За останні три роки внаслідок російської агресії в Києві понівечено 80 історичних будівель, які є об’єктами культурної спадщини. Найбільше з них постраждало в перший рік повномасштабки, однак ворог своїх нищівних темпів не зменшує – тільки за перший день нового року ушкодження отримали 14 визначних споруд. Повністю ліквідувати пошкодження вдалося у 27 будівлях і тут йдеться виключно про заміну вікон. Ще у шести будинках роботи тривають, а решта майже півсотні – ще очікують на відновлення. Очевидно, що в умовах війни збереження історичної спадщини не є і не може бути першочерговим завданням. Питання викликає більше те, що столична міськдержадміністрація вже двічі проігнорувала запити щодо обсягів спрямованих на відбудову коштів.
Як стало відомо КВ з відповіді Департаменту охорони культурної спадщини Київської міськдержадміністрації (КМДА), з початку повномасштабного вторгнення росії на нашу країну в Києві внаслідок обстрілів було пошкоджено 80 обʼєктів культурної спадщини.
Коли
Найбільше таких обʼєктів постраждало у 2022 році – 44 історичні будівлі. При цьому 36 з них зазнали пошкоджень протягом одного дня – 10 жовтня, внаслідок на той час наймасштабнішого ракетного обстрілу столиці. Зокрема, в той день без шибок залишилися Український дім, Національна філармонія, Національна академія наук та Залізничний вокзал.
На фото: телевежа на вул. Дорогожицькій, в яку окупанти влучили 1 березня 2022 року і яка стала першою пошкодженою від війни історичною спорудою. Вона має статус щойно виявленого об’єкту культурної спадщини (джерело – Суспільне, Віталій Кличко)
У 2023 році руйнувань зазнали 3 обʼєкти, у 2024-му – 20. А з початку 2025 року – понівечено вже 14 обʼєктів, усі вони – в перший день поточного року.
Зазначимо, що дві будівлі постраждали двічі. Перша – це адмінкорпус “Охмадиту” на вул. Чорновола, 28/1 (№9), яка є щойно виявленим об’єктом культурної спадщини (отримала пошкодження навесні 2023 року та 8 липня 2024-го). Друга – Лук’янівський народний будинок по вул. Дегтярівська, 5-А, де сьогодні розміщена Мала опера – зазнала пошкоджень 15 березня 2022 року та 8 липня 2024-го. Цей будинок є пам’яткою архітектури місцевого значення.
На фото: будівля Малої опери після обстрілу 15 березня 2022 року (джерело – Український інститут)
Статус та власність
Із загальної кількості історичних будівель 48 є пам’ятками історії, архітектури та/або містобудування місцевого значення, 17 – національного значення (деякі з них мають місцеве та національне значення одночасно). Ще 15 будівель мають статус щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.
На фото: пошкодження Українського дому – пам’ятки архітектури місцевого значення (джерело – Ольга Вієру)
Із загальної кількості пошкоджених будівель 20 перебувають у державній власності (зокрема, Телевежа, Український дім, Палац “Україна”, Миколаївський костел, будівля Нацбанку).
На фото: Палац культури “Україна” після обстрілу 31 грудня 2022 року (джерело – Кирило Тимошенко)
На фото: Миколаївський костел 20 грудня 2024 року (джерело – Суспільне, адміністрація костелу)
18 будівель перебувають у комунальній власності, серед яких будівля станції метро “Університет”, будинок колишнього Київського музею російського мистецтва, де розміщено Національний музей “Київська картинна галерея”.
На фото: Київська картинна галерея після обстрілу 10 жовтня 2022 року (джерело – сайт музею)
19 будівель мають змішану форму власності – державну та/або комунальну та/або приватну. Зокрема, будівля Київського національного університету ім. Шевченка (вул. Володимирська, 60) одночасно перебуває в державній та приватній власності, споруди ТЕЦ Південно-Західної залізниці (вул. Жилянська, 85) – в державній та комунальній, а Київський міський будинок учителя (вул. Володимирська, 57) – одночасно належить місту і приватним особам.
На фото: Київський міський будинок учителя після обстрілу столиці 10 жовтня 2022 року (джерело – Апостроф)
Такою ж кількістю (19 будівель) володіють приватні особи. Серед них переважно колишні прибуткові та житлові будинки по вулиці Саксаганського, Терещенківській та Січових стрільців, щодо нинішнього використання яких в Департаменті охорони культурної спадщини КМДА інформації не мають. Також в приватних руках перебуває будівля колишньої гімназії на бульв. Шевченка, 18, в якій розміщене ПАТ “Укртелеком”, а також особняк на вул. Банковій, 2, яка використовується Національною спілкою письменників України.
На фото: будівля Національної спілки письменників після обстрілу 1 січня 2025 року (джерело – спілка)
Щодо форми власності ще чотирьох пошкоджених будівель культурної спадщини у профільному департаменті інформації чомусь не мають, хоча це визначні споруди. Мова про будинок Державного музею Шевченка, прибутковий будинок на вул. Жилянській, 120-А, будинок інституту “Київдіпротрансу” по вул. Сімона Петлюри, 15 (використовується Державним бюро розслідувань) та будівля колишньої семінарії по вул. Ромоданова, 12/2, де на сьогодні розміщений один із інститутів КНУ ім. Шевченка.
Хід та ціна відновлення
За даними Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, близько половини понівечених будівель мають дуже серйозні пошкодження або часткові руйнування. Зокрема, внаслідок влучання 8 липня 2024 року обвалився корпус “Охматдиту” на вул. Чорновола, 28/1.
На фото: зруйнований 8 липня 2024 року корпус дитячої лікарні “Охматдит” (джерело – Суспільне)
Близько у третини із загальної кількості пошкоджених будівель “повилітали” вікна. Інформація щодо ступеню пошкоджень решти десяти будівель, в тому числі Телевежі, департаментом начебто ще зʼясовується.
Щодо відновлення понівечених будівель надана наступна інформація:
- 27 – відновлено (це обʼєкти, які потребували заміну вибитих вікон);
- 23 – обстежено та надано акт технічного стану з висновками та рекомендаціями;
- 8 – виконано першочергові роботи (здебільшого по заміні вікон та дверей), очікується фінансування для подальших робіт;
- 8 – інформація щодо відновлення департаментом зʼясовується;
- 7 – проводяться обстеження;
- 6 – роботи тривають;
- 1 – здійснено попередній огляд, комісія по обстеженню у стані утворення (колишній прибутковий будинок по вул. Банковій, 3, де на сьогодні знаходиться ДП “Укржитлосервіс”, зазнав пошкоджень в 1 січня 2025 року).
Скільки коштів на відновлювальні роботи було витрачено та з яких бюджетів – в КМДА не повідомили. В наданій депаратментом охорони культурної спадщині таблиці вдалося віднайти інформацію лише про джерела фінансування по одній будівлі – Національної наукової медичної бібліотеки (вул. Павла Скоропадського, 7). Для її відновлення залучалися кошти спецфонду (якого саме – не уточнено) та благодійні внески, за рахунок яких там засклили 128 дерев’яних рам, часткового полагодили покрівлю, стіни та стелю, укріпили деякі віконні рами та вхідні двері будівлі. Однак, судячи з описаних обсягів пошкоджень, а це наскрізні пробиття даху і деформація несучих конструкцій, покрити вдалося тільки частину необхідних робіт.
Нагадаємо, що КВ уже вдруге звертається до КМДА із запитом щодо кількості відновлених будівель та споруд, пошкоджених внаслідок обстрілів. Однак обидва рази зведених даних щодо кількості спрямованих та це грошей – не надано. В попередній відповіді в столичній адміністрації навели інформацію щодо відбудови житлової інфраструктури міста, відповідно до якої за десять місяців 2024 року у Києві на її відновлення використали 68,86 млн гривень – 28% виділеного на це бюджету. Водночас вразила статистика понівечених будівель, оскільки виявилося, що кількість пошкоджених житлових будинків в столиці стрімко зростає. Лише за перше півріччя минулого року в Києві ракетно-шахедними обстрілами пошкоджено більше багатоповерхівок, ніж за весь 2023-й.
Читайте: В Києві не можуть похвалитися суттєвими результатами відбудови після ворожих обстрілів
Департамент охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року очолює Марина Соловйова (на колажі). За культурну сферу відповідає заступник голови КМДА Володимир Прокопів.
Фото: колаж КВ
Альона Момот, Олексій Павлусенко
КиївВлада
