Кінець року близько і громади столичного регіону підбивають бюджети. Для багатьох фінансова ситуація є досить напруженою. Керманичі жаліються на тотальну нестачу коштів. Пандемія, зростання тарифів та низка законодавчих новел спустошили чимало скарбниць.

Як стало відомо KV , група експертів Офісу підтримки реформи децентралізації при Мінрегіоні презентувала дані інформаційно-аналітичного дашборду основних показників виконання бюджетів територіальних громад станом на 1 вересня 2021 року.

Повідомляється, що запропонована інформаційно-аналітична панель дає можливість розглянути фінансові показники не лише в межах України, а й по окремій області та порівняти їх в розрізі громад.

Так, дашборд відображає такі основні фінансові показники громад, як видатки загального фонду, ЖКГ, культури, освіти (учня) на одного мешканця і видатки на утримання апарату управління та на фізкультуру і спорт на одного мешканця.

А також дохідність земель громади, доходи загального фонду та капітальні видатки на одного мешканця. Бралася до уваги і питома вага заробітної плати у видатках загального фонду та капітальних видатків у загальній сумі видатків. А ще – рівень дотаційності бюджетів, видатки на утримання апарату управління (без трансфертів) та частка доходів громади за рахунок трансфертів з держбюджету, фіскальна віддача території громади.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

У розрізі громад

Експерти також детально візуалізували окремо вісім показників, які характеризують основні фінансові аспекти діяльності територіальних громад, на яких ми і зупинимося.

Перший показник – це доходи загального фонду без трансфертів на одного мешканця, який відображає співвідношення обсягів надходжень цього фонду з кількістю мешканців. І найбільший показник демонструють в області три громади. Це – Гірська (37,2 тис. гривень), Козинська (26,2 тис.) та Борщагівська (22 тис.). Найменше доходів зафіксували в таких громадах, як Медвинська (2,5 тис. гривень), Калитянська (2,3 тис. гривень) та Кожанська (2,1 тис.).

Наступний показник – співвідношення видатків на утримання апарату управління із сумою доходів загального фонду (без трансфертів). Найбільшу ж частку видатків на апарат витрачає Медвинська громада – майже 50%. За нею знову йдуть Кожанська із 44,1% та Калитянська із 38,4%. Найменше всього відсотків у Борщагівської (7,14%) та Вишневої (5,59%).

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

Далі експерти проаналізувати обсяги капітальних видатків на одного мешканця. І цього разу лідирує Рокитнянська громада, у якої капітальні видатки складають 3,8 тис. гривень на одного мешканця. На другій позицій Калинівська селищна громада із 3,7 тис. гривень, на третій – Пристлична із 3,2 тис. гривень. Останні позиції в рейтингу займають Васильківська (41,90 гривень), Бишівська (39,36 гривень) та Маловільшанська (12,30 гривень) громади.

Всього десять громад на Київщині не мають дотаційності. Та найбільша реверсна дотація у Гірської громади (-43,7%), Калинівської селищної (-23,1%) та Славутицької (-20,7%). Найбільш дотаційними є території Коцюбинської, Кожанської і Немішаївської громад – від 24,9 до 18%.

До основного показнику увійшла і відсоткова частка проведених із загфонду видатків на зарплату. І найбільшу частку у видатках має Бишівська громада – 87,8% і найменшу – Гірська (29,8%).

Щодо видатків на культуру, фізичну культуру та спорт у розрізі на одного мешканця, то найбільший показник у Козинської – 2,2 тис. гривень, Петрівської – 1,1 тис. гривень та Славутицької громад – понад 1 тис. гривень. Найменшу суму витрачає Бишівська – 120,64 гривень. А ось найбільше видатків на утримання одного учня у Ташанської громади – 49,8 тис. гривень, найменше в Ірпінської – 12,3 тис. гривень

Найбільшу частку доходів за рахунок трансфертів має Поліська громада 56,9%, найменшу – Гірська з 6,7%. Щодо співвідношення обсягів надходжень місцевих податків і зборів із сумою доходів загального фонду без трансфертів, то тут лідируючі позиції у Золочівської громади (63,6%), пасе задніх громада Славутича – 15,4%.

На місцях

Наближається кінець року, тож KV поцікавилися у керівників громад, яка ситуація із місцевими бюджетами: чи вдається виконувати плани доходів у таких складних економічних та епідмовах, дотаційна територія чи, навпаки, є й реверсна дотація.

Як розповів KV голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук, за 10 місяців невиконання плану доходів бюджету тут складає 1,2 млн гривень. І це із урахуванням того, що до Фастова, як міста обласного значення, торік були доєднані ще села.

“Хочу нагадати, що села доєднували без урахування нашої позиції: і вони, і місто хотіли, щоб на їхній базі була створена окрема громада, але Кабмін прийняв саме таке рішення. І зараз на утримання цих сіл, тільки за перші шість місяців, з міськбюджету пішло понад 20 мільйонів гривень. Це – перевищення видатків над тими доходами, які згенерували платники податку тих територій. Більш критичним є те, що у зв’язку із подорожчанням енергоносіїв, є також і незабезпеченість видатків. Тобто зросли енергоносії і наші додаткові видатки складають 16 мільйонів гривень на оплату енергоносіїв, на часткову виплату зарплати. Це та сума, яку ми не можемо перекрити, тому що у нас ще є невиконання планового доходу. Загальний дефіцит нині складає 17,2 млн гривень. Це та сума, якої нам не вистачає для закриття до кінця року. І це при тому, що ми вже здійснили певну роботу по перерозподілу: зняли із незахищених статей видатки і пустили їх на те, щоб, у пешу чергу, профінансувати захищені статті”, – розповів він.

Тому, за словами очільника громади, фінансова ситуація нині є досить напружена і без додаткової дотації з державного або обласного бюджету цей рік громада не закриє. Тож складно робити місцевій владі і прогнози щодо бюджету на наступний рік.

“Ми робили розрахунки на три роки вперед – середньострокове бюджетне планування. І вже тоді було зрозуміло, що ми не можемо збалансувати видатки та доходи, тому що доєднані дотаційні території досить серйозно підкосили фінансову спроможність громади. Разом з тим у черговий раз плануємо оновлювати розрахунки, хоча і не можемо спрогнозувати ціну на газ. Розуміємо, тенденція йде у бік здорожчання, що призведе до витрачання ще більших коштів на утримання соцсфери. Анонсуються ще зміни й до Бюджетного кодексу. Хотілося би розвивати громаду, реалізовувати цікаві проєкти та, на жаль, фінансова ситуація не дуже позитивна. Тож проводимо активну роботу з платниками податків по сільським територіям, інвентаризацію земель для того, щоб забов’язати всіх користувачів добросовісно сплачувати податки”, – додав Нетяжук.

Куди більш стабільна ситуація із виконанням бюджету і видатковою частиною в Немішаївській селищній громаді.

“Зараз ми збільшуємо бюджет за рахунок економії, за рахунок нових сплачених податків. Є підприємці, які сплачували податки до інших територій, нині ми займаємося їхньою перереєстрацією. Бюджет поповнюється, але зрозуміло, що хотілося, аби бюджет розвитку був куди більшим. Тож будемо над цим працювати. Спрямовуємо кошти і на боротьбу із коронавірусом. Відбулося зібрання в райраді, шукаємо можливість на умовах співфінансування разом із іншими громадами Бучанського району, а саме: Бородянкою, Пісківкою, Немішаєво, виділити по 100 тис. гривень на закупівлю обладнання, яке забезпечить медкабінети додатковим киснем (облаштування кисневого трубопроводу). На цей проєкт також будуть виділені кошти і з обласного бюджету. Єдине, що нині на фінансову ситуацію в громадах впливає різниця в тарифах. У деяких громад вона просто величезна. По нашій громаді ця цифра сягає трохи більше 2 млн гривень. Реверсної дотації у нас бути не може. Разом з іншими громадами в нашому районі, ми є поки що дотаційними”, – прокоментував очільник громади Петро Перевозник.

За його словами, цю різницю громада закриває і розраховує впевнено увійти в наступний рік. Нині тут вже працюють над проєктом бюджету. Очільник привідкриває завісу, говорячи, що планується суттєва видаткова частина.

“Уже розробляємо проєкти щодо будівництва нових очисних споруд. Це, зрозуміло, величезна сума. Плануємо втілювати проєкт на умовах співфінансування. Та можливості є. Працюємо над видатковою частиною, щоб забезпечити школи та садочки ремонтами; а дороги ремонтами у рамках співфінансування. Вже майже 15 років будується Микулицька. Велася розмова із міністром Мінрозвитку громад, губернатором області щодо включення добудови цього закладу у програму “Велике будівництво”. Тож ще додатково чекаємо субвенції і з держави”, – висловив сподівання керівник громади.

У коментарі KV голова Яготинської міської громади Наталія Дзюба розповіла, що їм також вдається виконувати бюджет та коштів вистачає не на все. Адже громада досить велика, до її складу увійшов 41 населений пункт.

“Сказати, що бюджет значний не можу, він складає всього на всього 200 млн гривень, плюс 100 млн гривень освітянської субвенції. А в 41 населеному пункті є дороги, БК, ФАПи, а за цим всім стоять люди, які мають відчувати, що є влада та позитивні зміни. Хочеться, щоб кожен житель громади відчував захист та затишок. Тож ми повністю провели інвентаризацію майна, яке перейшло на баланс громади. І вже бачимо багато проблем. Вони стосуються навчальних та медичних закладів, культури, ремонту доріг тощо. До об’єднання бюджет міста складав до 50 млн гривень. Але ж ми не утримували лікарню та соціальну інфраструктуру, школи та культуру, а лише те, що мало утримувати місто районного значення. Тепер на громаді практично все. І, звичайно, є різниця. Система водопостачання сіл потребує ремонту, адже у більшості там є лише технічна вода. Необхідно привести у відповідність до вимог всі скважини. А це не мала сума коштів”, – говорить вона.

Розповіла очільниця і про майбутні бюджетні витрати, які спрямують на вирішення проблем громади. У першу чергу, вони стосуватимуться оптимізації освітньої мережі, а саме закупівлі шкільного автобуса, вирішення проблеми із несанкціонованим сміттєзвалищем і багато інших проєктів, які мають посприяти збільшенню робочих місць, а отже, і надходженням до бюджету.

Також працюють на території і над зміцненням бази лікувальних закладів, адже їхнє утримання в умовах епідемії також значно вплинуло на бюджет. У громаді вже взялися і до формування бюджету на наступний рік.

“Коштів не вистачає на дороги, освітлення, водопостачання. Та ще будемо дивитися з якими показникам нам вдасться завершити бюджетний рік і тоді буде зрозуміло, як громада житиме наступного року. Звичайно, ми рахуємо копійку, не розкошуємо і намагаємося використовувати бюджет раціонально”, – зауважила очільниця громади.

За словами же голови Студениківської сільської громади Марії Лях, у другому півріччі громаді вдалося лише на 92% виконати бюджет, враховуючи, що у минулі роки в цей період його перевиконання було від 800 тисяч до 1,2 млн гривень.

“Цього року перевиконання бюджету було лише у першому півріччі. І це, звичайно, дуже впливає на розвиток громади. Цьогоріч дуже важко сформувати бюджет на наступний рік через те, що з громади вилучається 15,5 млн гривень реверсної дотації. Для громади це величезна проблема. Та необхідно його спланувати хоча б оптимального”, – додала вона.