Команда Віталія Кличка вирішила за 12-15 років і 1,2 млрд євро докорінно модернізувати та децентралізувати галузь енергетики Києва. Йдеться про перехід на т.зв. “розподілену когенерацію” – коли ТЕЦ і котельні міста вироблятимуть і тепло, і електроенергію, які постачатимуться переважно в межах якоїсь конкретної території. Зокрема, передбачається встановлення відповідного обладнання на трьох діючих столичних ТЕЦ та 11 котельнях, а також будівництво ще трьох нових ТЕЦ. Коли це реально станеться і чи станеться взагалі, враховуючи системні проблеми з використанням грошей у цій сфері в минувші роки і затвердження міськрадою у лютому 2023-го зовсім іншої Схеми теплопостачання Києва, залишається великим питанням. При цьому, в рамках затвердження нової “енергетичної конституції столиці” депутати Київради вже проголосували за збільшення статутного капіталу КП “Київтеплоенерго” ще на 2,5 млрд гривень. Усі ці кошти підуть на покриття боргів цього скандального підприємства.
Як стало відомо КВ, 16 травня 2024 року депутатський корпус Київради підтримав дві ініціативи, направлені на модернізацію галузей теплової і електричної енергетики столиці.
Йдеться про наступні проєкти рішень:
- “Про схвалення Концепції відновлення та підвищення енергетичної стійкості Києва (Розподілена когенерація) (№08/231-606/ПР від від 7 травня 2024 року, суб’єкт подання – Департамент житлово-комунальної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (ЖКІ КМДА));
- “Про збільшення розміру статутного капіталу КП “Київтеплоенерго” (№08/231-604/ПР від 6 травня 2024 року, суб’єкти подання – Департамент ЖКІ та Департамент фінансів КМДА, а також перший заступник голови КМДА Микола Поворозник і заступник голови КМДА Петро Пантелеєв (на колажі праворуч та ліворуч віддповідно). Наразі це рішення вже підписане мером Києва Віталієм Кличком і опубліковано під №464/8430.
У сесійній залі міськради за погодження цих документів проголосували 85 та 78 народних обранців відповідно.
Що запланували
Згідно з першим рішенням, столична влада задекларувала перехід Києва до т.зв.”розподіленої когенерації” – процесу спільного виробництва електричної та теплової енергії, коли відповідні джерела енергії (теплоелектроцентралі (ТЕЦ)), розміщуються ближче до місця споживання. Кожна зона, в межах якої розподіляється тепло і електроенергія, в документі називається “енергетичним островом”. Ці “острови” мають бути поєднані резервними зв’язками в єдину енергетичну систему Києва.
Тобто, за задумом міської влади, в одних місцях (джерелах) будуть вироблятися і тепло і електроенергія, після чого вони будуть розподілятися в межах якоїсь конкретної території міста. При цьому, зазначено, що за необхідності така енергія може бути направлена на інші території “для страховки” і навпаки – на зазначену територію може відбуватися постачання з інших “точок”.
Реалізувати таку реформу міська влада планує “на базі” трьох існуючих ТЕЦ, а також шести проєктних “міні-ТЕЦ” загальною потужністю 619 мВт. Крім того, передбачається встановлення когенераційного обладнання потужністю від 2,5 до 15 мВт на 11 районних котельнях. За задумом чиновників КМДА, усе це має дозволити “зменшити енерговитрати на транспортування енергоносіїв і покращити ефективність енергосистеми”.
У Концепції відновлення та підвищення енергетичної стійкості Києва зазначено, що її затвердження – це реакція на ті проблеми в системі енергозабезпечення Києва, які проявила збройна агресія рф в Україні. Зокрема, йдеться про зосередження великої кількості генеруючих потужностей на одному енергетичному об’єкті, створення великих навантажень на трансформаторне та розподільче обладнання, а також практична недостатність або відсутність резервних джерел живлення у разі втрати основного.
У документі уточнюється, що до повномасштабного вторгнення місто споживало 2000 МВт електроенергії (за який проміжок часу, не уточнюється. – КВ). Покриття цієї потреби відбувалося за рахунок власних генеруючих потужностей столиці на 1360 МВт, а різницю у 650 – 700 МВт місту забезпечувала Об’єднана енергетична система України (ОЕС). Тобто, третину електроенергії Київ так би мовити “імпортував”. При цьому, в Концепції повідомляється, що значне зниження або збільшення генерації на столичних ТЕЦ, так само, як і “значне збільшення та зниження перетоків потужності через вузлові об’єкти, викликають появу дисбалансу потужності та призводять до перевантаження основного обладнання електричної мережі, зниження або збільшення рівнів напруги до критичних рівнів та подекуди до аварійних ситуацій в енергосистемі міста”.
“ОЕС не в змозі у повній мірі покрити всю потребу міста в електричній енергії, так само як і власна генерація не балансує повне споживання. Місто потребує власних генеруючих потужностей в обсягах, що дозволяють бути самодостатніми та мати до 20% «гарячого» резерву. ОЕС повинна залишатися лише гарантом потреб міста у разі виникнення тих чи інших аварійних ситуацій. Приблизно така сама ситуація і з джерелами теплової енергії. Окрім ТЕЦ, практично вся генерація тепла зосереджена на великих міських котельнях та станціях теплопостачання. Вони повністю забезпечують зону своєї відповідальності теплом та гарячою водою, проте ці зони майже не мають потужних резервних джерел або надійного та достатнього резервування від інших зон теплопостачання. Крім того, перенос тепла довгими тепловими магістралями призводить до економічно необґрунтованих витрат”, – зазначається в Концепції.
Крім того, у документі зазначено, що реалізація цієї Концепції призведе до зниження викидів шкідливих речовин і, як наслідок – до зниження рівня забруднення повітря в місті та покращенню якості навколишнього середовища. Це пояснюється тим, що когенераційні установки (газові турбіни або газопоршневі двигуни), які використовуються на ТЕЦ, зазвичай мають менші викиди шкідливих речовин в атмосферу, порівняно з традиційними котельнями.
Також у Концепції вказується, що у перспективі такі ТЕЦ можуть бути переобладнані для використання альтернативних видів палива, таких як біогаз або біомаса, що “може сприяти зменшенню залежності від імпортованого палива та сприяти розвитку відновлюваної енергетики”. Серед іншого, столична влада чомусь розраховує, що “забезпечення надійного та ефективного теплопостачання може залучати нові інвестиції та бізнес до міста, що може збільшити його конкурентоспроможність”.
Згідно з відповідним рішенням Київради, орієнтовна вартість впровадження розподіленої когенерації у Києві становить 1,2 млрд євро. Ці кошти міська влада планує залучити з бюджету Києва, державного бюджету, від різних міжнародних фінансових організацій та інвесторів тощо. За розрахунками чиновників, орієнтовний термін реалізації цієї Концепції за наявності сталого фінансування складає 12–15 років.
При чому, керівництву Києва ще потрібно “визначити місця розташування когенераційних установок у безпечних зонах міста, віддалених від потенційних зон бойових дій та терористичних загроз; забезпечити резервні джерела палива, електрики та води для всіх когенераційних установок, щоб мінімізувати ризики та забезпечити безперервну роботу установок; розвинути системи моніторингу та управління енергоспоживанням Києва для підвищення енергоємності та оптимізації використання енергії, що постачається когенераційними установками; залучити інвестиції та технологічну підтримку для покращення когенераційних установок та підвищення їх ефективності” тощо.
На фоні цього, зокрема, передбачено здійснення столичною міськдержадміністрацією організаційних заходів щодо перегляду Схеми теплопостачання Києва – тобто, цей документ треба буде “актуалізувати” відповідно до вимог Концепції або й взагалі повністю “переписати”.
Також у КМДА вирішили, що одним із перших кроків щодо втілення цієї нової Концепції у життя є саме збільшення статутного капіталу КП “Київтеплоенерго”. Згідно із затвердженим проєктом рішення, на це міська влада направить 2,5 млрд гривень, завдяки чому розмір “статутки” цього підприємства зросте до 7,8 млрд гривень. Поки що йдеться лише про наповнення “на папері”, але, вочевидь, відповідні кошти будуть виділені столичною міськрадою в рамках одного з найближчих коригувань бюджету Києва-2024.
Було вирішено, що “Київтеплоенерго” направить додаткові кошти з міської скарбниці, зокрема, на розрахунки з ПрАТ “АК “Київводоканал” (500 млн гривень за постачання холодної води), АТ “Київгаз” (600 млн гривень за надання послуг з розподілу природного газу) і НЕК “Укренерго” (300 млн гривень за надання послуг з диспетчерського управління і послуг з передачі електроенергії). Ще 1,1 млрд гривень підприємству “підкинуть” на оплату праці працівникам.
В “Київтеплоенерго” пообіцяли, що після усіх цих розрахунків в підприємстві будуть “вивільнені відповідні ресурси” (тобто, грошові кошти), які воно зможе витратити на закупівлю і встановлення в котельнях і теплових станціях шести малих автономних когенераційних установок загальною потужністю 58,77 мВт і загальною вартістю 3,2 млрд гривень. Також в пояснювальній записці до затвердженого проєкту рішення уточнюється, що просто направити “власні” фінансові ресурси на реалізацію такого проєкту “Київтеплоенерго” не може через “високий рівень заборгованості споживачів теплової енергії перед підприємством та високий обсяг заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію”. Тому, мовляв, спершу потрібно “поповнити обігові кошти”.
Зазначається, що метою такого “рокірування грошей” є “забезпечення містом безперебійності надання населенню та іншим споживачам міста послуг з постачання тепло- і енергоносіїв та здійснення заходів по відновленню та зміцненню об’єктів енергосистеми Києва”.
Обіцянки і претензії
Під час розгляду в сесійній залі Концепції відновлення та підвищення енергетичної стійкості Києва заступник голови КМДА Петро Пантелеєв повідомив, що цей документ є планом дій або “енергетичною конституцією міста”. За його словами, реалізовуватися ця Концепція буде шляхом внесення відповідних заходів до Програми економічного та соціального розвитку столиці. Необхідність такої “реформи” Пантелеєв пояснив, серед іншого, тим, що ті об’єкти теплової та електрогенерації, які наразі функціонують в Києві, є дуже потужними, але разом з тим – вразливими. Як зазначив профільний заступник голови КМДА, такі об’єкти будувалися ще за часів радянського союзу, а тому коефіцієнт їхньої корисної дії не відповідає вимогам сучасності. Разом з тим, мовляв, концепції когенерації використовуються в Європі і довели свою ефективність.
Також чиновник зазначив, що реалізація заходів розподіленої когенерації дозволить виконати “диверсифікацію ризиків для основних об’єктів “Київводоканалу”, оскільки інфраструктура водопостачання і водовідведення є величезним споживачем електроенергії”. Крім того, Петро Пантелеєв повідомив про те, що проєкт цієї Концепції був направлений Службі безпеки України (СБУ), і в результаті з цього документу “були видалені всі назви та картографічна інформація”. Через це, мовляв, “те, що показується, не є ідентичним тому, що є насправді”.
“Коли ми почали працювати над цим документом, була достатньо “лайтова” зима. Але ми тоді усвідомлювали, що є відкладена загроза і що ми оперативно потребуємо зміни ідеології побудови енергетичного сектору міста. Він повинен бути модернізованим, сучасним, менш вразливим, гнучким та більш ефективним. Основною метою ворога є генерація. Ми бачимо, що кожного тижня наносяться удари по таким об’єктам. На жаль, дефіцит електроенергії зростає і ми почали це гостро відчувати. У нас важлива і унікальна місія: в умовах війни виконати невелику технологічну революцію. Пропонується фактична децентралізація виробництва електроенергії та теплової енергії”, – підкреслив Петро Пантелеєв.
Також чиновник “розкрив карти” стосовно того, коли у столиці розпочнеться впровадження цієї Концепції та за рахунок яких фінансових ресурсів міська влада планує реалізовувати відповідні заходи.
“Перший етап плануємо виконати до кінця року – він дозволить нам забезпечити безперебійне постачання тепла і електроенергії близько 300 тис. киян. Одразу скажу: ми не розглядаємо міський бюджет як основне джерело наповнення цієї програми – сьогодні залучено донорське обладнання на понад 2 млрд гривень. Крім того, можу сказати, що частина такого обладнання вже в Києві, частина – їде, ще частина на етапі контрактування. Ми плануємо залучати кошти, користуючись тим, що принципи цієї Концепції добре розуміють наші міжнародні партнери та Міністерство енергетики. І взагалі це є частиною державних програм. Тому основний розрахунок на залучення коштів”, – зазначив заступник голови КМДА.
Депутати Київради переважно позитивно оцінили проєкт цієї Концепції та ідею щодо впровадження заходів з розподіленої когенерації взагалі. Фактично, найсерйознішим було зауваження голови фракції “Слуга народу” Андрій Вітренко, який вказав на те, що поки незрозуміло, за якими етапами буде усе це відбуватися і хто за це буде нести відповідальність.
“Зазвичай, коли ми приймаємо такий документ, йому має “пасувати” план реалізації та втілення у життя – щоб ця концепція не залишилася “на папері” і щоб було чітко визначено прізвища відповідальних осіб, які будуть звинувачені у зриві енергозабезпечення Києва”, – підкреслив Андрій Вітренко.
Схожі претензії цей депутат мав і до проєкту рішення щодо збільшення статутного капіталу КП “Київтеплоенерго”. Зокрема, він вказав на те, що в документі не зазначено, який посадовець цього підприємства є відповідальним за реалізацію вказаного рішення – на переконання Вітренка, це необхідно задля того, щоб у випадку невиконання відповідних заходів ця особа “поклала заяву про своє звільнення”.
Також голова фракції “Слуга народу” висловив переконання, що міській владі буде важко знайти 2,5 млрд гривень на наповнення “статутки” у дефіцитному бюджеті Києва (на цій же пленарці було заявлено, що дефіцит дорівнює 17 млрд гривень). Разом з тим, Андрій Вітренко нагадав, що у 2023 році Київрада поповнила статутний капітал “Київтеплоенерго” на 2,8 млрд гривень, при цьому – 1 млрд минулоріч було направлено підприємством на погашення боргів за постачання газу і води.
“Таким чином відбувається неефективне управління майном територіальної громади, адже вилучаючи грошові кошти зі статутного капіталу в якості оплати за борги КП, ви тим самим “розмиваєте” його статутний капітал”, – розповів Андрій Вітренко.
Читайте: Київрада збільшила статутний капітал “Київтеплоенерго” до 5,3 млрд гривень
У відповідь Петро Пантелеєв зазначив, що одним із завдань міської влади під час повномасштабної війни є саме недопущення заборгованості “Київтеплоенерго” за газ. Крім того, чиновник підкреслив, що розрахунки цього КП з “Київгазом” і “Київводоканалом” – дуже важливі, адже останні є підприємствами критичної інфраструктури.
У свою чергу, перший заступник голови КМДА Микола Поворозник уточнив, хто саме відповідальний за реалізацію цього рішення. Мовляв, “з точки зору практичного виконання” це керівник КП “Київтеплоенерго” В’ячеслав Бінд, “з точки зору управлінської вертикалі” – директор Департаменту ЖКІ КМДА Дмитро Науменко і вищезгаданий Петро Пантелеєв, а “з точки зору проведення фінансової частини” – все той же Андрій Вітренко, який є головою комісії Київради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності, і сам Микола Поворозник.
Що відбувається в Києві з галуззю теплопостачання
Як неодноразово повідомляла КВ, сфера теплопостачання та конкретно діяльність КП “Київтеплоенерго” неодноразово була об’єктом критики з боку громадськості та представників влади різних рівнів.
Так, у 2020 році депутати столичної міськради звернули увагу на те, що КП “Київтеплоенерго”, схоже, приховує інформація стосовно того, як ним були витрачені 2,3 млрд гривень статутного фонду, сформованого за рахунок міського бюджету. Зокрема, у підприємстві повідомили, що на закупівлю теплової енергії пішло 350 млн гривень, які, мовляв, потрібно списати. Проте у відповідях на запити депутатів Київради йдеться про те, що понад 50% цих коштів КП отримало назад у вигляді оплати послуг населенням.
Читайте: “Киевтеплоэнерго” уличили в нецелевом использовании 600 млн гривен
А у 2021 році стало відомо, що КП “Київтеплоенерго” щорічно витрачає сотні мільйонів гривень на ремонт та модернізацію тепломереж міста, але їхній стан з 2018 року (зазначалось, що на той час 80% мереж перебували у критичному стані) зовсім не покращується. У Верховній Раді припустили, що йде просто маніпуляція з показниками, щоб “вічно” списувати кошти на цю статтю витрат без оцінки ефективності вкладень.
Читайте: “Киевтеплоэнерго” искусно поддерживает изношенность теплосетей столицы на уровне 80%
У лютому 2022 року Київрада створила тимчасову контрольну комісію, яка мала вивчити, як КП “Київтеплоенерго” зі своїм підрядником (компанія з орбіти мультимільйонера Костянтина Жеваго, якого минулого року затримано у Франції та очікується рішення про його екстрадицію в Україну) виконують роботи з технічного переоснащення заводу “Енергія” щодо очищення димових газів. Зокрема, планувалося перевірити доцільність та ефективність витрачання бюджетних коштів, напрацювувати способи вирішення екологічних проблем, пов’язаних з діяльністю заводу, тощо.
Втім, найімовірніше, нічого цього зроблено не було. Причиною такої бездіяльності міська влада вочевидь назве повномасштабне вторгнення в Україну військ рф.
Нагадаємо також, що діяльність цього підприємства супроводжується регулярними скандалами через сумнівне використання бюджетних коштів.
Так, на початку 2023 року в Держаудитслужбі повідомили, що дане підприємство за 3,5 роки наробило порушень і недоліків на рекордні 20,28 млрд гривень, із яких було остаточно втрачено 3,26 млрд гривень. Майже третину загальної суми порушень – 7,7 млрд гривень – склали втрати тепла і води внаслідок критичного стану мереж. Серед іншого: незаконні витрати коштів без підтверджуючих документів, завищення вартості замовлених робіт, сумнівне “успадкування” боргів ПАТ “Київенерго”, переплати при закупівлях газу, нарахування “зайвих грошей” своїм працівникам тощо.
Зважаючи на такий “букет” проблем, аудитори запропонували Віталію Кличку розглянути питання покарання винних, кадрових змін в керівництві “Київтеплоенерго”, зобов’язати дане КП відшкодувати збитки. Втім, міська влада обрала іншу тактику – опосередковано звинуватила “ревізорів” в упередженості та заявила про намір оскаржити їхні дії в суді.
Читайте: Порушень на 20 мільярдів: результати державної перевірки КП “Київтеплоенерго”
Також Нацполіція наразі вивчає факти можливої розтрати бюджетних коштів посадовцями КП “Київтеплоенерго”, які в 2022 році закупили для бюджетних закладів столиці дизельні транспортабельні котельні на суму 112,7 млн гривень. Розмір втрат ще встановлюється. При цьому, слідчі вважають, що фінансові ресурси привласнювались за допомогою постачальника обладнання ТОВ “Укренергопром”, який конвертував кошти в готівку та розподіляв між учасниками схеми. Найближчим часом правоохоронці планують також з’ясувати, чи відповідають закуплені котельні нормам законодавства та державним стандартам.
Читайте: Чергові “бюджетні розпили”: Нацполіція вивчає минулорічні закупівлі КП “Київтеплоенерго”
Паралельно з усіма цими скандальними історіями міська влада регулярно декларує необхідність модернізації енергетичної галузі столиці.
Нагадаємо, вже під час масштабної війни, у лютому 2023 року, Київрада затвердила Схему теплопостачання міста на період до 2030 року. Відповідно до неї, КП “Київтеплоенерго” було дозволено у найближчі роки освоїти 115,3 млрд гривень з різних джерел (міський бюджет, кредити тощо) на модернізації систем генерації теплової енергії та її транспортування. При цьому, ніяких інноваційних підходів передбачено не було. Було передбачено, що за ці кошти, зокрема, будуть будувати дві нові ТЕЦ в Голосіївському і Дарницькому районах, встановлювати нові когенераційні потужності на існуючих ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, будувати та реконструювати районні котельні, модернізувати 573 км проблемних ділянок тепломереж (аварійні труби та ті, що прокладені з порушенням нормативних вимог) тощо. Що цікаво, в КМДА вже тоді зазначали, що ця Схема розроблялася ще до повномасштабної війни і потребує доопрацювання. Але займатися цим чиновники тоді пообіцяли вже “після перемоги”.
Читайте: Нагріти руки чи обігріти місто: затверджено Схему теплопостачання столиці до 2030 року
Зазначимо, В’ячеслав Бінд керує КП “Київтеплоенерго” з 22 грудня 2018 року. Це підприємство підпорядковане Департаменту ЖКІ КМДА, який з 17 липня 2017 року очолює вищезгаданий Дмитро Науменко. Сферу ЖКГ у Києві з 2014 року контролює заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
Департаментом фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Репік. Діяльність цієї структури з 2018 року контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
КиївВлада
