Богуславська громада позиціонує себе як інвестиційно та туристично привабливу. Запевняють: територія багата історико-культурною спадщиною, має розвинену промисловість та великі перспективи в сільському господарстві. Як планують тут розвиватися наступні шість років та якою є стратегія розвитку Богуславської громади – читайте у матеріалі KV.

Як стало відомо KV , 20 грудня 2021 року депутати Богуславської міської громади затвердили Стратегію розвитку на 2022-2027 роки.

Як розповів KV начальник відділу економіки фінансового управління Богуславської міської ради Павло Павліченко, попередня влада громади також розробляла Стратегію розвитку, але її в результаті так і не затвердили. На заваді, ймовірно, стали політичні питання. Тож у 2020 році, коли до Богуслава доєдналися ще населені пункти, нова влада взялась за розробку нового плану розвитку, який враховував би всі території, що увійшли до складу тергромади.

Загалом робота над Стратегією тривала приблизно пів року. Взялися за її розробку ще у липні минулого року, у серпні була створена робоча, а вже в грудні вдалося затвердити і сам проєкт.

“На першому етапі ми збирали інформацію про громаду і складали її характеристику, на другому ми провели соціологічне дослідження. Опитували населення, підприємців з приводу тих питань і проблем, які їх цікавлять, і які ключові напрямки розвитку громади вони вбачають. Проаналізувавши всі питання, що найбільше хвилюють село і місто, виявляли болючі сфери, яким варто приділити більше уваги. Визначилися і з перспективними сферами для розвитку. І третій етап вже включав саме стратегічне планування. Тут вже визначали ключові напрямки для громади. У жовтні ми зібрали всіх громадських активістів, керівників служб і провели загальне обговорення Стратегії. Його розділили на три блоки: проблеми громади, перспективи і саме обговорення, де кожен міг подискутувати. Варто зауважити, що всі озвучені питання були закладені у план розвитку громади. Оскільки зараз бюджетне фінансування йде по три роки, то таким чином було вирішено і розбити реалізацію Стратегії на дві частини, кожна по три роки – 2022-2024 та 2025-2027 роки”, – розповів Павло Павліченко.

Він зауважив, що як у населення, так і у підприємців, були схожі проблеми та бачення розвитку тергромади.

“У першу чергу турбували дороги, медицина, висловлювали побажання наявності при владі креативних та ініціативних представників. Богуслав – туристичне містечко з красивою природою, тож хотіли, щоб на території розвивалася і туристична інфраструктура. Серед проблем те, що багато мешканців через безробіття вимушені їздити на заробітки, працюють у столиці”, – говорить він.

І додав, що у результаті порушувалося питання створення нових робочих місць. Тож у плані розвитку виокремили туристичний напрямок і розвиток сільського господарства. А ще – створення нових видів підприємницької діяльності. Наразі із основних громада має лише торгівлю та харчову промисловість.

“У нас дуже активні активісти та мешканці. Вони водночас хочуть, щоб було екологічно чисте місто, але щоб була і працююча промисловість, яка б сплачувала до бюджету податки. Звичайно, важко поєднати такі ідеалістичні моделі та принципи”, – зауважив начальник відділу.

Великі плани

Як зауважив начальник економічного відділу, втілення масштабних проєктів поки що громада собі за мету не ставила. Першочергово планують працювати над залученням інвестицій за кількома напрямами.

“По-перше – це участь та співпраця із міжнародними організаціями, залучення інвестицій для створення нових підприємств та об’єктів, оскільки у нас на території є підприємства, діяльність яких зупинилась. Цього року на один об’єкт, завод продається, вже заходить новий інвестор, з яким у кінці березня має бути підписана угода. Інвестор займатиметься переробкою пластика та вивезенням сировини на експорт. Залишаються ще три подібних підприємства і наразі вони є найбільш перспективними інвестиційними об’єктами, щоб привернути увагу інвесторів”, – говорить Павліченко.

Наприклад, щодо перспектив нового будівництва, то він розповів, що наразі цим громаді не дозволяє займатися старий генеральний план.

“Усі питання упираються в цей план. Інвестори хочуть зайти і взяти землю, і землю саме під будівництво їм виділити не можемо. У старому генплані передбачено лише будівництво житлових будинків, таунхаусів. Та і самої землі на території немає. Сільська територія розподілена на паї. Будувати на території можливо лише на колишніх підприємницьких об’єктах. Тому вже зараз розробляється новий генеральний комплексний план, для цього в бюджет було закладено 2,5 млн гривень. Плануємо перепланування для того, щоб мати можливість змінити модель співпраці із бізнесом та відділом архітектури. І без цих дозволів ми не можемо розпочати щось нове”, – говорить керівник відділу.

Крім того, зауважив він, у громаді готується ще окремо стратегія із розвитку саме туризму, до якої вже залучили відповідного спеціаліста. Її презентація запланована на початок березня. Вона включатиме екотуризм по сільській і міській місцевостях, залучаючи історичний та природній потенціали (приберегові території, ліс), дитячі бази відпочинку, санаторій тощо.

У планах є проєкт із вирощування лікарських рослин із залученням до цих процесів місцевих жителів та підприємців, фермерів. Це відбуватиметься у рамках такого стратегічного напрямку, як кооперація на селі. Це, у першу чергу, має дати поштовх розвитку саме сільським територіям.

“Ми знайшли експерта із 35-річним досвідом у цій справі, об’їздили всю громаду і пропонували місцевим долучатися до реалізації вирощуванням лікарських рослин, як одного із альтернативного розвитку сільського господарства. Хочемо, щоб мешканці відкрили для себе цікаву та перспективну галузь, яку підтримує громада якісним насінням, збутом, технологіями, експертами та консультантами”, – розповів він.

Крім, економічного, із залученням інвестицій, та туристичного розвитку громади, в Стратегії відобразили і такі проєктні ідеї як благоустрій території.

В планах капітальні ремонти доріг (орієнтовна вартість 10 млн гривень) та водопостачання, покращення мережі освітлення, налагодження утилізації сміття. Працюватимуть і над покращенням екологічного стану громади – ліквідація стихійних звалищ, очищення русла річки Рось та водойм.

Упродовж 2022-2027 займатимуться і модернізацією системи освіти та культури, медицини. Це – в більшості термомодернізація, у школах – заміна теплового обладнання, облаштування ресурсних кімнат, в медицині – капітальний ремонт полікліничного та педіатричного відділень (орієнтовно 25 млн гривень). Реконструкція дістанеться і спортивного закладу “Колос” (5,6 млн гривень), модернізацують сільські стадіони та побудують дитячі та спортивні майданчики, зони відпочинку і велодоріжки.

Загалом Стратегія включає 32 завдання.

Економічна складова

За словами Павла Павліченка, на території є і бюджетоутворюючі підприємства. Це – “Богуславська сільгосптехніка”, “Богуславський завод продтоварів” (виробляє зефірні вироби, печиво і т.п), який входить до мережі “Фора”, “Богуславський гранітний кар’єр”.

“Розробляємо самостійно IT-програму, з допомогою якої ми зможемо бачити кожного платника податків у розрізі земля, майно, ПДФО, Єдиний податок. Над програмою працюємо вже шість місяців. Це необхідно для того, щоб розуміти чітко, хто і як сплачує в громаді. Також на підприємстві “ХеппіМілк” змінилося керівництво і наразі вони хочуть зробити кооперацію із місцевими тваринниками, приєднавшись до канадської програми із розвитку тваринництва і реалізувати її у нас на території.

Об’єднання у громаду дало новий поштовх для того, щоб розпочати працювати по-новому. Ця медаль управління краща, аніж попередня. Але для того, щоб запустити великі проєкти – необхідний час. Наприклад, щодо нового інвестора. Для того, щоб він міг викупити територію, пішло три місяці. Вивчалась заборгованість, інфраструктура, виробничі потужності старого підприємства. Скільки їм необхідно буде коштів для його модернізації”, – каже начальник відділу.

Згідно зі Стратегією, на території представлений й аграрний сектор економіки громади – фермерські та сільськогосподарські товариствами, близко 12 підприємств. Цей сектор спеціалізується на вирощуванні зернових, бобових культур та олійних, розвивається виробництво овочів, коренеплодів. Розвивається і галузь тваринництва. Із промислових великих підприємств можна ще виокремити ПП “Ярослав”, ДП “Богуславське лісове господарство”, Філія ТОВ СП “Агропромінвест Богуславка”, ТОВ “Богуславський завод залізобетонних конструкцій”.

Основним джерелом власних надходжень тут є податок з доходів фізичних осіб, він становить 32,8%, також значні надходження коштів громада одержує від єдиного податку, податку на майно, акцизного податку. Так, дохідна частина бюджету на 2021 становила 203,6 млн гривень. Власні надходження бюджету становлять 55%, трансферти – 45%.

Точка зору

KV також поцікавилась у місцевих депутатів, які проблеми, на їхню думку, громада має вирішити першочергово. На що можна зробити ставку і чим перспективна громада взагалі.

Депутатка Богуславської міської громади Наталія Ковальова (ПП “Голос”):

Не брала особистої участі у розробці Стратегії, та як депутат звернула би увагу на те, де є проблематика, а це соціальна сфера. Паралельно я працюю директором Центру із надання соціальних послуг. Тож хочу акцентувати увагу на соціально незахищених верствах населення. Цей напрям необхідно розвивати. У кожній громаді є великою проблемою допомога безпритульним жителям, людям похилого віку, якими немає кому опікуватися, це і люди, які потрапили у складні життєві обставини. Цей напрям завжди залишався поза увагою, бо є більш вагомі проблеми: розбиті дороги, недосконале освітлення, не працює благоустрій тощо. Я є розробником програми щодо допомоги дітям-інвалідам, що дозволить опікуватися ними або допомогти матеріально. Ми забуваємо про молодь, у якої є також бачення розвитку майбутнього громади. У такий важкий період наші виборці звертаються до нас із проханнями організації дозвілля: танцювального майданчику для людей похилого віку, створення дозвіллєвого будинку для спілкування. Не завадило б розробити проєкт встановлення пандусів на дорогах, переходах. Цей проєкт можно включити і до Громадського бюджету. Зараз стоїть гостро проблема роботи ресурсно-інклюзивних центрів, враховуючи, що кількість такого населення зростає. І для них також повинні створюватися відповідні умови.

Однією із болючих проблем, на мою думку, є вирішення питання розвитку галузі культури. Заклади потребують осучаснення, забезпечення оргматеріалами. Сюди можна віднести і забезпечення школи мистецтв музичними інструментами. Місцеві артисти та викладачі також потребують підтримки. Так, звісно, вже будучи громадою, на місцях сприяють і намагаються вирішувати ці проблеми. Та хотілося, щоб цій сфері, яку раніше все ж більш оминали фінансуванням, сьогодні приділяли більше уваги. Враховуючи, що місцевість зі своєю історію, то зараз треба трохи вкласти кошти саме у розвиток історичного Богуслава, збереження культурних пам’яток. Звичайно турбують і дороги, необхідно вкладати кошти у розвиток інфраструктури.

Дорожня карта

Як міська громада, з адмінцентром у місті Богуслав, була створена у червні 2019 року. На першому етапі до Богуслава приєдналися чотири сільські ради – Біївецька, Киданівська, Розкопанецька та Хохітвянська. За результатами виборів в жовтні 2020 року, відтепер Богуславська громада складається із 12 старостинських округів. Це – Біївецький старостинський округ, Вільховецький (села Вільховець, Семигори, Калинівка і Половецьке), Дибинецький (села Дибинці, Бородані, Синиця), Ісайківський (села Ісайки і Яцюки), Киданівський, Мисайлівський (села Мисайлівка і Чайки), Москаленківський, Розкопанецький, Саварський (села Саварка і Лютарі), Тептіївський (села Тептіївка, Дешки), Хохітвянський (села Хохітва, Івки і Поташня) та Шупиківський (села Шупики, Карандинці і Туники).

Крім того, ще дві сільради, Іванівська та Михайлівська, відійшли до Миронівської громади. Раніше всі ці території входили до Богуславського району, нині ж це єдиний укрупнений Обухівський район.

Всього в раду громади після місцевих виборів 2002 року увійшло 26 депутатів від дев’яти політичних партій: “Європейська Солідарність”, “Наш край”, Во “Батьківщина”, “Українська православна асамблея”, “За Майбутнє”, “Слуга Народу”, “Пропозиція”, “Голос” та “Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна”.

Населення Богуславської громади становить 25 719 осіб, площа – 492 кв. км. На території діє розширена освітня мережа, яка налічує 16 дошкільних закладів та закладів загальної середньої освіти. Крім того, діти можуть навчатися у Богуславському академічному ліцеї №1, Навчально-виховному об’єднанні “Ліцей №3 – Мала академія наук” та ще шести гімназіях. Цьогоріч в закладах загальної середньої освіти навчається 2636 учнів, в дитсадках – 585 дітей.

Крім того, працюють ДЮСШа, Інклюзивно-ресурсний центр. Медична галузь включає Центр первинної медико-санітарної допомоги та Богуславську центральну лікарню. До базової мережі закладів культури входять БК, Публічна бібліотека, Музей історії Богуславщини та Богуславська школа мистецтв. Робить акцент громада і на розвитку фізичної культури та спорту, сфері послуг тощо.

Богуслав розташований за 120 км від обласного центру міста Києва. Значна частина адмінцентру громади – це історична зона. Тут знаходиться Регіональний ландшафтний парк “Богуславль”.

Читайте:

Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться

Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести

Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы

Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе

Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета

Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу

Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов

Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине

Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре

Проект “Децентрализация”. Узинской терробщине придется поработать над развитием

Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине