Експерти з децентралізації оцінили фінансові показники бюджетів 806 тергромад за 2019 рік. У загальнодержавному рейтингу до фінансово спроможних громад потрапили Миронівська, Студениківська, Великодимерська і Бучанська ОТГ. У розрізі 16 громад Київщини виконати планові показники минулого року вдалося також одиницям. На виконання планових надходжень впливали такі фактори, як наявність бюджетних залишків, реверсна і базова дотації, стратегія розвитку, а також сума податків.

Як стало відомо KV, 19 березня прес-центр ініціативи “Децентралізація” опублікував рейтинг фінансових показників 806 тергромад в цілому по Україні та окремо по кожній області за 2019 рік.

Так, експерти програми “U-LEAD з Європою” та SKL International проаналізували дані і підготували інфографіку за фінансовими показниками в розрізі кожної з 24-х областей та загалом по Україні, які характеризують фінансові аспекти діяльності об’єднаних тергромад.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Громади згрупували за критерієм чисельності населення, а розрахунки здійснювалися на основі восьми індикаторів із розрахунку на одного мешканця. А саме за такими бюджетними показниками: за доходами і видатками загального фонду, видатками на утримання апарату управління, співвідношенням видатків на утримання апарату управління із фінансовими ресурсами ОТГ, капітальними видатками, рівнем дотаційності бюджетів. А також питомою вагою – заробітної плати у видатках загального фонду і капітальних видатків у загальному обсязі видатків.

У загальнодержавному рейтингу серед 95 ОТГ з чисельністю населення більше 15 тис. осіб Великодимерська ОТГ увійшла в ТОП-20 і посіла п‘яте місце за бюджетними показниками в цілому. Із 128 ОТГ чисельністю населення від 10 до 15 тис. кращі показники продемонструвала Миронівська ОТГ, посівши другу позицію.

Серед 288 ОТГ з чисельністю до 5 тис. осіб серед 20-ти найкращих – Студениківська ОТГ (дев’яте місце). Із 268 ОТГ від 5 до 10 тисяч кращою позицією для Київщини стала 38 сходинка, яка дісталася Пісківській ОТГ. А ось Бучанська ОТГ посіла сьоме місце серед 27 ОТГ міст обласного значення.

Окремий аналіз фінансових показників за 2019 рік 16 ОТГ Київщини продемонстрував, що найбільше вдалося мобілізувати надходжень до загального фонду без урахування трансфертів Миронівській ОТГ – більше 14 тис. гривень на одного мешканця. Куди менший фінансовий потенціал і спроможність забезпечувати громаду виявився у Калитянської ОТГ (3,1 тис. гривень).

Найбільше видатків на душу населення із загального фонду було проведено Студениківською ОТГ – 11,7 тис. гривень, а найменше Бородянською – 2,9 тис. гривень.

Найменший показник “вартості одного працівника управлінського апарату ОТГ для кожного жителя громади у річному вимірі склав у Бородянській ОТГ (732,7 гривень). Найбільше же витрачається коштів на утримання апарату в Студениківській ОТГ (2,3 тис. гривень).

Але у Студеників і найбільший відсоток платежів за капітальними видатками, які спрямовуються на розвиток та інвестування ОТГ (6,3 тис. гривень на 1-го мешканця). Мінімально витрачається коштів на розвиток, наприклад, в Тетіївській ОТГ – 493,5 гривень на одного мешканця.

Склад громад-донорів, які передають кошти до держбюджету та “самоокупних” на Київщині, можна сказати, традиційний. Найбільша реверсна дотація спостерігається у найбагатших громадах – Миронівській, Дівичківській, Великодимерській і Студениківській ОТГ. Дотаційними громадами в області є Калитянська, Фурсівська, Бородянська і Ржищівська ОТГ.

Питома вага видатків на утримання апарату управління у співвідношенні із фінансовими ресурсами ОТГ найменша у Миронівської громади (7,3%), а найбільша у Ржищівської ОТГ (29,9%). Частка видатків на управління є вищою в ОТГ саме з меншою чисельністю населення.

За підсумками 2019 року із загального фонду найменше було проведено видатків на фінансування заробітної плати з нарахуваннями по всіх галузях у Миронівській ОТГ (34,8%), а найбільше у Калитянській ОТГ (78,5%).

Обсяги капітальних видатків у загальному обсязі видатків відображають спроможність ОТГ забезпечувати соціально-економічний розвиток, можливості для реалізації проектів інфраструктурного розвитку, створення матеріальних активів або отримання відповідного соціального ефекту. І в цьому напрямку лідирують Студениківська, Фурсівська і Великодимерська ОТГ. Куди менше цей показник у Ржищівської, Тетіївської і Баришівської ОТГ.

Місцеві громади

KV вирішила поцікавилась у керівників ОТГ, яким видався для їхньої громади минулий бюджетний рік і з якими бюджетними показниками вдалося його завершити. А також за рахунок чого живуть і розвиваються території і як громади покращували свій фінансовий клімат.

Голова Студеніківської ОТГ Марія Лях:

Минулий рік ми завершили з хорошими бюджетними показниками. Якщо у 2018 році, в перший рік існування ОТГ, у нас залишилося на загальному рахунку 15 млн невикористаних коштів, то в цьому – 6,5 млн гривень. Тобто ми повністю освоїли все, що планували. І в цьому дуже допомогла стратегія розвитку нашої ОТГ. Збільшити доходи вдалося за рахунок поступового оновлення з 2018 року оренди договорів землі. Були такі орендарі, які не сплачували податків. Також група сільгоспкомпаній “Нива Переяславщини” збільшила на 30% заробітну платню і ОТГ отримала відповідне зростання ПДФО. Громада займає друге місце після Миронівки щодо доходів з розрахунку на одного мешканця (більше 12 тис. гривень). Тому реверсна дотація цьогоріч склала більше 7 млн гривень. Тож до нас хочуть приєднатися ще Семенівка і Пристроми. Який господар захоче віддавати мільйони у державу, а не вкладати у свій регіон? Це неправильна державницька позиція. На утримання апарату ОТГ з бюджету громади йде 19,7%, видатки загального фонду на одного мешканця складають більше 11 тис. гривень. Потенціал у громади дуже великий.

Голова Фурсівської ОТГ Микола Фурсенко:

Громада майже виконала бюджет минулого року (99,8%). Але і це вдалося з великими потугами. Бюджет наповнюється винятково за рахунок місцевого підприємництва. За рахунок участі в грантах і тендерах, наприклад, розпочалося будівництво амбулаторії. У громаді досить непогані зарплати. Але громада втрачає близько 5 млн гривень лише через те, що обов’язки підписувати документи на землю промисловості та водні об’єкти дано лише губернатору. А їх за той час змінилося вже троє. Населення працює, а податки платити не може через відсутність документів оренди. Найбільший фактор, який сьогодні гальмує розвиток ОТГ – це те, що держава нас не чує. Населення хоче тримати міні ферми, але документи потрібно оформлювати також через Київ, де вони і застрягають. Реформи пішли наперекір, тому що втручається політика. Робиться все не так, як хочуть селяни, а так як депутати й олігархи. Україна повинна зрозуміти, що фундаментом для розвитку має стати місцеве самоврядування. І необхідно максимально зберегти сільське населення, яке годує країну. По суті донорами до приєднаних громад є саме базові громади.

Голова Миронівської ОТГ Віталій Савенко:

Минулорічний бюджет вдалося виконати на 103%. Це позитивний показник. Нам вдалося багато зробити такого, чого до цього не робилося в районі. Наприклад, придбали за 3,7 млн гривень цифровий рентгенапарат в районну лікарню, на відділення невідкладної допомоги виділили близько 2 млн гривень, лікарня сьогодні має 8 апаратів ШВЛ. За оцінкою U-LEAD наша громада посідає друге місце серед громад України – і це не лише за бюджетними показниками. Тож, в принципі, коштів у громади на фінансування всіх соціальних заходів вистачало. Але у зв’язку з тим, що інші села до ОТГ, відповідно до Перспективного плану, так і не приєдналися, наразі до держбюджету відраховується 40 млн гривень реверсної дотації. Ці додаткові кошти, близько 1-1,5 млн гривень, ми мали би можливість вкладати у розвиток своїх населених пунктів. Ми постійно працюємо над тим, щоб збільшувалася кількість робочих місць, оголошуємо конкурси, надали підприємствам дозволи на розробку детальних планів забудови, щоб вони мали можливість розширитися. Але ПДФО має граничні цифри і більше його бути не може. Якщо буде надлишок, то його однаково забере держава.

В.о. голови Ржищівської ОТГ Христина Чорненька:

Громада була створена частково за Перспективним планом. І в цілому сам факт, що ми є в цих рейтингах – великий плюс. Минулий рік був першим, коли громада працювала за єдиним бюджетом. До цього, об’єднавшись, ми володіли інформацією лише по Ржищеву, прогнозували ситуації і знали ризики. Інформацію щодо бюджету сіл отримували з району частково. Тож і бюджет на 2019 рік планували за цими частковими даними. Жодний заклад не було закрито, скорочено чи оптимізовано. Міський бюджет не дуже великий. Рік закрили без заборгованості з заробітної плати, на яку йде близько 50% бюджету. Тому враховуючи це, рік видався вдалим. Всі наші доходи та видатки минулого року були збалансовані. Виконали всі заплановані проєкти: капітальний ремонт доріг, капітальну реконструкцію школи, розпочали будівництво амбулаторії, фінансували освітні програми. За рахунок інфраструктурної субвенції закупили потужну снігоприбиральну техніку. З допомогою програми U-LEAD створено ЦНАП. Більшу частину програм вдалося реалізувати за рахунок співфінансування.

Голова Бородянської ОТГ Олександр Сахарук:

Ми повністю виконали минулорічний бюджет з перевиконанням. Якщо брати у відсотковому співвідношенні – це 107%. Всі захищені статті були проплачені, сформований бюджет розвитку. І це виходячи з того, що громада отримала старт уже після початку нового 2019 року, коли був ухвалений держбюджет. В рейтингу громада утримує стабільні позиції. І серед малих громад чисельністю понад 20 тисяч ми у першій 20-ці серед 88 ОТГ. Минулого року за власні кошти реалізували дві паркові зони, замінили вікна та дах в школі, забезпечували всіх дітей харчуванням, започаткували всі необхідні відділи для роботи ОТГ.

Читайте:

Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться

Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести

Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы

Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе

Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета

Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу

Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов

Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине

Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре

Проект “Децентрализация”. Узинской терробщине придется поработать над развитием

Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине