Рибаки села Кийлів, що на Бориспільщині, збентежені можливим самозахопленням Дніпра. За їх словами, мисливсько-рибальське господарство, яке орендує там землю, вийшло за свої межі та почало огороджувати парканом територію річки, так зване урочище “Педячка”. Забудувати територію, нібито, планують елітними котеджами. Саме господарство стверджує, що паркан необхідний для вилову риби та захисту людей від диких тварин. Тим часом поліція та прокуратура розпочали розслідування.
Огорожа вздовж Дніпра
Як стало відомо KV, 6 та 13 лютого представники громади Бориспільщини виходили на акцію протесту поблизу села Кийлів. Причиною стали сотні металевих стовпів, які з’явилися уздовж декількох кілометрів берегової лінії Дніпра в урочищі “Педячка”. Місцеві зазначають, що роботи розпочалися у цьому році мисливсько-рибальським господарством “Карань”.
Як розповів KV секретар та депутат Бориспільської міської ради 7-го скликання Ярослав Годунок, частково там також було встановлено паркан, який пізніше зруйнували разом із стовпами.
“До мене звернулись рибалки із Кийлова, Воронькова, Борисполя. Їх занепокоїло те, що єдине місце виходу до Дніпра почали обносити парканом з обох боків і металевими стовпами на заплаві. Я відразу не повірив. Але виявилось, що там дійсно почали огороджувати 100 метрів берегової території Дніпра і вздовж річки – ще кілометрів 12. Ми поїхали на місце, біля в’їзду в село стояв шлагбаум, охорона, чого закон не дозволяє. Силою вдалось пройти до Дніпра. Викликали поліцію. Ми написали заяву, порушено справу. Прокуратура взагалі ніяк не відреагувала, хоча ми звертались. Потім повідомили, що з’явилися власники паркану і пообіцяли все прибрати. А поставили той паркан Бідюк і Коржевський, керівники мисливсько-рибальського господарства “Карань”, – каже він.
За словами Годунка, господарство “Карань” планує там будувати прибуткове котеджне містечко, схоже на те, що є найдорожчим в Україні.
“За нашою інформацією, там хочуть будувати котеджне містечко, як “Золоче” у Вишеньках. Доволі дороге і круте. І відповідно у простих людей доступу до води не буде. Влітку на тих заплавах відпочивали тисячі людей, приїздили з наметами. Взимку ходили на риболовлю. Дозволи цьому господарству видавала обласна рада та РДА. Необхідність огорожі вони пояснюють тим, що планують там виловлювати рибу. Але, звісно, що ніхто із місцевих у це не вірить. Наша вимога – розірвати з ними договори і звільнити стометрову зону біля Дніпра”, – сказав він.
Варто зазначити, що Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування”, який прийнято у 2019 році, захисні смуги встановлюються навколо річок і водойм шириною 25 м для малих річок, струмків, а також ставків площею менше 3 га. Для середніх річок, водосховищ та ставків більше 3 га – захисна смуга шириною 50 м, для великих річок, водосховищ та озер – 100 метрів.
Але в даному випадку, за словами Годунка, паркан зібралися встановлювати не на березі, а далеко в воді.
Переговори
9 лютого відбулось засідання земельної комісії за участі членів ініціативної групи у сільській раді Воронькова. Розібратися в питанні намагалась голова Вороньківської громади Любов Чешко. Інтереси підприємства, яке веде роботи, що викликали протест, представляв Анатолій Бідюк, один із власників і засновників мисливсько-рибальського господарства “Карань” ТОВ “Процівське”.
Він запевнив присутніх, що паркан – це захист людей від диких тварин, яких вони вирощують у своєму господарстві.
“Дикі тварини, які знаходяться у напіввільних умовах, відносяться до об’єктів підвищеної небезпеки. Для захисту людей створюється огорожа. Ми її перенесемо, це не принципово. Я думаю, ми знайдемо варіант, зробимо стежку, щоб місцеві там могли пройти”, – каже він.
На фото справа Анатолій Бідюк
Однак, це не влаштувало активістів. Вони вирішили самостійно “прибирати” паркан та металеві стовпи, адже вважають, що “огорожа від тварин” – це лише прикриття. Крім того, місцевий житель Володимир Педяк поскаржився, що раніше один такий стовп він знайшов у себе в дворі.
“Сад забрали, все забрали. Від води відрізали. Поставили паркани. Приїздить поліція і вимагає в мене документи на ті паркани”, – каже він.
Як пише сайт “Вісті”, за підсумками розмови з’ясувалося, що землі були виділені господарству у 2006 році рішенням Бориспільської райдержадміністрації. Воду планують огороджувати для розведення риби.
Закон ситуацію трактує по-різному. З одного боку, є стометрова охоронна зона, з іншого – рибальські господарства мають право брати водойми в оренду. За результатами обговорення варіантів вирішення проблеми Анатолій Бідюк висловив готовність піти назустріч побажанням людей. Сформовано робочу групу.
Що робитиме прокуратура
Тим часом, 17 лютого, активісти вийшли на черговий мітинг, але на цей раз під будівлю прокуратури Бориспільщини.
Вони мали декілька вимог: звільнити керівника Бориспільської місцевої прокуратури Любомира Головку, порушити кримінальну справу за захоплення зони відпочинку, арештувати вказану землю і розірвати договір оренди, зобов’язати господарство виконувати закони і розгородити усі без винятку землі в 100 метровій зоні від води у всьому Бориспільському районі.
Прокурор Любомир Головка зазначив, що кримінальна справа відкрита та розслідування розпочато.
“Зареєстровано кримінальне провадження за даним фактом і наразі проводиться перевірка з метою вирішення питання щодо пред’явлення позову щодо розірвання договору оренди. Конкретно сказати, який буде результат, можна буде лише після зібрання усіх необхідних матеріалів та проведення перевірок контролюючими органами, які вже залучені до справи. Враховуючи, що таких органів буде залучено енна кількість, гарантувати результати у короткі строки я не можу”, – говорить він.
Представник активістів попросив надати витяг щодо порушення кримінальної справи, аби громада могла впевнитись, що відбуваються конкретні дії. Але прокурор щодо цього не дав конкретної відповіді.
Як розповів Ярослав Годунок, після цього вони із аналогічними вимогами відправились до Бориспільської райради та РДА.
“Головне, що порушено кримінальну справу і триває розслідування. Збирають докази для подання до суду та повернення землі у власність громади. Є закон щодо звільнення стометрової зони і головна наша вимога до прокуратури, РДА та райради – реалізувати цей закон на Бориспільщині. Ситуація у Кийлові – це тільки початок нашої боротьби, потрібно звільнити увесь Дніпро. Щодо звільнення Головки – ми дали йому тиждень, аби він показав конкретні дії. Але я вважаю, що людину потрібно однозначно відсторонити з посади. Поки плануємо чергову акцію у центрі Борисполя”, – говорить він.
Нагадаємо, як раніше писала KV, наприкінці січня проєкт зміни меж Києва за рахунок земель Київської області, прийнятий у 2019 році, почали обговорювати знову. Столиця звернулась до міста Вишгород із пропозицією провести громадські слухання щодо обміну: пропонуючи 40 гектарів землі, Київ хоче забрати більше тисячі. Бажана для столиці територія – острів Великий. Це – заповідна зона, де є постійні мешканці, магазини, бари та навіть церква.
Читайте: Дали чи забрали: громадам Київщини перерозподілили держсубвенцію для хворих на діабет
Фото: коллаж KV
