючими для всіх проблемами та лозунгами і під цим “прикриттям” злочинці намагаються реалізовувати свої зовсім не патриотичні задуми. Дуже легко приклеїти комусь ярлик зрадника чи пособника, але дуже важко, а іноді і неможливо встановити істину.
Зараз в нас вже є приклади тисяч підприємств, які зупинили свою роботу, чи взагалі припинили існування. І, можливо, вони не зможуть повернутися до нормальної, стабільної роботи, тому що працівників немає, активи чи арештовані, чи знищені. В результаті такої боротьби з “російським слідом” шахраї винагороджуються, а втрачає суспільство, економіка та наша країна.
KВ: Що плануєте робити?
Олександр Горбачев: Наполегливо працювати. Навіть в таких важких умовах військового стану я продовжую інвестувати в нові технології, закуповую нове обладнання, локалізую виробництво нової продукції. В наші часи падіння рівня економіки, окупації значної території, внутрішньої міграції достатньо важливо забезпечити роботу підприємства, утримання працівників компанії і їх родин, підтримку потреб збройних сил, наповнення податкового бюджету країни.
Ще є дуже важливі соціальні і психологічні питання. Як я вже казав, у нас 38 співробітників знаходяться в лавах ЗСУ і ТРО. Деякі з них почали повертатися з бойових дій, і їх психологічний стан дуже важкий після усіх пережитих подій. Окрім професійної психологічної реабілітації, я вважаю, що мій обов’язок – забезпечити їм належні умови праці для того, щоб вони відчули забуті враження наполегливої цивільної праці, стабільності, потреби суспільства в їх діях. Тільки тоді їх психологічний стан стабілізується і покращиться.
А ще ж є і глобальна демографічна проблема.
KВ: Маєте на увазі питання повернення в Україну після війни виїхавших за кордон громадян?
Олександр Горбачев: Так, я про повернення людей, яких війна вигнала зі своїх домівок і вони релоцировались в інші місця в Україні, чи взагалі виїхали за кордон. Останніх, за офіційними даними, 6-8 мільйонів. Зараз ми знаємо, що багато держав вже оголошують, що підтримка українських біженців буде до осені 24-го року. Нашим співгромадянам треба вирішувати – чи повертатися на Батьківщину, чи залишатися в міграції. Але ж усі розуміють, що повернутися вони можуть тільки тоді, коли в Україні будуть стабільні гарантовані умови життя і праці.
KВ: Як на розпочатий в Україні процес “конфіскацією російських активів” дивляться Ваші партнери з Італії? Що з цього приводу, на Вашу думку, розуміють собі на Заході?
Олександр Горбачев: Зрозуміло, що у ході таких процесів страждають інтереси іностранних інвесторів і це явно погіршує репутацію нашої держави. Вважаю, це також може суттєво впливати на розмір фінансової і військової допомоги від наших партнерів і на перспективи участі іноземного капіталу в повоєнному відновлені України.
Головна проблема – це невідповідність нашого законодавства міжнародному. Дійсно, після вторгнення північного сусіда і нерозуміння, розгубленості в законодавчих кроках, ми повинні були миттєво реагувати на запобігання зловживання законами і зберегти бази даних. Але деякі дії стосовно арештів, конфіскацій, націоналізації – вони відверто суперечать міжнародним законам.
Зараз керівництво нашої держави прикладає багато зусиль для залучення іноземних інвестицій, особливо в планах відродження країни після війни. Якщо зараз, під час війни, ми отримуємо по офіційним звітам 3,5 мільярда євро/доларів в місяць для утримання бюджетників, соціальних виплат і покриття дефіциту державного бюджету, то це політичне рішення для того, щоб Україна могла продовжувати спротив.
В бізнесі, особливо після війни, політичні розпорядження працювати не будуть. Міжнародний бізнес повинен бути впевнений, що всі інвестиції, які він впроваджує в інших країнах, надійно захищені та всі закони й умови відповідають міжнародному праву і захищені верховенством права. Ніякий надлишковий прибуток не може компенсувати ризики неповернення інвестицій, втрати майна та активів.
Хотілося б, щоб кожен в нас на своїй посаді, своєму місті в складному суспільному організмі, не шукав зради там, де її немає, а сумлінно виконував свою місію заради спільної мети і нашої перемоги.
Довідка KВ:
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ПрАТ “ДКС України” було зареєстроване в Києві у липні 2000 року. Власниками крупних пакетів акцій цієї компанії станом на IV квартал 2021 року були італійська компанія “Adventus International s.r.l” (75%) та громадянин України, мешканець Києва Олександр Горбачев (25%), який також є керівником “ДКС України”. Кінцевими бенефіціарами даного ПрАТ є Горбачев (частка статутного капіталу – 25%), громадянка Італії Сільвія Реперторіо (25,54%), а також двоє громадян Росії – згадані вище мешканці Москви Дмітрій та Свєтлана Колпашнікови (по 12,82%).
У свою чергу, “Adventus International s.r.l” є для ПрАТ “ДКС України” материнською компанією, заснованою згідно європейського законодавства для ведення міжнародного виробничого бізнесу. Ця компанія по аналогії з Україною є співвласником схожих компаній у 8 країнах світу, серед яких: Італія, Франція, Угорщина, Румунія, Туніс та інші.
Спілкувався Олександр Красногородський
фото КВ
