У липні запрацював ринок землі, а отже, розподіляти ділянки тепер можуть громади, тоді як раніше цими питаннями займався Держгеокадастр. Йдеться про близько 10 млн га земель – як сільгосппризначення, так й іншого. Дехто вже побоюється, чи не стане ця новація децентралізацією земельної корупції. Чи справді є корупційні ризики та як ефективно можуть громади використовувати нові ресурси – дізнавалася KV.

Як стало відомо KV , 23 липня в Українському кризовому медіа-центрі Міністерство розвитку громад та територій, Міністерство аграрної політики та продовольства спільно з експертами програми USAID презентували рекомендації для громад “Як громадам управляти своєю територією в умовах ринку земель: 7 важливих кроків”.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Відкриваючи презентацію, заступник Мінрозвитку громад та територій В’ячеслав Негода розповів, що змінилося для громад.

“Тергромади вперше за десятиліття одержали у власність додаткові земельні ресурси. Відповідно до законодавства, їм під юрисдикцію перейшла вся їхня територія. До цього їхня компетенція розповсюджувалася лише на землі в межах населених пунктів. Сьогодні законом на них покладені контрольні функції. Ми зацікавлені, щоб закон максимально швидко реалізовувався, а кроки громад були професійними і своєчасними. Є рішення Ради національної безпеки і оборони України, яким на місцеве самоврядування, державні адміністрації покладені і функції щодо інвентаризації земель та ресурсів, встановлення меж громад. Тож на органах місцевого самоврядування сьогодні лежить величезна відповідальність і дуже важливо, щоб вони були озброєні правильними методичними рекомендаціями. Мета заходу – презентувати основні кроки для громад, які вони повинні здійснювати в умовах земельного ринку”, – говорить він.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

У свою чергу перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький додав, що розвиток фермерів і аграрних підприємств залежить саме від успішного розвитку громад. Від того, наскільки розвинені сільські території та яку мають інфраструктуру, залежатиме і те, які там будуть професійні кадри, необхідні для аграрного сектору.

“У сільських громадах 70-90% місцевого бюджету формуються за рахунок платежів від аграрних підприємств. Громади зацікавлені, щоб українські фермери були успішними, розвивалися, підвищували заробітну плату і, відповідно, сплату податків. З 1 липня запроваджена епохальна реформа з точки зору сільського господарства і розвитку громад. Був відкритий ринок сільськогосподарських угідь і майже одночасно були передані і землі громадам. Нині необхідний симбіоз між українськими фермерами і громадами. Ми зацікавлені, щоб ця співпраця була успішною. Для цього кожен має чітко розуміти правила гри. Коли кожна зі сторін буде проінформована і розуміти, як максимально використати всі вигоди реформи, тоді і сама реформа буде успішною”, – додав він.

На відео: презентація рекомендацій “Як громадам управляти своєю територією в умовах ринку земель: 7 важливих кроків”

“Нині маємо ринок землі, прийнято закон №1423 щодо дерегуляції та управління землями, згідно з яким було передано у комунальну власність громад землі всіх категорій. І 24 липня набув чинності другий по важливості для громад закон № 711 про планування земель. Закон встановлює повноваження громад з управління території і просторового планування”, – розповів експерт з питань управління земельними ресурсами Проекту USAID “Підтримка аграрного і сільського розвитку” Сергій Кубах.

Після чого представив громадськості зміст практичного посібника для громад щодо управління своєю територією.

Перший крок – оприлюднення

Щоб ефективно управляти територією в умовах ринку земель громадам, по-перше, пропонують зібрати та оприлюднити всі дані про землі.

Експерт зауважив, що в Україні з нового року діє закон про національну інфраструктуру геопросторових даних, згідно з яким місцеве самоврядування має оприлюднювати всі геодані на геопорталах.

“Ми живемо в 21 столітті і час відмовок, що інформацію неможливо оприлюднити, пройшов. Зараз є і технології, і можливості, і головне – нормативно-правова база. Органом, який реалізує державну політику є Держгеокадастр і вже функціонує Національний геопортал, на якому можна розміщувати всі дані. Відкритість даних дозволяють уникнути і корупційних ризиків, і земельних конфліктів”, – говорить Кубах.

Так, для цих заходів громади повинні скористатися послугами фахових спеціалістів з питань землевпорядкування та містобудування. Тобто мати свого землевпорядника та архітектора.

Для збирання інформації громади можуть використовувати безліч джерел. Основне з них – Мінюстиції, де опубліковані проблемні списки із 200 тис. кадастровими номерами. Це – неіснуючі ділянки, архівні і ділянки з проблемними технічними даними. Громади мають перевірити ці списки і відредагувати дані в реєстрі прав, щоб не допустити потрапляння на ринок землі фейкової землі.

Також громади мають зібрати інформацію про земельні ділянки в межах та за межами населених пунктів, з природними ресурсами, про землі запасу, які не передані у власність та користування, з охоронними зонами та об’єктами нерухомості. Вся ця оприлюднена інформація буде основою для майбутнього планування та прийняття рішень.

Другий крок – право власності

З травня у власність громад перейшли всі землі, за винятком тих, які перебувають під об’єктами державної власності. Проте громади мають зареєструвати у реєстрі право комунальної власності на ці існуючі сформовані ділянки.

Експерт пояснює цю необхідність тим, щоб громади мали інформацію для оподаткування, а у майбутньому – і можливість розпоряджатися цими землями.

І навіть ті ділянки, які до цього були зареєстровані за Держгеокадастром та обласними управліннями, але підпадають під передачу, за заявою громади можуть бути перереєстровані у комунальну власність. Параллельно, при виявлені технічних помилок в кадастрі, мають вноситися і зміни або розроблятися технічна документація.

Третій крок – турбота про довкілля

Наступний крок передбачає турботу про охорону довкілля та об’єкти культурної спадщини. Громади мають позначити на карті ділянки, які в майбутньому можуть бути призначені для насадження лісів чи створення рекреаційних об’єктів. Особливо громада має виявити всі об’єкти природно-заповідного фонду, їхні межі та узгодити їх.

Четвертий крок – планування

Закон № 711 надав громадам не лише повноваження щодо планування території, а й можливість сформувати і зарезервувати ділянки для містобудівних потреб.

“Знаємо скільки виникало проблем доки тривала розробка містобудівної документації, відведення земельних ділянок. За цей час землі могли перейти у приватну власність або в оренду. І потім всі плани громад руйнувалися, адже неможливо було довести оформлення землі і приступити до містобудування”, – говорить експерт.

Тепер же закон передбачає і резерв ділянок під оренду. Право оренди ділянки буде надаватися через продажі на аукціоні. Таким чином, громади одержали можливість вирішувати, які землі надавати в оренди, а які масиви земель залишати під безоплатну приватизацію першочерговим пільговим категоріям.

Також громади мають оприлюднити землі, які планується викупити або зарезервувати для суспільних потреб.

П’ятий крок – залучення інвестицій

Наступний крок – на карті у межах комплексного плану зарезервувати або запланувати території для інвестиційного розвитку, використовуючи потенціал наявних земельних ресурсів. Запропонувати на карті варіанти як от, наприклад, будівництва ферм, розміщення сонячних батарей або, навіть, штучних водойм. Зауважено, що орієнтуватися вони мають, у першу чергу, на внутрішнього інвестора.

Шостий крой – оприлюднення

Також громади мають оприлюднити всю зібрану базу даних у вигляді візуалізації на власному геопорталі або інших порталах і, обов’язково, на національному порталі.

Сьомий крок, за словами експерта – підтримка реформи.

Також наголошувалось, що Кабмін розглядає проєкт постанови щодо надання громадам і субвенції на розроблення містобудівної документації.

І за словами В’ячеслава Негоди, щоб отримати цю субвенцію, громадам вже зараз необхідно проводити відповідну роботу: робити інвентаризацію земель і майна, проводити реєстрацію тощо.

“Міністерство працює над тим, щоб органи місцевого самоврядування одержали доступ до інших джерел щодо розробки комплексних планів. Зокрема, ми опрацьовуємо угоду зі Світовим банком, Міжнародним банком реконструкції та розвитку. За їх підтримки до 2024 року має бути розроблено 600 комплексних планів територій тергромад. Будуть кошти з держбюджету, необхідно використовувати кошти місцевого бюджету, інші ресурси. Але громади мають усвідомити, що без цієї містобудівної документації розвиток взагалі неможливий. Мають бути розроблені комплексні плани розвитку громад, на основі яких будуть вибудовуватися і стратегії. Враховуючи, що Уряд і так спростив систему укладання містобудівної документації”, – резюмував Негода.

Читайте:

Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться

Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести

Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы

Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе

Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета

Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу

Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов

Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине

Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре

Проект “Децентрализация”. Узинской терробщине придется поработать над развитием

Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине