У столичному регіоні найближчими роками розбудовуватимуть медицину у віддалених селах, створять на базі Обухівської ЦРЛ обласну лікарню, розширять деякі існуючі школи і дитсадочки та побудують нові. Саме такі плани щодо розвитку соціальної інфраструктури містяться у головному перспективному документі розвитку Київської області, Схемі планування території. Вони передбачають покращення надання послуг населенню, розбудову освітньої, медичної, культурної та спортивної галузей.
Як стало відомо KV, 9 вересня депутати Київської обласної ради прийняли рішення “Про затвердження Схеми планування території Київської області”.
У документі зазначається, що основною його метою є розроблення раціональної планувальної організації території, спрямованої на забезпечення сприятливих умов проживання населення, раціонального використання природних ресурсів, розвитку галузей господарського комплексу, вдосконалення інженерно-транспортної інфраструктури, охорони навколишнього природного середовища та культурної спадщини, забезпечення цивільного захисту населення і територій.
Соціальне обслуговування
Головною метою розвитку сфери соціальних послуг є підвищення життєвого рівня населення. Для цього необхідна раціональна просторова організація міжселенного культурно-побутового обслуговування населення. Завдяки її реалізації можливо вирівняти територіальні відмінності в умовах соціального розвитку окремих груп населення.
Культурно-побутове обслуговування території пропонується організувати шляхом формування центрів надання послуг за принципом частоти користування закладами соціальної сфери. Так, наприклад, задовільний рівень повсякденного обслуговування можна буде досягнути на територіях з чисельністю населення не менше 1 тисячі осіб, а високий рівень – у поселеннях з населенням 3-5 тис. осіб. Повноцінними центрами періодичного обслуговування будуть населені пункти з населенням більше 25 тис. осіб, а центрами епізодичного обслуговування – міста з населенням 100-150 тис. осіб та більше.
При визначенні потенційних центрів обслуговування будуть враховані такі фактори як їх людність, місце в системі розселення, господарське освоєння, темпи розвитку, умови розміщення в природному середовищі, а також – чисельність населення та розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури. Місцевий центр повинен забезпечувати надання повсякденних послуг при дотриманні часової доступності в межах 30 хвилин, періодичних послуг – до 60 хвилин, епізодичних послуг – до 120 хвилин.
Оскільки в Київській області роль обласного центру виконує місто Київ, то на його території зосереджені наразі і залишаться на перспективу об’єкти епізодичного обслуговування. Дублером надання таких послуг має стати місто Біла Церква. Послуги періодичного характеру мають надавати центри громад, а повсякденні послуги – кожен населений пункт чи центр старостату. Наразі існуючий стан соціальної інфраструктури в основному відповідає вимогам державних будівельних норм та задовольняє потреби місцевого населення.
Житловий фонд
Забезпеченість житловим фондом у середньому становить 37,02 кв. м на одного жителя (29,2 кв. м на одного міського і 49,5 кв.м на одного сільського жителя). Переважання забезпеченості житловим фондом сільських жителів над міськими пояснюється скороченням чисельності мешканців сіл і автоматичним збільшенням відповідних показників на душу населення, у той час як населення міських поселень скорочується не так швидко, або ж, навпаки, зростає. Найбільші показники забезпеченості мають такі колишні райони: Обухівський (понад 62 кв. м), Васильківський (понад 45 кв. м), Макарівський (понад 44 кв. м), Переяслав-Хмельницький (понад 41 кв. м). Найменше цей показник становить у Бородянському (менше 28 кв. м), Тетіївському і Вишгородському районах (менше 33 кв. м).
Введення в експлуатацію житла за рахунок державних, приватних й інших коштів, особливо у сільській місцевості, дозволить не лише залучити необхідні кадри молодих фахівців соціальної і виробничої сфер, а й значно покращить демографічну ситуацію у районах, зменшить відтік працездатного населення у міста. Це особливо стосується віддалених від столиці районів, яких в Київській області більшість. Там відтік і зменшення населення значно вищий, ніж у приміських районах, до того ж спостерігається збільшення частки людей літнього віку і зменшенням – дітей дошкільного та шкільного віку.
Дуже слабко у Київській області розвинена сфера житлово-комунального господарства. Так, частка забезпеченості житлового фонду централізованим водопостачанням складає 85,5%, водовідведенням – 14%. Зростання водоспоживання відбувається в приміській зоні за рахунок введення в експлуатацію новобудов. Продовжуються заходи із ремонту, реконструкції зношених і аварійних водопровідних і каналізаційних мереж.
Заклади охорони здоров’я
У мережу закладів охорони здоров’я входить близько 120 об’єктів, серед яких 54 лікарняних заклади, 41 заклад – центри первинної медико-санітарної допомоги, чотири лікарні та дві самостійні юридичні особи – амбулаторії загальної практики-сімейної медицини у Фурсівській та Пісківській громадах.
Мережа закладів сімейної медицини представлена 333 амбулаторіями як структурними підрозділами центрів первинної медико-санітарної допомоги, так і самостійними амбулаторіями. В Київській області функціонують лікарняні заклади на 12,3 тисяч ліжок і амбулаторно-поліклінічні заклади на 40 тисяч відвідувань за зміну.
Забезпеченість закладами охорони здоров’я по районах і населених пунктах області суттєво відрізняється і є недостатньою на віддалених від Києва територіях. Однак, переважна більшість сільських населених пунктів мають хоча б один з таких видів медичних закладів як лікарня, амбулаторія, фельдшерсько-акушерський або фельдшерський пункт, аптека. Технічний стан багатьох будівель та оснащеність закладів охорони здоров’я, зокрема станціями та автомобілями швидкої допомоги, є недостатнім.
З 2018 року триває оптимізація мережі медичних закладів, затверджена Міністерством охорони здоров’я спільно з Мінрегіоном. Так, у найближче десятиріччя має бути досягнуто рівня забезпеченості лікарень до 19 ліжок на кожну 1000 населення, 21 відвідувань за зміну в амбулаторно-поліклінічних закладах. Також за цей період усі лікарні та амбулаторії мають бути забезпечені достатньою кількістю автомобілів швидкої допомоги.
Медичне обслуговування має наближатися до місць проживання населення, особливо сільського. Поряд з розвитком мережі лікарських амбулаторій та ФАПів, медичних закладів періодичного функціонування, повинні бути організовані пересувні амбулаторії, стоматологічні кабінети, діагностичні лабораторії. На базі дільничних лікарень і лікарських амбулаторій мають створюватись денні стаціонарні палати тимчасового перебування, а також відділення медико-соціальної допомоги одиноким і літнім людям. Також важливим є розвиток мережі станцій екстреної допомоги в сільській місцевості. Особливу увагу планують приділити будівництву будинків-інтернатів для літніх людей, інвалідів, ветеранів війни та праці, потреба в яких наразі значно переважає наявну кількість.
Визначальним кроком у розбудові медицини має стати розташування на базі Обухівської районної лікарні нової багатопрофільної обласної лікарні.
Освіта
Заклади навчання та виховання Київської області представлені дошкільними навчальними закладами (понад 770), загальноосвітніми школами І-ІІІ ступенів (понад 700), 25-ма професійно-технічними училищами (ліцеями, гімназіями), 18-ма вищими навчальними закладами. У переважній більшості районів Київщини, віддалених від столиці, через скорочення населення відбувається поступове закриття шкіл та садочків. Виключенням є пристоличні райони, де, навпаки, заклади освіти працюють із перевантаженням, існують черги у містах Ірпінь, Буча, Вишгород та селах поблизу столиці.
В разі закриття шкільних і дошкільних навчальних закладів пропонується створення на базі вивільнених або незавантажених приміщень організацію нових шкільних закладів, навчально-виховних комплексів і об’єднань, що дозволить зберегти у населеному пункті заклад освіти та виховання, уникнути зайвих перевезень дітей до місць навчання, раціонально використовувати існуючий капітальний фонд і запобігти додатковим витратам на будівництво нових закладів.
У найближчий період і на більш віддалену перспективу й надалі відбуватиметься оптимізація мережі навчальних закладів, покращення їх технічного стану. У меншій кількості районів, у населених пунктах, розташованих у зоні впливу Києва, а також у випадках наявності будівель шкіл і садків в аварійному або пристосованому стані відбуватиметься будівництво нових будівель закладів освіти та виховання, або ж розширення вже існуючих.
Культура та спорт
Наразі, за даними Стратегії розвитку, в області існує 1826 закладів культури і мистецтва, зокрема 839 клубних закладів, 875 бібліотек, 61 школа естетичного виховання, 41 музей, два центри дозвілля, два парки культури та відпочинку. Забезпеченість населення закладами культури становить в середньому 12 місць на 100 осіб населення. Найкращі показники тут мають віддаленні від Києва райони – колишні Переяслав-Хмельницький (39 місць на 100 осіб), Володарський, Поліський, Ставищенський, Білоцерківський та Згурівський. Найгірші показники у Києво-Святошинському районі (лише 4 місця на 100 осіб), Вишгородському, Бородянському, Бориспільському, Броварському.
Це пояснюється тим, що зменшення чисельності населення у віддалених від столиці районах автоматично завищує забезпеченість наявного населення місцями в існуючих клубних закладах, хоча й є непоодинокі випадки, коли показники не відповідають нормативам.
Деяка частина культурних закладів наразі перебуває в аварійному стані або знаходиться у пристосованих приміщеннях. У цих випадках необхідно будівництво нових сільських клубів або будинків культури, створення центрів дозвілля.
Так, до 2027 року планується створення нових закладів культури та культурних просторів, розвиток бібліотек як потужних соціокультурних та інформаційних центрів громад, з якісно новим рівнем послуг. Зокрема, оновлять фонди бібліотек новими книжками та журналами, розширять тематичний склад. У разі необхідності також будуть розширювати існуючі заклади культури.
Фізична культура та спорт області мають сталий розвиток у будівництві нових спортивних споруд і залучення населення до фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи. В області функціонують 4264 спортивних споруди, до яких включено 64 стадіони, 18 басейнів, 736 спортивних залів, 646 приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять, 2523 площинні спортивні споруди. Проте основна їх частина не відповідає сучасним вимогам та потребує модернізації і приведення до європейських стандартів.
Читайте:
Природний захист: на Київщині стануть заповідними ще 6% територій
Село і люди: інновації у сільському господарстві торкнуться більшості громад Київщини
День туриста: влада Київщини готує нові туристичні маршрути та рекреаційні зони
Київщина крокує в майбутнє: полігони, сміттєпереробні заводи та поводження зі сміттям
Київщина крокує в майбутнє: Велика кільцева, нові магістралі та платні дороги
