Буча – перше місто обласного значення на Київщині, яке приєднало до себе декілька сіл. Та далі стрімке приєднання призупинилось: одні села протестували проти Бучі, а інші навпаки – відстоювали позицію в суді. І доки села воювали одне з одним, громада зробила перші кроки до розвитку місцевої економіки та інфраструктури. У першу чергу, взялися будувати школи, дитсадки, стадіони тощо.

У серпні 2019 року Бучанська ОТГ затвердила Стратегію розвитку громади на період до 2029 року. І як стало відомо KV із відповіді відділу економіки Бучанської міської ради на інформаційний запит редакції, робота над проєктом тривала дев’ять місяців. Проєкт був розроблений членами робочої групи, яка налічує понад 40 фахівців.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

“Методичне забезпечення та аналітичну підтримку розробки Стратегії надавали експерти проєкту “Сприяння стратегічному розвитку територіальних громад малих міст”, який реалізується ВАОМС “Асоціація міст України” спільно з Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) та фінансується Урядом Федеративної республіки Німеччини і Європейським Союзом. Також Асоціація міст України забезпечувала надання консультаційних послуг з питань з усіх аспектів стратегічного планування та розвитку громади”, – йдеться у відповіді.

Крім того, на сайті міста Буча зауважено, що бучанський проєкт переміг у конкурсі серед 100 поданих документів з усієї України і був відібраний для підтримки Європейськими інституціями.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

“Стратегія розвитку Бучанської міської об’єднаної територіальної громади на період до 2029 року є інструментом, що відкриє ще більше можливостей для розвитку нашої громади та допоможе вирішити більшість нагальних питань, працюючи на благо кожного її мешканця”, – зауважив у Стратегії мер Бучі Анатолій Федорук.

Читайте: Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин

Дорожня карта ОТГ

Бучанська ОТГ утворена у вересні 2018 року з центром у місті обласного значення Буча. До складу громади входять Гаврилівська сільрада Вишгородського району та Блиставицька, Луб’янська сільради Бородянськоо району. І наразі громада займає площу в 131.72 кв. км з чисельністю населення в 39428 осіб.

Восени же до ОТГ мають доєднати ще Ворзельську сільраду (Ірпінь), Здвижівську сільську та Бабинецьку селищну ради Бородянського району, Мироцьку сільраду – Києво-Святошинського району та Синяківську – Вишгородського району. Загалом навколо міста об’єднається 13 сіл.

Депутатський корпус громади представлений 35 депутатами від політичних партій “Батьківщина”, Міської організації партії захисників Вітчизни, “Солідарності” “Нові обличчя”, “Наш край”, “Укроп”, із них п’ять – позафракційні.

Читайте: Создана Бучанская объединенная территориальная община

У Бучанській ОТГ функціонують такі комунальні заклади, як 11 дитсадків комбінованого типу, 10 шкіл, міський інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ), Бучанський центр позашкільної роботи, а також дев’ять приватних дитсадків та дві школи, Український гуманітарний інститут.

Медичні послуги мешканці ОТГ одержують у Бучанському консультативно-діагностичному центрі та Бучанському центрі ПМСД. Крім того, працюють п’ять бібліотек, два музеї, шість БК, центр культури та дозвілля, Бучанська дитяча школа мистецтв ім. Л. Ревуцького та Гаврилівська дитяча музшкола, є два стадіони та ДЮСШа.

Читайте: КОГА одобрила присоединение Бабинецкого сельсовета к Бучанской ОТО

Великі плани

Із слабких сторін громада в Стратегії окреслила відтік трудових ресурсів, дефіцит робочих місць, транспортне сполучення, зношеність мереж та відсутність системи централізованого водопостачання та водовідведення в селах, проблеми з побутовими відходами та низький рівень безпеки. А також: зношеність бази об’єктів рекреаційно-оздоровчого призначення, низький рівень надходжень та наявність торф’яників на території тощо.

Та громаді вже вдалося реалізувати деякі проєкти. Наприклад, функціонує Молодіжна рада, діє програма підтримки молоді, виплачується щомісячна стипендія міського голови талановитим та обдарованим дітям. Оздоровленням та соціальною допомогою охоплені талановиті та соціально-незахищені діти. На території діє найбільший в Україні Пластовий вишкільний центр, Бучанський центр позашкільної роботи з понад 30 гуртками. Крім того, збудовано гімназію на 14 класів по вул. Вишнева, добудовано навчальний корпус початкової школи Бучанського НВК № 3 на 700 місць, у школі №5 – новий міні-футбольний спортмайданчик, у Бучанському НВК – мультифункціональний спортивний майданчик “Берізка”. Також завершено будівництво зовнішнього газопроводу до Гаврилівського садка “Веселка”.

У великих планах громади створення на засадах муніципально-приватного партнерства Бучанського водоканалу, відкриття медамбулаторій в Бучі, селищах Ворзель, Бабинці. Будівництво центральної площі в місті. Реалізує Буча і проєкт експериментального будівництва “Будівництво об’єкту інженерно-транспортної інфраструктури: автомобільного шляхопроводу тунельного типу під залізничними коліями станції м. Буча”, а також проєкт транспортно-логістичного хабу на базі індустріального парку “Мироцьке” та Міжнародного вантажного аеропорту “Антонов”.

Планує розвивати ОТГ і спортивні напрямки, а саме: побудувати спортивно-оздоровчий комплекс з басейном, спортивний стадіон у місті.

В освітній галузі очікується реконструкція з добудовою загальноосвітньої школи № 1 в Бучі, будівництво дитсадків по вулиці Лесі Українки в Бучі, а також в Бабинцях та Ворзелі. Крім того, реконструкція школи № 5 в Ворзелі.

Стратегію Бучанська ОТГ планує реалізувати в три етапи: перший – 2019-2022 роки; другий – 2023-2026 роки; третій – 2027-2029 роки.

Загалом Стратегія націлена на створення безпечного життя, комфортної інфраструктури, розвиток сфери послуг і в 2020 році у рамках програми “Комфортні умови життя людини” ОТГ витратить на реалізацію 25 проєктів понад 335 млн гривень. У 2021 році на втілення 20 проєктів мають виділити 89,4 млн гривень, у 2022 році на шість проєктів – 5,4 млн гривень. Загальний обсяг фінансування цієї Програми обійдеться бюджету Бучі в 652 млн гривень.

Економічний розвиток громада стимулюватиме через інвестиції у нові та існуючі підприємства, створення робочих місць, ведення бізнесу. Тож за другим напрямом “Розвиток місцевої економіки” упродовж 2020-2021 років громада спрямує 350 тис. гривень.

Читайте: Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО

Економічна складова

Наразі фінансове наповнення громади відбувається за рахунок податкових надходжень, доходів від операцій з капіталом, трансфертів, коштів державного та обласного бюджетів, грантів та коштів партнерів проєктів. Також основним напрямком інвестиційної діяльності в місті є залучення коштів у житлове будівництво.

Економічний же потенціал ОТГ складають саме промислові підприємства приладобудівної та деревообробної промисловості, будівельні та транспортні організації. Основними платниками ПДФО є ТОВ “ЮТЕМ-Інжиніринг” (інженірингові послуги, енергоаудит), ТОВ НВП “Мадек” (дизельні генератори), ПП “Деліція” (виробництво кондитерських виробів), а також – ТОВ “Комплекс Агромарс”, ТОВ “Новус Україна”, ПРАТ “Край Керама”, ТОВ “ЮТЕМ-ЗМК”, ПКПП “Теплокомунсервіс”, ТОВ “Техпромсервіс ЛТД”, ДП “Хольмер-Україна”, ТОВ “МЦ “СантаЛен”.

За статистичними даними, у 2018 році обсяг реалізованої промислової продукції по місту склав 382 660,1 тис. гривень.

Загалом у 2018 році сума надходжень до міського бюджету громади складала 406,2 млн гривень, власних доходів загального та спеціального фондів – 217,1 млн гривень. А середня заробітна плата сягала трохи більше 8 тис. гривень.

Читайте: Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении

Точка зору

Голова Бородянської райради Георгій Єрко:

Перш за все, необхідні робочі місця, щоб мешканцям не доводилося виїжджати за межі сіл на заробітки, навіть до Києва чи Ірпеня. На території Бабинецької сільради діяв склозавод, тому є можливості відродити потужності, налагодити виробничу зону. Все залежатиме від того, яким чином і хто заведе в села інвестора. На мою думку, є перспективи в переробній галузі, лісовому господарстві, адже на території сіл району є лісництва та держлісгосп. До громади вже відійшли потужні села. Луб’янка ближче до Києва та Бучі, тому там можливе будівництво підприємств, є для цього і площа, якою можна зацікавити. У села Блиставиці є водні ресурси і відповідні видобувні підприємтсва, частину земель займає аеродром. Дороги, освітлення – це споконвічні проблеми. Ми, в свою чергу, декілька вулиць в селах Здвижівці і Бабинцях за останні роки вже заасфальтували за рахунок обласного бюджету, коштів сільрад на ці потреби не вистачало. Потужних підприємств в цих селах не має, але є маленькі сільськогосподарського призначення. Звичайно, можуть бути проблеми із транспортним сполученням між селами та центром ОТГ. Розвиток сіл залежатиме від того, хто очолить даний регіон і від розставлених акцентів. Можна сконцентрувати увагу на виділені земель під спальні райони, а можна – на фермерстві, будівництві логістичних підприємств.

Голова Вишгородської райради Ростислав Кириченко:

Село Синяк забирають із району вже із певним приданим. За нашої ініціативи зараз будується дитячий садочок. Левову частку коштів мають освоїти цьогоріч і наступного, думаю, введуть його вже в експлуатацію. Там була певна проблематика із котельною, але ми її вирішили за рахунок нашого підприємства. Школа, дороги із тротуарами у гарному стані, є новий стадіон – на території є мінімальна інфраструктура. Не вистачає із обов’язкового – медичного пункту. Ми подавали заявки, щоб відкрити сімейну амбулаторію, але не встигли закрити це питання, бо співфінансування району не надали. У Синяку діє декілька потужних підприємств, із них – ТОВ “Альянс краси”, ПП “Автомагістраль”, яке будує дороги по всій країні. За цей населений пункт зрештою спокійні, бо не думаємо, що Буча зможе розвивати села, адже бюджет матиме невеликий, у порівнянні з нашим районним. Гаврилівська сільрада відійшла до Бучі раніше. Садочок ми там також привели до ладу. Не встигли лише відремонтувати школу та клуб. На території є потужне підприємство “Гаврилівські курчата”, але отримані податки від його діяльності повністю йшли на утримання соціальних об’єктів села. Та громада лише виграє від такого доєднання. Ці села перспективні тим, що це приміські території. Але, на мою думку, потрібно зберегти їхню сільську автентичність, адже розбудова багатоповерхівок не зовсім лягає в концепцію життя села.

Звичайно, будь-які вибори впливають на життя регіонів. Якщо оберуть достойного кандидата, який буде опікуватися усіма населеними пунктами, зробить мінімальну стратегію із вирішення проблемних питань, то мають бути зміни лише на краще.

Читайте:

Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться

Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести

Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы

Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе

Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета

Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу

Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов

Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине

Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре

Проект “Децентрализация”. Узинской терробщине придется поработать над развитием

Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине