Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об’єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв’ю розмова з мером Переяслав-Хмельницького Тарасом Костіним.
KV: Децентралізація – які плани? Яка проводиться робота? Проблеми?
Тарас Костін: Робота з децентралізації проводиться з 2015 року. Ми проводимо багато зустрічей із навколишніми селами, навіть їздили у віддалені села. Спершу планували об’єднати місто і весь район, але така ідея не спрацювала – віддалені населені пункти відмовились об’єднуватися з містом, тому ми пішли по іншому формату – об’єднатися із прилеглими населеними пунктами. Але і вони відмовились. Причина в першу чергу в небажанні сільських голів, вони бояться, що місто забере землю та всі кошти. До того ж не хочуть втрачати посаду, через що проводять роботу з депутатами, аби ті не приймали позитивних рішень.
Тому наразі реформа децентралізації в нас не просувається. Я намагався вплинути методом переговорів та круглих столів, навіть працювали “індивідуально” – і чарку пили, але навіть це не спрацювало. Я думаю, що об’єднання в нас буде примусовим у 2020 році. Чекаємо цього моменту.
KV: Інвестиційний клімат – як покращувати?
Тарас Костін: Ми беремо участь у різноманітних форумах та програмах, где популяризуємо наше місто. Робимо акцент на екологічно чистих виробництвах. Зокрема, зараз почався процес оформлення ділянки для облаштування сонячної електростанції. Також співпрацюємо з потужною компанією Aptiv у питанні будівництва великого заводу зі збирання деталей автомобілів. Вони можуть створити в місті 2000 робочих місць. Наразі вони ведуть переговори із нами та із Білоцерківською міською радою. Дуже сподіваємось на рішення на нашу користь.
Також рік тому ми розпочали роботу із земельними аукціонами, нам це вдалося не без проблем. Частина депутатів не підтримувала таку пропозицію в сесійній залі. Вже минулого року ми провели перший аукціон і зараз майже готові документи на ще декілька ділянок для проведення відкритих торгів.
KV: Яка наразі ситуація зі скандальним будівництвом ТЕЦ?
Тарас Костін: Справді була дуже складна ситуація з інвестором. Я вважаю: він погано попрацював із громадою. Наразі з цього питання продовжуються судові тяганини, але ТЕЦ вже працює. Компанія подала всі необхідні документи і отримала дозволи на викиди. Певна шкода для екології є, але за документами все в нормі. Звісно, частина містян цим незадоволена.
Ми намагалися примирити громадськість та інвестора, але не вдалося. На жаль, ми не видаємо жодних дозволів, крім права оренди. Більше користі від підприємства чи шкоди – покаже час. У будь-якому випадку ми не маємо повноважень припинити його діяльність.
KV: Чи були ситуації, коли громада все ж таки “виганяла” інвесторів з території?
Тарас Костін: В нас була така ситуація декілька років тому. Компанія METALEX, яка працювала на базі заводу “Точмаш”, займалася виплавкою алюмінію. Через це екологічний стан в мікрорайоні заводу дуже погіршився, громада звернулася до міської ради і ми вирішили ситуацію, підприємство пішло з міста.
KV: Туризм – як розвиваєте? Чи багато туристів приїздить? Місто на цьому заробляє?
Тарас Костін: В місті працює 24 музеї, для розвитку туризму створено окрему програму. Намагаємося розвивати зелений туризм, водний та екологічний. Можливо, попрацюємо навіть над спортивним туризмом, адже в місті є веломаршрути. Відновлюємо інфраструктуру міста – тротуари, парки, сквери. Це все робиться поступово, але, звісно, хотілось б скоріше. Також запрошуємо інвесторів, які могли б побудувати готельні комплекси. До речі, одна із ділянок, яка буде подаватися на аукціон, призначена саме під готель.
За нашими даними місто приймає близько 300 тисяч туристів щорічно. На мою думку це недостатньо, в інших містах ця цифра сягає півтора мільйона. Звісно, місто отримує від цього прибуток, туристичний збір, але він досить невеликий.
KV: Туалет в заповіднику за 780 тис. гривень – не завелика сума?
Тарас Костін: Ні, це досить нормальна сума. Туалет встановлювала міська рада за кошти місцевого бюджету і це дійсно його ринкова ціна. Там не просто “будка”, там, можна сказати, невелика хатинка. Є там людина, яка все контролює. Також створені умови для людей з особливими потребами.
KV: Парламент схвалив рішення повернення історичної назви міста. Чи були проблеми із цим?
Тарас Костін: Питання знаходиться на розгляді парламенту, воно декілька разів виносилося на розгляд, але у кінці порядку денного, тому проголосувати його постійно не встигають.
На громадських слуханнях це питання було обговорено, 70% жителів підтримали повернення історичної назви, також обласна рада затвердила це питання. Комітет Верховної Ради також підтримав. І ось вже рік чекаємо рішення народних депутатів. але є питання, важливіші, ніж наше.
KV: Чи є “сміттєва” проблема?
Тарас Костін: Є санкціонований полігон, який знаходиться на землі Великокаратульської сільської ради. На даний момент він обслуговує місто та власне село. Протягом трьох років була проблема – селяни не пускали нашу техніку, щоб ми возили до них своє сміття. Причина в тому, що близько п’яти років назад сталося загоряння і місцеві жителі вважали, що це через нас. До того ж казали, що через це звалище вони часто хворіють. Але зараз є певна домовленістю і поки проблем не виникає. Місця на полігоні достатньо.
Також ми запровадили в місті систему сортування. Є сортувальна лінія, на полігон ми вивозимо тільки органічні рештки. Була ідея щодо будівництва сміттєпереробного заводу, але у районі її сприйняли без великого ентузіазму. Спілкувалися із міським головою Борисполя Анатолієм Федорчуком. Він повідомив, що вони вже виділили ділянку під будівництво сміттєпереробного заводу. Якщо його збудують, ми будемо возити сміття туди.
KV: Народні бунти – чи влаштовують громаду тарифи?
Тарас Костін: Є певна напруженість громади щодо тарифів – газ дуже дорогий, вода та водовідведення. Декілька місяців тому ми були вимушені підняти ряд тарифів, але масового обурення немає.
Тариф на проїзд стабільний – складає 5 гривень. Якщо економічні розрахунки будуть підказувати, що його слід піднімати, то нам доведеться приймати такі непопулярні рішення.
KV: Чи є проблеми всередині міськради? Як миритись із депутатами?
Тарас Костін: Проблем достатньо, намагаємось вирішувати за круглим столом. Проекти, програми на сесіях приймаються. Бюджет також затвердили. Цей рік оголошено роком спорту та фізкультури. Також рішенням депутатів була виділена земельна ділянка під будівництво притулку для тварин, адже в нас є велика проблема із безпритульними тваринами. Тепер громадська організація буде шукати спонсорів, які можуть надати кошти для будівництва цього притулку.
KV: Як можете прокоментувати ситуацію, коли вашого заступника спіймали на хабарі?
Тарас Костін: Дуже неприємна ситуація, зганьбилися на всю країну. Ситуація полягає в тому, що коли ми почали проводити аукціони, велись переговори з одним із інвесторів. Цей інвестор захотів “порішати”, прийшов до мене, але я його відразу “відправив”.
Першому заступнику я повноважень для спілкування із ним не надавав. Але так сталося, що його спіймали на хабарі і зараз він перебуває під слідством, відсторонений від роботи. Остаточного рішення по справі не прийнято, але я вже запропонував йому після суду написати заяву про звільнення.
KV: Перед 1111 днем народження міста ви посварились із депутатами через виділення коштів: вони хотіли на дороги, а ви – на парки та тротуари. Чому так сталось? На що в результаті виділили?
Тарас Костін: Кричали тоді не всі депутати, а декілька, які хотіли на своїх округах зробити ремонт доріг. Я наполягав, що потрібно відновлювати центральну інфраструктуру міста, вкладати кошти в енергозберігаючі технології шкіл та садочків, а потім вже рухатись на окраїни міста. Була жвава дискусія.
Кошти ми тоді виділили на утеплення шкіл, тротуари у центральній частині, готуємо проект на ремонтні роботи Борисоглібської площі. Все ж-таки відновлюємо туристичний потенціал. Працюємо на окраїнах – в минулому році залучили близько 10 млн гривень обласного бюджету на облаштування об’їзної дороги по вул. Грушевського і вул. Борисівське Поле.
KV: Чому дороги в такому жахливому стані?
Тарас Костін: Як сніг почав танути, то дійсно їх стан погіршився. Але останніми роками ми маємо суттєве перевиконання бюджету, тому багато коштів залучаємо на ремонт тротуарів та доріг. Раніше ситуація була ще гірша.
KV Які стосунки з районом?
Тарас Костін: В нас є об’єкти, які фінансуємо спільно, про це говоримо за круглим столом. На цей рік ми забронювали 1 мільйон гривень у міському бюджеті для Центральної районної лікарні, щоб купити важливе обладнання. А так нам з районом немає чого ділити, в нас різні повноваження та території.
KV: Вже познайомилися з новим губернатором? Про що попросили, які надії на нього покладаєте?
Тарас Костін: Один із перших візитів губернатора був саме до Переяслав-Хмельницького. Просили врегулювати питання перевезень до Києва. Є в нас багато нелегальних перевізників, які незаконно перевозять жителів без будь-яких документів. Просили також дофінансувати проекти, які були початі у минулому році – це дві дороги та свердловина для видобутку води.
На Олександра Терещука покладаємо великі надії, я особисто сподіваюсь на співпрацю. Також сподіваюсь, що після виборів президента Терещук продовжить працювати і ми зможемо втілити все заплановане.
Співпраця була і з попереднім губернатором. За мою каденцію більше ніж Горган (екс-губернатор Київської області Олександр Горган, – KV) жоден губернатор для міста не зробив. Будемо сподіватися, що Терещук також не байдужий до Переяславщини.
KV: Які стосунки із Віталієм Кличко? Він як міський голова дає поради з управління містом? Прислуховуєтесь?
Тарас Костін: Я був членом партії “Удар”, балотувався від неї у мери у 2014 році. Із Віталієм Кличко нас пов’язує спорт, якийсь час займались в одній залі. Ми з ним добре знайомі, у цьому році він запрошував мене на Водохреща із іншими міськими головами. Як голова “Асоціації міст України”, залучає мене до співпраці, до участі в різноманітних форумах, де я отримую багато інформації, корисної для міста.
Також радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом. Він приїздив до нас на день міста, виступав на центральній сцені. Я йому показував наші парки, він дав багато порад, пообіцяв допомогти. Ми також відвідували столичні парки, спілкувались із їх директорами. Будемо впроваджувати думки Віталія Володимировича у нашому місті. Історично так сказалось, что Переяслав-Київ-Чернігів як своєрідний трикутник, де завжди були дружні стосунки.
KV: До призначення міським головою ви досить активно займались бізнесом. Чому вирішили змінити діяльність? Кому передали справи?
Тарас Костін: Основна моя діяльність була – продовження бізнесу, який залишив після смерті мій батько. Він пішов із життя у 2002 році, тоді я повернувся із Києва у Переяслав-Хмельницький і продовжив його справу. Це виготовлення меблів, будівництво спортивних майданчиків, різні ремонтні роботи. Потім Віталій Кличкоf і Артур Палатний (народний депутат від БПП, – KV) мене запросили в партію “Удар”, з того часу я почав займатись політичною діяльністю. Очолював міські штаби Кличка, потім місцевий осередок партії. Хоча я зараз не є членом партії, ми залишаємось однією командою. На виборах у 2014 році ми підтримали Петра Порошенка, в 2015 я пішов на вибори від БПП. Підтримуємо його і зараз.
Справи бізнесу я передав людям, які дуже багато допомагали мені в житті і погодились стати засновниками бізнесу, я зі складу компанії вийшов.
KV: Чи віддавали ви як міський голова якісь преференції компанії “Кобзар”, де раніше були керівником?
Тарас Костін: Над жодним об’єктом ТОВ “Кобзар” за мою каденцію у місті не працював.
KV: Ви були помічником Артура Палатного. Які стосунки зараз? Він авторитет для вас?
Тарас Костін: Дружні стосунки. Він дуже допомагає місту, опікується Переяславщиною. У минулому році він допоміг отримати нам 5 млн гривен із державного бюджету, подарував 6 комп’ютерних класів, допомагає у вирішенні питань із областю, також допомагає у розвитку спорту. Він дуже зайнята людина, тому бачимось нечасто, декілька разів на місяць. Найближчим часом він має приїхати до міста, щоб подарувати черговий комп’ютерний клас в школу №1.
Обов’язково дослуховуюсь до його порад, обговорюємо проблеми не тільки міста, але й загальнодержавні.
KV: Чи часто отримуєте дзвінки із проханням “вирішити” ті чи інші питання? Що робите в таких ситуаціях?
Тарас Костін: Були такі нестандартні ситуації, коли дзвонили і “просили”. Хабарі не тільки пропонували, але й підкладали. З такими людьми я відразу рвав усі зв’язки. Це частіше за все нечисті на руку бізнесмени і іноді місцеві жителі.
KV: Чи може чиясь думка чи порада вплинути на ваше рішення як міського голови?
Тарас Костін: Може, якщо думка конструктива і допоможе вирішити ту чи іншу проблему. Я прислухаюсь також до критики. Є в нас і так звані “дикі” активісти, які намагаються зірвати засідання. Не всі сприймають демократію як закон, для декого це вседозволеність і безкарність.
KV: Відомий український скульптор Микола Шматько у свої 74 роки разом зі своєю дружиною та сином вже 5 років змушені жити в підвалі однієї зі шкіл Переяслав-Хмельницького. Чому так сталось? Чому не вирішуєте?
Тарас Костін: Микола Шматько приїхав у місто десь у 2013 році разом із двома фурами своїх робіт, його тимчасово поселив у підвал минулий голова міста, але я впевнений, що він хотів як краще.
Я пропонував Шматько декілька варіантів вирішення проблеми – будинок культури, який наразі не діючий, щоб він там розмістив свої роботи та жив із сім’єю, та земельну ділянку, щоб він побудувався. Він відмовився, адже хоче готове житло. А я не можу витрачати кошти громади неефективно чи індивідуально під когось, хоч він і відомий скульптор. Тому зараз він досі живе у підвалі.
KV: Чи готові на ще одну каденцію? Виховуєте наступника?
Тарас Костін: Зараз зарано про це говорити. Побачимо, чи буде здоров’я, чи будуть мої проекти у місті працювати. Наступника не готую. Амбіцій щодо кар’єрного зросту не маю, потрібно ще розвивати місто.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Фото: KV
