Тваринний страх або про те, як звірі страждають через байдужість і жадібність людей

Тваринний страх або про те, як звірі страждають через байдужість і жадібність людей

Як кажуть в народі, і тварина розумна, – дарма, що не говорить. А якби тварини вміли говорити? Мабуть, тоді б ми втратили останніх друзів. Всім відома приказка про те, що ми відповідальні за тих, кого приручили. Ми взяли собі котика чи собачку, годуємо її та вигулюємо, любимо всім серцем, іноді купуємо делікатеси, шиємо одяг  та возимо по виставках. Ми знаємо та розуміємо, що той котик чи та собачка любить нас так само, як і ми її. Це – живе створіння, яке теж здатне відчувати прив’язаність, біль, страх, радість…

Проте не всі люди спроможні осягнути ту відданість. Дуже часто на долю котиків чи собачок припадає набагато більше страждань та болю, ніж вони того очікують. І всі ці страждання через найкращих друзів – людей.

Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV

Пташиний ринок

Ні для кого ні секрет що “птичка” – жахливе місце, на якому багато тварин закінчують своє життя. На початку зими мені довелося відвідати Пташиний ринок у Києві. Шукала я там незвичайних тваринок – Африканських сонь. Зовсім у них не розбираюся, але людина з іншого міста попросила дізнатися, чи є в наявності та скільки коштують ці пухнасті гризуни.

Отже, на вулиці стояв мороз близько -10. У безкінечних рядах все, чого тільки душа покупця може бажати: пташки, собаки та коти, гризуни, акваріуми із рибами… Отже, зупинимося на гризунах. Кролики та морські свинки тут сидять навіть не у клітках, а просто рядочком на поличках, притулившись одне до одного. Пацюки так само туляться, але вже у невеликих акваріумах. Деякі з них, схоже, сплять, проте, невідомо, чи так насправді. Хом’яки скажено крутяться на спеціальних колесах – може, хоч так їм тепліше. Питаю у продавчині, чи є африканські соні. Вона відправляє мене до сусіда, каже, він єдиний, хто має цих тваринок. Чоловік, про якого йшла мова, каже: “Так, соні у мене є, але вдома. Вони ж з Африки, люблять тепло, а зараз холодно, тому я їх не беру із собою. Якщо треба – можемо домовитися”. Я мовчки оглянула “товар” чоловіка: те ж саме становище із змерзлими кроликами на поличках. “А вони тепло не люблять? Невже їм не холодно?”, – подумала, подякувала та пішла далі. А далі – торгівельні точки з птахами: папуги, канарки та інші різнокольорові пернаті, начибучившись, сидять, сховавши голову собі кудись глибоко в пір’я. Клітки, звичайно ж, стоять прямо на вулиці, на морозі. На одній з кліток лежить обрізана пластикова пляшка, в якій – мертвий папуга. Серце мені скочується кудись у п’яти, але прямую далі. Пропустимо котиків та собачок, які трусилися від холоду. Тут ситуація не така погана, насправді: деякі хазяйки додумалися все ж одягнути своїх тваринок у теплі комбінезончики.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Ще одна історія, варта уваги – про продавця екзотичних створінь. Помітила на одному із столиків (торгівельною точкою, палаткою або ще якось це назвати важко) велику мушлю. Мушля виявилася від африканського равлика Ахатини. Я дуже люблю цих равликів, у мене вдома живе таких вже близько десятка. А тут – вирішила з цікавості розпитати продавця. Чоловік виявився охочим на “поговорити”. Десь з-під столика він дістає щось схоже на скриню, зі скрині – велике пластикове відро. Відкриває. У відрі – декілька Ахатин. Равлики повисовувалися повністю зі своїх мушель, навіть висунули ріжки, але – не рухаються. Навіть якщо доторкнутися до ріжка. Нормальний равлик при цьому втягує ріжки. На запитання, чи равлики живі, хазяїн відповідає: “Звичайно, вони просто трохи померзли, коли я їх додому приношу, вони відходять!” Та сама відповідь слідувала і на запитання про нерухомих палочників та величезних мадагаскарських тарганів, які всі, як один, лежали так само нерухомо на боку. Звичайно, не секрет, що подібні “екзоти” – не звиклі до нашого клімату. Коли температура опускається нижче певної позначки, вони впадають у стан анабіозу. Проте, де гарантія, що змучені київськими морозами таргани та равлики прокинуться з цієї сплячки та “відійдуть”?

Такою є ситуація зимою. Але влітку справи не кращі: з таким пеклом, як було минулого літа, кошенята й зайчата цілими днями сидять під сонцем.

Останній раз на сумнозвісному ринку я була у глибокому дитинстві. Але, відвідавши це місце цього разу, впевнилася: туди більше ні ногою. Не радила б і дітей туди водити. Всіх тваринок обов’язково буде шкода і всіх захочеться забрати додому.

Як відомо, купівля пухнастого друга на Пташиному ринку може закінчитися обманом: вам продадуть ніби породистого песика, а виросте от потім звичайний “двортер’єр”. Та це ще півбіди: справжні хазяйви любитимуть свого пса незалежно від того, якої він породи. А от що робити, якщо разом із котенятком ви купите букет різних хвороб, які можуть передатися і людині?.. Це вже зовсім інше питання.

Нерідко трапляються подібні випадки жорстокого утримання братів наших менших і у зоомагазинах. На інтернет-форумах любителів гризунів, равликів, або інших тварин, які продаються у магазинах, неодноразово підіймається тема про умови, в яких живуть тварини, наводяться списки зоомагазинів, де не слідкують за живим товаром. Мені, приміром, доводилося на власні очі бачити в подібному місці тісну клітку з пацюками. Від голоду та тісноти пацючата повидирали одне одному очі, але так і продовжували існувати в тих умовах. Цікаво, хто їх купить? Звичайно ж, окрім тих, хто захоче просто, знову ж таки, із жалості викупити гризунів та доглянути за ними.

Сам собі продавець

Нікого не здивуєш торговцями типу “сам собі продавець”. Переважно це – жінки “в возрастє” або бабусі. Вони полюбляють підземні переходи, виходи з метро, а також інші схожі місця. Їх мета – якомога швидше та вдаліше продати незапланованих безпородних кошенят і цуциків у добрі руки. Їх рідко хто забирає, і страшно подумати, куди ці безпомічні тваринки відправляються потім, якщо не знайшли нового хазяїна.

Немає меж людській жорстокості, в цьому впевнююся ледь не щодня. От, наприклад, нещодавно біля метро Лук’янівка, на вулиці, стояла охайно зодягнена жінка із маленьким акваріумом, в якому однин на одному грілися декоративні пацючата. Це саме тоді, коли різко вдарили морози. Так, зрозуміло, що жінка, скоріше за все, не в змозі самостійно утримувати неочікуване поповнення. Але навіщо стовбичити на холоді з скляним контейнером у руках, якщо ми живемо у добу Інтернету? Можна розмістити оголошення на сайтах. Або, у крайньому випадку, розклеїти на дверях сусідніх під’їздів. Так і шанс більший, що гризунів заберуть.

У Київському Палаці дітей та юнацтва, що на Арсенальній, часто проходять масштабні виставки котів. І от, під час минулої виставки через декілька метрів від виходу з КПДЮ стояла бабуся із картонкою у руках. Я навмисне не підходила та не читала, що там написано, але мабуть, щось на кшталт “Віддам у хороші руки”. Важливо відмітити, що бабуся – не така вже й старенька, аби її подальші дії можна було списати на похилий вік. Здається, навпаки, літні люди люблять тварин та забирають бездомних пухнастиків собі. Отже, бабуся намагалася “впарити” комусь двох кошенят: білого та темного. Звичайних, невідомої породи, але гарненьких та пухнастих. Слід нагадати, що на дворі саме закінчувався січень: всюди сніг та дуже-дуже холодно. Бабуся, певне, не додумалася сховати кошенят за пазуху свого пальто. Малята сиділи в неї на плечах та верещали на всю вулицю. Вони намагалися злізти звідти: високо та холодно, але жорстока хазяйка рвучким рухом брала кошенят за шию та садовила назад. Вони падали на землю, вона підіймала їх назад і так до безкінечності. До жіночки підходили раз за разом діти, – слід пам’ятати, що окрім виставки того дня у Палаці за планом йшли заняття у дитячих гуртках. Батьки цих дітей та просто дорослі відвідувачі виставки призирливо приглядалися до бабусі, підходили та питали щось, а малеча брала кошенят на руки та гріла за коміром куртки. Не знаю, чим все закінчилося, і знати не хочу. Сподіваюсь, що кошенята все ж знайшли прилисток у добрих людей. А єдине, чого хочеться побажати жінці – аби її коли-небудь роздягнули та примусили стояти на холоді цілий день.

Посли доброї волі

В Інтернеті, на блогах та сайтах типу livejournal.com або olx.com дуже розповсюджені оголошення про те, що собака або кіт шукає нового хазяїна. Мова йде про ті, добрі оголошення, коли волонтери або просто небайдужі беруть собі на тимчасове утримання хворих або просто бездомних тварин, створюючи щось на кшталт тимчасового притулку, та шукають їм постійних хазяїв. Такі вчинки й справді варті поваги. Дуже часто рятують життя тваринам, які потрапили під машину, або викупають хворих тварин із зоомагазинів чи ринків. Оголошення розміщуються як у спеціальних спільнотах та сайтах, так і у спільнотах жж типу “віддам задарма”, де у добрі руки віддають миле собача, пухнастого кролика чи цуцика, від якого відмовилася попередня хазяйка.

Людей, які роблять такі добрі справи, по праву можна назвати послами доброї волі: часто вони є єдиним порятунком для тварин.

Особливої уваги заслуговує вже досить відомий притулок для тварин у Гостомелі. Серпінська Ася Вільгельмівна, керівник притулку, доглядає за бездомними котами і собаками вже не один рік. Сумно те, що частіше притулок поповнюється, аніж тваринки потрапляють у люблячі руки. Часто волонтери, а особливо – молодь, приїжджають до Гостомеля аби допомогти з годуванням та просто дати тваринам трохи справжнього, людського тепла. Притулок завжди радий відвідувачам та вдячний за будь-яку допомогу (Контакти: Серпінська Ася Вільгельмівна, керівник Гостомельского притулку Телефон 241 0435

Мобільний 0 97 564 5907).

В Україні існує багато громадських та благодійних організацій, рухів і об’єднань захисту тварин: “Молодіжна Ліга Захисту Тварин”, Київське товариство захисту тварин, громадська організація “Захист” та безліч інших. Ситуацію регламентує ЗУ “Про захист тварин від жорстокого поводження”.

Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV

Фото: allsWalls

Автор:
Ольга Плохотнюк, випускниця ІТА "ЮН-ПРЕС"
Поділитися
Поділитися
Поділитися
Рекомендуємо до перегляду
Махінація на 282 мільйони: фігуранти справи щодо привласнення майна “Київміськбуду” постануть перед судом
Махінація на 282 мільйони: фігуранти справи щодо привласнення майна “Київміськбуду” постануть перед судом
09:00 ДБР спільно з Офісом Генпрокурора пробують притягти до відповідальності осіб, які можуть бути причетними до заволодіння майном ПрАТ “ХК “Київміськбуд” на суму 282,5…
Крапка з комою: прокуратура продовжує судитися з Коцюбинським за тисячі гектарів столичної землі
Крапка з комою: прокуратура продовжує судитися з Коцюбинським за тисячі гектарів столичної землі
09:00 Не дивлячись на те, що у березні 2024 року Верховний Суд остаточно скасував рішення Бучанської райради, згідно з яким до складу селища Коцюбинське…
На зв’язку: в Укртелеком розповіли про протидію блекаутам та розбудову мереж на Київщині
На зв’язку: в Укртелеком розповіли про протидію блекаутам та розбудову мереж на Київщині
14:00 Телефонія та зв’язок стали однією з цілей під час нападу росіян одразу після вторгнення їх на Київщину. Оператори зв’язку області постали перед необхідністю…
Banner
QlU7mDx4