Столична міськрада затвердила новий перелік комунальних будівель та приміщень, які підлягають “малій приватизації”. До нього увійшли близько сотні об’єктів загальною площею понад 16 тис. кв.м. За словами чиновників КМДА, така приватизація дозволить у 2025 році залучити до бюджету Києва “цілих” 130 млн гривень. При цьому, низка депутатів Київради виступали проти ухвалення відповідного проєкту рішення. Зокрема, народні обранці були обурені тим, що більшість цих об’єктів є підвалами та цокольними приміщеннями, які можуть використовуватися киянами в якості укриттів під час ракетних обстрілів. Також зауваження до документу мали і юристи міськради – через те, що до переліку увійшли об’єкти культурної спадщини, приватизація яких заборонена законодавством, і що проєкт рішення був підготовлений профільною комісією міськради, хоча займатися цим мала була столична мерія.
Як стало відомо КВ, під час пленарного засідання столичної міськради, яке відбулося 12 грудня 2024 року, депутатський корпус ухвалив проєкт рішення №08/231-1637/ПР від 31 жовтня 2024 року “Про затвердження переліку об’єктів малої приватизації комунальної власності територіальної громади Києва, що підлягають приватизації, та внесення змін до деяких рішень Київради”.
Суб’єктом його подання виступила комісія Київради з питань власності та регуляторної політики. У сесійній залі за затвердження цього документу проголосували 70 народних обранців.
Що передбачено
Усього до проєкту рішення, підготовленого профільною комісією міськради, увійшло 92 об’єкти (насправді їх більше, адже деякі об’єкти складаються з груп будівель та приміщень. – КВ) загальною площею понад 14 тис. кв.м. Також вже під час пленарного засідання депутатський корпус погодив внесення до переліку ще 5 об’єктів на вул. героїв Дніпра, 20-Г та у Військовому проїзді, 1 загальною площею близько 2,1 тис. кв.м. Таким чином, усього на продаж планується виставити майже сотню приміщень та будівель загальною площею понад 16 тис. кв.м., але при цьому навіть даний перелік може бути невичерпним, адже народні обранці погоджували ще деякі правки, суть яких у сесійній залі не озвучувалися. Крім того, цим же рішенням міськрада виключила низку приміщень та будівель із попередніх переліків приватизації, які були ухвалені у 2020, 2021 та 2023 роках – йдеться про 14 об’єктів із зазначеною площею 2,6 тис. кв.м.
Варто зазначити, що 15 листопада 2024 року Управління правового забезпечення діяльності Київради повернуло вказаний проєкт рішення без погодження. Однією з причин для цього стало те, що до переліку цих будівель та приміщень було запропоновано включити об’єкти культурної спадщини, які містяться у інформаційному зведеному переліку таких об’єктів, оприлюдненому на сайті Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Так, юристи міськради зазначили, що продаж місцевою владою такої комунальної нерухомості прямо заборонений законодавством України, у т.ч. – Законом “Про приватизацію державного та комунального майна”. Про які саме об’єкти йшлося, у відповідному листі не уточнювалося.
Також в управління правового забезпечення підкреслили, що комісія Київради з питань власності та регуляторної політики не мала права подавати цей проєкт рішення на розгляд, адже не є органом приватизації (продажем таких об’єктів займається Департамент комунальної власності КМДА, який, згідно із законодавством України, і мав готувати цей перелік. – КВ). Крім того, юристи зауважили, що до проєкту рішення не були додані документи, які підтверджують право комунальної власності на це майно – цілком ймовірно, в управлінні правового забезпечення діяльності міськради згадали, як у 2019 році столиця продала об’єкт, яким на той час уже де-юре не володіла, через що КМДА мала проблеми.
Читайте: “Лучшая приватизация 2019 года” обернулась для киевлян пшиком
Також свої зауваження до вказаного проєкту рішення мало і управління Київради з питань захисту прав та інтересів громади міста. Зокрема, у його листі від 13 листопада 2024 року зазначено, що інформація щодо адрес та площ деяких запропонованих до продажу об’єктів не відповідає відомостям, наявним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що, мовляв, потребує уточнення в процесі здійснення приватизації.
Як повідомив під час засідання Київради заступник директора Департаменту комунальної власності Київської міськдержадміністрації (КМДА) Юрій Береговий, продаж цих об’єктів дозволить забезпечити надходження до бюджету міста грошових коштів у сумі 130 млн гривень – саме така цифра запланованих доходів з приватизації вказана в рішенні щодо затвердження бюджету міста на 2025 рік, яке було ухвалено Київрадою на пленарному засіданні 5 грудня 2024-го.
Читайте: Бюджет Києва-2025: на що чиновники планують витратити 90 млрд гривень
Що стосується виключення 14 об’єктів із попередніх приватизаційних переліків, то чиновник уточнив, що це обумовлено тим, що в цих документах були зазначені неточні площі цих приміщень та будівель, а тому необхідно провести їхні додаткові обміри і технічну інвентаризацію. Крім того, щодо деяких з цих об’єктів до столичної мерії надійшли заяви від їхніх балансоутримувачів (комунальних підприємств, які відповідають за їхнє використання) щодо необхідності використання для власних потреб.
Під час обговорення цього питання у сесійній залі низка депутатів висловили претензії до даного проєкту рішення. Зокрема, представники фракції “Слуга народу” були обурені тим, що до переліку увійшли у тому числі підвальні та цокольні приміщення, які могли б використовуватися киянами в якості укриттів цивільного захисту під час ракетних атак. Також депутати від цієї політичної сили звернули увагу на претензії юристів Київради до вказаного документу, у зв’язку з чим, на переконання цих народних обранців, цей проєкт рішення потрібно направити на доопрацювання.
У відповідь на це Юрій Береговий, серед іншого, зазначив, що 90% об’єктів, які міська влада пропонує до приватизації, є підвальними та цокольними, але, мовляв, насправді вони не можуть використовуватися у безпекових цілях. Врешті-решт, не дивлячись на суперечки, проєкт рішення все ж було підтримано більшістю депутатів.
Як у столиці відбувається приватизація
Як раніше повідомляла КВ, столична міськрада майже щорічно затверджує переліки об’єктів малої приватизації, причому майже завжди це відбувається зі скандалами – депутати звинувачують чиновників профільного департаменту КМДА у різних процедурних порушеннях при підготовці таких проєктів рішень та спробах “розпродати” комунальне майно за безцінь. Виключенням став 2022 рік – тоді Київрада не затверджувала такий перелік. Усього за останні п’ять років до цих переліків увійшло понад чотири сотні об’єктів (найбільше було включено в 2021 році – 157), у тому числі 84 будівлі та приміщення у 2023 році. При цьому, влада міста досі продовжує розпродувати майно, яке було погоджено до приватизації і в минулі роки – навіть в переліку 2011 року.
Разом з тим, КМДА має різні успіхи в питання наповнення міської скарбниці за рахунок продажу комунального майна – нерідко влада міста не виконує свої плани щодо таких бюджетних наповнень. Так, у 2019-ому до бюджету Києва таким чином надійшло 68,46 млн гривень, в 2020-ому – на 155,9 млн гривень, в 2021-ому – на 116,6 млн гривень, в 2022-ому – 116,5 млн, а в 2023-ому – усього 33,9 млн гривень, що є найнижчим показником за останні роки.
Разом з тим, численні претензії до чиновників Департаменту комунальної власності КМДА через недоотримання грошових коштів за оренду і приватизацію комунального майна мають і правоохоронні органи.
Наприклад, у справі щодо порушень при приватизації тенісних кортів на просп. Повітрофлотському, через яку столичний бюджет втратив, за попередніми оцінками, близько 47 млн гривень, підозри у службовій недбалості отримали директор Департаменту комунальної власності КМДА Андрій Гудзь (на колажі ліворуч) та його заступник Юрій Плотніков. А в рамках провадження щодо незаконного звільнення ГО “АНПВДП” від сплати орендної плати за користування приміщеннями на вул. Івана Франка, 26, літ. Б, яке, ймовірно, призвело до збитків на суму близько 200 тис. гривень, за тією ж статею було повідомлено про підозри все тому ж Гудзю та його першому заступнику Олегу Шмуляру.
Крім того, ці двоє посадовців наразі офіційно є обвинуваченими у справі щодо незаконного зупинення нарахування плати за оренду будівлі кінотеатру “Київ” на вул. Великій Васильківській, 19. Нагадаємо, внаслідок таких дій чиновників столичний бюджет недоотримав близько 22,3 млн гривень.
Нагадаємо також, 5 грудня 2024 року Київрада ухвалила програму управління об’єктами комунальної власності, розраховану на період 2025-2027 років. Усього на її реалізацію планується витратити 251,3 млн гривень, що майже удвічі менше, ніж було передбачено аналогічною програмою, термін дії якої закінчується цьогоріч (496,8 млн).
Більшу частину коштів в наступні три роки – 112,6 млн гривень – планується витратити на ремонтні роботи у комунальних об’єктах нерухомості. Ще за 16,9 млн гривень планується придбати та встановити на об’єкти комунальної власності 2,6 тис. електронних замків, щоб активувати їх, коли договори оренди закінченні чи розірвані, а орендарі відмовляються покидати приміщення. На продовження створення електронної бази даних технічної та правовстановлюючої документації на об’єкти нерухомого майна Києва, тобто оцифрування таких документів, мають бути направлені 42,5 млн гривень. Низка депутатів Київради під час обговорення в сесійній залі були незадоволені тим, що наразі немає точних даних, скільки коштів з міського бюджету вже було витрачено на оцифрування таких документів.
Зазначимо, Андрій Гудзь очолює Департамент комунальної власності КМДА з 5 листопада 2014 року. З червня 2022 року здійснення повноважень КМДА у галузі управління комунальним майном та приватизації забезпечує заступник голови КМДА Владислав Андронов (також є депутатом Київради від партії “УДАР”).
Комісію Київради з питань власності та регуляторної політики з грудня 2020 року очолює депутат Михайло Присяжнюк (фракція “Слуга народу”, на колажі праворуч). До складу цього органу входять 7 народних обранців.
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
КиївВлада
