Головним перспективним документом розвитку Київської області, Схемою планування території, затверджено майбутню розбудову сфер наземного, залізничного та повітряного транспорту. Вона передбачає будівництво нового аеропорту, розвиток існуючих “повітряних воріт” області, прокладання залізничних колій та створення і реконструкцію з/д станцій. Торкнеться цей розвиток й автобусних перевезень, зокрема, заплановано закриття Центрального автовокзалу і двох автостанцій. Натомість область планує побудувати новий вокзал, станції та оптимізувати мережу перевезень.
Як стало відомо KV, 9 вересня депутати Київської обласної ради прийняли рішення “Про затвердження Схеми планування території Київської області”.
У документі зазначається, що основною його метою є розроблення раціональної планувальної організації території, спрямованої на забезпечення сприятливих умов проживання населення, раціонального використання природних ресурсів, розвитку галузей господарського комплексу, вдосконалення інженерно-транспортної інфраструктури, охорони навколишнього природного середовища та культурної спадщини, забезпечення цивільного захисту населення і територій.
Повітряний транспорт
Враховуючи значне зростання ділових, комерційних і туристичних перевезень, значно збільшиться доля транзитних перевезень як пасажирських, так і вантажних. На найближчі 15 років прогнозуються значні зростання транзитних потоків.
У цей час повітряні пасажирські перевезення столиці та області будуть обслуговувати міжнародні аеропорти “Бориспіль” та “Київ” ім. Сікорського (Жуляни). У подальшій перспективі цю роль на себе мають взяти два аеропорти – “Бориспіль” і новий аеропорт “Рославичі” в районі села Велика Бугаївка. Аеропорт “Київ” втратить своє значення, перетворившись на бізнес-центр і базу сервісного обслуговування літаків ділових людей з винесенням експлуатаційної роботи по обслуговуванню міжнародних і місцевих ліній на новий аеропорт.
Поки розвиток аеропорту “Київ” передбачається у напрямках покращення обслуговування внутрішніх та міжнародних рейсів на авіалініях на малі та середні відстані, а також організації на них прийому і відправлення туристичних рейсів. Планується створення центру авіаційних ділових зв’язків з розвитком сполучення на повітряних суднах бізнес-класу, а також створення та розвиток авіасервісу легких гвинтових літаків, які можуть бути особистого користування та загального призначення (повітряні таксі, авіарозвідка, аерофотознімання, повітряне ДАІ, швидка медична допомога тощо).
Ще планують модернізувати існуючий та завершити будівництво нового аеровокзалу на 600 пасажирів. Намічено введення в дію подовженої частини злітно-посадкової смуги, ремонт місць стоянки повітряних суден, забезпечення сучасними системами світлотехнічного обладнання. Для забезпечення сучасного рівня обслуговування пасажирів бізнес-класу передбачається будівництво бізнес-сектора з аеровокзальним комплексом, пунктом прокату та зберігання легкових автомобілів, ангаром-укриттям для повітряних суден.
Також передбачається подальша реконструкція і розвиток аеропорту “Бориспіль” з доведенням його до вимог норм міжнародної організації цивільної авіації. Так, після реконструкції другої льотної зони аеропорт в цілому зможе приймати і відправляти 54 млн пасажирів на рік з доведенням пропускної можливості до 4-5-х тисяч пасажирів на годину, що також дозволить обслуговувати літаки великої місткості (500-800 пасажирів).
Загальна площа земель, на яких розташований аеропорт, становитиме 947,3 га. Передбачається відведення додаткових ділянок площею 267,4 га під будівництво комплексів вантажних перевезень, паливопостачання, автостоянок, секторів державного підприємства “Україна”, бізнес-авіації, авіації загального призначення тощо. Планується реконструкція існуючої та будівництво нової під’їзної автодороги на відстані 80 метрів для розподілу транзитних потоків на в’їзді та виїзді і будівництво під’їзної естакади до термінальних комплексів для відокремлення пасажирів, які прибули, та тих, що відлітають. Також у зв’язку зі збільшенням обсягів пасажирських перевезень виникне потреба у розвитку спеціального колійного транспорту, що має зв’язок з термінальними комплексами аеропорту та експрес-зв’язок з транспортними вузлами Києва – системи “Повітряний експрес”.
Зростання вантажообороту Київського авіавузла відбуватиметься в основному за рахунок аеропорту “Гостомель”. Створення міжнародного авіаційного комплексу “Гостомель” має задовольнити потреби України в міжнародних перевезеннях вантажів, особливо великогабаритних і важких, а також подальшу інтеграцію України у світову систему економічних зв’язків з участю у великих міжнародних проєктах (енергетичних, сировинних, гуманітарних). Розглядається питання будівництва в розрахунковий період вантажного комплексу та нової штучної злітно-посадкової смуги.
Будівництво нового аеропорту “Рославичі” може бути розпочате за рахунок інвесторів у будь-який час і для будь-яких проєктів, наприклад, в комплексі економічної зони на територіях, прилеглих до зарезервованої під аеропорт. Резервування територій необхідно подовжувати і уточнити їх межі, включаючи межі обмеження забудови з умов безпеки польотів. Цей аеропорт передбачається ІІ класу з однією злітно-посадковою смугою, решта показників буде визначена на стадії формування технічно-економічного обґрунтування.
Залізничне сполучення
Роль та значення залізничного транспорту Київської області обумовлені його місцем в мережі залізниць України і загальноєвропейській транспортній системі, основу якої складають 10 міжнародних транспортних коридорів.
Програма створення та функціонування залізничних коридорів передбачає модернізацію та посилення залізничних дільниць, поліпшення якості перевезень і їх безпеки, підвищення вимог до інфраструктури залізничного транспорту, нової організації руху. В Київській області планують розбудову залізничного транспорту з метою інтеграції залізничної мережі України в систему Європейських залізничних ліній, у тому числі швидкісних та високошвидкісних. Передбачається також безперешкодний пропуск міжнародних залізничних вантажів через територію області, максимально можливе виведення сортувальної роботи та вантажного транзитного руху з міських територій, підвищення ролі залізничного транспорту в міських пасажироперевезеннях, організація комплексних пересадочних вузлів міського та приміського транспорту.
Для розвитку вузла залізничного транспорту планується будівництво залізничного обходу міста Києва від Коростенського до Ніжинського напрямку з мостовим переходом через річку Дніпро в районі міста Українка та влаштуванням двох сортувальних станцій Київ-Західний (на розрахунковий строк) та Київ-Східний (на перспективу) загальною довжиною в межах області 156 кілометрів. Першочерговим заходом є будівництво ділянки обходу між Фастівським і Миронівським напрямками з новою сортувальною станцією Київ-Західний від станції Нові Безрадичі до Київ-Західний та будівництво другої колії на ділянці Видубичі-Нові Безрадичі. Це дозволить вивести за межі Київського залізничного вузла значну частину транзитних вантажних потоків.
Ще планується відновлення обхідної лінії Фастівського вузла з будівництвом на ній нової сортувальної станції. Будівництво обхідної лінії Миронівського вузла та залізничних розв’язок в комплексі з будівництвом зовнішнього залізничного обходу Києва на перетині з магістральними лініями Київ-Тетерів, Київ-Фастів, Київ-Ніжин (в районі смт Клавдієво-Тарасове, Калинівка, Велика Димерка), в комплексі з будівництвом зовнішнього залізничного обходу міста Фастова та в районі зупинного пункту Лівий Берег.
На ділянках Жуляни-Глеваха та Київ-Миронівка буде споруджено додаткові головні колії. Малодіяльні під’їзні колії на вантажних станціях планують взагалі закрити. Будуть закриті також вантажні станції і двори Київ-Товарний, Київ-Дніпровський, вантажного двору станції Почайна, вантажної роботи на станції Київ-Пасажирський, сортувальної роботи на станції Дарниця.
На станції Фастів-1 побудують новий вокзальний комплекс, також з метою ліквідації залізничних переїздів в одному рівні будуть побудовані мости та шляхопроводи.
Передбачені також побудова другої головної колії на дільниці Київ-Трипілля, реконструкція існуючої під’їзної колії Київ-Вишгород з підключенням її до міської залізниці з організацією пересадки залізниця-метрополітен на станціях “Сирець” та “Почайна” для перевезень пасажиропотоку з Вишгородського напрямку. Ще у перспективі створення відокремленої лінії для системи “Повітряний експрес” від аеропорту “Бориспіль” до станції Дарниця з будівництвом додаткових колій від станції Нова Олександрівка до Дарниці на Гребінківському напрямку та другої колії від аеропорту до Великої Олександрівки.
На період до 2036 року прогнозується збільшення експлуатаційної довжини магістральних залізничних колій загального користування по Київській області з 844 кілометрів до 1000.
Мережа автостанцій
Розвиток мережі автостанції Київської області було затверджено з урахуванням пропозицій генерального плану розвитку міста Києва до 2025 року та його приміської зони, що розробляється.
Так, планується будівництво автовокзалу та двох автостанцій на в’їздах до Києва – автовокзалу “Харківський” в районі Харківської площі (чернігівський та харківський напрямки) та автостанцій “Троєщина” в районі проєктної Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену і “Теремки” біля станції “Одеська” перспективної станції Оболонсько-Теремківської станції метро. На перспективу генеральним планом Києва передбачається будівництво ще двох автостанцій – “Новобіличі” (ковельський та житомирський напрямки) і “Червоний Хутір” (харківський та сумський напрямки), розміщених в районах периферійних станцій метрополітену, з закриттям автостанції “Дачна”.
Будуть проведені реконструкції на автостанціях “Полісся” та “Дарниця”, станція “Видубичі” залишається без змін. Передбачено закриття Центрального автовокзалу та станцій “Поділ” та “Південна”.
Нові автостанції побудують у колишніх районних центрах Бородянка, Васильків, Володарка, Згурівка та містах обласного значення Ірпені та Березані. При цьому існуючі автостанції області планують привести до належного технічного стану з впровадженням сучасного інформаційного забезпечення.
Передбачена подальша оптимізація мережі автобусних маршрутів у всіх видах сполучення та модернізація і придбання нового рухомого складу великої та середньої місткості.
Читайте:
Природний захист: на Київщині стануть заповідними ще 6% територій
Село і люди: інновації у сільському господарстві торкнуться більшості громад Київщини
День туриста: влада Київщини готує нові туристичні маршрути та рекреаційні зони
Київщина крокує в майбутнє: полігони, сміттєпереробні заводи та поводження зі сміттям
Київщина крокує в майбутнє: Велика кільцева, нові магістралі та платні дороги
