Верховна Рада розгляне зміни до Бюджетного кодексу, що мають удосконалити фінансування та збереження культурної спадщини України. Новели передбачають вилучення місцевих податків для створення та наповнення відповідного держфонду. В Асоціації міст України вже назвали ці нововведення втручанням у фінансову незалежність громад, що не вирішить проблем збереження історичних пам’яток. Громади вказують, що не отримують прибутків від культурних об’єктів і, навпаки, потребують підтримки держави для їх утримання.

Як стало відомо KV , 19 липня Аcоціація міст України звернулася до Комітету Верховної Ради з питань бюджету з проханням відправити проєкт Закону України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення збереження культурної спадщини” № 5755 на доопрацювання.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Так, законопроєкт пропонує формувати у складі спеціального фонду держбюджету Державний фонд збереження культурної спадщини і використовувати кошти такого фонду для реалізації заходів щодо реставрації, консервації, музеєфікації, реабілітації, ремонту, пристосування об’єктів культурної спадщини незалежно від форми власності та розробки та виготовлення: облікової документації, науково-проектної документації, науково-дослідної, проектно-кошторисної документації, проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж режимоутворюючих об’єктів культурної спадщини.

Наповнювати такий фонд пропонують не лише за рахунок окремих джерел доходів держбюджетів, а і за рахунок місцевих бюджетів. Як зауважує АМУ, це означає вилучення у громад (без належної компенсації втрат) на користь Держфонду надходжень від адмінштрафів за правопорушення (а саме, передбачені ст. 92 та ст. 188-33 Кодексу України про адміністративні правопорушення), від орендної плати за користування об’єктами культурної спадщини та концесійних платежів щодо таких об’єктів, а також від фінансових санкцій (штрафи, пеня) за правопорушення, передбачені ст. 44 ЗУ “Про охорону культурної спадщини”.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

У звернені до ВРУ відзначають важливість і необхідність планування та організаційного забезпечення заходів, зазначених у законопроєкті, щодо збереження історико-архітектурного середовища громад, охорони, реставрації, реабілітації та доцільного використання пам’яток та охоронюваних територій, створення комфортних і безпечних умов для проживання населення, комплексного розвитку та привабливості громад.

Проте АМУ не підтримує запропоновані законопроєктом 5755 зміни до Бюджетного кодексу в частині місцевих бюджетів. Пояснюють вони це тим, що запропоновані зміни не відповідають основним принципам здійснення місцевого самоврядування і втручаються у їхню матеріально-фінансову самостійність. І впевнені, що вилучення зазначених доходів до Фонду спричинить розбалансування місцевих бюджетів. Крім того, проєктом не визначено чіткий і справедливий механізм подальшого розподілу (повернення) коштів між громадами.

“Вилучення з бюджетів місцевого самоврядування окремих доходів на користь формування спеціального фонду держбюджету є втручанням у діяльність місцевого самоврядування, і в майбутньому може стати прецедентом для подальшого втручання у діяльність місцевого самоврядування. Крім того таке вилучення по суті не вирішує проблемних питань щодо забезпечення збереження культурної спадщини”, – йдеться у листі.

На місцях

Згідно із Пояснювальною запискою до законопроєкту, на території України знаходиться близько 130 тис. об’єктів культурної спадщини, які перебувають на державному обліку. Також зауважено, що динаміка фінансування сфери культури за остатковим принципом в останні роки унеможливлює утримання пам’яток у належному технічному стані, що значно підвищує ризик їх руйнування та знищення. Лише у рамках програми “Велике будівництво” в культурі передбачає здійснення заходів щодо збереження 150 об’єктів, які розраховано здійснити протягом трьох років.

За даними Управління КОДА у 2020 році на території Київської області під охороною держави перебувало 3 961 об’єкт культурної спадщин. Ці об’єкти входять до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (місцевого та національного значення), Переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації тощо. Найбільша кількість пам’яток, особливо місцевого (понад 100 об’єктів) та національного (понад 10 об’єктів) значення, збережна саме у Переяславі. Місто, навіть, увійшло у книгу рекордів Європи з найбільшою кількістю музеїв на душу населення.

Тож KV поцікавалися у місцевої влади про стан об’єктів культурної спадщини на Київщині і чи одержують вони доходи від утримання такого державного та комунального майна, щоб перераховувати їх на спеціальний рахунок Фонду і що від цього втратять громади.

Депутат Київської обласної ради (фракція “Європейська Солідарність”) та екскерівник Переяславської міськради Тарас Костін:

Вважаю, що створення Фонду – це позитивний момент. Те, що це зачепить місцеві бюджети, то їм наразі і так несолодко. Думаю, це будуть зовсім мізерні надходження, щоб якось вплинути на доходи громад і були суттєві втрати з місцевих бюджетів. Переяслав – історичне місто. Наприклад, тут діє історико-етнографічний музей, але вхідний квиток коштує зовсім недорого. Вони виживають за рахунок дотацій з державного бюджету. На території також багато пам’яток, на які варто звернути увагу щодо їхньої охорони та відновлення. Це, до прикладу, дзвіниця Вознесенського собору та сам собор, що збудований ще за часи Івана Мазепи. Сьогодні вони потребують реставрації і громада самотужки не потягне ці об’єкти і їхнє утримання. Тож було б добре, якби держава допомогла зберегти ці об’єкти національного значення.

Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:

Фастів – одне з небагатьох міст в Київській області, яке має історико-архітектурний ареал. На території громади є пам’ятки архітектури загальнодержавного значення – Покровська церква і фастівський костел, це місцеві пам’ятки. Якщо законопроєктом пропонується вилучати кошти з місцевого бюджету для того, щоб сформувати загальнодержавний фонд, то про яку децентралізацію ми тоді взагалі ведемо мову? І як ми можемо говорити, що, навпаки, громади мають розпоряджатися своїми коштами? Думаю, це суперечить логіці децентралізації і сумніваюсь, що така ініціатива буде позитивно сприйнята органами місцевого самоврядування. На превеликий жаль, останнім часом спостерігаємо, що якраз органи центральної влади намагаються забирати фінансові ресурси в громад.

Голова Студениківської сільської громади Марія Лях:

На території громади такі об’єкти культурної спадщини відсутні. Проте на громаду хочуть перекласти об’єкт, що розташований на трасі Київ-Харків (90-й км) і перебуває на балансі Державтодору, останні ж це заперечують. Це – історична пам’ятка возз’єднання України з Росією. Напевно, автодор не бажає його утримувати, враховуючи ще і зовнішній стан. Загалом, на мою думку, історичні пам’ятки необхідно берегти, але це має відбуватися на державному рівні, а їхній перелік має бути занесений до єдиного реєстру. І відповідати за збереження історії має саме держава. І, звичайно, що не за рахунок коштів місцевого бюджету. Потроху всі повноваження перекладають на місцеві бюджети, які від цього не збільшуються. А ми лише просимо віддати у повній мірі 80% ПДФО, забирати не 50, а 20% реверсної дотації. І тоді громади будуть готові утримувати і фінансувати. А держава має контролювати всі ці процеси. Але не маючи ресурсу, перекладати повноваження одне за одним, починаючи від співфінансування – це неправильно. Таким чином громада не буде розвиватися.

Голова Вишгородської міської громади Олексій Момот:

Ми співпрацюємо із членами Асоціації міст України і завжди підтримуємо їхні ініціативи, оскільки там працюють фахові спеціалісти, які глибоко вивчають кожне питання. Тож, якщо на території є культурна чи архітектурна пам’ятки, то не треба у громади вилучати ці кошти. Громада самотужки визначить заходи їхнього захисту і запланує у бюджеті кошти на вирішення цих питань. Краще, якби держава допомагала у рамках відповідних програм. Вишгородська громада – територіально невелика і із історичних пам’яток мають велику цінність Городище, Церква святих страстотерпців Бориса і Гліба та будівля земської школи. Проте вони не належать до таких об’єктів культурної спадщини, до яких буде прямувати туристиче паломництво. Тож з точки зору фінансового доходу не впевнений, що ці об’єкти зможуть принести громаді прибутки. На місцевому рівні, звичайно, це дуже цінні історичні об’єкти.

Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
				1	2	3
4	5	6	7	8	9	10
11	12	13	14	15	16	17
18	19	20	21	22	23	24
25	26	27	28	29	30