В Мінрозвитку громад вперше презентували варіативну карту розподілу 24 областей України за округами в рамках реформування місцевого самоврядування. За останніми даними, Київщину планують розділити на шість округів. Також реформа передбачає впровадження оновленої трирівневої моделі адмінтерустрою. Та така конфігурація неочікувано викликала хвилю гарячих диспутів між тергромадами та експертами. Одні взялися відстоювати ліквідацію районного рівня, інші, навпаки, конституційні права громадян.

Як стало відомо KV, 5 березня в Мінрозвитку громад та територій за ініціативи Центру політико-правових реформ відбувся круглий стіл “Реформування субрегіонального рівня адміністративно-територіального устрою України: можливі та оптимальні варіанти”.

Зазначається, що в рамках заходу презентували чергові варіанти адмінтерустрою субрегіонального рівня 24 областей. Концепція була напрацьована за результатами експертних обговорень на круглих столах, що відбулися 2019 року у кожній області, в тому числі і Київській.

Карта Київщини

Нагадаємо, уже в жовтні реформа децентралізації має завершиться проведенням місцевих виборів на новій територіальній основі місцевого самоврядування. Нині вивчається проєкт нового адміністративно-територіального устрою, який передбачає укрупнення районів у так звані округи.

У рамках заходу були представлені на розгляд дві карти нового районного поділу Київщини відносно кількості адмінтеродиниць субрегіонального рівня.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Зазначається, що методологія розподілу субрегіонального рівня включала чотири основні критерії: чисельність населення (не менше 150 тис. населення); наявність міста, яке виконає функцію центру повіту; компактність території та врахування транспортної доступності; кількість громад, які охоплять новий округ.

Відповідно, до напрацювань Центру політико-правових реформ, перший формат передбачає розподіл Київщини на шість округів з відповідними центрами в Ірпені, куди увійде 8 ОТГ, у Фастові – 3 ОТГ, у Білій Церкві – 7 ОТГ, в Обухові – 6 ОТГ, в Борисполі – 7 ОТГ і в Переяславі – 5 ОТГ.

Другий варіант передбачає також Ірпінський (10 ОТГ), Білоцерківський (7 ОТГ), Обухівський (6 ОТГ), Бориспільський (7 ОТГ), Переяслав-Хмельницький (5 ОТГ) округи, але замість Фастівського передбачено Васильківський (5 ОТГ). Наявні зміни і в кількісному складі як ОТГ, так і населення.

Фото: варіант 1

Фото: варіант 2

Вже найближчим часом Мінрозвиток громад планує створити спеціальну робочу групу, яка згодом і проведе фінальне обговорення всіх напрацьованих проєктів вже за круглим столом у парламенті. Орієнтовно, це має відбутися вже в квітні.

Експертна дискусія

Та на думку експертів ГО “Єдина громада”, презентована розробка – приклад найбільш неправильного юридичного рішення. Адже після завершення децентралізації функції районів завершують свою дію і в часі, і в юридичних правах. Їхня пропозиція – внести зміни до Концепції та замість трьох залишити два рівні адміністративно-територіального устрою: базовий (адмінтеродиниці – громади) та регіональний (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ і Севастополь).

“Децентралізація завершиться, а що ж з районами? Виникає питання – а чи є сенс відтепер в районах, якщо країна тримається чіткого (хоч і не завжди вдалого) курсу на завершення децентралізації?”, – говориться у дописі ГО “Єдина громада” в Facebook.

KV також поцікавилась у голів громад, мерів, експертів щодо доцільності розподілу територій громад за округами, який функціонал вони мають виконувати. Чи, можливо, вони також притримуються думки відносно ліквідації районного рівня.

