Масові скандали з передачею майна з районного рівня у власність громад вказали на гостру потребу законодавчого врегулювання питань комунальної власності. Через правову невизначеність громади та районна влада чітко не розуміють, де починаються, а де закінчуються їхні права. Наразі тривають обговорення законопроєкту, який і встановить ці чіткі майнові межі. Експерти ж впевнені, що через неспроможність більшості громад, процеси управління спільним майном необхідно повернути районний рівень влади.

Як стало відомо KV , 29 вересня Мінрозвитку громад повідомив про початок електронних консультацій з громадськістю проєкту ЗУ “Про внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” щодо комунальної власності”.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

В повідомленні, зокрема, зауважено, що восени у комунальну власність громад передано понад 23 тис. об’єктів спільної власності тергромад, що знаходилися в управлінні районних рад. Не прийняті рішення про передачу лише по 19 об’єктах через судові процеси. Зафіксовані і випадки, коли районна рада не приймала відповідні рішення і об’єкт залишився на її балансі.

Тож і виникла необхідність на законодавчому рівні вдосконалити та врегулювати поняття комунальної власності тергромад, спільної власності тергромад району, області, порядку набуття права комунальної власності, правонаступництва, володіння, користування та відчуження таких об’єктів.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

Дискусія

П’ятого жовтня Мінрозвитку громад спільно з ГО “Деспро” провели публічну дискусію “Законодавче врегулювання питань комунальної власності в умовах реформи децентралізації влади”, на якій і представили напрацьовані зміни до законодавства, що визначатимуть майнову основу громад.

Як розповів у ході дискусії заступник Міністра розвитку громад і територій В’ячеслав Негода, в державі роками накопичувалися проблеми в управлінні майном, яке є в комунальній власності на різних рівнях. У чому довелося ще більше пересвідчитися під час передачі комунального майна з районного рівня до громад, його подальшого управління та реєстрації.

“У процесі реформи децентралізації дуже важливо визначити майнову чи ресурсну основу місцевого самоврядування. У першу чергу йдеться про нерухоме майно. Це і заклади, які реєструються, і в яких на балансі є майно, і як ним правильно розпоряджатися, відчужувати, приватизувати – ціла низка питань. В експертному середовищі завжди викликало дискусію, що таке спільна власність територіальних громад, якою управляють районні та обласні ради, районні та державні адміністрації. Зараз виникає питання, чи мають право обласні та районні ради засновувати нові об’єкти комунальної власності. Саме цей проєкт закону може дати відповіді на багато питань”, – говорить Негода.

Також він зауважив, що наразі законопроєкт вивчають асоціації і планується, що Уряд його має встигнути схвалити до кінця року.

Презентація

Основні положення законопроєкту презентувала керівниця групи експертів з правових питань, яка працює при Мінрегіоні, Віра Козіна.

За її словами, на практиці за весь час незалежності України органи влади так і не змогли дійти спільного консенсусу у вирішенні спірних питань щодо спільної власності. І що в Парламенті тричі намагалися провести законопроєкт, який би упорядковував ці питання.

“Вся спільна власність поділяється на два типи – це спільна сумісна, тобто коли власники колегіально приймають відповідні рішення і коли частки не виділені. І часткова, це коли є принаймні ідеальні частки або конкретні частки. Але на рівні територіальних громад це не визначено. Хоча в Цивільному кодексі чітко вказано, що громади можуть брати участь як у спільній частковій, так і в сумісній власності. Базові норми Конституції є, немає тільки чітких механізмів як саме це робити. Друге критичне питання пов’язане з тим, що на рівні Конституції закріплено, що районні і обласні ради управляють майном спільної власності. Проте, який саме обсяг прав їхній, як управителя? Чи можуть вони виступати як засновники чи співзасновники, розпоряджатися майном спільної власності, яка нібито й належить громадам, але з іншого боку знаходиться в їх управлінні? Усі ці питання до певного періоду були абстрактними, подекуди виникали конфлікти між громадами та обласними чи районними радами, іноді й адміністраціями. Коли ж розпочався процес добровільного об’єднання, конфлікти почали вже виникати сотнями. Після змін в адміністративному устрої ці питання ще більш загострилися”, – говорить вона.

Тому законопроєктом пропонують чітко визначити, що таке правовий режим спільної сумісної та спільної часткової власності, коли співвласниками виступають виключно громади. Мають ввести і поняття “управління об’єктами прав територіальної громади”, у тому числі тими, що перебувають у їхній спільній власності, щоб з одного боку надати органам управління певну свободу, але й організувати певні рамки.

Проєктом пропонують встановити і чіткі та зрозумілі правила управління майном спільної власності, взаємодії громад та районних і обласних рад з питань управління майном спільної власності району чи області.

Для цього була сформована і нова термінологія, яка визначає такі поняття як “спільна власність”, “спільна сумісна” та “спільна часткова власність територіальних громад”, а також формулювання щодо управління об’єктами, правового режиму.

Громадам належатиме право власності на рухоме і нерухоме майно, у тому числі – землю, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, природні ресурси, підприємства, установи та організації, інші об’єкти цивільних прав, визначені відповідно до закону як об’єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження чи передані державою. Громада зможе мати й об’єкти комунальної власності за межами своєї території.

Також від імені та в інтересах громади рада або виконавчий орган зможе виконувати функції засновника юрособи, утвореної за рішенням відповідної ради, здійснювати правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами права комунальної власності, а також передавати це право у користування юр. та фізособам, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього придбання та відчуження тощо.

Що стосується комунальних підприємств, то законопроєкт має допомогти прибрати колізії у правовому режимі майна між громадами та КП. Буде діяти загальне правило – “власність ТГ, але за рішенням ради чи за законом – може бути власність і КП”.

І як зауважила Козіна, після об’єднання розпочалися проблеми і щодо місцезнаходження КП, коли районні власники переєстровували місцезнаходження підприємства за межами їхнього основного розташування, щоб потім за місцем реєстрації вони переходили до інших громад. Сьогодні ці ситуації є предметом розгляду у судовому порядку. Закон має закріпити норми для врегулювання подібних ситуацій.

Матиме закон і роз’яснення щодо спільної часткової власності. Так, створені чи придбані під час співробітництва об’єкти цивільних прав будуть перебувати у спільній частковій власності ТГ, які є учасниками такого співробітництва. Обсяги внеску та грошова оцінка частки кожної ТГ тощо визначатимуться саме у межах договору.

А ось норми спільної сумісної власності пропонують не змінювати, визначивши лише певні критерії.

Найбільше же дискусій виникло навколо питання відчуження або передачі майна у користування на строк понад 10 років. У результаті вув визначений набір критеріїв, які на рівні закону гарантуватимуть, що певні питання все ж мають бути погоджені з громадами, в інших випадках районні та обласні ради можуть вести самостійну діяльність.

Погоджуватимуть саме єдині майнові комплекси, що задовольняють потреби понад половини мешканців, об’єкти, вартість яких становить понад 250 млн гривень, об’єкти, що мають виняткову історичну, художню, культурну, природну або архітектурну цінність, автомобільні дороги та об’єкти дорожньої, інженерної інфраструктури та благоустрою, аеродромні об’єкти тощо.

Точка зору

На Київщині у процесі ліквідації районних рад та передачі районного майна у комунальну власність громад також виникали непоодинокі скандали щодо того, хто має розпоряджатися тим чи іншим майном. Особливо це стосувалося подальшої діяльності теплових мереж, районних ДЮСШ, лікарень та шкіл.

Заступник голови секретаріату Української асоціації районних та обласних рад Олександр Даниленко:

Eкспeрти нашої Асоціації висловили попeрeдні пропозиції щодо запропонованого Мінрозвитоком громад законопроєкту. Тривають складні процеси, адже дуже мало часу для вивчення. В цілому в Україні в громадах фіксувалися складні проблеми з передачею комунального майна. На Київщині райони сформовані навколо Києва. Південніші громади створені на базі колишніх районів, там з цим ситуація була простішою, а там, де громади розташовані ближче до Києва, то ці процеси проходили вже складніше. І дуже мало часу було для реалізації законопроєкту, яким були зобов’язані районні ради передати це майно. Єдинe хочу зауважити, що нeвeликі громади будуть вимушeні у рамках співробітництва створювати комунальні установи та підприємства. А для їх ефективної роботи необхідний спільний орган управління. Цe додаткові витрати для громад. На мою думку, саме цим органом може виступати райрада. Адже вона, згідно Конституції України, прeдставляє спільні інтeрeси тeргромад сіл, селищ, міст. Для того і були проведені відповідні вибори. Є всі підстави вважати, що вікно можливостей для внесення змін до Конституції, в частині реформи децентралізації, нині закрилося. Тим паче, що в держбюджет на 2022 рік закладають субвенцію на утримання апаратів райрад. І поступово вимальовуються їхні повноваження.

Голови Броварської райради Сергій Гришко:

Передача комунального майна відбувалася у досить швидкому темпі, без попереднього аналізу та часу на те, щоб розібратися детально хоча би з тими підприємствами, які приносили хоч якийсь прибуток бюджету району. Особливо це стосувалося таких об’єктів, як лікарні, ДЮСШ, позашкілля, школи мистецтв тощо. Всі ці об’єкти були передані. І складнощі вже можуть розпочатися в управлінні цим майном, як тільки почнуть утворюватися при районних радах спільні з громадами комунальні заклади та підприємства. Тож на мою думку, на районний рівень необхідно обов’язково повернути вторинну ланку медицини з опорними лікарнями, підтягнути позашкілля, екологічні проєкти. Адже для їхнього утримання має бути ресурс і бюджети громад в ніякому разі не мають бути задіяні у цих процесах. А про наповнення районних рад необхідно буде подумати. Це може бути реверсна дотація, частина ПДФО.

Нині ж спостерігається лише цілковите руйнування місцевого самоврядування. Одні громади виживають, інші – виявилися через суб’єктивний розподіл взагалі неспроможними. Так, у Броварському районі також дисбаланс: Калитянська громада нині є повністю дотаційна, до Великодимерської громади приєдналося бідні села і зараз про розвиток і мови не йде. У той час зовсім протилежна Калинівська громада, з якої вилучають 40 млн гривень реверсної дотації. На громади було делеговано дуже багато фінансово не підкріплених повноважень і розшарування торкнулося особливо медицини та позашкілля тощо. Наприклад, на території Зазимської громади розташований водозабір, який йде через Калинівську громаду і закінчується у Броварській ТГ. Хто і за що відповідає? Тоді має бути створена або кооперація між громадами у таких випадках, якісь функції покладені на ті ж райради. Враховуючи, які вже були надані повноваження РДА. Не було сформовано транспортне сполучення між адмінцентрами громад, а це питання можливо закрити на субрегіональному рівні.

Читайте:

Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться

Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести

Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы

Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе

Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета

Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу

Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов

Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине

Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре

Проект “Децентрализация”. Узинской терробщине придется поработать над развитием

Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине