Столичні правоохоронці розслідують можливу службову недбалість при здійсненні приватизації знаменитої “труби” – критої пішохідної галереї біля залізничного вокзалу. За інформацією Нацполіції, її орендар – ТОВ “Парус-Ріелті” (схоже, входить до орбіти впливу одіозних братів Супруненків) – за допомогою чиновників КМДА змогло незаконно обійти процедуру аукціону шляхом здійснення т.зв. “невід’ємних поліпшень”. Слідчі вважають, що наслідком цього стало нанесення міському бюджету Києва збитків на суму від 63 млн гривень. Наприкінці минулого року правоохоронці вручили перші підозри в рамках відповідної справи – їх отримали начальник юридичного управління Департаменту комунальної власності КМДА і, ймовірно, очільник цього ж структурного підрозділу столичної мерії Андрій Гудзь (на колажі). Обом загрожує реальне ув’язнення на термін до 5 років.
Як стало відомо КВ, наразі правоохоронці вивчають факти можливих порушень законодавства при здійсненні приватизації знаменитої “труби” – надземного переходу від Центрального залізничного вокзалу Києва до шляхів швидкісного трамваю.
Відповідне слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №42023102070000367 від 22 грудня 2023 року, яке було відкрито Подільським управлінням Нацполіції Києва. 6 грудня 2024 року, правоохоронці вручили першу підозру по цій справі – її отримав начальник юридичного управління Департаменту комунальної власності Київської міськдержадміністрації (КМДА). Йому офіційно інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 Кримінального кодексу (КК) України – службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Санкції цієї статті передбачають покарання до 5 років позбавлення волі.
Зазначимо, що наразі, за інформацією офіційного сайту Департаменту комунальної власності КМДА, посаду начальника юридичного управління обіймає Всеволод Комарницький.
Про що слідство
23 березня 2017 року Київрада ухвалила рішення №33/2255, яким внесла до переліку приватизації низку об’єктів нерухомості комунальної форми власності, у тому числі – нежилі приміщення площею 892 кв.м. на вул. Старовокзальна, 26, літ. «А» (як зазначалося вище, вони знаходяться в будівлі критої пішохідної галереї загальною площею 2054,80 кв. м.). Цим рішенням було передбачено, що дані приміщення будуть викуплені їхнім діючим орендарем – ТОВ “Парус-Ріелті” (орендувало ці приміщення з 2008 року).
Правоохоронцям стало відомо, що проти цієї приватизації не заперечували Департамент транспортної інфраструктури КМДА і КП “Київпастранс”. Мовляв, орендар здійснив невід`ємні поліпшення об’єкта (тобто, провів капітальний ремонт у певних обсягах і на певну суму, що начебто дозволяло приватизувати їх поза аукціоном. – КВ), а самостійне утримання приміщень “Київпастрансом” начебто потребувало б великих витрат. При цьому, у згаданому КП повідомили, що ця площа задіяна під оренду і, відповідно до проєкту будівлі з урахуванням пасажиропотоку, не перешкоджає переходу пасажирів.
12 травня 2017 року ТОВ “Парус-Ріелті” подало до Департаменту комунальної власності КМДА заяву про приватизацію цих приміщень, і вже через два тижні, 26 травня, зазначений структурний підрозділ столичної мерії прийняв наказ № 27/2-пр про проведення приватизації цих нежитлових приміщень шляхом викупу (відсутній у відкритому доступі. – КВ).
Надалі, 29 вересня того ж року, Департамент комунальної власності КМДА своїм наказом № 31/3-пр затвердив висновок про вартість приватизації вказаних нежитлових приміщень. Цей документ у відкритому доступі також відсутній, тому інформацію щодо вартості КВ встановити не вдалося. Втім, після цього приватизація відразу не відбулася. Через це 11 травня 2018 року ТОВ “Парус-Ріелті” звернулося до вищезгаданого департаменту з проханням закінчити процедуру приватизації та укласти договір купівлі-продажу у зв`язку з довготривалим розглядом департаментом вказаного питання”.
За інформацією слідства, 14 травня 2018 року Департамент комунальної власності КМДА своїм листом відмовив компанії у приватизації. Підставою для цього послугував факт того, що на той час набув чинності новий Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» №2269-VIII від 18.01.2018 року. Згідно з ним парламент вирішив, що усі об’єкти малої приватизації вартістю до 250 млн гривень продаються виключно на електронних аукціонах. Тобто, на переконання правоохоронців, ні про які викупи діючими орендарями на той час вже не йшлося.
У червні того ж року ТОВ “Ріелті Парус” звернулося до Господарського суду Києва із позовом до Департаменту комунальної власності КМДА щодо зобов’язання вчинити певні дії – укласти з ним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень.
В обґрунтування своїм вимог у компанії зазначили, що чиновники безпідставно ухиляються від підписання цієї угоди. У ТОВ “Парус-Ріелті” вказали на те, що департамент повинен був укласти цей договір, адже сторонами було “досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору купівлі-продажу і вони знаходились на стадії оформлення відповідного договору”. При цьому, в компанії повідомили суду про те, що, згідно з вимогами попереднього закону України про приватизацію, який діяв з 2012 року, якщо підготовка до приватизації завершилася, як у випадку з приміщеннями на вул. Старовокзальній, у профільного департаменту столичної мерії “відсутні правові підстави для відмови в укладенні договору купівлі-продажу”.
Такі аргументи, схоже, були переконливими – 9 жовтня 2018 року столичний госпсуд повністю задовольнив позов. При цьому, Департамент комунальної власності КМДА не став подавати апеляційну скаргу на таке рішення суду. Через майже півтора року, 21 лютого 2020-го, між Департаментом комунальної власності КМДА і ТОВ “Парус Ріелті” було укладено відповідний договір купівлі-продажу – вартість приватизації склала 20,5 млн гривень.
У Нацполіції вказане рішення суду вважають незаконним і необгрунтованим. Таку позицію правоохоронці пояснили тим, що насправді, мовляв, ще не настала стадія оформлення договору, так як на момент вирішення судового спору у сторін не були узгоджені ціна та предмет такої угоди.
На переконання слідчих, вина начальника юридичного управління Департаменту комунальної власності КМДА полягає в тому, що він не вжив заходів щодо апеляційного оскарження вищезгаданого рішення суду, хоча знав, що стадія оформлення договору купівлі-продажу ще не настала. При цьому, правоохоронці зазначили, що цей посадовець мав “відповідну освіту, теоретичні знання, практичні навички і фактичну можливість належним чином виконати покладені на нього обов`язки”. Як наслідок – “через неналежне виконання своїх службових обов’язків і через несумлінне ставлення до них, охоронюваним законом державним інтересам спричинено тяжкі наслідки, оскільки 21 лютого 2020 року з комунальної власності безпідставно вибуло нерухоме майно вартістю 84 млн гривень”.
6 грудня 2024 року правоохоронці повідомили вказаному посадовцю про підозру у вчиненні злочину, передбаченого вищезгаданою ч.2 ст. 367 КК України. Менше ніж через тиждень, 12 грудня, Подільський районний суд обрав щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання на термін до 6 лютого 2025 року. Це значить, що чиновник повинен прибувати до правоохоронців або суду за кожною вимогою, повідомляти про зміну місця проживання та місця роботи, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій закордонний паспорт тощо. Цікаво, що правоохоронці клопотали перед судом стосовно того, щоб посадити посадовця під цілодобовий домашній арешт, але в суді вирішили, що такий запобіжний захід є занадто суворим.
Крім того, 20 грудня 2024 року той же суд за клопотанням прокуратури наклав арешт на вищезгадані приміщення – “із встановленням заборони передавати, відчужувати, вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна” тощо. Це було зроблено через те, що даний об’єкт визнаний речовим доказом у вказаному провадженні, а тому правоохоронцям потрібно зберегти його і не допустити, зокрема, його продажу.
Примітно, що правоохоронців також зацікавив факт можливого невиконання ТОВ “Парус-Ріелті” вимог щодо приватизації вказаної будівлі саме за процедурою викупу, в обхід аукціону. Так, 19 грудня 2024 року пресслужба Нацполіції повідомила про те, що “комерційна структура виконала роботи на суму, що становить менше ніж 25% від загальної вартості об’єкта”, через що, мовляв, не мала права на викуп. Також, за даними правоохоронців, цифри в актах виконаних підрядником робіт щодо їх об’ємів та вартості не відповідали реальним. Наслідком цього стали збитки міському бюджету на суму 63 млн гривень – вочевидь, це різниця між справжньою вартістю “труби” (84 млн) і вартістю приватизації (20,5 млн).
За інформацією правоохоронців, “на підставі зібраних доказів слідчі поліції повідомили керівникові одного з департаментів КМДА про підозру за ч. 2 ст. 367 КК України. Про який саме департамент і якого посадовця йдеться, у Нацполіції не уточнили, але, вочевидь, підозру отримав директор Департаменту комунальної власності КМДА Андрій Гудзь. Разом з тим, у Єдиному держреєстрі судових рішень поки відсутні судові ухвали по слідству щодо цього чиновника.
Хто фігуранти?
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Парус-Ріелті” було зареєстроване у червні 2004 року. Його керівником зазначено Юрія Яценка, засновниками – ПАТ “ЗНВКІФ “Фортіс”, а також киян Віталія Лаврененка і Сергія Дворського. Останній разом з Юрієм Дмитрієвим також є кінцевими бенефіціарами “Парус-Ріелті”.
Вищезгаданий Віталій Лаврененко відомий як керівник виборчого штабу кандидата в мери Києва Леоніда Черновецького в Оболонському районі у 2006 році, депутат Київради V скликання від “Блоку Леоніда Черновецького” і кандидат в депутати міськради VI скликання від тієї ж партії. Наразі він, схоже, входить до оточення одіозних братів Олександра і Вячеслава Супруненків. Так, Лаврененко є керівником ТОВ “Гвіденс”, засновником якого є ТОВ “КУА “Сіпіджі Ассет Менеджмент” – компанії, що у різні часи виступала засновником низки суб’єктів господарювання, які відкриті джерела відносять до орбіти впливу вищезгаданих братів-бізнесменів, у т.ч. умовної групи компаній “Київхліб”. Також Віталій Лаврененко раніше був керівником ТОВ “Мегон” і ТОВ “Мірадем”, які система Youcontrol прямо відносить до групи компаній братів Супруненко.
Нагадаємо, що старший з братів Супруненків, Олександр, відомий як народний депутат VІ (“Партія регіонів”) та VIII скликань (позафракційний) Верховної Ради, а також депутат Київради VII скликання (самовисуванець). У свою чергу В’ячеслав Супруненко був депутатом Київради V-VII скликань, а також деякий час був зятем тепер все того ж ексмера Києва Леоніда Черновецького.
За часів свого депутатства у столичній міськраді брати були членами знаменитої “молодої команди Черновецького”. За неофіційними даними, В’ячеслав займався всіма земельними питаннями, а Олександр – питаннями, пов’язаними з власністю. Супруненки є одним із найвпливовіших у Києві сімейних кланів столиці – у різний час ЗМІ неодноразово приписували братам безпосереднє відношення до низки великих компаній, серед таких – ПАТ АК „Київводоканал”, вищезгаданого ПАТ „Київхліб” тощо.
При цьому, оточення Супруненків нерідко фігурує в різних земельних скандалах. Наприклад, у грудні 2024 року Київрада погодила розірвання договору оренди земельної ділянки на вул. Голосіївській, 13-Д, на якій ТОВ “Менаполіс”, що входить до орбіти згаданих бізнесменів, збиралося звести житловий будинок. Головною підставою для цього стало те, що фактично ця компанія отримала цю землю за “туалетною схемою”: у 2019 році на ній “чарівним чином” з’явилася нерухомість незначної площі, яка начебто була там і раніше, після чого у 2021-ому Київрада здійснила землевідвід під це майно. Крім того, депутати обурилися тим, що орендар не знайшов порозуміння з мешканцями сусідніх будинків, які були незадоволені занадто вузьким проїздом біля даної ділянки.
Перешкодити “вигнанню” зазначеної ТОВки з комунальної землі дуже намагався представник фракції “Єдність” Сергій Кримчак. Втім, колеги не прислухались до його аргументів, а звинуватили в лобізмі. Що цікаво, така історія з ним трапляється не вперше – Кримчак і раніше активно агітував за виділення столичної землі згаданим бізнесменам.
Що цікаво, один із співвласників “Парус-Ріелті” Юрій Дмитрієв є також власником ТОВ “Рест Арт” – компанії, що володіє мережею “Very Well Cafe”, до якої входять декілька закладів громадського харчування на території Києва.
Як неодноразово повідомляла КВ, правоохоронці регулярно мають претензії до чиновників Департаменту комунальної власності КМДА через недоотримання грошових коштів за оренду і приватизацію комунального майна.
Наприклад, у справі щодо порушень при приватизації тенісних кортів на просп. Повітрофлотському, через яку столичний бюджет втратив, за попередніми оцінками, близько 47 млн гривень, підозри у службовій недбалості отримали директор Департаменту комунальної власності КМДА Андрій Гудзь та його заступник Юрій Плотніков. А в рамках провадження щодо незаконного звільнення ГО “АНПВДП” від сплати орендної плати за користування приміщеннями на вул. Івана Франка, 26, літ. Б, яке, ймовірно, призвело до збитків на суму близько 200 тис. гривень, за тією ж статею було повідомлено про підозри все тому ж Гудзю та його першому заступнику Олегу Шмуляру.
Крім того, ці двоє посадовців наразі офіційно є обвинуваченими у справі щодо незаконного зупинення нарахування плати за оренду будівлі кінотеатру “Київ” на вул. Великій Васильківській, 19. Нагадаємо, внаслідок таких дій чиновників столичний бюджет недоотримав близько 22,3 млн гривень.
Зазначимо, Андрій Гудзь очолює Департамент комунальної власності КМДА з 5 листопада 2014 року. З червня 2022 року здійснення повноважень КМДА у галузі управління комунальним майном та приватизації забезпечує заступник голови КМДА Владислав Андронов (також є депутатом Київради від партії “УДАР”).
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
КиївВлада
