Обухівська громада завершила децентралізацію не без проблем: через численні скандали їй вдалося залучити в ОТГ всього дві сільради. Тепер перед обухівчанами постає новий виклик: вдосконалити стратегію розвитку з розрахунком на майбутнє доєднання ще 20 сіл. Основні плани громади – амбітні: трансформувати Обухів у європейське місто, покращити інфраструктуру, благоустрій тощо. Як втілять це – покаже час.

Як стало відомо KV, у листопаді 2018 року Обухівська ОТГ затвердила Стратегію сталого розвитку громади до 2030 року.

Як розповіла KV начальниця управління економіки Аліна Кондратюк, у червні 2015 року на середньострокову перспективу громада затвердила основний документ для міста – Стратегічний план економічного розвитку Обухова до 2020 року. Методичну допомогу в розробці цього документу місту надали спеціалісти з Асоціацій міст України.

“Метою плану було перетворити Обухів на комфортне місто для проживання з рівними умовами для всебічного і гармонійного розвитку, з якісним наданням адмінпослуг, з унікальною історико-культурною спадщиною та національними традиціями. Був створений відповідний комітет для робки плану, в який увійшли представники міста, влади, бізнесу, громадські організації. Проводились засідання, анкетування, аналізували сильні та слабкі сторони. У результаті були визначені три пріоритетні напрямки завдань: розвиток бізнесу, залучення інвестицій та покращення якості життя”, – розповіла вона.

За її словами, згодом громада захотіла розвивати ОТГ за європейськими стандартами. Вже в 2018 році була затверджена нова Стратегія сталого економічного розвитку до 2030 року. Її розробили з урахуванням завдань та цілей глобальної Стратегії сталого розвитку до 2030 року, схваленої ООН у вересні 2015 року.

“Над цим документом працювали більш ніж півроку із максимальним залученням спеціалістів та громадських думок. Враховувалися глобальні питання, які піднімали на рівнях ЄС, держави. І влада, і мешканці міста визначалися, що хочуть бати Обухів європейським містом. У результаті змінилися і необхідні напрямки для розвитку. Тож громада визначила нові: сталі економічний, соціальний та екологічний розвитки громади з новими цілями та завданнями. Тож можна сказати, що втілення Стратегії відбувалося в два етапи: перший до 2020 року, а з середини 2019 року запустили работу над новими глобальними завданнями Стратегії до 2030”, – зауважила вона.

Дорожня карта ОТГ

Також, як розповів KV секретар Обухівської міськради Сергій Клочко, громада вже почала роботу над коригуванням Стратегії, яка буде більше розширеною і включати всі території, які незабаром приєднаються до міста обласного значення.

“Стратегія робилася для міста Обухова. Тепер, після того як ми повністю об’єднаємося 25 жовтня в громаду, будемо вносити до неї зміни та коригування. Вже є певні напрацювання. Якщо буде нова каденція, буде створено додаткову робочу комісію зі змін, також залучимо всіх старост, міських спеціалістів тощо”, – розповів він.

Місту адміністративно підпорядковані села Таценки і Ленди. У 2019 році до Обухова вирішили доєднатися два села: Нещерів та Дерев’яна, а в жовтні приєднаються ще 20 сіл.

Читайте: Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины

Всього ж в раді ОТГ працює 34 депутати, які представляють такі політсили, як: “Свобода”, “Самопоміч”, Радикальна партія О. Ляшка, “Наш край”, “Європейська Солідарність”, “Сила людей”, “Укроп” та “Батьківщина”.

Обухів – є адміністративним і промисловим центром, який отримав статус обласного міста ще в 2010 році, має свою символіку, а також є членом Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування “Асоціація міст України”. Саме місто розтягнулося на території площею 24,2 кв. км і станом на січень 2018 року кількість населення тут складала 33 565 мешканців. Площа ж майбутньої ОТГ становитиме приблизно 121,436 кв. км з 35 тис. населенням.

У місті функціонують сім дитсадків, шість шкіл, два позашкільних заклади, дитяча школа мистецтв, чотири бібліотеки, два музеї, чотири заклади культури, а ще – Обухівський міський центр ПМСД, заклади ресторанного типу, дев’ять православних церков, костел, 10 релігійних конфесій, телестудія, спортивний комплекс ім. В.О. Мельника з центральним стадіоном на 2060 місць та два футбольні поля. Крім того, діє низка комунальних підприємств та організацій.

Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл

Великі плани

“Жителі хочуть бачити в громаді хороші дороги та освітлення, покращення інфраструктури, появу парків для відпочинку, благоустрій території тощо. У місті не вистачає вільних місць в дитсадках і вирішення цього питання – одне із головних завдань, визначених у Стратегії. Сьогодні діти навчаються в школах за підзмінами – це некомфортно і незручно. Тож ми вже почали працювати над двома великими проєктами – будівництвом школи та дитсадка в третьому мікрорайоні”, – розповіла Аліна Кондратюк.

За її словами, надалі громада візьметься за вирішення глобальних питань екологічного напрямку.

“Дуже важливим питанням є реконструкція систем опалення, монтаж сонячних колекторів для надання гарячого водопостачання в будівлі навчальних закладів. А також санація бюджетних закладів, вже багато зроблено в цьому напрямку саме в дитячих садках. Робота триває. Плануємо побудувати спортивні майданчики та велодоріжки вздовж вулиць міста, необхідно добудувати ще одну спортзалу в школі № 2. Також плануємо обладнання розумних зупинок на території громади, створити природний заповідний фонд місцевого значення “Гора Педина”. Передбачається будівництво такої паркової зони як “Амфітеатр”, – додала вона.

Також вона зауважила, що на реалізацію планів дуже вплинула ситуація із COVID-19.

“У період карантинних заходів багато малих та середніх підприємств призупинили свою работу і це позначилося на надходженнях до бюджету і, відповідно, на реалізації проєктів. Зараз багато підприємців переформатувалися і відновлюють свою діяльність”, – говорить керівник.

Загалом у 2019 році було повністю або частково виконано 15 проєктів (48%) із запланованих на рік. Найбільше ж коштів ОТГ планує витратити з власного бюджету на реконструкцію зовнішнього освітлення – понад 5 млн гривень, будівництво баскетбольного майданчика та площадки з бойових мистецтв – понад 2 млн гривень, створення нового Центру творчості дітей та юнацтва – 70 млн гривень, будівництво паркової зони “Амфітеатр” – 8,5 млн гривень.

У співфінансуванні з обласним бюджетом: на будівництво школи – 138 млн гривень, дитсадок – 28,5 млн гривень, з державним – на будівництво напірно-каналізаційного колектору від каналізаційно-насосної станції – 38 млн гривень.

За рахунок приватних коштів створити сучасну систему управління твердими побутовими відходами – 140,3 млн гривень, включаючи грантові та кредитні кошти: на санацію бюджетних закладів – 134 млн гривень.

У цілому на реалізацію напрямків “Сталого екологічного розвитку громади” мають витратити 212 млн гривень, “Сталого соціального розвитку громади” – 266 млн гривень, “Сталого економічного розвитку громади” – 143 млн гривень.

Економічна складова

Наразі для реалізації визначених завдань використовуються лише кошти з міського бюджету. Також громада працює у напрямку залучення інвесторів, коштів із грантів та конкурсів.

“Громада має свій відділ, який працює над залученням додаткових коштів, особливо в галузі енергетичного напрямку. Залучаємо грантові кошти, працюємо над проєктами з енергоаудиту, енергозбереження” – резюмувала Кондратюк.

Місто ж має потужний промисловий потенціал. Згідно із Стратегію, наприклад, очікується, що у 2020 році темпи економічного зростання виробництва промислової продукції у громаді мають збільшитися до 40% і становити 11562,5 млн. гривень, у порівнянні з 2017 роком – 8258,9 млн гривень, а вже у 2030 році сягати 16187,4 млн. гривень.

Найбільші ж обсяги реалізації продукції має целюлозно-паперове виробництво, яке представлене ПрАТ “Київський картонно-паперовий комбінат”. Крім того, до найбільших роботодавців належать такі підприємства, як: ТОВ “Алеана” (переробка пластмаси), ТОВ “Аерок” і ВАТ “Цегла-Трипілля” (виробництво будматеріалів), ПАТ “Енергія” (розподілення електроенергії, гарячого постачання та підігріву води), ПАТ “Обухівський молочний завод”, ТОВ “Інтерфом” (виробництво поролону), ТОВ “Омакс Інтернешнл” (виробництво шкарпеток).

Також у місті діють 23 основних промислових підприємства за восьми основними галузями економічної діяльності. У місті стабільно розвивається і малий та середній бізнеси.

Точка зору

Голова Обухівської райради Лариса Ільєнко:

Мешканців Обухівського району турбує те, щоб ті, хто працює в районі, сплачували податки. Перш за все, потрібно провести інвентаризацію землі, адже в районі дуже занижена оцінка землі. За 10 місяців головування в районній раді я так і не змогла завести сюди інвесторів з однієї простої причини: у нас не вистачає потужностей електроенергії для того, щоб розвивався район і саме місто. Друга проблема в Обухівській ОТГ – очисні споруди. Будуються висотні будинки, а очисні – ні. Колектори 60-х років не витримують навантаження. У нас новий асфальт на центральних дорогах, який восени-взимку потрібно буде перерити для заміни труби колектора. Крім цього, нова Обухівська ОТГ зіткнеться з такими глобальними проблемами, як дороги, освітлення. А також утримання шкіл, які в Обухові переповнені, а в селах вони пустують.

Думаю, на нас чекають найбрудніші вибори в історії України. Жителям потрібно дуже уважно підходити до вибору, адже від цього залежить майбутній розвиток їхньої громади. Не можна було до Верховної Ради запускати монобільшість і тепер рік, як наша країна паралізована. У той же час до ВРУ зайшло дуже багато некомпетентних і безграмотних депутатів. І як ми можемо розраховувати, що на місцевих рівнях у владу прийдуть адекватні люди? Бачачи, кого представляють партії на голови ОТГ, розумію, громади ще в більшій небезпеці, ніж були на парламентських виборах. Мають заходити кандидати, які не будуть лізти в бюджет і відстоювати свої інтереси, а саме розвивати ОТГ і район.

Читайте:

Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться

Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести

Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы

Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе

Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета

Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу

Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов

Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине

Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре

Проект “Децентрализация”. Узинской терробщине придется поработать над развитием

Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине