Богуславська та Яготинська громади віднесені до основних історичних центрів на Київщині. Розкрити цей потенціал громадам дозволять затверджені депутатами Київської облради проєкти щодо розвитку на цих територіях двох регіональних ландшафтних парків. Крім збереження унікальної фауни, громади одержать можливість додаткового розвитку. Парки можуть стати основною туристичною принадою, а отже, суттєво покращити фінансовий стан громад.

Як стало відомо KV , на останній черговій сесії 9 вересня депутати Київської обласної ради затвердили рішення про створення восьми нових об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 257 га.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

З-поміж цього були затверджені проєкти організації територій двох регіональних ландшафтних парків “Богуславль” та “Яготинський імені Гетьмана Кирила Розумовського” для охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів цих об’єктів.

Читайте: Екологічна рівновага: дві сотні гектарів Київщини стали природно-заповідним фондом

Як розповів у коментарі KV депутат Київської облради, голова постійної комісії з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій Роман Титикало (“Європейська Солідарність”), ці проєкти є своєрідним планом впорядкування цих об’єктів природно заповідного фонду.

“Попереднім рішенням створюється сам об’єкт природно-заповідного фонду, а потім депутати, відповідно, мають затвердити програму, в якій буде визначено, що дозволено здійснювати на цій території, а що забороняється, з переліком відомостей про довкілля, порядок використання тощо. Адміністрування території та фінансове її утримання – це обов’язок власника парку. І загалом громади у цьому зацікавлені. Як приклад, наведу створений минулого року об’єкт природно-заповідного фонду у Петропавлівській Борщагівці. Зараз розробляється документація щодо впорядкування цієї території. Фактично цією документацією врегульовується, де буде рекреаційна зона, де жителі зможуть здійснювати прогулянки, а де будуть території під охороною. І громада разом із депутатами активно долучається до процесу розробки цієї документації, тому що потім фактично вони і експлуативатимуть цей об’єкт в інтересах громади”, – говорить Титикало.

Дійсно, відповідно до додатків рішень, ці проєкти є основним документом з планування та комплексного розвитку території терміном на п’ять років. Також із урахуванням положень Проєкту, буде розроблятися документація із землеустрою парків, генеральних планів міст Яготин та Богуслав, створюватися комплекси відпочинку на території та у прилеглих зонах.

Щодо адміністрування цих об’єктів, то на час розроблення Проєкту система управління парком “Богуславль” була представлена Богуславською громадою без створення дирекції. В Яготинському же парку спеціальна адміністрація не була створена і в перспективі повинна функціонувати як окрема юридична особа.

Богуславська громада

Згідно із Проєктом організації території, регіональний ландшафтний парк “Богуславль” розташований у Богуславі і простягається вздовж річки Рось, має площу 7,5 гектарів, з яких 4 гектари займає геологічна пам’ятка природи “Відслонення богуславських гранітів”. Цим мінералам – близько 2 мільярдів років. Парк був створений на базі цієї пам’ятки рішенням Київської облради ще у грудні 2008 року.

Решту території, а це 3,4 гектари, займає територія, “порізана” річками. Парк пристосований до відпочинку. В парковій частині облаштована інфраструктура, встановлено пам’ятник Марусі-Богуславці – одному із символів та візиток Богуслава. Територія багата цінним рослинним і тваринним світом. Сама ж територія парку розділена на дві частини центральною вулицею міста ім. Франка. Тут збереглися популяції реліктового виду – шоломниці високої та малопоширеного в регіоні виду – воронця колосистого.

Парк розташований на землях міста, що включаються до складу Парку без вилучення у землекористувача. Парк перебуває у державній власності, що віднесено до сфери управління Департаменту екології та природних ресурсів Київської ОДА.

Як розповів у коментарі KV провідний спеціаліст відділу агропромислового розвитку, екології та використання земель сільськогосподарського призначення Богуславської міської громади Петро Пидюра, саме він свого часу був ініціатором створення у Богуславі регіонального ландшафтного парку “Богуславль”.

“Парк був створений на базі такої геологічної пам’ятки природи як “Відслонення богуславських гранітів”. Цей об’єкт було оголошено природно-заповідним ще приблизно десять років тому. Цей парк займає всього на всього площу в 7,5 га. Активна ж робота над цим об’єктом триває впродовж останнього року”, – розповів він.

І додав, що враховуючи, що на території Богуславської ТГ надзвичайно низький відсоток природно-заповідних територій, який складає майже 0,01% від загальної території, у громаді вже взялися за створення нового об’єкту природно-заповідного фонду.

“Це дуже кропітка робота і потребує консолідації як місцевих депутатів, так і виконавчої влади. І ми зійшлися на тому, що туристичною окрасою, і навіть, духовним центром громади є річка Рось, яка пронизує всю територію на відстані 42 км. Була проведена відповідна робота із керівництвом Київського науково-екологічного центру, з виїздом на місце й обстеженням ділянки, після чого ми і вийшли з пропозицію про створення регіонального ландшафтного заказника “Росичі” загальною площею 1800 га”, – зауважив він.

За його словами, найважчим у цьому питанні було переконати проголосувати за створення такого об’єкту саме місцевих депутатів. Та депутатський корпус майже на 100% підтримав цю пропозицією. Надали згоду і землекористувачі в особі лісгоспу. Була проведена вся необхідна документальна робота: зібрано наукове обґрунтування доцільності створення заказника, картографічні матеріали.

“Наразі всі ці документи ми передаємо до департаменту екології КОДА з тим, щоб вони їх розглянули і передали на затвердження до Київської обласної ради. Сподіваємося, що громаду підтримають і такий об’єкт буде створений. І вже тоді будемо думати і над питанням утримання об’єкта. Адже досвід показує, що там, де такий об’єкт створено без адміністрації, використання парку здійснюється надалі неефективно. Плануємо, щоб цей об’єкт був у складі місцевого підпорядкування, але з відповідним адмініструванням”, – додав він.

Крім іншого, громада озвучила пропозицію про створення об’єктів місцевого значення. Мова йде про вікові дуби та їхнє збереження. Нині відбувається масова вирубка дерев, і якщо їм не надати відповідного охоронного статусу, впевнений головний еколог громади, ці дуби будуть знищені.

“Цим дубам надано статус меморіальних і за кожним закріплена назва. Це, наприклад, Дуб козацький ім. Богдана Хмельницького. Є історичні факти та свідчення місцевих старожилів, що саме під цим дубом зупинявся гетьман. Є на території Свято-Миколаївський чоловічий монастир, до якого 180 років назад з Греції, гори Афон, були завезені саджанці сосни, які збереглися до цього часу. Ми також хочемо надати їм охоронного статусу”, – говорить Пидюра.

Також він наголосив, що згодом такі об’єкти стають основною туристичною принадою і збільшують кількість відвідувачів до громади та популяризують її. Та найголовніше – це охорона унікальної природної території.

“Богуславщина славиться своїми природними краєвидами. І для того, щоб вирішувати екологічні проблеми, звичайно, необхідно фінансове забезпечення. І коли з наповненням бюджету ситуація є напруженою, то найкращим, на мою думку, способом охорони природи є саме створення відповідних заповідних фондів. Такий статус посилює контроль за цим об’єктом. І сьогодні є розуміння громадськості щодо важливості здійснення таких заходів. Звичайно необхідно здійснювати і просвітницьку роботу зі збереження таких об’єктів”, – впевнений еколог.

І додав, що цей заказник має всі шанси стати регіональним екологічним коридором, який проходитиме через всю Богуславську громаду.

“Навколо цього екологічного коридору, до якого входитиме річка Рось з прибережними смугами, будуть включені унікальні ландшафтні і історичні місця. В планах об’єднати в один великий комплекс такі об’єкти, як: орнітологічний заказник “Саварка”, в якому знаходиться найбільше поселення сірих чапель на Київщині, стрімчак “Мар’їна гора”, “Відслонення богуславських гранітів”, регіональний ландшафтний парк “Богуславль”, лісове урочище “Свята гора” площею 230 га, Морозівську скелю, городище “Городок”, – резюмував він.

Читайте: Сохранились. На Киевщине появились новые объекты природно-заповедного фонда

Яготинська громада

Згідно із Проєктом, Регіональний ландшафтний парк (РЛП) “Яготинський імені Гетьмана Кирила Розумовського” розташований на площі 131,56 га на землях комунальної власності Яготинської міськради (66,37 га) та лісових площах, що закріплені за державним підприємством “Переяслав-Хмельницьке лісове господарство” (65,2 га) без вилучення у землекористувачів та землевласників. Територія парку входить в межі міста Яготин.

Також зауважено, що на проєктованій території знаходяться унікальні ландшафти з цінними видами флори і фауни. Особливо ж цінним є “Круглий острів”, що є унікальним півостровом із раритетною рослинністю центрального лісостепу, що збереглась на пагорбі в межах реліктової долини річки Супій. Парк створено з метою охорони і збереження унікальних ландшафтних з цінними видами флори і фауни.

Як же розповів у коментарі KV перший заступник голови Яготинської міської громади Олександр Кудрявський, ідея створення ландшафтного парку виникла саме за ініціативи громадськості.

“Свого часу міська рада підтримала громадську ініціативу щодо створення об’єкту природно заповідного фонду, пов’язаного з історичною спадщиною Яготинщини, для того, щоб об’єднати історичне минуле міста, де колись проживав гетьман Кирило Розумовський і природні можливості та потенціал нашого краю. А саме: найбільше штучне озеро Супій на Лівому березі і власне сам парк, який був закладений у часи гетьманства Кирила Розумовського. На той час проєкт ще не мав назви”, – розповів Олександр Кудрявський.

За його словами, громада адресувала до обласної ради звернення з приводу створення такого об’єкту. Сама процедура розпочалася ще у 2018 році з присвоєння, відповідно до законодавства, території статусу природно-заповідного фонду. Обласна рада підтримала створення регіонально ландшафтного парку (Рішення Київської облради від 20.07.2018 № 475-22-VII – прим. KV ) і власне тоді і розпочалися роботи з організації території парку. Безпосередньо цим питанням займався департамент екології Київської ОДА.

“Вони замовляли картографічні матеріали і визначили подальше використання цього об’єкту. У минулому році проведено низку робіт з формування окремої рекреаційної локації для відпочинку мешканців та гостей громади. Було облаштовано декілька альпійських гірок, алей, лавки для відпочинку, освітлення за рахунок коштів обласного бюджету. І за рахунок місцевого бюджету – тротуарні доріжки. Одним із необхідних елементів функціонування таких об’єктів є саме наявність Проєкту організації території. Це – містобудівна та землевпорядна документація, яка визначає способи використання такого об’єкту. Тому що природозахисним фондом визначаються локації, де можна займатися виключно рекреацією, тобто можуть бути розміщені тимчасові заклади для надання послуг населенню, як наприклад, з харчування тощо. Є визначені території, які взагалі не можуть використовуватися в господарському вжитку. Це території, де відновлюються заповідні види флори та фауни”, – додав заступник.

І наголосив, що основне завдання об’єктів природно-заповідного фонду – зберегти унікальні види рослин і тварин, які є на цій території.

“У громаді, на території “Круглого острову”, що повністю входить до складу парку, під час біологічного вивчення знайдено рідкісні та унікальні види рослин. Через це на цій місцевості діє повна заборона на будь-яку діяльність. Загалом цей Проєкт є комплексним. На сайті в рішенні відсутні додатки картографічних матеріалів, але вони йдуть у складі проєктної документації. І сама там визначаються, які локації і в який спосіб їх можна використовувати. У нас також поки що немає погоджених оригіналів. Та у процесі підготовки разом з департаментом екології ми працювали над визначенням таких локацій детально із урахуванням місцевих особливостей. І надалі разом із департаментом будемо працювати над питанням адміністрації парку. А саме: хто буде фінансувати утримання адміністрації, чи буде це обласний бюджет, чого саме власне громада і хотіла би. На сьогодні створити ще одну додаткову установу за формою комунальної власності для місцевого бюджету є дещо проблематичним. На рівні ж області це питання врегулювати набагато простіше”, – упевнений заступник голови ТГ.

Загалом, як говорить Олександр Кудрявський, громада прагне цим проєктом досягти дві основні мети. По-перше, зберегти біологічне різноманіття, недоторканість територій, де не здійснювалася людська діяльність, для відновлення різних видів рослин, фауни, гніздування рідкісних птахів. По-друге, поєднати це із туристичним напрямом.

“Саме в рекреаційній частині парку можна організовувати цікаві фестивалі, пов’язані із історичним минулим міста. І звичайно, що саме розташування парку над озером Супій і парк притягували б до громади потоки туристів. І це би додавало якусь родзинку Яготину, який, як відомо, включено до переліку історичних населених пунктів України. І звичайно, як наслідок, приток туристів позитивно б впливав на місцевий бюджет. Щодо “притягування” туристів є різні ідеї, включно із технологічними новаціями. Та поки що, до визначення утримувача адміністрації, притримуємо ці думки на стадії проєктування. Але дуже важливим є саме збереження природного простору для майбутніх нащадків. Можливо, були б спроби розділити цю територію на приватні земельні ділянки. А так ця земля назавжди залишиться як об’єкт природно заповідного фонду регіонального значення”, – резюмував він.

Читайте:

Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться

Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести

Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы

Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе

Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета

Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу

Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов

Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине

Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре

Проект “Децентрализация”. Узинской терробщине придется поработать над развитием

Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине