Затверджений у 2015 році перспективний план формування територій Київської області планують оновити. Проєкт змін передбачає створення ще 46 громад, яких немає у попередній редакції плану. Найбільша кількість ОТГ передбачена у Києво-Святошинському, Броварському, Бориспільському, Васильківському, Переяслав-Хмельницькому районах. Спірним залишається питання щодо Славутицької громади, яка може стати частиною Чернігівської області.
Як планувалося
Як передає кореспондент KV, 24 січня в Обухові відбувся ІІІ з’їзд голів районних рад Київської області, в ході якого ексдиректор Київського центру розвитку місцевого самоврядування Олег Любімов презентував зміни до перспективного плану формування громад Київської області, який був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів від 18.11.2015 року №1206 р.
У попередній редакції перспективний план передбачав створення 29 об’єднаних громад на території Київщини: Бишівську, Богуславську, Бучанську, Великодимерську, Володарську, Вороньківську, Гостомельську, Гребінківську, Димерську, Згурівську, Іванківську, Кагарлицьку, Калитянську, Медвинську, Мирненську, Миронівську, Обухівську, Пірнівську, Пісківську, Поліську, Ржищівську, Рожнівську, Рокитнянську, Ставищенську, Таращанську, Тетіївську, Узинську, Українську та Яготинську.
Наразі в області створено 24 ОТГ: Великодимерська, Дівичківська, Фурсівська, Узинська, Тетіївська, Студениківська, Калитянська, Пісківська, Медвинська, Миронівська, Баришівська, Ковалівська, Бородянська, Ташанська, Богуславська, Циблівська, Томашівська, Глевахівська, Калинівська, Зазимська. Ржищівська, Бучанська і Березанська, Обухівська ОТГ були створені на базі міст обласного значення шляхом приєднання без проведення виборів.
Остаточні рішення щодо об’єднання не прийняли такі потенційні громади: Боярська, Вишнева, Гостомельська, Гребінківська, Золочівська, Кожанська, Гатненська, Гірська, Пристолична, Петрівська.
При цьому голова Київського центру розвитку місцевого самоврядування Олена Іванченко стверджує KV, що перелічені потенційні ОТГ вже очікують призначення перших виборів і згідно ЗУ “Про добровільне об’єднання територіальних громад” можуть вважатись створеними з дня набрання чинності рішень усіх рад, які приймали участь у процесі.
У проєкті змін до перспективного плану передбачено 69 громад, у тому числі 23 ОТГ, що затверджені Кабміном у 2015 році, та 46 ОТГ, що можуть з’явитися після внесення змін. Варто відмітити, що затверджувати проєкт буде Кабінет Міністрів і до нього ще можуть бути внесені зміни.
Найбільше громад
Лідером за кількістю потенційних об’єднаних громад є Києво-Святошинський район, Ірпінський регіон на місто Буча.
Окрім створеної Бучанської ОТГ, на цій території можуть з’явитися Дмитрівська, Білогородська, Борщагівська, Чабанівська, Феодосіївська, Боярська, Вишнева, Коцюбинська, Ірпінська, Гатненська, Гостомельська громади.
Території вважаються одними із найбільш дискусійних та скандальних, оскільки мешканці населених пунктів борються за власні громади, а керманичі не можуть поділити зони впливу. Крім того, це найменша територія, де передбачено найбільше громад.
На меншу кількість ОТГ можуть поділити Бориспільський та Броварський райони – тут передбачено по 5 громад. Це Бориспільська, Золочівська, Вороньківська, Гірська, Пристолична та Броварська, Калинівська, Зазимська, Великодимерська, Калитянська ОТГ.
Багато дискусій було у Бориспільському районі через податки та міжнародний аеропорт “Бориспіль”. Села Гора, Велика Олександрівка, Гнідин та Вишеньки активно виступали проти приєднання до Борисполя, тому було вирішено не робити одну велику Бориспільську ОТГ, а розділити район на декілька. Перспективним планом 2015 року була передбачена ще Мирненська ОТГ, але у цій редакції її включили у Вороньківську громаду.
У Броварському районі вже створено 4 громади – Калинівська, Зазимська, Великодимерська, Калитянська. Оскільки потенційна Гоголівська громада не була дуже активною щодо створення, її включили до складу Великодимерської громади. Місто Бровари пропонується об’єднати із селами Требухів і Княжичі.
Так само 5 громад планується у Васильківському районі – Васильківська, Калинівська, Глевахівська, Ковалівська, Гребінківська. Щодо цих територій було багато обговорень у Київській облдержадміністрації, а також Мінрегіонбуді. Раніше планувалось створення великої Васильківської громади і Гребінківської, але завдяки наполегливості голів райради і РДА, з’явилися інші громади. Одне село Васильківського району висловило бажання приєднатись до міста Боярка.
Також 5 ОТГ може бути у Переяслав-Хмельницькому районі – Переяславська і вже створені Циблівська, Дівичківська, Студениківська та Ташанська. Минулого року багато сільрад заявило про бажання створити власні громади, але було вирішено приєднати їх до міста Переяслава.
Інші райони
У великому Білоцерківському районі передбачено 4 громади – Білоцерківська, Терезинська та дві вже створені – Фурсівська та Узинська. Таке рішення було прийнято після довгих обговорень. Цей варіант не враховує Шкарівську ОТГ, яка з 2017 року чекала позитивного висновку.
Читайте: Білоцерківська ОТО має намір поглинути 12 сіл
Ще 4 громади можуть бути у Вишгородському районі. Це Вишгородська, Нижчедубечанська, Димерська, Петрівська ОТГ. У перспективному плані 2015 року не було передбачено Петрівської громади, тут вона з’явилася завдяки наполегливості сіл Нові та Старі Петрівці. Гаврилівська сільрада Вишгородського району увійшла до Бучанської ОТГ через зручнішу логістику.
На три громади мають розділити Фастівський район – Фастівську, Томашівську, Кожанську. Проблемними ці території є через те, що район вважається дотаційним, а основне економічне зростання відбувається тільки у місті. Але через політичні чвари між районом та містом території не проявляли особливого інтересу до об’єднання.
Завдяки жителям сіл вдалось створити невелику Томашівську громаду, яка вже почала розвиватись. Частина Фастівського району увійшла до Ковалівської ОТГ Васильківського району.
Також три громади може бути в Обухівському районі – Обухівська, Українська та Козинська. Остання з’явилася у новій редакції перспективного плану, оскільки мешканці та керівництво Козину висловило бажання бути центром ОТГ. З ними мають об’єднатися Підгірці, Дмитровичі та Безрадичі.
Однак, жителі Безрадичів категорично проти Козинської громади і наполягають на приєднанні до Обухова.
Також три громади має бути у Бородянському районі – Бородянська, Микулицька і створена Пісківська. Враховуючи побажання жителів, частина району відійшла до Бучанської ОТГ.
На дві громади поділено Баришівський район – Баришівську і Березанську. Обидві вони вже створені. Ці громади вважаються доволі перспективними та спроможними.
Дві громади передбачено і у Макарівському районі – Макарівська та Бишівська. Потенційна Бишівська ОТГ більше двох років тому отримала позитивний висновок КОДА, після чого припинила будь-які дії щодо об’єднання.
Аналогічна ситуація у Макаровській громаді – отримавши позитивний висновок, місто і села почали політичні чвари, через що процес зупинився.
Одна велика Сквирська ОТГ може бути створена на базі Сквирського району. При цьому частина району відійде до Фурсівської ОТГ, частина – до Білоцерківської ОТГ.
Вже котрий рік невизначеною залишається доля міста Славутич. Можливо, громада буде включена у межі Чернігівської області.
Що таке ефективність громади та як її вираховують
Також Олег Любімов розповів про зміни критеріїв у формуванні Методики спроможних громад, що будуть враховуватися при розробленні чи внесенні змін до перспективних планів.
Так, 24 січня Кабінет Міністрів України прийняв постанову “Про внесення змін до Методики формування спроможних територіальних громад”.
У новій редакції Методики акцент зроблений на порядку розроблення перспективних планів та формуванні спроможних громад.
Встановлені критерії, які дають можливість оцінити рівень спроможності громади, серед яких: чисельність населення, що постійно проживає на території громади; чисельність дітей шкільного віку, які навчаються в загальноосвітніх її навчальних закладах; площа; індекс податкоспроможності бюджету; частка місцевих податків та зборів у доходах громади.
Рівень спроможності визначається за сумою вказаних вище критеріїв і може бути низьким, середнім та високим.
При цьому, кількість громад з низьким рівнем спроможності не може перевищувати 10% від загальної кількості спроможних громад області.
Також відтепер при формуванні спроможних територіальних громад мають братися до уваги ще й оптимальні мережі соціальної інфраструктури та доступність публічних послуг.
У постанові Уряду також йдеться, що облдержадміністрації у двотижневий термін мають внести на розгляд Кабінету Міністрів пропозиції щодо приведення перспективних планів формування територій громад у відповідність до цієї постанови.
Нагадаємо, як раніше писала KV, економісти та бізнес-експерти назвали лідерів та аутсайдерів розвитку серед громад Київщини й України. Серед найуспішніших ОТГ столичного регіону опинилася Тетіївська, гарні темпи в міст Славутич, Українка, Переяслав та Фастів. Відверто та просто слабких – дещо більше. Найгірше, на думку фахівців, живуть Ржищівська, Пісківська, Медвинська ОТГ та міста Кагарлик і Сквира.