Керівник Офісу реформ в Київській області Володимир Удовиченко:

Спершу я підтримував польський досвід: відмовитися від районного поділу через відсутність повноважень. Потім почали формувати медичні округи і прив’язувати до них субрегіональний рівень. Таким чином, округ отримав одне із повноважень – управління спільною власністю. Та якщо це спільна власність, то необхідно дивитися, яким чином буде створена ця рада. Якщо прямим голосуванням, то депутатські корпуси будуть сформовані за пропорційною системою. У результаті – вони зможуть вести власну політику і не узгоджувати її із ОТГ. Необхідна така система, яка б була заснована на делегуванні рівних представників від громад. На мій погляд, від окружного рівня можна відмовитися, а функції спільної власності управління передати на обласний рівень. Обласні ради матимуть виконкоми там і потрібно зосередити всю владу з управління спільною власністю ОТГ. Та найкращий варіант, у рамках компромісу, окружні ради утворити на один перехідний виборчий термін. І тоді на практиці ми побачимо, що вони не будуть мати повноважень і необхідності в подальшому існуванні. Головне сьогодні – це сформувати загальну думку щодо кількісного складу округів. Залишаються питання щодо формування вторинного рівня медицини, освіти. Вже сьогодні необхідно розпочати обговорювати повноваження, які можуть бути передані на рівень округів.

Депутат Київської облради, голова комісії з питань соціально-економічного розвитку Сергій Кармазін:

Функціонал багатьох повноважень держава зараз передає на ОТГ, як першу інстанцію базового рівня адмінтерустрою. Сьогодні формування ОТГ по кількісному складу і спроможності відбувається не дуже рівномірно. На базі району була сформована інфраструктура, а ОТГ всі функції району з утримання соціальної мережі взяти на себе не зможе, доведеться співпрацювати з районом. Відповідно, нам потрібна середня ланка: створення ОТГ в межах якоїсь однієї адмінодиниці. Можливо, це будуть делегати від ОТГ, які будуть виконувати функцію і виконавчої влади, і розподілу питань з інфраструктури, благоустрою, екології, соціальними питаннями. Є питання, які вирішуються винятково на регіональному рівні. Ми в будь-якому випадку виходимо на трирівневу систему. Разом з тим в Конституцію потрібно внести питання делегованих повноважень РДА, які не скасовані. ОТГ, які існують сьогодні як окрема одиниця, не можуть виконувати, відповідно до закону, також багато функцій. Реформу адмінтерустрою обов’язково треба проводити – і чим швидше, тим краще. Округи мають взяти на себе повноваження, які не зможуть здійснювати ОТГ. Це, наприклад, утримання закладів освіти всіх рівнів, вторинна медицина, соціальні відділи при РДА, дороги районного значення, лісосмуги, полігони та очисні споруди тощо. Надалі, можливо, необхідно буде вдатися й до укрупнення громад.

Координатор ради місцевих ініціатив Конституційних територіальних громад Київщини, юрист Леонід Ковальчук:

Адмінтерустрій має здійснюватися за правилами Європейської Хартії місцевого самоврядування. В Україні не створено жодної тергромади, яка б мала публічну правову здатність, тобто зареєстрований Мінюстом статут. Стаття 143 Конституції гарантує, що лише юридично заснована громада може скористатися правом і бути власником рухомого і нерухомого майна, бюджету, активів, надр і водних ресурсів. Вся так звана адмінреформа і реформа колективізації (мається на увазі децентралізації, – прим. ред.) зводиться до того, щоб тергромада ніколи не стала власником комунального майна. Форсований режим земельної реформи проводиться для того, щоб ті землі, які мають бути в комунвласності громад, перейшли у приватну. Європейська Хартія передбачає, що зміни меж адмітеродиниць відбуваються виключно за референдумом. У нас закону про місцевий референдум немає. Ми будуємо європейську систему самоврядування і в той же час намагаємося запровадити адмінтермодель характерну до авторитарного режиму. Не було ніякого добровільного об’єднання, була політична маніпуляція. В Україні зберігається жорстка вертикальна влада у режимі “згори – донизу”. Я не почув жодної відповіді, яка б пояснювала економічну чи історичну потребу в адмінреформі. Все робиться для спрощення управління, запровадження принципу одержавлення влади. Польщі знадобилося 14 років для відновлення місцевого самоврядування на першій ланці. Всі ці реформи, які робилися в країні останні п’ять років, здійснювалися поза Конституцією. Триває війна, а під час війни Конституцію не змінюють.

Експерт з питань реформування органів місцевого самоврядування та територіальної організації влади Олександр Даниленко:

Щоб закріпити реформу місцевого самоврядування територіальної організації влади, необхідні зміни до Конституції. А внести зміни в такі стислі терміни, на мій погляд, нереально. Якщо зміни до Конституції не вносяться, то про який адмінтерподіл ми говоримо на базі діючої Конституції? Це лише в повноваженнях Верховної Ради. Укрупнення округів однозначно необхідне, тому що без цього місцеві вибори провести якісно та ефективно буде неможливо. ОТГ утворилися на базі одного чи декількох районів. Тож як проводити вибори без укрупнення районів? Чинна Конституція зобов’язує проводити вибори до районних рад. Щодо питання управління, то лише одиниці об’єднаних громад мали можливість взяти на себе утримання районних лікарень. Деякі опоненти говорять про передачу цих повноважень на обласну раду. Але і це питання дискусійне. Адже ОТГ мають пам’ятати, що тоді у них потрібно буде забирати і частину відповідного ПДФО. Це стосується й утримання інших закладів. Навіть, якщо розглядати дворівневу модель, то без внесення змін до Конституції це теж неможливо. Кількість округів, так, це принципова дискусія, і це необхідно обговорювати, тому що йдеться про повноваження влади. Укрупнення районів буде відбуватися на базі затверджених перспективних планів. Ми взяли вектор на Євросоюз, Рада Європи прийняла трирівневу систему класифікації, а це також стосується Європейської Хартії місцевого самоврядування. Питання рад це одне, а ось субрегіональний рівень однозначно буде.

Думка громади

Голова Бучанської ОТГ Анатолій Федорук:

Моя особиста думка збігається з позицією Асоціації міст України. Ми за дворівневу модель місцевого самоврядування. Де базовий рівень – ОТГ і регіональний або обласний рівень – обласні ради. Інше місцеве самоврядування, виходячи із практики цивілізованих країн, впроваджувати недоречно. Інша річ, мова йде про виконавчу гілку влади, яка може мати районний устрій. Хоча і це питання дискусійне щодо термінології і назви. Але тут важливо розуміти, які функції і яка компетенція буде в цієї районної ланки. На мою думку, має бути лише виконавча ланка, без звичних районних рад. В рамках децентралізації ми вже маємо базовий рівень, ОТГ має прямі відносини з Мінфіном і прирівнюється до моделі міст обласного значення. Тож, яку функцію має виконувати районний рівень, коли ОТГ наділена компетенцією на вирішення самоврядних і делегованих державою повноважень? Ми не бачимо сенсу у створені ще однієї надбудови між обласним рівнем і базовим. Мешканці мають отримувати послуги у населених пунктах своєї громади. А якщо ми говоримо про районну форму, таку, як префектури, то це більше функція контролю за координацією дій. Це – суди, прокуратури, поліція, фіскальна служба та інші підрозділи виконавчої гілки влади, взаємодія між ними. Обласний рівень, відповідно, організовує і координує роботу в межах області. Районна ланка – це пережиток радянської доби і від неї необхідно просто відійти.

Голова Фастівської міськради Михайло Нетяжук:

Мене насправді більше непокоїть питання, якщо буде трьохрівнева система, то де в цій моделі будуть міста обласного значення? Адже зараз вони взаємодіють з державним бюджетом, а також із обласними адміністраціями. Після проведення реформи, статус цих міст прирівнюється до ОТГ, які підпорядковуватимуться субрегіональному рівню. В таком випадку відбудеться звуження повноважень місцевого самоврядування саме на рівні міст обласного значення. Які функції можуть бути передані районам – теж питання. Ці функції має визначати законодавець. Наприклад, охорона здоров’я. Якщо її утримання залишиться на базовому рівні, то можуть виникнути певні питання по фінансовій спроможності лікарень. Тому ефективніше це питання вивести на районний, або навіть на обласний рівень. Освіта залишиться на базовому рівні чи буде передана на регіональний рівень? Питань більше, ніж відповідей, триває дискусія. Не зовсім розумію, як буде здійснюватися адміністрування в межах області, в якій півсотні ОТГ. Як, наприклад, вчасно забезпечити безпеку громадян? Держава знаходиться в стані війни, то, можливо, передчасною є і сама ліквідація субрегіонального рівня, можливо, необхідний перехідний період. Та укрупнення районів все ж відбудеться. І тут наша позиція однозначна: найкраще для населення буде створити шість округів, щоб максимально наблизити послуги до громадян, Враховуючи, що область не має обласного центру і населення розподілене нерівномірно, ми відстоюємо саме такий варіант: Білоцерківський, Ірпінський, Броварський, Переяславський, Обухівський і Фастівський округи.

Голова Тетіївської ОТГ Руслан Майструк:

Адмінтерреформу потрібно було провести давно. Сьогодні існування адміністрацій, районних рад в громадах, де на 75-90% об’єднався район, є нелогічним, адже відбувається дублювання тих чи інших повноважень. Я за те, щоб реформа відбулася, але щоб ці укрупнені округи були виключно територіальними. Громади повинні бути самостійними, напряму співпрацювати з обласними адміністраціями та радами, міністерствами. З одного боку, було б правильно передати округам в повноваження вторинну медицину, а з іншого – на місцях все ж видніше, як зробити ці послуги якіснішими. Як показує практика, те, що йде зверху, не завжди сприймається населенням на низах. Так, це буде додаткове фінансове навантаження. Але у громаді має бути первинна і вторинна медицина, якщо ця громада спроможна і потужна. Вважаю, що завершити реформу в жовтні реально. Вибори в органи місцевого самоврядування мають відбутися на одному рівні. Повинно бути розуміння: у кого яке підпорядкування, до якого району відноситься та чи інша громада, і як їм працювати. Немає сенсу проводити вибори, якщо не закінчена реформа адмінтерустрою. Так і планувалося, але чомусь ці процеси затягуються.

Голова Фурсівської ОТГ Микола Фурсенко:

Зараз триває масове обговорення змін до Конституції. Ми переходимо на трьохрівневий адмінтерустрій. Ця модель відповідає Європейській Хартії. Райони – надумана проміжна ланка і вся Європа і світ від цього відійшли. Треба максимально наблизити надання послуг населенню. В Україні утвориться більше 1,4 тисячі ОТГ. Таким чином, районна ланка втрачає свою актуальність, повноваження передаються з району в ОТГ. Як такого адмінподілу ще немає, але реформу розпочали зарано. Спочатку треба було зробити адмінреформу, а потім освітянську, медичну, закріпити повноваження поліції. Наприклад, на базовому рівні буде первинна медична ланка та в уряді поспішили відпрацьовувати госпітальні округи, не врахувавши, яка буде адміністративна ситуація. Сьогодні ці питання дуже болючі. Зараз міста-мільйонери також хочуть довести свою автономію. І все це має бути занесено до Конституції.

Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, Міністерство з розвитку громад і територій має намір ліквідувати 25 районів Київщини та створити на їхній базі більш спроможні та ефективні округи. Верховна Рада обіцяла затвердити законопроєкт нового адміністративно-територіального устрою країни: громада-округ-регіон, вже цієї осені.

Згідно з проєктом адмінподілу, Мінрозвиток планував залишити області лише чотири укрупнені райони, прив’язавши їх до госпітальних округів. А саме: Білоцерківський, Броварський, Васильківський і Ірпінський і в їхньому складі 45 тергромад.

Київська ОДА, у свою чергу, категорично не погодджувалася з такими напрацюваннями і запропонувала своє бачення устрою області: 69 ОТГ та п’ять районів, куди до зазначених мали включити ще і Переяслав-Хмельницький.

Ще менш задоволеними проєктом і новими адмінцентрами залишалися влада на місцях, райони які планували розірвати за округами. Так, депутати Фастівської міськради прохали Зеленського залишити їхнє місто районним центром. Адже на їхню думку Фастів перевершує Васильків за багатьма показниками. Яготин, у свою чергу, не хотів входити до складу Переяслав-Хмельницького району і просив Київоблраду створити Яготинський район з центром в Яготині.

Читайте: Без Обуховщины и Яготинщины: 25 районов Киевской области перестанут существовать

У 2019 році область продовжувала займається питанням удосконалення проєкту формування районів. І як результат, в листопаді було схвалено конфігурацію з шести округів з центрами в Ірпені, Броварах, Переяславі, Фастові, Білій Церкві та Обухові.

Читайте: Киевщина поборется за 6 округов вместо 25 районов

Читайте:

Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться

Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести

Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы

Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе

Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета

Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу

Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов

Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине

Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре

Проект “Децентрализация”. Узинской терробщине придется поработать над развитием