Для громад Київщини рік минув під знаком законодавчих змін та пошуку фінансового ресурсу. Також завершився ще один етап децентралізації, у підсумку якого місцевий рівень отримав низку повноважень та майно. Чого вдалося громадам досягти за рік та за що йшла найзапекліша боротьба – у підсумковому матеріалі KV.

У 2021 році KV продовжила висвітлювати найбільш тривалу в Україні реформу щодо формування ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Реформі децентралізації було присвячено загалом 48 публікацій.

Після місцевих виборів восени 2020 року, 69 територіальних громад Київщини відправилися у вільне та самостійне плавання, одержавши низку обіцяних повноважень. Тематика ж статей у результаті була насичена законодавчими змінами, проблемами утримання майна та пошуком коштів для розвитку.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Ліквідація районів

Початок року для громади ознаменувався продовженням боротьби за районне майно. Стартувала ліквідація 25 районів Київщини та їхня реорганізація у сім укрупнених райрад. До 1 січня 2021 року у регіонах мав завершитися процес передачі майна та повноважень від ліквідованих райрад у комунальну власність громад. Та ці процеси затягнулися до літа і пройшли не без проблем. І лише темі нового адмінтерустрою було присвячено близько 10 публікацій.

Каменем спотикання тут ставали районні водоканали та тепломережі із багатомільйонним боргами, а ще – передача майна закладів культури, освіти, спорту та медицини. Деякі новоутворені райради не могли виплатити і численні борги по зарплатам. Пасли задніх у реорганізаційних процесах в Обухівському, Бучанському та Вишгородському укрупнених районах.

В умовах перехідного періоду влада обмежила районним радам джерела наповнення бюджетів. Подекуди районам не вистачало коштів на утримання апарату, ради жили рік за рахунок перехідних залишків від минулорічних бюджетів ліквідованих рад. Керівники новостворених райрад сподівалися “протриматися” до кінця року й очікували на держсубвенції та затвердження держбюджету на 2022 рік, в якому би передбачали майбутнє фінансування субрегіонального рівня. Як і те, що на законодавчому рівні за райрадами закріплять і низку повноважень та функцій.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

Зміни до Конституції

Обговорювали впродовж року і закріплення незворотності реформи в Конституції України. Внесення змін до Основного Закону вимагало куди більше часу, ніж очікувалося. Лідери місцевого самоврядування вимагали пришвидшити ці процеси, аби нарешті розмежували повноваження, адже чіткого розмежування обов’язків між трьома рівнями влади досі немає. Громади не розуміли – хто і за що відповідає і вимагали ліквідації районних рад. А ще – унормували питання фінансового забезпечення на законодавчому рівні.

Зміни дали б можливість і вирішити проблеми адміністративно-територіального устрою. Так, наприкінці року півторарічні обговорення тексту змін до Конституції в частині децентралізації зрештою завершилися. Далі – чи будуть проголосовані зміни, залежатиме лише від роботи депутатів Верховної Ради. І якщо проєкт набере необхідні 300 голосів у другому читані, обіцяють: реформа децентралізації може завершитися вже у 2022 році.

Проте досі так і залишаються невирішеними два основних проблемних питання – чи існуватиме районний рівень в місцевому самоврядуванні і які тоді може одержати повноваження. Не закрито питання і щодо підпорядкування префектів.

Київська агломерація

Не обійшлося у 2021 році без згадування такої складної і болючої для Київщини теми, як агломерація. Урядовці знову намгалися взятися за урбанізацію міст та вдосконалити законодавче підґрунтя. Як виявилось, “законопроєкт, що рекомендований для голосування, на превеликий жаль, не відповідав очікуванням і не вирішував той необхідний обсяг проблем”. А на місцях, у свою чергу, не без скепсису погоджувались про необхідність запуску цього процесу, але вже на принципах партнерства із Києвом і лише у рамках проектної взаємодії. Забігаючи наперед, можна додати, що конституційні зміни мають надалі сприяти утворенню таких агломерацій.

