Аудитори КМДА підбили підсумки позапланової перевірки діяльності ПрАТ “АК “Київводоканал” за період 2019-2023 років. За їх інформацією, усього протягом цього часу керівництво компанії допустило різних недоліків та порушень на загальну суму 878,3 млн гривень, з яких 66,9 млн – це “зайві” витрати. Зокрема, “ревізори” встановили факти завищення вартості виконаних робіт на 8,3 млн гривень (“справжня” цифра напевно значно більше, адже було перевірено договори підряду на загальну суму лише 88,5 млн гривень). Серед інших порушень: компанія-монополіст систематично недоплачує в міський бюджет за користування майном громади; не виконує запланованих обсягів ремонтних робіт на об’єктах комунальної власності; обліковує капітальні ремонти як поточні; роками не вводить в експлуатацію дороговартісні об’єкти, що знижує їх вартість; фактично створила власну матеріально-технічну базу за рахунок бюджетних коштів і тарифів на водопостачання і водовідведення. Останній факт може стати причиною того, що при запланованих столичною владою розірвання договору на централізовані послуги з водопостачання і водовідведення в столиці з цією компанією і передачі відповідних функцій і майна КП “Київводоканал” усе це майно залишиться у власності ПрАТ “АК “Київводоканал”.
Як стало відомо КВ, нещодавно Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту Київської міськдержадміністрації (КМДА) оприлюднив результати позапланового аудиту діяльності ПрАТ “Акціонерна компанія (АК) “Київводоканал”.
Повна версія відповідного аудиторського звіту №070-2-1-04/9 від 12 березня 2024 року наразі відсутня на сайті вищезгаданого департаменту, але аудитори опублікували документ щодо висновків по цій перевірці – загальний опис порушень, свої зауваження до “Київводоканалу”, реакцію на них з боку компанії тощо. Не дивлячись на те, що звіт було підписано майже півроку тому, даний документ було оприлюднено лише нещодавно, орієнтовно минулого тижня – після того, коли стало відомо відомо, які рекомендації аудиторів столичної мерії були враховані керівництвом “Київводоканалу”, а на які керівництво цього акціонерного товариства заплющило очі.
У ході цієї “ревізії” профільні фахівці КМДА перевіряли “ефективність вжиття заходів щодо виконання умов договору на володіння та користування майном комунальної територіальної громади Києва від 1 грудня 2006 року (каналізаційні мережі, різні будівлі та споруди тощо) та управління бюджетними коштами протягом 2019-2023 років”.
Усього за результатами перевірки аудитори встановили факти порушень та недоліків, допущених “Київводоканалом” протягом вищезазначеного періоду, на загальну суму
878,3 млн гривень. Зокрема, йдеться про зайві (неправомірні) витрати на суму 66,9 млн гривень (частину цих порушень на 3,3 млн гривень було усунено під час аудиту), неефективні витрати – 0,2 млн, операції без ризику втрат – 18,2 млн та операції з ризиком втрат – 793 млн.
Характер порушень
У звіті зазначається, що станом на 1 липня 2023 року основні засоби ПрАТ “АК “Київводоканал” на 90% (17,5 млрд гривень) складалися з майна комунальної власності територіальної громади Києва, які були передані компанії за вищезгаданим договором від 1 грудня 2006 року. При цьому, аудитори зауважили, що внаслідок внесення у 2007 році змін до вказаної угоди, відповідно до яких ПрАТ «Київводоканал» отримала право “набувати право власності на виготовлену продукцію, результати послуг та доходи, отримані ним від використання майна”, частка комунального майна щороку скорочується. Як наслідок – на сьогодні, порівняно з 2019 роком, частка майна територіальної громади міста зменшилася на 5%, а частка активів приватної компанії відповідно збільшилася на 5%. Тобто, об’єктів комунальної власності, які використовує “Київводоканал”, з кожним роком стає менше, натомість компанія збільшує обсяги об’єктів, які належать саме їй.
Також “ревізори” з’ясували, що ПрАТ «АК «Київводоканал» включає до складу тарифів централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в тому числі т.зв. “амортизаційні відрахування” як комунального, так і власного майна. Це та частка тарифів, зі сплати якої “Київводоканал” має направляти кошти на придбання обладнання, реконструкцію об’єктів тощо. Усього протягом 2019-2022 років ці амортизаційні нарахування склали 1,05 млрд гривень.
При цьому, як встановили аудитори, ці амортизаційні відрахування використовуються на придбання, будівництво, реконструкцію та модернізацію лише власного майна ПрАТ «АК «Київводоканал» – тобто не тих об’єктів, якими офіційно володіє громада столиці, а тих, які де-юре належать компанії. У зв’язку з цим, на переконання “ревізорів”, існує ризик того, що в разі припинення або розірвання договору від 1 грудня 2006 року збудовані або відреконструйовані “Київводоканалом” об’єкти, які фінансувалися за рахунок амортизаційних відрахувань, можуть залишитися у власності компанії або ж місто повинно буде відшкодувати цьому ПрАТ понесені витрати у тому випадку, якщо їх “неможливо буде відокремити” – тобто, якщо їх неможливо буде прямо “віддати” громаді. Усього йдеться про таке майно на суму 591,5 млн гривень.
Разом з тим, “ревізори” уточнили, що у 2019-2022 роках “Київводоканал” таким чином придбав різне майно, яке можна буде “відокремити без шкоди компанії” (наприклад, машини, обладнання та генератори), на суму 104,6 млн гривень.
Також “ревізори” зазначають, що ПрАТ «АК «Київводоканал» регулярно не дотримується фінансових планів використання коштів, передбачених для виконання інвестиційних програм та графіків здійснення заходів. Наслідком цього стало те, що відповідні заходи були профінансовані у 2019 році на 67%, у 2020 році – 119%, у 2021 році – 80%, у 2022 році – 25%. У результаті, як зазначили аудитори, створюється ризик зменшення складових тарифів на суму коштів відповідного невиконання, що може призвести до погіршення стану об’єктів водопостачання та водовідведення і неналежного забезпечення матеріально-технічною базою, необхідною для ведення господарської діяльності “Київводоканалу”.
Також у Департаменті внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА встановили факти неперерахування “Київводоканалом” коштів до міського бюджету за користуванням майном, як це передбачено умовами договору від 1 грудня 2006 року. Наслідком цього стало недоотримання столичною скарбницею доходів у сумі 72,1 млн гривень (42,6 млн у 2019-ому, 11,3 млн – у 2020-ому, 18 млн – у 2021-ому, 0,2 млн – у 2022-ому).
При цьому, аудитори уточнили, що рішенням Київради №6296/6337 від 20 квітня 2023 року столична влада визначила, що кошти за використання майна територіальної громади, які “Київводоканал” мав би перерахувати до бюджету міста в 2021-2023 роках, мають бути сплачені “з відстрочкою” – по закінченню 180 календарних днів після припинення дії воєнного стану.
Читайте: “Київводоканалу” дозволили не платити за користування комунальним майном
Також в рамках аудиту було встановлено, що “Київводоканал” з 1 січня 2019 року по 1 липня 2023 року не забезпечив виконання ремонтних робіт в середньому на 34% від запланованих обсягів. “Ревізори” вважають, що це призводить “до погіршення технічного стану основних засобів, що, як наслідок, може призвести до збільшення витрат на аварійні роботи”.
Крім того, фахівці вказаного департаменту з’ясували, що “Київводоканал” у 2020-2021 роках класифікував проведені підрядниками капітальні ремонти як поточні ремонти. За інформацією аудиторів, у зв’язку з тим, що витрати на поточні ремонти не капіталізуються (тобто, не вносяться до капіталу компанії), це призвело до заниження в обліку вартості таких об’єктів на суму 24,9 млн гривень.
Разом з тим, в аудиторському звіті повідомляється, що з 2006 року “Київводоканал” не ввів у експлуатацію 19 об’єктів капітального будівництва зі ступенем готовності 95-100% вартістю 155,6 млн гривень (усього протягом цього періоду нараховувався 81 такий об’єкт загальною вартістю 2,16 млрд гривень, з яких 1,78 млрд було виділено з бюджету Києва). Аудитори вважають, що затягування або відтермінування здачі цих об’єктів у експлуатацію “призводить до ризику втрат їх вартості від знецінення та
свідчить про неефективність витрачання таких коштів, оскільки не було досягнуто цілі, а саме створення чи поліпшення активів, використання яких у майбутньому приведе до отримання економічних вигод і приросту капіталу”. Крім того, компанія систематично не надавала Департаменту комунальної власності КМДА інформацію щодо ступіні готовності 27 об’єктів зі згаданих 81.
До того ж, аудитори під час перевірки виявили “випадки паралельного обліку з ідентичними або схожими назвами об’єктів незавершеного будівництва, виконаними як за кошти “Київводоканалу”, так і за кошти бюджету Києва. “Ревізори” переконані, що це може призвести до виникнення ситуації, коли міськрада, у випадку припинення дії договору з цим ПрАТ, буде зобов’язана компенсувати йому вартість витрат, понесених ним при здійсненні відповідних поліпшень”. Йдеться, вочевидь, про те, що одні й ті ж роботи “на папері” виконувалися компанією, як за власні кошти, так і за бюджетні. За інформацією “ревізорів”, станом на 1 липня 2023-го вартість таких робіт складала 6,5 млн гривень.
При цьому, аудитори зауважили, що “Київводоканалом” вибрана “така політика фінансування об’єктів, за якою бюджетні кошти спрямовуються на добудову об’єктів, розпочатих за власні кошти, що може призвести до недостовірності визначення вартості об’єктів незавершеного будівництва у майбутньому”.
Крім того, у період з 1 січня 2019 року по 1 липня 2023 року ПрАТ «АК «Київводоканал» списало майно загальною вартістю 59,3 млн гривень, із якого 71% майна вартістю 42,1 млн гривень було списано без оприбуткування по бухгалтерському обліку вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів демонтованого майна або вторинної сировини (металобрухту тощо). Також під час аудиту були встановлені випадки знесення або демонтування компанією мереж водопостачання на 4,3 млн гривень ще до прийняття столичною владою рішення про надання згоди або погодження на його списання всупереч вимогам Порядку списання об’єктів комунальної власності, затвердженого міськрадою.
Наостанок, за результатами аудиторського дослідження, фахівці встановили недоліки та порушення, що виникли внаслідок завищення обсягів та вартості виконаних
робіт та поточних цін на матеріали. Загальна сума таких недоліків та порушень – 8,3 млн гривень (або 9,4% від того обсягу фінансування, який вивчали аудитори і який складав 88,5 млн гривень). Із них 7,6 млн гривень – це втрати міського та державного бюджетів, 0,1 млн – втрати “Київводоканалу”, 0,4 млн – неефективні витрати, 0,2 млн – інші порушення, що не призвели до втрат фінансових ресурсів.
Такі порушення, за даними “ревізорів”, зокрема, мали місце під час реконструкції дюкерних переходів через річку Дніпро, однієї з реконструкцій напірних мулопроводів Бортницької станції аерації (БСА), будівництві каналізаційного колектора по вул. Стеценка, капітальному ремонті головного міського каналізаційного колектора тощо.
Висновок і рекомендації в нікуди
“З огляду на зазначене вище, зроблено висновок про необхідність істотних змін у системі управління ПрАТ «АК «Київводоканал», насамперед пов’язаних із ґрунтовним вдосконаленням систем внутрішнього контролю, запровадженням ефективних моделей управління майном та бюджетними коштами”, – зазначено в аудиторському висновку.
За результатами цієї перевірки аудитори КМДА надали ПрАТ “АК “Київводоканал” 36 рекомендацій щодо усунення виявлених порушень та їхнього недопущення у майбутньому. Із них лише 3 зауваження були враховані повністю, 7 були враховані частково, решта 26 не були враховані зовсім. При цьому, максимальний термін виконання деяких рекомендацій був розрахований до 25 липня 2024 року, а тому, схоже, у компанії все ж вирішили “забити на них остаточно і безповоротно”.
Так, зокрема, у “Київводоканалі” повністю врахували два зауваження аудиторів щодо відшкодування компанією ТОВ “Енерго Інжиніринг”, яка виконувала роботи з реконструкцій головного каналізаційного колектора і ділянки водоводу 1, грошових коштів у сумі 680,5 тис. і 244,9 тис. гривень – суми порушень під час реалізації відповідних договорів підряду, які були встановлені “ревізорами”.
Разом з тим, ПрАТ “АК “Київводоканал” проігнорувало рекомендації аудиторів щодо притягнення до відповідальності осіб, які не провели аналіз цін на ринку будівельних матеріалів під час складання кошторисної документації перед проведенням відповідних тендерів; не вжило заходів щодо недопущення в подальшому виконання будівельних робіт, які не передбачені проєктною документацією, дефектними актами та основними умовами договорів тощо.
Як працює “Київводоканал”
Як повідомляла КВ, профільна діяльність ПрАТ “АК “Київводоканал” супроводжується регулярними скандалами через фінансові зловживання з боку посадових осіб компанії.
Так, у 2018 році претензії щодо закупівель цієї компанії мала комісія Київради міськради з питань дотримання законності, правопорядку та протидії корупції. Тоді депутатам стало відомо, що “Київводоканал” примудрився менш ніж за два роки передати підрядникам без проведення конкурсів 404 млн гривень (четверта частина від “допорогових” закупівель усіх столичних КП). При цьому, найчастіше підряди без конкурсу від “Київводоканалу” отримували лише 10 “обраних” компаній.
Читайте: Закупками “Киевводоканала” заинтересовались в антикоррупционной комиссии Киевсовета
При цьому, наразі правоохоронці інкримінують службову недбалість ексдиректору управління капітального будівництва ПрАТ “АК “Київводоканал” Антону Буяру. В рамках відповідного кримінального провадження слідчі вже встановили, що саме через цього посадовця столична компанія-монополіст могла втратити понад 3 млн гривень при реконструкції однієї з водопровідних мереж у Оболонському районі. Буяр намагався в судовому порядку оскаржити вручену йому підозру через начебто низку порушень з боку правоохоронців, але йому це не допомогло – справу було передано до суду. Паралельно з цим слідчі вивчали можливі факти виводу підрядником цих робіт – ПП “Водоліт” – отриманих грошових коштів через підконтрольні компанії та їх “обготівковування”.
Читайте: Експосадовця “Київводоканалу” судитимуть за реконструкцію водопровідної мережі
Також вже найближчим часом Печерський районний суд столиці може поставити крапку ще у одній справі. Розтрата коштів на ПрАТ “АК “Київводоканал” інкримінується трьом фігурантам, у тому числі – заступнику генерального директора вказаного акціонерного товариства Володимиру Дарагану. Усім їм загрожує до 12 років позбавлення волі. На переконання слідчих, через дії обвинувачених у 2019-2020 роках “Київводоканал” втратив 3,29 млн гривень при закупівлі глибинних насосів внаслідок завищення вартості такого обладнання.
ПрАТ “АК “Київводоканал” (до травня 2017 року – ПАТ “АК “Київводоканал”) було зареєстровано 2 червня 1992 року, хоча де-факто компанія веде свою історію з радянських часів. На сьогоднішній день 25,46% акцій цього ПрАТ перебуває у комунальній власності Києва (в особі Департаменту комунальної власності КМДА. – КВ), а 67% акцій “Київводоканалу” належить ПрАТ “Компанія Київенергохолдинг” (61% акцій цієї компанії також належать столичній громаді, ще 39% акцій – офшору з Кіпру “Densec Limited” та британській фірмі “A Artio Global Investors”). Інші пакети акцій ПрАТ “АК “Київводоканал” становлять менше 10%.
Раніше у ЗМІ повідомлялося, що реальний контроль над цим столичним монополістом (через ПрАТ “Компанія Київенергохолдинг”) можуть здійснювати люди, пов’язані з братами Супруненками – нардепом VI і VIII скликань Верховної Ради Олександром Супруненком та В’ячеславом Супруненком (депутата Київради та колишнього зятя ексмера Києва Леоніда Черновецького).
Також серед тих, хто очевидно мав чи досі має відношення до ПрАТ “Київенергохолдинг”, журналісти називали оточення Сергія Льовочкіна – голови Адміністрації президента Віктора Януковича, народного депутата України діючого IX скликання парламенту, одного із лідерів нині забороненої в нашій державі проросійської партії “Опозиційна платформа – За життя”. Останньому також приписували контроль над іншим комунальним монополістом столиці – АТ “Київгаз”.
Читайте: Час негайно вигнати Льовочкіних з “Київгазу” та повернути підприємство столичній громаді
Крім того, діяльність “Київводоканалу” протягом останніх років пов’язували з Дмитром Андрієвським – депутатом Київради VI скликання (обирався від “Блоку Віталія Кличка”), нардепом VII та VIII скликань Верховної Ради (обирався від “Блоку Петра Порошенка”) та ексчленом наглядової ради цієї компанії (до березня 2009 року).
Як повідомляла КВ, саме він, схоже, був неофіційним куратором одіозного екскерівника “Київводоканалу” Дмитра Новицького (очолював компанію з квітня 2016 року по квітень 2021 року, на колажі ліворуч), з персоною якого пов’язана більшість скандалів навколо діяльності водоканала у минулі роки і за “каденції” якого були допущені порушення, оцінку частини з яких вже найближчим часом може надати Печерський районний суд.
Читайте: Сицилийский след: как Дмитрий Новицкий планирует обеззараживать воду для киевлян
Нагадаємо, що 20 грудня 2017 року керівництву КМДА вдалося терміново отримати санкцію міськради на продовження договору з ПрАТ “АК “Київводоканал”. Таким чином, майно киян, яке з 2006 року використовується цією компанією для надання у Києві платних послуг водопостачання та каналізації, перейшло у володіння та управління приватного акціонерного товариства терміном ще на 16 років. Про оплату за користування майном громади та будь-яку відповідальность цього ПрАТ за різні порушення у рішенні міськради не згадувалось. Усе провернули без громадських обговорень, розгляду проблемних моментів та аналізу результатів інвентаризації комунального майна, яким користується цей монополіст.
Читайте: Владельцы “Киевводоканала” налегке завладели имуществом киевлян до 2033 года
Наприкінці 2022 року Київрада фактично надала ПрАТ “АК “Київводоканал” дозвіл на освоєння близько 12,6 млрд гривень на впровадження Схеми оптимізації систем водопостачання та водовідведення.
При цьому, у травні 2024-го депутатський корпус Київради дозволив КМДА створити однойменне комунальне підприємство (КП) “Київводоканал” та припинити договір на користування комунальним майном (водопровідні та каналізаційні мережі, різні будівлі та споруди тощо) з ПрАТ “АК “Київводоканал”. Згідно цього рішення столичної міськради, дія угоди між КМДА і ПрАТ “АК “Київводоканал” має бути припинена не раніше 1 січня 2025 року. Міська влада формально ще має “запитати думку” у “Київводоканалу” – цим рішенням Департаменту комунальної власності КМДА було доручено звернутися до вказаного ПрАТ “із пропозицією достроково припинити договір та укласти угоду про дострокове припинення договору”, яку надалі має підписати Віталій Кличко. При цьому, у випадку недотримання згоди на це КМДА має звернутися до суду щодо такого припинення чи розірвання угоди.
Необхідність такої “реформи” у КМДА обґрунтували численними фінансовими проблемами вказаного акціонерного товариства, які начебто виникли виключно через економічно не обгрунтовані тарифи, і неможливість для міської влади “затикати фінансові дірки” за рахунок коштів бюджету Києва. Деякі депутати Київради під час затвердження цього рішення вимагали спершу отримати від “старого” “Київводоканалу” звіт щодо його діяльності, звинувачували його посадовців у численних розкраданнях коштів, а також вказували на те, що в міській скарбниці наразі немає зайвих 1,5 млрд гривень, які потрібно буде внести в статутний капітал нового КП. Але ці ідеї, як і вимога створити тимчасову контрольну комісію (ТКК), яка б перевірила роботу ПрАТ “АК “Київводоканал”, в результаті не були схвалені.
Читайте: КП замість ПрАТ: столична міськрада вирішила створити “новий “Київводоканал”
Зазначимо, з 1 листопада 2023 року головою правління – генеральним директором ПрАТ “АК “Київводоканал” є Олег Лисюк (раніше, з 26 липня минулого року, він, будучи заступником гендира по капітальному будівництву та інвестиціях, тимчасово виконував обов’язки керівника цієї компанії, на колажі в центрі). Його попередником на цій посаді був Сергій Крушановський (на колажі праворуч), який також очолював “Київводоканал” як “в.о” Із 12 квітня 2021 року. На цьому посту останній змінив згаданого вище Дмитра Новицького, який наразі працює заступником керівника даного ПрАТ зі стратегічної політики.
У КМДА роботу ПрАТ “АК “Київводоканал” не перший рік координує заступник мера Петро Пантелеєв.
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
КиївВлада
