Інститут геологічних наук НАН України не полишає спроб довести законність будівництва багатофункціонального комплексу біля Чкалівського скверу – на вул. Олеся Гончара, 55-Б (Шевченківський район столиці). Нещодавно ця установа змогла через Окружний адмінсуд Києва (ОАСК) оскаржити припис та постанову про накладення штрафу від Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, який вимагав погодити з ним проведення цих робіт. Причин для таких претензій чиновників є декілька, зокрема – ділянка будівництва знаходиться в межах Центрального історичного ареалу Києва і на ній знаходиться пам’ятка містобудування та архітектури місцевого значення. Паралельно процес реалізації цього проєкту супроводжується корпоративними спорами. Як з’ясувалося, дві компанії із орбіти одіозної забудовниці Влади Молчанової (на колажі ліворуч), які долучені до даного будівництва на основі інвестиційних угод, намагаються в судовому порядку вирішити питання стосовно фінансування робіт.
Як стало відомо KВ, 26 вересня 2022 року ОАСК задовольнив позов Інституту геологічних наук Національної академії наук (НАН) України щодо оскарження дій Департаменту охорони культурної спадщини Київської міськдержадміністрації (КМДА).
У матеріалах справи повідомляється, що позивач вимагав визнати протиправними та скасувати припис вказаного департаменту КМДА від 25 серпня 2021 року, а також – винесену цією структурою постанову “Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини” від 18 жовтня 2021 року. У Департамента охорони культурної спадщини КМДА є тридцять днів на те, щоб подати скаргу на згадане рішення служителів Феміди до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Скріншот рішення суду
Як вказано в рішенні суду, улітку минулого року представники Департамента охорони культурної спадщини КМДА провели візуальний огляд ділянки на вул. Гончара, 55-Б, на якій Інститут геологічних наук НАН України здійснює будівництво багатофункціонального комплексу. Було встановлено, що забудовники не отримали погодження на проведення робіт від вказаного департаменту – не дивлячись на те, що ділянка будівництва знаходиться в Центральному історичному ареалі Києва і на ній розташована пам’ятка містобудування та архітектури місцевого значення “Будинок Київського відділення Російського технічного товариства, 1911-1914 років” (вул. Олеся Гончара, 55-Б).
За результатам цього огляду було винесено припис, відповідно до якого вказаний Інститут мав протягом місяця надати на розгляд Департамента охорони культурної спадщини КМДА науково-проектну документацію щодо вжиття заходів, спрямованих на збереження вказаної пам’ятки, науково-проектну документацію щодо проведення будівельних робіт тощо. У подальшому цей же департамент виніс постанову про накладення штрафу на загальну суму 35,7 тис. гривень – за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам`яток, а також за невиконання згаданого вище припису.
Скандальна передісторія
Ще 2 березня 2003 року між Інститутом геологічних наук НАН України і ТОВ “Ділайвест” було укладено договір про дольову участь в будівництві на вул. Олеся Гончара, 55-Б. Що саме і на яких умовах вирішили будувати ця держустанова спільно з приватною юричною собою, достеменно невідомо, так як ця угода відсутня у публічному доступі.
Незабаром після цього вказаний інститут почав збирати погодження, необхідні для реалізації цього проєкту. 12 лютого 2004 року Київрада рішенням №43/1253 погодила передачу у постійне користування Інституту геологічних наук НАН України земельної ділянки на вул. Олеся Гончара, 55-Б площею 0,3265 га для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель і господарських споруд (кадастровий номер – 8000000000:88:055:0011).
Через два роки, 20 жовтня 2006 року, КМДА своїм розпорядженням №1547 (відсутнє у відкритому доступі. – KВ) надала Інституту геологічних наук НАН України дозвіл на здійснення будівництва на вул. Олеся Гончара, 55-Б “відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації”. Фактично мова йшла про погодження будівництва без зміни цільового призначення ділянки.
Орієнтовне розміщення ділянки
2 лютого 2009 року Інспекція держархбудконтролю Києва видала Інституту геологічних наук НАН України дозвіл на будівництво офісного центру на вул. Олеся Гончара, 55-Б. Даний документ також відсутній у відкритому доступі, тому вихідні дані цього об’єкта будівництва наразі невідомі. Самі будівельні роботи на цій території стартували значно пізніше – лише у другій половині 2016 року. І вже тоді вони звернули на себе увагу профільних органів, окремих депутатів Київради і громадськості.
Так, зокрема, 6 березня 2017 року обстеження ділянки на вул. Олеся Гончара, 55-Б здійснило Міністерство культури України. Чиновниками було встановлено, що будівництво на цій територій ведеться з порушенням законодавства України у сфері охорони культурної спадщини. Через місяць, 14 квітня, Мінкульт видав припис про зупинення робіт.
Основні причини для таких дій посадовців міністерства були ті ж самі, що у 2021 році вказав Департамент охорони культурної спадщини КМДА. В Інституті геологічних наук з висновками Мінкульту тоді також не погодились та подали до ОАСК позов щодо визнання протиправним і скасування цього приписа. Зокрема, вказували, що проведення будівельних робіт ще в 2006-2007 роках погодили Головне управління охорони культурної спадщини КМДА та Інститут археології НАН України.
Втім, судді першої та апеляційної інстанцій не сприйняли такі аргументи як переконливі. Серед іншого, служителі Феміди встановили, що забудовники планують зведення об’єкта, чиї параметри відмінні від тих, які були погоджені раніше. Наприклад, мова йшла про те що в 2005 році Державна служби охорони культурної спадщини затвердила історико-містобудівне обґрунтування на будівництво за вказаною адресою 12-поверхової будівлі висотою максимально 47 метрів, а в 2016 році ТОВ “Ділайвест” подало на погодження Мінкульту історико-містобудівне обґрунтування на будівництво 17-поверхового будинку висотою 67 метрів.
Проте надалі, 27 лютого 2019 року, Касаційний адмінсуд скасував рішення судів попередніх інстанцій та повністю задовольнив вимоги Інституту геологічних наук НАН України. Такий судовий вердикт було обґрунтовано, зокрема, тим, що вказаний Інститут довів служителям Феміди, що безпосередньо сама подача “нового” історико-містобудівного обґрунтування не свідчить про те, що на ділянці на вул. Олеся Гончара, 55-Б заплановано будівництво об’єктів з іншими параметрами. Також судді дослухалися до доводів позивача стосовно того, що межі історичного ареалу Києва на момент перевірки від Мінкульту не були офіційно затверджені.
Читайте: Согласование нового историко-архитектурного опорного плана Киева перенесли на весну
У цей же період проти будівництва на вул. Олеся Гончара, 55-Б виступили деякі депутати Київради. Так, у листопаді 2018 року члени депутатської групи “Київська команда” Ольга Балицька і Андрій Осадчук подали на розгляд столичної міськради проєкт звернення до Інституту геологічних наук НАН України та безпосередньо самої академії про зупинення цих будівельних робіт. Народні обранці, зокрема, вказували на те, що згадана ділянка примикає до фонтану Київського водогону на території скверу ім. Чкалова (вул. Олеся Гончара, 55), який є пам’яткою історії та культури місцевого значення, а також входить до охоронних зон пам’яток національного значення “Культурний шар “Міста Ярослава” та буферної зони пам’ятки Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські будівлі, Києво-Печерська Лавра”. Втім, столичний муніципалітет так і не погодив направлення цього звернення.
Читайте: Балицкая просит НАН Украины объясниться по поводу самовольного строительства
За даними порталу “Наші гроші”, 28 серпня 2021 року Державна архітектурно-будівельна інспекція внесла зміни до дозволу на проведення будівельних робіт на вул. Гончара, 55-Б в частині намірів забудови – замість офісного центру було погоджено будівництво 12-поверхового багатофункціонального комплексу, до складу якого мало б увійти 38 квартир.
Того ж тижня, 1 вересня 2021 року, між ТОВ “Ділайвест” і ТОВ “Торгівельно-промислова компанія (ТПК) “Каскад-Імпекс” було укладено договір щодо здійснення інвестування у будівництво комплексу на вул. Олеся Гончара, 55-Б. Дана угода відсутня у відкритому доступі, тому наразі немає інформації стосовно всіх умов співпраці цих компаній. Проте, із реєстру судових справ відомо, що ТОВ “ТПК “Каскад-Імпекс” “зобов`язалося взяти участь в інвестування будівництва” – профінансувати будівництво 430,01 кв.м. цього комплексу (дві однокімнатні та одна трикімнатна квартира) на суму 17,4 млн гривень, за що ця компанія має отримати дану частину будівлі в свою власність.
Зазначимо, наразі ТОВ “ТПК “Каскад-Імпекс” намагається в судовому порядку оскаржити згадану вище угоду в порядку господарського судочинства. У компанії вказують на те, що наміри стосовно будівництва вул. Олеся Гончара, 55-Б багатофункціонального комплексу не відповідають містобудівній документації (цільове призначення ділянки, нагадаємо, “для експлуатація та обслуговування адмінбудівель і господарських споруд”), що ТОВ “Ділайвест” не отримало дозвіл Міністерства культури України на виконання земляних робіт тощо. Чому усі ці обставини не були враховані при підписанні договору, в матеріалах провадження не уточнюється. Господарський суд Києва ще 2 листопада минулого року відмовив ТОВ “ТПК “Каскад-Імпекс” у задоволенні його позову, наразі справу розглядає Північний апеляційний господарський суд.
Нагадаємо, біля Чкалівського скверу, на вул. Богдана Хмельницького, 80-Б заплановане ще одне резонансне будівництво. Там, на двох ділянках загальною площею 0,23 га, орендар цієї землі – ТОВ “МЖК “Оболонь” – має намір звести багатоповерховий будинок з паркінгом. Проти проведення цих робіт неодноразово протестувала столична громадськість. Київрада на словах підтримувала такі вимоги активістів та навіть погодила у першому читанні проєкт рішення про розірвання договору оренди ділянок. Втім, до остаточного затвердження цього документу справа так і не дійшла.
Читайте: Депутатам Киевсовета предлагают расторгнуть договор аренды с застройщиком Чкаловского сквера
Хто в головних ролях
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ Ділайвест” було засноване в лютому 2005 року. Керівницею компанії вказано Ірину Зубенко, а кінцевим бенефіціаром – мешканку Києва Юлію Харченко, яка володіє цим ТОВ через кіпрську фірму “Спарентон Лімітед”.
ТОВ “ТПК “Каскад-Імпекс” було зареєстроване в Києві у вересні 1995 року. Керівником цієї компанії є Ігор Сорочинський, засновниками – киянка Богдана Тимощук (на колажі праворуч) і компанія з Марашлових островів “Агро Системс ЛТД”. Офіційною власницею ТОВ ТПК “Каскад-Імпекс” вказано мешканку Києва Оксану Лиманюк.
Згадана вище Юлія Харченко була помічником депутата Верховної Ради VI скликання Миколи Томенка (обирався від ВО “Батьківщина”). У свою чергу, Богдана Тимощук є депутаткою Київради поточної IX каденції від “ВО “Батьківщина” та головою Подільського районного осередку цієї партії в столиці. Крім того, під час президентської кампанії 2019 року Богдана Тимощука була довіреною особою кандидата Юлії Тимошенко у тому ж Подільському районі Києва.
Харченко і Тимощук очевидно є добрими знайомими. Наприклад, у 2016-2020 роках вони були співвласницями низки компаній, серед яких – ТОВ “СІА”, ТОВ “Спар-Інвест” і ТОВ “Прогресбуд” (наразі Юлія Харченко є одноосібним бенефіціаром цих компаній). Крім того, Богдана Тимощук до 2020 року була одним із кінцевих бенефіціарів згаданого вище ТОВ “Ділайвест”. Тому є обгрунтовані сумніви, що вона не знала про наявність потенційних обмежень, які можуть завадити будівництву на вул. Олеся Гончара, 55-Б.
Крім того, як повідомляла KВ, Харченко і Тимощук у різні часи були співвласницями декількох компаній, що відносяться до групи “БТ Інвест”, ключовими особами якої є громадяни Литви Раймондас Туменас, Марина Познякова та Агне Рузгіене. Дана група, зокрема, управляє мережею роздрібних магазинів Novus та реалізує проекти будівельного девелопера “Stolitsa Group”, співзасновницею якого є одіозна Влада Молчанова. Раніше різноманітні джерела називали її ключовим фінансовим донором столичного офісу партії ВО “Батьківщина” та партнеркою скандального бізнесмена Дениса Комарницького, якого громадськість вважає “смотрящим по Києву”.
Інститутом геологічних наук НАН України з вересня 2021 року керує Стелла Шехунова. Вона ж виконувала обов’язки директора цієї установи з грудня 2020 року – після смерті очільника даного інституту Петра Гожика, який працював на цій посаді з 1997 року. НАН України з жовтня 2020 року очолює Анатолій Загородній. Раніше, з 1962 року і до своєї смерті в серпні 2020 року, президентом академії був Євген Патон.
Департамент охорони культурної спадщини КМДА з 7 вересня 2018 року очолює Олександр Никоряк. Посаду директора Департаменту земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року займає Валентина Пелих.
Міністерство культури та інформаційної політики (до 2019 року ця структура займалася виключно питаннями культури, після чого протягом року також виконувала повноваження в сфері спорту) з 4 червня 2020 року очолює Олександр Ткаченко – екс-гендиректор телеканалу “1+1” та екс-нардеп чинного ІХ скликання Верховної Ради (обраний за списком партії “Слуга народу”, у парламенті очолював комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики).
Фото: колаж КВ