Нагадаємо, що обговорення за круглим столом тривають ще з 2017 року. Та реалізація проєкту забуксувала через категоричне небажання міст і сіл входити до Київської агломерації.

Спроможність

Ця тема на сторінках KV піднімалася найбільше і була найболючішою для громад – нестача фінансових ресурсів. Після об’єднання на місцях зрозуміли – грошей немає і їх не вистачає, повноважень же наділили дуже багато, а ресурсу дали обмаль. Від об’єднання громади ж очікували зростання бюджетів та додаткових надходжень. На практиці ж у рейтингах фінансової спроможності втрачали свою першість. Позицію лідера вдалося втримати лише Славутичу, до якого приєдналися ще Боярська та Фастівська громади. Для багатьох фінансова ситуація залишилась напруженою і наприкінці року.

Пандемія, локдаун та безгрошів’я багатьох наблизили до межі, а наприкінці року до цього всього додалося ще й зростання тарифів та борги на рахунках тепломереж. Громади оптимізували не лише заклади освіти, але й музеї, клуби, у спробі вивести їх на конкурентний ринок культурних послуг та якісних освітніх. А подекуди реорганізація освітніх закладів і зовсім завершувалася гучним супротивом. Жалілися громади і на брак освітньої субвенції. Крім того, на плечі громад мало лягти і заснування ліцеїв. У той час, коли серед нагальних проблем на місцях називали саме будівництво навчальних та дошкільних закладів.

На громади ж впродовж року лише продовжували перекладати і перекладати додаткові повноваження. На їхнє утримання хотіли передати гуртожитки та бомбосховища, проблемні довгобуди тощо.

ПДФО

Тривала дискусія і навколо одного із головних податків для громад – податку на доходи фізичних осіб. На початку реформи поштовхом для об’єднання була саме передача на місця 60% ПДФО. Однак разом із набуттям громадами додаткових повноважень від держави виявилося, що коштів недостатньо. Асоціація міст України вимагала збільшення частки податку до 80%, однак влада готова була розглядати лише додаткові 5%. У результаті обговорень з нового року до громад має надходити вже 64% ПДФО. Проте громади очікували на інший результат.

Старости

Після місцевих виборів громади розпочали затверджувати структуру ради та обирати старост. Та останні процеси у результаті у деяких громадах тривали цілий рік. Причиною тому стало внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку інституту старост.

Спочатку був прийнятий закон, що зафіксував статус та повноваження старост у громадах. Згодом було внесені чергові зміни. Старост наразі затверджуватимуть за поданням очільників громад, проте відтепер має обов’язково проводитися громадське обговорення з мешканцями таких кандидатур. Та, на жаль, нові умови призвели до того, що жителі деяких громад не могли визначитися і внаслідок слухань жоден кандидат не міг набрати необхідний відсоток голосів. І результаті старостинські округи просто залишались без старост.

Законодавчі новели

Упродовж року було розглянуто значну кількість законопроєктів, які б мали покращити життя громад. Адже громади мали ефективно керувати одержаним майном. Мінрозвитку громад вирішив на законодавчому рівні спростити процедури для укладання договорів на співробітництво. Такі “союзи” на Київщині активно створювали в Славутицькій, Фастівській громадах.

Крім того, було прийнято низку змін і до основних законів. Так, з літа розглядалися зміни до Податкового кодексу, які спричинили небувалий вибух невдоволення у різних сферах життєдіяльності. Громади турбувало те, що вони можуть втратити акциз на тютюн – а це багатомільйонні надходження до бюджету.

Верховна Рада розглядала і зміни до Бюджетного кодексу, що мали удосконалити фінансування та збереження культурної спадщини України. Проте ці новели передбачали вилучення місцевих податків до держфонду. У громадах же зауважували, що культурна сфера ледь животіє і місцеві бюджети не мають жодних прибутків від роботи культурних об’єктів.

На цьому зміни до Бюджетного кодексу не обмежувалися. І черговий скандал розгорівся довколо законопроєкту № 6062. У разі таки його прийняття у запропонованому вигляді, громади можуть залишитися без бюджету розвитку та низки основних доходів.

Через масові скандали через передачу майна громадам, тривали і консультації над внесенням змін до ЗУ “Про місцеве самоврядування в Україні” щодо встановлення чітких меж комунальної власності. Експерти ж продовжували наголошувати, що більшість громад неспроможні утримувати майно і процеси управління необхідно повернути на районний рівень влади.

Вдосконалила з рештою ВР і порядок дострокового припинення повноважень сільського, селищного та міського голови.

Земельна децентралізація

У 2021 році набрала обертів земельна децентралізація: громади проводили інвентаризацію земель, у липні стартував ринок землі і ділянки почали виставлятися на аукціони. Громади вивчали, як управляти таким майном. Розпродували не лише землю, а й майно, очікуючи надходження прибутків на свій рахунок. В цих процесах не обійшлося без проблем – багато хто скаржився на умови проведення державних тендерів на ProZorro.

Упродовж року тривала війна громад із Держгеокадастром за право розпоряджатися землями за межами населених пунктів. Останній не поспішав передавати землі у комунальну власність громад. На місцях вголос висловлювали занепокоєння, що ділянки за безцінь пустять на аукціонах під довгострокову оренду. У цей час громади втрачали надходження до бюджету від податку за землю. Не поспішали в уряді і з обіцяною оптимізацією та ліквідацією системи органів Держгеокадастру.

Стратегія розвитку

Крім того, громади продовжували розробляти свої стратегії розвитку та економічні плани, до цих процесів поступово долучалися і новоутворені громади.

Крім розвитку інфраструктури, громади робили ставки на розвиток туризму, аграрної сфери та технологій. А для реалізації проєктів планували залучати спонсорів та гранти. Наприклад, Славутич, унікальна громада у складі лише одного міста, у перспективі планує збільшити свій бюджет за рахунок не лише інвестицій, а й власних надходжень. Так, цьогоріч тут запрацював перший в області інноваційний бізнес-парк, розвивається “зелена” енергетика, IT-сфера.

Змагалася Київщина і за гранти для розвитку громад, пропонуючи свої проєкти з медицини, екології, культури тощо.

Цифрова трансформація

Активно цього року працювали і в Мінцифрі над діджиталізацією громад, як одним із необхідних етапів децентралізації. Впроваджувалася низка проєктів, до яких громади залюбки долучались. Громади вчили цифрової грамотності, за рахунок держсубвенції відкривали селам доступ до мережі інтернет, впроваджували електронні щоденники в школах, змагання з кіберспорту тощо.

Велику роль у цифровізації відіграло і відкриття ЦНАПів у багатьох громадах Київщини. Громади вчились надавати якісні електронні послуги, створювалися центри “Дії” і намагалися зробити свою діяльність відкритою та доступною для громадськості з допомогою запуску офіційних платформ.

Взялися під кінець року на Київщині і за створення безпечного середовища. А саме: Центрів безпеки, які б об’єднували у собі поліцію, пожежну службу та екстрену меддопомогу.

Статус

Першу половину року темою для обговорення було надання статусу міста двом селищним громадам – Гостомелю та Бородянці. В громадах запевняли, що такий статус відкриє їм можливості для збільшення інтересу з боку інвесторів та зростання надходжень. Громади заручилися підтримкою обласної влади, проте братися за розгляд цього питання у Верховній Раді не поспішали.

Експерт року

До обговорення проблем реформи KV завжди намагалися залучати фахових експертів та вислухати позиції і бачення очільників громад Київщини. У ТОП-3 найактивніших коментаторів увійшли голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук, голова Немішаївської селищної гомади Петро Перевозник та голова Студениківської сільської громади Марія Лях. Серед експертів першість у керівника Офісу реформ в Київській області, депутата Київської облради Володимира Удовиченко.

До обговорень також долучались голови громад Анатолій Федорук (Бучанська), Анатолій Бочкарьов (Великодимерська), Кристина Чорненька (Ржищівська), Олександр Лазаренко (Золочівська) тощо. У матеріалах KV мали можливість висловити свої думки представники місцевих та всеукраїнських асоціацій, депутати ВРУ.

У своїх виступах вони піднімали земельні питання, теми повноважень, фінансової незалежності, бюджету, пільг, розподілу коштів. Найбільш болючими були питання освітньої сфери та фінансування медицини.

KV поспілкувалася зі своїм найактивнішим експертом, очільником Фастівської Михайлом Нетяжуком, і попросила підбити підсумки реформи у розрізі цього року. Яким він був для Фастова вже у статусі громади, поділитися позитивними й негативними аспектами та які виклики та проблеми для громад залишаються ще не вирішеними.

“Основним викликом, звісно, була зміна системи місцевого самоврядування і ліквідація сільських і селищних рад. Наразі ці процеси повністю завершені. Можна сказати, що Фастівська міська рада пройшла процеси реорганізації без збоїв, і ми злагоджено пропрацювали цей рік”, – повідомляє Михайло Нетяжук.

Нетяжук розповів, що Фастів, як місто обласного значення, мав абсолютно всі повноваження, які зараз має територіальна громада, тому для них це не було серйозним викликом. У найгіршу ситуацію поставила міста обласного значення саме адміністративно-територіальна реформа. І він пояснив, що такі міста мали все те, що мають громади, але нормами законів і постанов Кабміну було визначено, що всі населені пункти, які не були спроможні утворити свої окремі тергромади, ледь не автоматично приєднувалися до міст обласного значення.

За словами мера це призвело до певних наслідків. Якщо до адмінтерреморми обласне місто Фастів ще мав певний відсоток податкоспроможності, то після приєднання таких сіл громада опинилася на межі дотаційності. Це негативно вплинуло на швидкість соціально-економічного розвитку громади. Тож цей рік громада витратила на те, щоб зберегти соціальну сферу на селі та утримати позитивні тенденції розвитку.

“З даним викликом впоралися, більше того, навіть, реалізовували розвиткові проєкти. Хоча варто відзначити, що реалізація цих проєктів відбувалася в основному за рахунок зовнішніх ресурсів: залучення коштів з обласного, районного та державного бюджетів, зокрема, реалізації проектів “Великого будівництва” та інших програм. Саме це дозволило забезпечити розвиток громади”, – запевнив він.

Також Нетяжук зауважив, що все ж власні ресурси наразі обмежені, і він не виключає, що в громаді будуть і надалі проводити роботу з оптимізації видатків місцевого бюджету.

“На нещодавній нараді Мінсоцполітики пропрацьовували питання управління соціального захисту населення на місцях. Наразі залишається невирішеним питання нарахування соціальних виплат, бо громади в Україні зараз розділені на дві категорії. Одні – це ті, які утворені на базі міст обласного значення. Вони зараз витрачають свої ресурси на утримання управлінь соцзахисту. Тоді як інші громади, які утворені не на базі міст обласного значення, дані послуги одержують від управління соцзахисту населення районної адміністрації”, – говорить Нетяжук.

Беручи до прикладу Фастівську міську громаду, Нетяжук додав, що в цьому році на управління соцзахисту, на зарплати й утримання витратили понад 11 млн гривень. Це ті видатки, які не відносяться до видатків громад. І зараз відпрацьовується механізм, яким чином все ж таки ці управління будуть передані державним органам. Тому що, впевнений мер, вони не повинні фінансуватися за рахунок громад.

Читайте:

Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться

Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести

Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы

Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе

Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета

Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу

Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов

Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине

Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре

Проект “Децентрализация”. Узинской терробщине придется поработать над развитием

Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине