КМДА та Київрада збираються відмовити ТОВ “НВП “Рестін” в поновленні оренди земельної ділянки на вул. Жилянській, 96-А. Тут вказана компанія з 2009 року мріє побудувати 16-поверховий “готельно-офісно-житловий комплекс”, але наразі, за даними КМДА, на ділянці розташовано лише кілька тимчасових споруд побутового призначення, дитячий майданчик та купи сміття. Схоже, наміри забудовника також протирічать Генплану Києва та загрожують пошкодженням “сусіднім” пам’яткам історії. Примітно, що одним із власників даного ТОВ є колишній громадянин росії, банкір та інвестор Ігор Штрель (на колажі).
Як стало відомо KВ, 11 серпня 2022 року в Київраді було зареєстровано проєкт рішення “Про відмову ТОВ “Науково-виробниче підприємство (НВП) “Рестін” в поновленні договору оренди земельної ділянки від 3 лютого 2011 року №79-6-00803”.
На сайті столичної міськради цей документ було опубліковано 17 серпня. Суб’єктами його подачі виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Вячеслав Непоп та Департамент земельних ресурсів КМДА.
Мова йде про ділянку площею 0,54 га на вул. Жилянській, 96-А (Голосіївський район) з цільовим призначенням “для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового комплексу з допоміжними приміщеннями та паркінгом” (кадастровий номер – 8000000000:72:082:0019). Термін дії договору оренди цієї землі закінчився 25 липня 2022 року.
Орієнтовне розміщення участка (скріншот “Гугл-карти”)
Як вказано в пояснювальній записці до проєкту рішення, дана ділянка за функціональним призначенням, згідно Генплану, входить до території житлової середньо- та малоповерхової забудови, а також частково – до території вулиць та доріг. На даний момент ця земля вільна від капітальної забудови. Під час обстеження, яке було проведено Департаментом земельних ресурсів КМДА 30 травня 2022 року, було встановлено, що в межах ділянки розташовано кілька тимчасових споруд побутового призначення та дитячий майданчик, а інша частина землі не використовується.
У якості причин для відмови у продовженні терміну дії договору оренди чиновники КМДА вказують відразу декілька обставин. Так, згідно з пояснювальною запискою, дана ділянка занедбана, засмічена та перетворилась на місце накопичення побутових відходів. У зв’язку з цим мешканці Голосіївського района протягом 2018-2021 років неодноразово направляли до компанії-орендаря листи з вимогою вжити заходів щодо приведення цієї землі у придатний стан.
Також, за інформацією чиновників КМДА, не дивлячись на те, що на даній ділянці можна будувати споруди висотою не вище 5 поверхів, ТОВ “НВП “Рестін” планує звести там 16-поверховий “готельний комплекс”. При цьому, Департамент культури КМДА 19 липня 2022 року повідомив суб’єктам подачі проєкту рішення, що масштабне будівництво на цій землі призведе до пошкодження кількох пам’яток історії, які знаходяться на суміжних ділянках (вул. Саксаганського, 93, 93-а, 95, 97, 97-в та Жилянській, 96). Очевидно, мова йде про Музей видатних діячів української культури та будинок, у якому проживав відомий театральний діяч Панас Саксаганський.
Скандали і судові спори
ТОВ “НВП “Рестін” стало користувачем ділянки на вул. Жилянській, 96-А на підставі рішення Господарського суду Києва від 8 грудня 2009 року по справі №44/748. Таку процедуру землевідводу компанія ініціювала у зв’язку з тим, що столична міськрада за клопотанням цього ТОВ підготувала проєкт рішення про передачу землі в оренду цій компанії, але за невідомих нині обставин не стала затверджувати цей документ та підписувати договір оренди. На той час ця земля мала цільове призначення “для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-житлового комплексу з допоміжними приміщеннями”. Цим же судовим вердиктом було затверджено орендну угоду між Київрадою і ТОВ “НВП “Рестін” на термін 5 років.
29 квітня 2010 року столична міськрада погодила внесення змін до договору оренду. У відповідності до цього рішення, зокрема, було частково змінено цільове призначення ділянки – Київрада визначила, що на цій землі можна будувати ще й паркінг. У зв’язку з такими змінами міська влада вирішила укласти з ТОВ “НВП “Рестін” новий договір оренди на той же термін – це було зроблено 3 лютого 2011 року. До слова, у подальшому, 25 липня 2017 року, термін дії орендної угоди було продовжено на 5 років. При цьому, орендарю довелося добиватися пролонгації договору також в судовому порядку.
Незадовго до цього, 12 лютого 2014 року, Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ “НВП “Рестін” Містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва по вул. Жилянській, 96 офісно-житлового та готельного комплексу з допоміжними приміщеннями та паркінгом.
Згідно з цим документом, в рамках першої черги будівництва було заплановано зведення готельного комплекса поверховістю 3 і 7 поверхів (загальна кількість номерів – 73), а в рамках другої черги – офісно-житлового комплексу поверховістю 6 і 16 поверхів (загальна кількість квартир – 73). При цьому, в МУО були передбачені ряд обмежень щодо будівництва. Зокрема, ТОВ “НВП “Рестін” при визначенні гранично допустимої висоти будівель повинно було “враховувати суміжну територію”, де розміщено “Музей видатних діячів української культури”. Крім того, компанія мала отримати погодження на будівництво від Міністерства культури України, Інституту археології Національної академії Наук України та інших органів – у зв’язку з тим, що ділянка проєктування знаходиться в Центральному історичному ареалі Києва.
У травні 2015 року Державна архітектурно-будівельна інспекція видала ТОВ “НВП “Рестін” дозвіл на будівництво вказаних об’єктів, а майже через три роки, у квітні 2018 року, до цього документу було внесено зміни. На даний момент ці документи відсутні у відкритому доступі, але, судячи з даних відкритих джерел, компанії дозволили будувати обєкти з “плюс-мінус” такими ж техніко-економічними показниками, які були вказані в МУО. Генеральним підрядником будівництва було вказано ТОВ “Стандарт Констракшн”.
Проти проведення цих робіт у 2018 року виступила столична громадськість та окремі депутати Київради. Зокрема, київський адвокат та правозахисник Олександр Дядюк намагався через Окружний адмінсуд Києва (ОАСК) добитися скасування згаданого дозволу на виконання будівельних робіт. Свої вимоги він аргументував, зокрема, тим, що ділянка будівництва, згідно з Генпланом Києва, входить до зони забудови ІІ категорії, де не можна будувати споруди висотою більше 27 метрів, тоді як забудовник планує зведення будівлі заввишки 57 метрів. Також адвокат вказував на те, що ТОВ “НВП “Рентін” не погодило проект будівництво ні з Міністерством культури України, ні з Департаментом культури КМДА, а також станом на момент подачі позову не отримало історико-містобудівного обґрунтування.
Читайте: ООО “НПП “Рестин” хотят через суд запретить строить 57-метровое здание на Жилянской, 96
Проте, 13 вересня 2018 року ОАСК залишив цей позов без розгляду.
У той же період депутатка Київради Олеся Пинзеник (у тодішньому VIII скликанні столичної міськради входила спочатку до фракції “ВО “Самопоміч”, а потім була безфракційною; у поточній IX каденції Київради входить до фракції “УДАР”) вимагала від столичної влади, Міністерства культури та ДАБІ звернути увагу на це заплановане будівництво. Вона зазначала, що проведення даних робіт може нашкодити пам’яткам культурної спадщини, які знаходяться поруч. Зокрема – згаданій вище садибі Саксаганського, впритул до якої заплановане будівництво однієї ці споруд цих комплексів. Проте, такі звернення також не мали результату.
У липні 2019 року ТОВ “НВП “Рентін” звернулося до Міністерства культури та інформаційної політики України із заявою на погодження проєктної документації по будівництву за вказаною адресо. У серпні того ж року Мінкульт відмовив компанії у такому погодженні, аргументувавши це тим, що спочатку забудовник має отримати відповідні дозволи від органів місцевої влади, які відповідальні за охорону культурної спадщини (одного з департаментів КМДА. – КВ). У ТОВ “НВП “Рентін” не були згодні з такої відповіддю. У травні 2021 року компанія подала позов до ОАСК із вимогами скасувати відмову Мінкульту, визнати проєктну документацію погодженою, зобов’язати цей орган видати ТОВ “НВП “Рестін” дозвіл на проведення земляних робіт за вказаною адресою тощо.
Свої претензії позивач пояснив відразу декількома фактами. Зокрема, тим, що станом на момент подачі її звернення до Мінкульту межі Історичного ареалу Києва не були офіційно встановлені, а тому в даному випадку ТОВ “НВП “Рестін”, мовляв, взагалі не повинен був мати обмеження щодо забудови. Нагадаємо, такі межі начебто були встановлені Мінкультом 2 серпня 2021 року, коли цей орган погодив Історико-архітектурний опорний план Києва як складову Генплану столиці.
1 лютого 2022 року ОАСК частково задовольнив позов ТОВ “НВП “Рестін”, скасувавши вказану відмову Мінкульту та зобов’язавши цей орган видати “Рестін” дозвіл на проведення земляних робіт. Проте, вже найближчим часом це судовий вердикт може бути оскаржений – апеляційну скаргу в рамках даної справи подав Офіс Генерального прокурора. Відповідне провадження поки що не було відкрито – 11 серпня 2022 року Шостий апеляційний адмінсуд постановив витребувати матеріали цієї справи у ОАСК задля того, щоб вирішити, чи мають право правоохоронці на оскарження.
Скріншот з рішення суду від 1 лютого 2022 року
В головних ролях
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “НВП “Рестін” (замовник будівництва) було засноване в червні 1995 року. Керівником компанії є Вадим Мельник, засновниками – АТ “ЗНВКІФ “Астера” і ТОВ “КП-Інвест”, кінцевими бенефіціарами – мешканець Києва Артем Лазня і громадянин Німеччини Ігор Штрель, який проживає у Відні.
Артем Лазня – достатньо відомий банкір: протягом багатьох років він працював на різних посадах у банку “Хрещатик” та “Індустріалбанку”. Також його прізвище фігурувало у скандальних “забудовницьких” історіях. Наприклад, Лазня є співвласником будівлі XIX століття на вул. Олеся Гончара, 71 (“садиба Родіна”, володіє нею через ТОВ “Арікс”. – KВ), на місяці якої планується будівництво ЖК бізнес-класу “Franklin Concept House”, проти чого активно протестує столична громадськість.
Читайте: Садиба Родіна: чи буде збережено будівлю XIX століття в центрі Києва
Інший співвласник ТОВ “НВП “Рестін” Ігор Штрель також пов’язаний з фінансовим сектором. Цей уродженець міста Ярцево (Смоленська область РФ) з 2007 по 2016 рік був головою правління групи російського банку “ВТБ” у Франкфурті-на-Майні (Німеччина) та у Відні, а також членом правління дочірнього відділення російського “Сбєрбанку” у Відні – “Sberbank Europa AG”. Наразі він є засновником та генеральним директором австрійської інвестиційної компанії “FAME Investments AG”. В Україні Ігор Штрель також володіє компанією ТОВ “Честнат Хол”, яка є замовником будівництва житлового комплексу бізнес-класу “Fjord” (Військовий проїзд, 8, Печерський район Києва). Девелопером цього ЖК виступає компанія “Enso”, яку деякі ЗМІ пов’язують із оточенням скандально відомого Вадима Столара – народного депутата VI (“Партія регіонів”) і IX (позафракційний, “Опозиційна платформа – За життя”) скликань та бізнесмена.
Примітно також, що керівником ТОВ “НВП “Рестін” з 1996 по 2011 рік значився Віталій Поліщук – дядько екс-директора Департаменту земельних ресурсів КМДА Олексія Поліщука (на цій посаді працював з 18 вересня 2014 року по 2 липня 2018 року). Крім того, з 2011 по 2019 рік офіційним директором даної компанії була особа, яка очевидно є близькою до сім’ї цього ексчиновника – Ігор Ванюшин. Останній у різні часи був керівником інших компаній, що належали або належать оточенню Поліщуків, наприклад, ПП “Білдсервіс Плюс”, ПП “Турбілд Інвест” та інші.
ТОВ “Стандарт Констракшн” (заявлений генпідрядник будівництва на вул. Жилянській, 96-А) було зареєстровано у квітні 2017 року. Керівником компанії вказано Олександра Новіка, засновниками та кінцевими бенефіціарами – мешканця Києва Андрія Руденка.
Зазначимо, дане ТОВ значилося генпідрядником низки житлових комплексів у Києві, серед яких і ЖК “Svitlo Park” – скандально відомий проект компанії “Futurа Hata”, яка належить оточенню сина екс-мера Києва Леоніда Черновецького Степана.
Читайте: У Степана Черновецкого хотят отобрать землю под ЖК “Svitlo Park”
Нагадаємо, Департамент охорони культурної спадщини з 7 вересня 2018 року очолює Олександр Никоряк. Діяльність цієї структури з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (також є депутатом діючого IX скликання Київради від “Євросолідарності”). Департаментом культури КМДА з 2 серпня 2022 року керує Сергій Анжияк. Роботу даної структури з 2018 року контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
Читайте: В Киеве провалили паспортизацию памятников культурного наследия
Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих. З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання.
Міністерству культури та інформаційної політики з 4 червня 2020 року очолює Олександр Ткаченко – екс-гендиректор телеканалу “1+1” та екс-нардеп чинного ІХ скликання Верховної Ради (обраний за списком партії “Слуга народу”, у парламенті очолював комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики).
Фото: колаж КВ
