Столична міськрада затвердила програму “Цифровий Київ” на 2024-2025 роки. На її реалізацію протягом найближчих двох років планується витратити 7,1 млрд гривень, з яких 6,2 млрд хочуть віднайти в бюджеті Києва. Найбільше фінансових ресурсів – майже 3 млрд гривень – керівництво міста має намір освоїти на впровадженні системи відеоспостереження та системи управління та контролю мереж освітлення. На це, під акомпанемент корупційних скандалів, кошти, нагадаємо, витрачаються вже не перший рік. Також сотні мільйонів “розписані” в програмі на впровадження, супроводження та модернізації інших “цифрових” систем та комплексів. Нова програма замінить програму “Електронна столиця”, ефективність якої фактично не доведена, і виконання якої з початку 2019 року супроводжувалась “розгромними” аудитами та відкриттям численних кримінальних справ щодо розпилів бюджетного фінансування.
Як стало відомо KВ, 7 грудня 2023 року Київрада затвердила Міську цільову програму “Цифровий Київ” на 2024-2025 роки.
Суб’єктом подання відповідного проєкту рішення № 08/231- 1430/ПР від 13 листопада 2023 року виступив Департамент інформаційно-комунікаційних технологій Київської міськдержадміністрації (ІКТ КМДА). У сесійній залі міськради за погодження цього документу проголосували 67 депутатів.
Загальний кошторис цієї програми на два роки складає 7,1 млрд гривень, з яких 3,4 млрд планується витратити у 2024-ому, а 3,6 млрд – у 2025-ому. Більшу частину цих коштів – 6,2 млрд гривень – столична влада має намір виділити з міського бюджету Києва. Решту обіцяють залучити з інших джерел фінансування, про які мова йтиме нижче.
Що передбачено програмою
Найбільше коштів в рамках програми “Цифровий Київ” – 1,7 млрд гривень – керівництво столиці має намір витратити на розвиток системи відеоспостереження із впровадженням відеоаналітики тощо. Більше половини цих фінансових ресурсів – 900,2 млн гривень – планується залучити в рамках програми державно-приватного партнерства для реалізації проєкту “Впровадження систем фіксації порушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі в Києві”, про яку раніше писала КВ. Тобто, це саме ті вищезгадані “кошти зі сторони”. В рамках реалізації даного заходу заплановано встановлення більше ніж 3,8 тис. програмно-апаратних комплексів та засобів відеоспостереження.
Читайте: У Кличко решили поручить слежку за порядком на столичных дорогах инвестору
Ще одним високовартісним заходом даної програми стало “створення, розвиток та супровід програмно-апаратного комплексу управління та контролю мереж освітлення”, на реалізацію якого столична влада планує витратити 1,2 млрд гривень. За ці кошти, серед іншого, збираються придбати 508 відповідних програмно-апаратних комплексів. Трохи менше коштів – 1,18 млрд гривень – планується направити на створення, розвиток і модернізацію мережевої інфраструктури, платформи Інтернету речей (ІоТ), системи передачі даних на базі LPWAN (безпровідна система передачі даних.- KВ) та інших технологій зв’язку тощо. Ще 1,1 млрд гривень планується направити на супровід, проведення ремонтів та технічну підтримку вищезгаданих мереж і технологій.
Серед іншого, програмою передбачені витрати в сумі 400 тис. гривень на модернізацію та супроводження web-порталу “Київаудит”, 200 млн гривень – на впровадження та супроводження програмно-апаратних та програмно-технічних комплексів управлінням міським пасажирським та технологічним транспортом, систем електронного обліку перевезень, самообслуговування та оплати проїзду; 220 млн – на впровадження та модернізацію інформаційних систем управління та систем великих даних; 320 млн – на впровадження та модернізацію різних цифрових сервісів, систем та реєстрів даних тощо.
Як зазначено у паспорті програми, її мета – “цифрова трансформація у різних секторах міського господарства та процесів управління, впровадження інновацій, розвиток електронної інформаційної інфраструктури столиці, забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем та електронних сервісів, створення системи кіберзахисту міських електронних інформаційних ресурсів”.
Відповідальним виконавцем цієї програми визначено Департамент ІКТ КМДА, співвиконавцями – підпорядковані йому КП “Інформатика”, КП “Головний інформаційно-обчислювальний центр” (“ГІОЦ”) та СКП “Київтелесервіс”, а також апарат КМДА і Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА.
Формальна дискусія
Незважаючи на солідні обсяги фінансування та регулярні “корупційні” скандали навколо “цифровізації” та “діджиталізації” столиці та фактичну неспроможність КМДА довести ефективність відповідних фінансових вкладень, обговорення цього питання в сесійній залі зайняло менше десяти хвилин. Депутати Київради лише поставили декілько питань директорці Департаменту ІКТ КМДА Вікторії Іцкович (на колажі праворуч) стосовно окремих окремих положень цього документу.
Наприклад, представницю фракції “ВО “Батьківщина” Аллу Шлапак зацікавило, чому в проєкті програми “Цифровий Київ” відсутні заходи, які передбачені планом дій “Зелене місто” – комплексним документом, в якому зафіксовані шляхи вирішення проблем кліматичних змін і довкілля і яким було затверджено міськрадою 2 листопада 2023 року. Зокрема, депутатка вказала на те, що у цьому плані є такі заходи як створення інформаційної системи “Місто” та розширення використання існуючого порталу “Смарт місто” для включення даних по моніторингу забруднення довкілля, але у запропонованому проєкті програми про це ні слова.
Читайте: Київрада затвердила план дій “Зелене місто”
“Передбачено, що ця система має бути створена до 2026 року. Чому цього заходу нема в програмі? Що зроблено за 2023 рік? Яка кількість коштів запланована як інвестиційна і яка кількість – за рахунок міського бюджету?”, – запитала Алла Шлапак.
У свою чергу Вікторія Іцкович пояснила, що насправді такі заходи, мовляв, програмою передбачені, але вони просто “інакше розписані”. При цьому, чиновниця не стала відповідати на питання щодо використання бюджетних коштів на реалізацію таких проєктів протягом останніх років та щодо запланованих обсягів її фінансування у майбутньому.
“І в минулій програмі, і в поточній нами були враховані ті заходи. Так, ми не використовуємо слова “Смарт місто” як якусь нову сутність чи нові інформаційно-комунікаційні системи, тому що в місті вже існують системи, які дозволять план дій “Зелене місто” виконати до 2026 року. Зокрема, у нас існує інформаційно-телекомунікаційна платформа великих даних, яка збирає дані з сенсорів якості повітря, та всі інші системи, які дозволять вивести на широкий загал і зробити публічною екологічну інформацію. Тому формулювання, які використані в плані дій “Зелене місто”, не перенесені в програму один в один по тій причині, що в нас ці системи існують”, – підкреслила директорка Департаменту ІКТ КМДА.
Що відбувається з “цифровізацією” Києва
Нагадаємо, попередня аналогічна програма була затверджена рішенням Київради №461/6512 від 18 грудня 2018 року. Вона має назву “Електронна столиця” та початково була розрахована на період 2019-2022 років. При прийнятті цієї програми міська влада планувала витратити за чотири роки на її реалізацію 7,3 млрд гривень. Надалі, протягом 2021-2022 років, до цієї програми чотири рази вносилися зміни, відповідно до яких термін її дії було продовжено на 2023 рік, а загальні заплановані обсяги фінансування заходів збільшилися до 9,6 млрд гривень.
Як і у випадку з іншими “діючими” міськими цільовими програмами, наразі столична мерія ще не відзвітувала про стан реалізації “Електронної столиці” за останні п’ять років. Разом з тим, відомо, що у 2019 році на виконання її заходів було витрачено 884,1 млн гривень (план – 1,5 млрд), у 2020-ому – 703,6 млн (план – 1,7 млрд), у 2021-ому – 1,3 млрд (план – 1,9 млрд), у 2022-ому – 456,6 млн (план – 2,1 млрд), а за 9 місяців 2023 року – 579 млн (план – 2,7 млрд).
Зокрема, протягом січня-вересня 2023 року столична влада витратила 154,4 млн гривень на створення та модернізацію сервісної мережевої інфраструктури та мереж доступу (план – 400 млн). За ці кошти, серед іншого, було закуплено 342 засоби зв’язку для забезпечення безпроводових підключень в укриттях закладів освіти. Крім того, 78,9 млн гривень було освоєно на впровадженні системи управління та контролю мереж зовнішнього освітлення (план – 500 млн), 52,5 млн – на впровадженні системи відеоспостереження (план – 200 млн) тощо.
Разом з тим, столична влада не витратила жодної копійки на створення резервного дата-центру (план – 80 млн), на оснащення структурних підрозділів КМДА та інших “бюджетних” структур системами відеоконференцзв’язку (план 10,8 млн), створення системи отримання та передачі актуальної інформації на базі LPWAN (план – 105 млн) тощо.
Як раніше повідомляла KВ, ефективність реалізації заходів програм “Електронна столиця” неодноразово викликала питання у депутатів Київради та столичної громадськості. Зокрема, чиновників Департаменту ІКТ КМДА та підпорядкованих йому КП неодноразово звинувачували у завищених витратах, закупівлях сумнівного обладнання та відсутності чіткої аргументації щодо необхідності таких закупівель.
Наприклад, у травні 2020 року депутати столичної міськради розкритикували посадовців вищезгаданого департаменту за те, як вони впроваджують систему управління та контролю мережею зовнішнього освітлення. Тоді низка народних обранців висловлювали думку, що чиновники із самого початку мали ідею “вкрасти бюджетні кошти”, тому вигадали т.зв.“інтелектуальну складову” і почали без конкурсів платити сотні мільйонів одним і тим же підприємцям. При цьому, в КМДА не змогли пояснити, чи окуповуються вкладення бюджетних коштів на суму близько 500 млн гривень (станом на той час. – KВ).
Ці скандали відбувалися на фоні слідства, яке здійснювала Служба безпеки України (СБУ) за фактами порушень при впровадженні вказаної системи, в ході якого, серед іншого, правоохоронці не могли знайти деяке закуплене обладнання і попередньо встановили, що використовувати його взагалі неможливо.
Читайте: Полтора миллиарда из воздуха: как столичный бюджет расплачивается за работу Юрия Назарова
А у лютому 2022 року окремі депутати Київради висловили незадоволення стосовно того, як чиновники та підзвітні їм “комунальники” реалізовували програму “Електронна столиця в 2021 році. Тоді, зокрема, народні обранці піднімали питання про те, яким чином керівництво міста розставляє пріоритети у питаннях “цифровізації”, який ефект усі ці роботи мають для столичної громади, наскільки прозоро чиновники витрачають бюджетні кошти тощо.
Непоодинокими є і претензії правоохоронних органів до роботи посадовців Департаменту ІКТ КМДА та підпорядкованих йому КП. Протягом останніх років їм неодноразово інкримінували різні корупційні правопорушення, але поки що, схоже, жоден з фігурантів так і не був притягнутий до відповідальності.
Читайте: Як заробити 14 млн гривень: Нацполіція розслідує “бюджетні розпили” в СКП “Київтелесервіс”
Наприклад, ще у жовтні 2018 року Служба безпеки України розпочала слідство за фактами можливих “бюджетних розпилів”, допущених керівництвом КП “ГІОЦ”. За даними правоохоронців, у тому ж році вказане підприємство втратило орієнтовно 20,8 млн гривень при впровадженні комплексу “Оперативно-диспетчерське обслуговування житлового фонду та систем управління, контролю та забезпечення безпеки ліфтового обладнання”. В епіцентрі уваги правоохоронців опинилися відразу декілька осіб, у тому числі тепер вже ексдиректор КП “ГІОЦ” Віталій Козубський та керівник компанії-підрядника ТОВ “Українські Бізнес Комунікації” Єгор Бургомістренко. Наразі обвинувальні акти у відношенні фігурантів цього провадження знаходяться на розгляді Вищого антикорупційного суду України.
Читайте: СБУ вменяет директору КП “ГИВЦ” Виталию Козубскому растрату более 20 млн гривен
Наразі Бюро економічної безпеки (БЕБ) розслідує факти можливого заволодіння бюджетними коштами службовими особами КП “Інформатика”. Правоохоронці встановили, що фінансові ресурси могли бути “розпилені” у 2021-2023 роках при закупівлі різної програмної продукції та товарно-матеріальних цінностей. За попередніми підрахунками детективів, столичному бюджету нанесли збитки на суму від 8,7 млн до 21 млн гривень. Слідчі вважають, що розкрадати кошти “комунальникам” допомагали посадовці семи компаній, у тому числі ТОВ “Українські інфосистеми”, яке освоювало бюджет на створенні т.зв. “ситуаційного центру протидії загрозам у Києві”.
Читайте: Чергові “розпили”: БЕБ зацікавилося закупівлями столичного КП “Інформатика”
Крім того, порушення в роботі цих комунальних підприємств регулярно фіксує Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА, для якого, як зазначалося вище, в рамках програми “Цифровий Київ” буде “зроблено” новий офіційний сайт.
Наприклад, у листопаді 2022 року аудитори КМДА повідомили, що КП “Інформатика”, КП “ГІОЦ” і СКП “Київтелесервіс” у 2018-2020 роках допустили фінансових порушень на суму 274,86 млн гривень, що призвело до втрати близько 61,33 млн бюджетних гривень. Зокрема, вказані підприємства закуповували обладнання, яке потім ніяк не використовувалось, виплачували своїм контрагентам “зайву” винагороду за надані послуги, проводили тендери за завищеними цінами, бездіяли у питанні впровадження більш ніж двох десятків цифрових сервісів (наприклад, оплата харчування в дитсадках через “Особистий кабінет киянина”) тощо.
За результатами відповідної перевірки, проведеної “ревізорами” столичної мерії, порушникам було надано 100 рекомендацій щодо усунення недоліків, але лише дві з них були повністю враховані. Наприклад, у Департаменті ІКТ КМДА “начхали” на вимоги щодо зміни менеджменту у відповідних КП та стосовно притягнення до відповідальності винних у порушеннях осіб.
Читайте: Фінансові порушення у сфері ІКТ не підштовхнули керівництво Києва до звільнень та покарань
А у липні 2023 року “ревізори” відзвітувалися про аудит діяльності СКП “Київтелесервіс” при закупівлях антивірусних програм у 2019-2022 роках. В рамках цієї перевірки було встановлено факти неефективного використання бюджетних коштів на суму орієнтовно 5 млн гривень. Більшу частину цих фінансових ресурсів становить завищення цін на програмне забезпечення – подекуди “Київтелесервіс” переплачував за це більше 31%. Серед іншого, грошові кошти витрачалися на антивіруси, які вже через рік не працювали або й зовсім ніде не встановлювалися, через що низка структурних підрозділів КМДА і київських КП залишилися без “кіберзахисту”. За результатами аудиту керівництву підприємства було надано 22 рекомендації, але за пару місяців лише половина з них були враховані.
Читайте: У 2019-2022 роках столичних чиновників погано захищали від “кіберзагроз”
Вікторія Іцкович очолює Департамент ІКТ КМДА з 25 серпня 2023 року. На цій посаді вона змінила Олега Половинка, який керував даною структурою з 27 серпня 2021 року. Раніше, з 3 березня 2017 року по 29 квітня 2020 року, даний департамент очолював Юрій Назаров, який був “обличчям цифровізації в Києві” та з персоною якого пов’язують численні порушення в даній сфері. Після його звільнення та до призначення Половинка Департаментом ІКТ КМДА на правах “т. в.о. директора” керувала Ганна Лисик.
Діяльність Департамента ІКТ КМДА з 2 квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич (на колажі ліворуч), який наразі перебуває під слідством за фактом можливого зловживання службовим становищем при відведенні столичною владою земельної ділянки в парку “Нивки” під житлову забудову.
Фото: колаж КВ
